Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Перша книга Ездри
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
Глава 1
1
У перший рік Кира, царя Перського, на сповнення слова Господнього з уст Єремії, збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він повелів оголосити по всьому царству своєму, усно і письмово:
1
Въ лёто пeрвое кЂра царS пeрсскагw, да и3сп0лнитсz сл0во гDне t ќстъ їеремjиныхъ, воздви1же гDь дyхъ кЂра царS пeрсскагw, и3 повелЁ проповёдати во всeмъ цaрствіи своeмъ, и3 писaньми, глаг0лz:
2
так говорить Кир, цар Перський: усі царства землі дав мені Господь Бог небесний, і Він повелів мені побудувати Йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї.
2
сі‰ глаг0летъ кЂръ цaрь пeрсскій: вс‰ ц†рства зємнaz дадE мнЁ гDь бGъ нбcный, и3 т0й повелЁ ми, да сози1жду є3мY д0мъ во їеrли1мэ, и4же во їудeи:
3
Хто є з вас, із усього народу Його, — нехай буде Бог його з ним, — і нехай він іде в Єрусалим, що в Юдеї, і будує дім Господа Бога Ізраїлевого, Того Бога, Який в Єрусалимі.
3
кто2 въ вaсъ t всёхъ людjй є3гw2; и3 бyдетъ бGъ є3гw2 съ ни1мъ, и3 да взhдетъ во їеrли1мъ, и4же во їудeи, и3 да сози1ждетъ д0мъ бGу ї}леву, т0й є4сть бGъ, и4же во їеrли1мэ:
4
А всі, хто залишився в усіх місцях, де б той не жив, нехай допоможуть йому жителі місця того сріблом і золотом та іншим майном, і худобою, з добровільним даруванням для дому Божого, що в Єрусалимі.
4
и3 всsкъ њстaвшійсz t всёхъ мёстъ, и3дёже т0й њбитaетъ, и3 да пом0гутъ є3мY мyжіе t мёста є3гw2 сребр0мъ и3 злaтомъ, и3 сос{ды и3 скwты2, съ добров0льными њбэщ†ніи (принесyтъ) въ цeрковь б9ію, ћже во їеrли1мэ.
5
І піднялися глави поколінь Іудиних і Веніамінових, і священики і левити, кожен, у кому збудив Бог дух його, щоб іти будувати дім Господній, що в Єрусалимі.
всіх сосудів, золотих і срібних, п’ять тисяч чотириста. Все це взяв із собою Шешбацар, при вирушенні переселенців з Вавилона в Єрусалим.
11
всёхъ сосyдwвъ златhхъ и3 срeбрzныхъ пsть тhсzщъ и3 четhреста, вс‰ взS съ соб0ю сасавассaръ t преселeніz вавmлHнскагw во їеrли1мъ.
Глава 2
1
Ось сини країни з полонених переселення, яких Навуходоносор, цар Вавилонський, відвів у Вавилон, які повернулися в Єрусалим і Юдею, кожен у своє місто, —
1
Сjи же сyть сhнове страны2, и5же взыд0ша t плёна преселeніz, и5хже пресели2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій въ вавmлHнъ: и3 возврати1шасz во їеrли1мъ и3 їудeю кjйждо мyжъ во грaдъ св0й.
2
ті, що прийшли з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сараієм, Реєлаєм, Мардохеєм, Билшаном, Мисфаром, Бигваєм, Рехумом, Вааном. Кількість людей народу Ізраїлевого:
І стали жити священики і левити, і народ і співці, і воротарі і нефинеї в містах своїх, і весь Ізраїль у містах своїх.
70
И# сэд0ша свzщeнницы и3 леvjти, и3 и5же t людjй, и3 пэвцы2 и3 двє1рницы и3 наfінjмлzне во градёхъ свои1хъ, и3 вeсь ї}ль во градёхъ свои1хъ.
Глава 3
1
Коли настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві вже були в містах, тоді зібрався народ, як одна людина, в Єрусалимі.
1
Пришeдшу же мцcу седм0му, и3 бsху сhнове ї}лєвы во градёхъ свои1хъ, и3 собрaшасz лю1діе ѓки человBкъ є3ди1нъ во їеrли1мъ.
