¹

Тоді цар Дарій дав повеління, і розшукали у Вавилоні в книгосховищі, куди складали скарби.

¹

Тогда̀ да́рїй ца́рь повелѣ̀, и҆ и҆ска́ша во книгохрани́телницахъ, и҆дѣ́же сокрѡ́вище лежи́тъ въ вавѷлѡ́нѣ.

²

І знайдений в Екбатані в палаці, який в області Мідії, один сувій, і в ньому написано так: «Для пам’яті:

²

И҆ ѡ҆брѣ́тесѧ во а҆ма́ѳѣ гра́дѣ миді́йстѣмъ въ пала́тѣ глави́зна є҆ди́на, и҆ сїѐ пи́сано бѣ̀ въ не́й на па́мѧть:

³

в перший рік царя Кира, цар Кир дав повеління про дім Божий в Єрусалимі: нехай будується дім на тому місці, де приносять жертви, і нехай будуть покладені міцні основи для нього; висота його в шістдесят ліктів, ширина його в шістдесят ліктів;

³

въ лѣ́то пе́рвое кѵ́ра царѧ̀, кѵ́ръ ца́рь ца́рь повелѣ̀ ѡ҆ до́мѣ бж҃їи, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: до́мъ да сози́ждетсѧ, и҆ мѣ́сто, и҆дѣ́же жрꙋ́тъ жє́ртвы: и҆ положѝ мѣ́рꙋ высоты̀ лакѡ́тъ шестьдесѧ́тъ, широта̀ є҆гѡ̀ лакѡ́тъ шестьдесѧ́тъ:

⁴

рядів з каменів великих три, і ряд з дерева один; витрати ж нехай видаються з царського дому.

⁴

и҆ стѣ́ны ка́мєнныѧ твє́рдыѧ трѝ, и҆ стѣна̀ древѧ́наѧ є҆ди́на, и҆ждиве́нїе же ѿ до́мꙋ царе́ва да да́стсѧ:

⁵

Та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у Вавилон, нехай повернуться і підуть у храм Єрусалимський, кожен на своє місце, і будуть розміщені в домі Божому.

⁵

и҆ сосꙋ́ди до́мꙋ бж҃їѧ златі́и и҆ сре́брѧнїи, и҆̀хже навꙋходоно́соръ взѧ̀ ѿ до́мꙋ, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ пренесѐ и҆̀хъ въ вавѷлѡ́нъ, да ѿдадꙋ́тсѧ и҆ внесꙋ́тсѧ въ до́мъ, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, на мѣ́сто, и҆дѣ́же и҆ поста́влени бѧ́хꙋ въ домꙋ̀ бж҃їи:

⁶

Отже, Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай, з товаришами вашими афарсахеями, які за рікою, — відійдіть звідти.

⁶

нн҃ѣ оу҆̀бо дади́те, кнѧ́зїе сꙋ́щїи за рѣко́ю, саѳарвꙋзана́й и҆ сослꙋжи́телїе и҆́хъ а҆фарсахе́є, и҆̀же за рѣко́ю, дале́че ѿиди́те ѿтꙋ́дꙋ:

⁷

Не зупиняйте роботи при цьому домі Божому; нехай юдейський областеначальник і юдейські старійшини будують цей дім Божий на місці його.

⁷

нн҃ѣ ѡ҆ста́вите дѣ́ло до́мꙋ бж҃їѧ: кнѧ́зїе і҆ꙋде́йстїи и҆ старѣ̑йшины и҆́хъ до́мъ бж҃їй то́й да созида́ютъ на мѣ́стѣ свое́мъ:

⁸

І від мене дається повеління про те, чим ви повинні сприяти старійшинам тим юдейським у побудові того дому Божого, і саме: з майна царського — із зарічної податі — негайно беріть і давайте тим людям, щоб робота не зупинялася;

⁸

и҆ ѿ менє̀ повелѣ́но бы́сть, да не когда̀ что̀ сотвори́те проти́вно старѣ́йшинамъ жидѡ́вскимъ въ созида́нїи до́мꙋ бж҃їѧ ѻ҆́нагѡ: и҆ ѿ и҆мѣ́нїй ца́рскихъ да́ней сꙋ́щихъ за рѣко́ю прилѣ́жнѡ на и҆ждиве́нїе да дае́тсѧ мꙋжє́мъ тѣ̑мъ, є҆́же бы не преста́ло дѣ́ло то̀:

⁹

і скільки потрібно — чи тельців, чи баранів і агнців, на всепалення Богу небесному, також пшениці, соли, вина й олії, як скажуть священики єрусалимські, нехай буде видано їм кожного дня без затримки,

⁹

и҆ є҆́же а҆́ще ѡ҆скꙋдѣ́етъ, и҆ телцы̀ и҆ ѻ҆вны̀ и҆ а҆́гнцы, во всесожжє́нїѧ бг҃ꙋ нбⷭ҇номꙋ, пшени́ца, со́ль, вїно̀, є҆ле́й, по словесѝ свѧще́нникѡвъ, и҆̀же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, да дае́тсѧ и҆̀мъ по всѧ̑ дни̑, є҆́же а҆́ще воспро́сѧтъ,

¹⁰

щоб вони приносили жертву приємну Богу небесному і молилися за життя царя і синів його.

¹⁰

да бꙋ́дꙋтъ приносѧ́щїи благоꙋха̑нїѧ бг҃ꙋ нбⷭ҇номꙋ и҆ да мо́лѧтсѧ ѡ҆ жи́зни царѧ̀ и҆ сынѡ́въ є҆гѡ̀:

¹¹

Мною ж дається повеління, що коли яка людина змінить це рішення, то буде вийнята колода з дому її, і буде піднята вона і прицвяхована до неї, а дім її за те буде перетворений на руїни.

¹¹

и҆ ѿ менє̀ оу҆ста́влено повелѣ́нїе, да всѧ́къ человѣ́къ, и҆́же престꙋ́питъ повелѣ́нїе сїѐ, во́зметсѧ дре́во ѿ до́мꙋ є҆гѡ̀, и҆ воздви́женъ ѡ҆бѣ́ситсѧ на не́мъ, и҆ до́мъ є҆гѡ̀ мнѣ̀ бꙋ́детъ взѧ́тъ:

¹²

І Бог, Якого ім’я там живе, нехай скине всякого царя і народ, який простяг би руку свою, щоб змінити це на шкоду цьому дому Божому в Єрусалимі. Я, Дарій, дав це повеління; нехай буде воно в точності виконане».

¹²

и҆ бг҃ъ, є҆гѡ́же ѡ҆бита́етъ и҆́мѧ та́мѡ, да низврати́тъ всѧ́каго царѧ̀ и҆ лю́ди, и҆̀же прострꙋ́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ премѣни́ти и҆лѝ разори́ти до́мъ бж҃їй, и҆́же є҆́сть во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: а҆́зъ да́рїй поста́вихъ повелѣ́нїе, съ прилѣжа́нїемъ да бꙋ́детъ.

¹³

Тоді Фафнай, зарічний областеначальник, Шефар-Бознай і товариші їхні, — як повелів цар Дарій, так у точності і зробили.

¹³

Тогда̀ ѳаѳана́й кнѧ́зь страны̀ зарѣ́чныѧ, саѳарвꙋзана́й и҆ сослꙋже́бницы є҆гѡ̀, ꙗ҆́коже посла̀ да́рїй ца́рь, та́кѡ сотвори́ша тща́телнѡ.

¹⁴

І старійшини юдейські будували і процвітали, за пророцтвом Аггея пророка і Захарії, сина Адди. І побудували і закінчили, з волі Бога Ізраїлевого і з волі Кира і Дарія й Артаксеркса, царів перських.

¹⁴

Старѣ̑йшины же і҆ꙋде́йстїи созида́хꙋ и҆ леѵі́ти по прⷪ҇ро́чествꙋ а҆гге́а прⷪ҇ро́ка и҆ заха́рїи сы́на а҆́ддѡва. И҆ созда́ша и҆ соверши́ша по повелѣ́нїю бг҃а і҆и҃лева и҆ по повелѣ́нїю кѵ́ра и҆ да́рїа и҆ а҆ртаѯе́рѯа царе́й пе́рсскихъ,

¹⁵

І закінчений дім цей до третього дня місяця Адара, у шостий рік царювання царя Дарія.