2
І встав Ісус, син Іоседеків, і брати його священики, і Зоровавель, син Салафиїлів, і брати його, і спорудили вони жертовник Богові Ізраїлевому, щоб підносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого.
І поставили жертовник на основі його, тому що вони були в страху від іноземних народів; і стали возносити на ньому всепалення Господу, всепалення ранкові і вечірні.
3
И# ўгот0ваша nлтaрь на њсновaніи є3гw2, понeже стрaхъ бЁ на ни1хъ t людjй земнhхъ, и3 вознес0ша на т0мъ всесожжeніе гDеви ќтрw и3 въ вeчеръ:
4
І звершили свято кущів, як написано, із щоденним всепаленням у визначеній кількості, за уставом кожного дня.
4
и3 сотвори1ша прaздникъ кyщей, ћкоже пи1сано, и3 всесожжє1ніz на всsкъ дeнь числ0мъ по повелёнію, дёло днE въ дeнь св0й:
5
І після того звершували всепалення постійне, і в новомісяччя, і в усі свята, присвячені Господу, і добровільне приношення Господу від усякого, хто мав ревність.
З першого ж дня сьомого місяця почали возносити всепалення Господу. А храму Господньому ще не була покладена основа.
6
T пeрвагw днE мцcа седмaгw начaша возноси1ти всесожжє1ніz гDеви, д0мъ же гDень не бЁ є3щE њсновaнъ.
7
І стали видавати срібло каменотесам і теслярам, і їжу і питво й олію сидонянам і тирянам, щоб вони доставляли кедровий ліс з Ливану морем в Яфу, з дозволу їм Кира, царя Перського.
На другий рік після приходу свого до дому Божого в Єрусалим, у другий місяць Зоровавель, син Салафиїлів, і Ісус, син Іоседеків, та інші брати їхні, священики і левити, й усі, хто прийшов з полону в Єрусалим, поклали початок і поставили левитів від двадцяти років і вище для нагляду за роботами дому Господнього.
8
И# въ лёто втор0е, внегдA пріити2 и5мъ къ д0му б9ію во їеrли1мъ, мцcа вторaгw начA зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 їисyсъ сhнъ їwседeковъ, и3 пр0чіи t брaтіи и4хъ свzщeнницы и3 леvjти, и3 вси2, и5же пріид0ша t плэнeніz во їеrли1мъ, и3 постaвиша леvjтwвъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше над8 творsщими дэлA во хрaмэ гDни.
9
І стали Ісус, сини його і брати його, Кадмиїл і сини його, сини Іуди, як одна людина, для нагляду за виконавцями робіт у домі Божому, а також і сини Хенадада, сини їхні і брати їхні левити.
Коли будівельники поклали підвалини храму Господнього, тоді поставили священиків в одязі їхньому з трубами і левитів, синів Асафових, з кимвалами, щоб славити Господа за уставом Давида, царя Ізраїлевого.
10
И# њсновAша созидaюще д0мъ гDень: и3 стaша свzщeнницы во ўкрашeніи своeмъ со трубaми, и3 леvjти сhнове ґсaфwвы, въ кmмвaлэхъ да хвaлzтъ гDа, по ўстaву давjда царS ї}лева:
11
І почали вони поперемінно співати: «хваліте» і: «славте Господа», «бо — благий, бо повіки милість Його до Ізраїля». І весь народ викликував голосно, славлячи Господа за те, що покладено основу дому Господнього.
Втім, багато хто зі священиків і левитів і глав поколінь, старі, які бачили попередній храм, під час заснування цього храму перед очима їхніми, плакали голосно, але багато хто і викликували з радости гучномовно.
і прийшли вони до Зоровавеля і до глав поколінь, і сказали їм: будемо і ми будувати з вами, тому що ми, як і ви, прибігаємо до Бога вашого, і Йому приносимо жертви від днів Асардана, царя Сирійського, який перевів нас сюди.
І сказали їм Зоровавель і Ісус та інші глави поколінь ізраїльських: не будувати вам разом з нами дім нашому Богу; ми одні будемо будувати дім Господу, Богу Ізраїлевому, як повелів нам цар Кир, цар Перський.
і підкуповували проти них радників, щоб зруйнувати намір їхній, в усі дні Кира, царя Перського, і до царювання Дарія, царя Перського.
5
и3 наимaху на ни1хъ совётникwвъ, да разорsтъ совётъ и4хъ, во вс‰ дни6 кЂра царS пeрсскагw и3 дaже до цaрства дaріа царS пeрсскагw.
6
А в царювання Ахашвероша, на початку царювання його, написали звинувачення на жителів Юдеї та Єрусалима.
6
Въ цaрство же ґссуи1ра, (и4же є4сть ґртаxeрxъ,) въ начaлэ цaрства є3гw2, написaша сви1токъ на живyщихъ во їудeи и3 во їеrли1мэ.
7
І в дні Артаксеркса писали Бишлам, Мифредат, Табеєл та інші товариші їхні до Артаксеркса, царя Перського. Лист же написаний був літерами сирійськими і сирійською мовою.
7
И# во дни6 ґрfасаfaна написA въ ми1рэ міfрідaтъ и3 тавеи1лъ со пр0чими сослужи1тєли ко ґртаxeрxу царю2 пeрсскому: написA писмон0сецъ писaніе сЂрскимъ љзhкомъ и3 претолк0вано.
8
Рехум радник і Шимшай писар писали один лист проти Єрусалима до царя Артаксеркса такий:
8
Реyмъ валтаaмъ и3 самpA книг0чій написaста послaніе є3ди1но на їеrли1мъ ко ґртаxeрxу царю2:
9
Тоді-то. Рехум радник і Шимшай писар та інші товариші їхні, — динеї й афарсафхеї, тарпелеї, апарси, арех’яни, вавилоняни, сусанці, даги, еламитяни,
І ось список з листа, який послали до нього: Царю Артаксерксу — раби твої, люди, які живуть за рікою, та інше.
11
СіE є4сть сказaніе послaніz, є4же послaша къ немY, ко ґртаxeрxу царю2: раби2 твои2, мyжіе, и5же за рэк0ю:
12
Нехай буде відомо цареві, що юдеї, які вийшли від тебе, прийшли до нас в Єрусалим, будують це бунтівне і негідне місто, і стіни роблять, і основи їх уже відновили.
12
вёдомо да бyдетъ царю2, ћкw їудeє, и5же взыд0ша t тебє2 къ нaмъ, пріид0ша во їеrли1мъ грaдъ tстyпный и3 лукaвый, є3г0же созидaютъ: и3 стёны є3гw2 состр0єны сyть, и3 њсновaніе є3гw2 возвhсиша:
13
Нехай буде ж відомо цареві, що коли це місто буде побудоване і стіни відновлені, то ні данини, ні податку, ні мита не будуть давати, і царській скарбниці буде зроблений збиток.
нехай пошукають у пам’ятній книзі батьків твоїх, — і знайдеш у книзі пам’ятній, і дізнаєшся, що місто це — місто заколотне і шкідливе для царів і областей, і що відпадіння бували в ньому здавна, за що місто це і спустошене.
і від мене дано повеління, — і розшукували, і знайшли, що місто це здавна повставало проти царів, і відбувалися в ньому заколоти і заворушення,
19
и3 t менє2 повелёно є4сть, и3 соглsдахомъ и3 њбрэт0хомъ, ћкw грaдъ т0й t днjй дрeвнихъ на царeй возн0ситсz, tступлє1ніz и3 ўбBжища бывaютъ въ нeмъ:
20
і що були в Єрусалимі царі могутні і які володіли всім заріччям, і їм давали данину, податки і мито.
20
и3 цaріе крёпцы бhша во їеrли1мэ и3 њбладaху всeю стран0ю, ћже за рэк0ю, д†ни же мнHги и3 чaсть давaшесz и5мъ:
21
Отже, дайте наказ, щоб люди ці перестали працювати, і щоб місто це не будувалося, доки від мене не буде дано повеління.