¹⁵

и҆ соверши́ша до́мъ то́й да́же до днѐ тре́тїѧгѡ, мцⷭ҇а а҆да́ра, и҆́же є҆́сть въ лѣ́то шесто́е ца́рства да́рїа царѧ̀.

¹⁶

І завершили сини Ізраїлеві, священики і левити та інші, які повернулися з полону, освячення цього дому Божого з радістю.

¹⁶

Сотвори́ша же сы́нове і҆и҃лєвы, свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆ про́чїи сынѡ́въ преселе́нїѧ ѡ҆бновле́нїе до́мꙋ бж҃їѧ въ ра́дости,

¹⁷

І принесли при освяченні цього дому Божого: сто волів, двісті баранів, чотириста агнців і дванадцять козлів у жертву за гріх за весь Ізраїль, за числом колін Ізраїлевих.

¹⁷

и҆ принесо́ша на ѡ҆бновле́нїе до́мꙋ бж҃їѧ телцє́въ сто̀, ѻ҆внѡ́въ двѣ́сти, а҆́гнцєвъ четы́реста, козлѡ́въ ѿ ко́зъ за грѣхѝ всегѡ̀ і҆и҃лѧ двана́десѧть, по числꙋ̀ колѣ́нъ і҆и҃левыхъ:

¹⁸

І поставили священиків за відділеннями їхніми, і левитів за чергами їхніми на службу Божу в Єрусалимі, як приписано в книзі Мойсея.

¹⁸

и҆ поста́виша свѧще́нникѡвъ въ чинѣ́хъ свои́хъ и҆ леѵі́ты въ ча́стехъ свои́хъ на слꙋже́нїе до́мꙋ бж҃їѧ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, ꙗ҆́коже пи́сано є҆́сть въ кни́зѣ мѡѷсе́овѣ.

¹⁹

І звершили ті, що повернулися з полону, пасху в чотирнадцятий день першого місяця,

¹⁹

И҆ сотвори́ша сы́нове преселе́нїѧ па́схꙋ въ четвертыйна́десѧть де́нь мцⷭ҇а пе́рвагѡ:

²⁰

тому що очистилися священики і левити, — усі вони, як один, були чисті; і закололи агнців пасхальних для всіх, хто повернувся з полону, для братів своїх священиків і для себе.

²⁰

ѡ҆чище́ни бо бѧ́хꙋ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти да́же до є҆ди́нагѡ всѝ чи́сти, и҆ пожро́ша па́схꙋ всѣ̑мъ сынѡ́мъ преселе́нїѧ и҆ бра́тїи и҆́хъ свѧще́нникѡмъ и҆ себѣ̀ самы́мъ.

²¹

І їли сини Ізраїлеві, які повернулися з переселення, і всі, що відокремилися до них від нечистоти народів землі, щоб прибігати до Господа Бога Ізраїлевого.

²¹

И҆ ꙗ҆до́ша сы́нове і҆и҃лєвы па́схꙋ, и҆̀же ѿ преселе́нїѧ, и҆ всѧ́къ ѿлꙋчи́выйсѧ ѿ ѡ҆скверне́нїѧ ꙗ҆зы́кѡвъ землѝ къ ни̑мъ, є҆́же взыска́ти гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева.

²²

І святкували свято опрісноків сім днів у радості, тому що обрадував їх Господь і навернув до них серце царя Ассирійського, щоб підкріплювати руки їхні при будівництві дому Господа Бога Ізраїлевого.

²²

И҆ сотвори́ша пра́здникъ ѡ҆прѣсно́чный се́дмь дні́й въ весе́лїи, ꙗ҆́кѡ возвеселѝ и҆̀хъ гдⷭ҇ь и҆ ѡ҆братѝ се́рдце царѧ̀ а҆ссꙋ́рска къ ни̑мъ, оу҆крѣпи́ти рꙋ́ки и҆́хъ въ дѣ́лѣхъ до́мꙋ бг҃а і҆и҃лева.