21
и3 нн7э повели1те мужє1мъ w4нымъ престaти t дёла, и3 грaдъ џный да не созидaетсz ктомY:
22
І будьте обережні, щоб не зробити в цьому недогляду. Для чого допускати розмноження шкідливого на шкоду царям?
22
ћкw да t повелёніz сегw2 њпaсни бyдете нерадёніе твори1ти њ сeмъ, да не когдA ўмн0житсz поги1бель на ѕло2 царє1мъ.
23
Як тільки цей лист царя Артаксеркса був прочитаний перед Рехумом і Шимшаєм писарем і товаришами їхніми, вони негайно пішли в Єрусалим до юдеїв, і сильною озброєною рукою припинили роботу їхню.
У той час прийшов до них Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай і товариші їхні, і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і доробляти стіни ці?
Але око Бога їхнього було над старійшинами юдейськими, і ті не забороняли їм, доки справу не відправили до Дарія, і доки не прийшло рішення у цій справі.
Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську область, до дому Бога великого; і будується він з великих каменів, і дерево вкладається в стіни; і робота ця виконується швидко і з успіхом йде в руках їхніх.
8
вёдомо да бyдетъ царю2, ћкw ходи1хомъ во їудeйскую странY къ д0му бGа вели1кагw, и3 т0й созидaетсz кaменіемъ и3збрaннымъ, и3 древA стaвzтсz въ стэнaхъ, дёло же то2 со тщaніемъ стр0итсz и3 благопоспэшaетсz въ рукaхъ и4хъ:
9
Тоді ми запитали у старійшин тих і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і стіни ці доробляти?
І крім того, ми запитали їх про імена їхні, щоб дати знати тобі й написати імена тих людей, які є головними у них.
10
и3 њ и4менэхъ и4хъ вопроси1хомъ и5хъ, да возвэсти1мъ тебЁ, ћкw да напи1шемъ тебЁ и3менA мужeй, и5же сyть нач†лницы и4хъ:
11
І вони відповіли нам такими словами: ми раби Бога неба і землі і будуємо дім, який був побудований за багато років раніше цього, — і великий цар у Ізраїля будував його і довершив його.
Коли ж батьки наші прогнівили Бога небесного, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя Вавилонського, халдеянина; і дім цей він зруйнував, і народ переселив у Вавилон.
Але в перший рік Кира, царя Вавилонського, цар Кир дав дозвіл побудувати цей дім Божий;
13
но въ лёто пeрвое кЂра царS, кЂръ цaрь вавmлHнскій постaви повелёніе, да д0мъ б9ій сeй сози1ждетсz,
14
та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у храм Вавилонський, — виніс Кир цар із храму Вавилонського; і віддав їх на ім’я Шешбацару, якого він призначив областеначальником,
Тоді Шешбацар той прийшов, поклав основи дому Божого в Єрусалимі; і з тих пір до цього часу він будується, і ще не закінчений.
16
тогдA саванасaръ т0й пріи1де и3 постaви њсновaніе д0му б9іz во їеrли1мэ, и3 t тогw2 врeмене дaже донн7э созидaетсz, и3 є3щE не совершeнъ є4сть:
17
Отже, якщо царю благоугодно, нехай пошукають у домі царських скарбів, там у Вавилоні, чи дійсно царем Киром дано дозвіл будувати цей дім Божий в Єрусалимі, і царську волю про це нехай надішлють до нас.
17
и3 нн7э ѓще (ви1дитсz) царю2 блaго, да посмотри1тъ въ домY сокр0вища царS вавmлHнскагw, да ўвёси, ћкw t царS кЂра бhсть повелёніе созидaти д0мъ б9ій сeй, и4же во їеrли1мэ, и3 ўвёдавъ њ сeмъ цaрь да п0слетъ къ нaмъ.
Глава 6
1
Тоді цар Дарій дав повеління, і розшукали у Вавилоні в книгосховищі, куди складали скарби.
І знайдений в Екбатані в палаці, який в області Мідії, один сувій, і в ньому написано так: «Для пам’яті:
2
И# њбрётесz во ґмafэ грaдэ мидjйстэмъ въ палaтэ глави1зна є3ди1на, и3 сіE пи1сано бЁ въ нeй на пaмzть:
3
в перший рік царя Кира, цар Кир дав повеління про дім Божий в Єрусалимі: нехай будується дім на тому місці, де приносять жертви, і нехай будуть покладені міцні основи для нього; висота його в шістдесят ліктів, ширина його в шістдесят ліктів;
рядів з каменів великих три, і ряд з дерева один; витрати ж нехай видаються з царського дому.
4
и3 стёны кaмєнныz твє1рдыz три2, и3 стэнA древsнаz є3ди1на, и3ждивeніе же t д0му царeва да дaстсz:
5
Та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у Вавилон, нехай повернуться і підуть у храм Єрусалимський, кожен на своє місце, і будуть розміщені в домі Божому.
5
и3 сосyди д0му б9іz златjи и3 срeбрzніи, и5хже навуходон0соръ взS t д0му, и4же во їеrли1мэ, и3 пренесE и5хъ въ вавmлHнъ, да tдадyтсz и3 внесyтсz въ д0мъ, и4же во їеrли1мэ, на мёсто, и3дёже и3 постaвлени бsху въ домY б9іи:
6
Отже, Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай, з товаришами вашими афарсахеями, які за рікою, — відійдіть звідти.
6
нн7э u5бо дади1те, кнsзіе сyщіи за рэк0ю, саfарвузанaй и3 сослужи1теліе и4хъ ґфарсахeє, и5же за рэк0ю, далeче tиди1те tтyду:
7
Не зупиняйте роботи при цьому домі Божому; нехай юдейський областеначальник і юдейські старійшини будують цей дім Божий на місці його.
7
нн7э њстaвите дёло д0му б9іz: кнsзіе їудeйстіи и3 старBйшины и4хъ д0мъ б9ій т0й да созидaютъ на мёстэ своeмъ:
8
І від мене дається повеління про те, чим ви повинні сприяти старійшинам тим юдейським у побудові того дому Божого, і саме: з майна царського — із зарічної податі — негайно беріть і давайте тим людям, щоб робота не зупинялася;
8
и3 t менє2 повелёно бhсть, да не когдA что2 сотвори1те проти1вно старёйшинамъ жидHвскимъ въ созидaніи д0му б9іz џнагw: и3 t и3мёній цaрскихъ дaней сyщихъ за рэк0ю прилёжнw на и3ждивeніе да даeтсz мужє1мъ тBмъ, є4же бы не престaло дёло то2:
9
і скільки потрібно — чи тельців, чи баранів і агнців, на всепалення Богу небесному, також пшениці, соли, вина й олії, як скажуть священики єрусалимські, нехай буде видано їм кожного дня без затримки,
9
и3 є4же ѓще њскудёетъ, и3 телцы2 и3 nвны2 и3 ѓгнцы, во всесожжє1ніz бGу нбcному, пшени1ца, с0ль, віно2, є3лeй, по словеси2 свzщeнникwвъ, и5же во їеrли1мэ, да даeтсz и5мъ по вс‰ дни6, є4же ѓще воспр0сzтъ,
10
щоб вони приносили жертву приємну Богу небесному і молилися за життя царя і синів його.
10
да бyдутъ приносsщіи благоух†ніz бGу нбcному и3 да м0лzтсz њ жи1зни царS и3 сынHвъ є3гw2:
11
Мною ж дається повеління, що коли яка людина змінить це рішення, то буде вийнята колода з дому її, і буде піднята вона і прицвяхована до неї, а дім її за те буде перетворений на руїни.
11
и3 t менє2 ўстaвлено повелёніе, да всsкъ человёкъ, и4же престyпитъ повелёніе сіE, в0зметсz дрeво t д0му є3гw2, и3 воздви1женъ њбёситсz на нeмъ, и3 д0мъ є3гw2 мнЁ бyдетъ взsтъ:
12
І Бог, Якого ім’я там живе, нехай скине всякого царя і народ, який простяг би руку свою, щоб змінити це на шкоду цьому дому Божому в Єрусалимі. Я, Дарій, дав це повеління; нехай буде воно в точності виконане».
І старійшини юдейські будували і процвітали, за пророцтвом Аггея пророка і Захарії, сина Адди. І побудували і закінчили, з волі Бога Ізраїлевого і з волі Кира і Дарія й Артаксеркса, царів перських.
14
СтарBйшины же їудeйстіи созидaху и3 леvjти по прbр0честву ґггeа прbр0ка и3 захaріи сhна ѓддwва. И# создaша и3 соверши1ша по повелёнію бGа ї}лева и3 по повелёнію кЂра и3 дaріа и3 ґртаxeрxа царeй пeрсскихъ,
15
І закінчений дім цей до третього дня місяця Адара, у шостий рік царювання царя Дарія.
І принесли при освяченні цього дому Божого: сто волів, двісті баранів, чотириста агнців і дванадцять козлів у жертву за гріх за весь Ізраїль, за числом колін Ізраїлевих.
17
и3 принес0ша на њбновлeніе д0му б9іz телцє1въ сто2, nвнHвъ двёсти, ѓгнцєвъ четhреста, козлHвъ t к0зъ за грэхи2 всегw2 ї}лz дванaдесzть, по числY колёнъ ї}левыхъ:
18
І поставили священиків за відділеннями їхніми, і левитів за чергами їхніми на службу Божу в Єрусалимі, як приписано в книзі Мойсея.
тому що очистилися священики і левити, — усі вони, як один, були чисті; і закололи агнців пасхальних для всіх, хто повернувся з полону, для братів своїх священиків і для себе.
І їли сини Ізраїлеві, які повернулися з переселення, і всі, що відокремилися до них від нечистоти народів землі, щоб прибігати до Господа Бога Ізраїлевого.
І святкували свято опрісноків сім днів у радості, тому що обрадував їх Господь і навернув до них серце царя Ассирійського, щоб підкріплювати руки їхні при будівництві дому Господа Бога Ізраїлевого.
цей Ездра вийшов з Вавилона. Він був книжник, який знався на законі Мойсеєвому, який дав Господь Бог Ізраїлів. І дав йому цар усе за бажанням його, тому що рука Господа Бога його була над ним.
Бо в перший день першого місяця був початок виходу з Вавилона, і в перший день п’ятого місяця він прийшов у Єрусалим, тому що благодійна рука Бога його була над ним,
9
занE въ пeрвый дeнь мцcа пeрвагw т0й начA восходи1ти t вавmлHна, и3 въ пeрвый дeнь мцcа пsтагw пріид0ша во їеrли1мъ, ћкw рукA бGа є3гw2 бlгA на нeмъ бЁ:
10
тому що Ездра построїв серце своє на те, щоб вивчати закон Господній і виконувати його, і навчати в Ізраїлі закону і правди.
10
є4здра бо ўгот0ва сeрдце своE, да взhщетъ зак0на (гDнz) и3 да тв0ритъ и3 ўчи1тъ во ї}ли повелёніємъ и3 судбaмъ.
11
І ось зміст листа, який дав цар Артаксеркс Ездрі священику, книжнику, який навчав слів заповідей Господа і законів Його в Ізраїлі:
Від мене дано повеління, щоб у царстві моєму кожен з народу Ізраїлевого і зі священиків його і левитів, який бажає йти в Єрусалим, ішов з тобою.
13
t менє2 повелёно є3сть, да кjйждо, и4же и4мать ўсeрдіе блaго во цaрствэ моeмъ t людjй ї}левыхъ и3 t свzщeнникwвъ и3 t леvjтwвъ поити2 во їеrли1мъ, съ тоб0ю да и4детъ:
14
Тому що ти посилаєшся від царя і семи радників його, щоб оглянути Юдею та Єрусалим за законом Бога твого, який знаходиться в руці твоїй,
і щоб доставити срібло і золото, яке цар і радники його пожертвували Богу Ізраїлевому, Якого оселя в Єрусалимі,
15
и3 да tнесeши въ д0мъ гDень сребро2 и3 злaто, є4же цaрь и3 совBтницы є3гw2 со ўсeрдіемъ дaша бGу ї}леву, и4же во їеrли1мэ њбитaетъ,
16
і все срібло і золото, яке ти збереш по всій області Вавилонській, разом з добровільними дарами від народу і священиків, які пожертвують вони для дому Бога свого, що в Єрусалимі;
тому негайно купи на ці гроші волів, баранів, агнців і хлібні приношення до них і узливання для них, і принеси їх на жертовник дому Бога вашого в Єрусалимі.
І від мене, царя Артаксеркса, дається повеління всім хранителям скарбів, що за рікою: все, чого вимагатиме у вас Ездра священик, учитель закону Бога небесного, негайно давайте:
21
и3 t менє2 ѓзъ ґртаxeрxъ цaрь ўстaвихъ повелёніе всBмъ храни1телємъ сокр0вищъ, и5же сyть за рэк0ю, да всE, є4же ѓще воспр0ситъ t вaсъ є4здра свzщeнникъ и3 писeцъ зак0на бGа нбcнагw, гот0во да бyдетъ:
22
срібла до ста талантів, і пшениці до ста ко́рів, і вина до ста ба́тів, і до ста ж батів олії, а соли без означення кількости.
22
сребрA дaже до стA тал†нтъ, и3 пшени1цы дaже до стA мёръ, и3 вінA дaже до стA б0чекъ, и3 є3лeа дaже до стA чвaнwвъ, ґ с0ли без8 записaніz:
23
Все, що повелено Богом небесним, повинно виконуватися старанно для дому Бога небесного; [дивіться, щоб хто не простяг руки на дім Бога небесного,] щоб не було гніву Його на царство, царя і синів його.
23
всE, є4же є4сть по в0ли бGа нбcнагw, да бyдетъ въ домY бGа нбcнагw: вонми1те, да не кто2 прострeтъ рyку на д0мъ бGа нбcнагw, да не когдA бyдетъ гнёвъ на цaрство царeво и3 сынHвъ є3гw2:
24
І даємо вам знати, щоб ні на кого зі священиків або левитів, співців, воротарів, нефинеїв і службовців при цьому домі Божому, не накладали ні данини, ні податку, ні мита.
24
и3 вaмъ знaемо твори1мъ сіE, t всёхъ свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ, пэвцє1въ, двeрникwвъ, наfінjмwвъ и3 слyгъ домY б9іz дaнь да не бyдетъ тебЁ, нижE и3мёйте влaсти порабощaти и5хъ:
25
Ти ж, Ездро, за премудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, постав правителів і суддів, щоб вони судили весь народ за рікою, — усіх, хто знає закони Бога твого, а хто не знає, тих учіть.
25
тh же, є4здра, по премdрости бGа твоегw2, ћже въ руцЁ твоeй, постaви кни1жники и3 судіи6, да сyдzтъ вс‰ лю1ди, и5же сyть за рэк0ю, всBмъ знaющымъ зак0нъ бGа твоегw2, и3 не вёдающему вёдати сотвори1те:
26
Хто ж не буде виконувати закон Бога твого і закон царя, над тим негайно нехай чинять суд, чи на смерть, чи на вигнання, чи на грошову пеню, або на ув’язнення у в’язницю.
26
и3 всsкъ, и4же не сотвори1тъ зак0на бGа твоегw2 и3 зак0на царeва ўсeрднw, сyдъ да бyдетъ сотворeнъ на него2, ѓще въ смeрть, и3ли2 въ наказaніе, и3ли2 во њтщетёніе животA, и3ли2 въ темни1цу.
27
Благословенний Господь, Бог батьків наших, Який вклав у серце царя — прикрасити дім Господній, який у Єрусалимі,
27
Блгcвeнъ гDь бGъ nтє1цъ нaшихъ, и4же дадE си1це въ сeрдце царeво, да прослaвитъ д0мъ гDень, и4же во їеrли1мэ,
28
і схилив на мене милість царя і радників його, і всіх могутніх князів царя! І я підбадьорився, тому що рука Господа Бога мого була наді мною, і зібрав я глав Ізраїля, щоб вони пішли зі мною.
28
и3 на мS ўклони2 милосeрдіе пред8 nчи1ма царS и3 совётникwвъ є3гw2 и3 всёхъ кнzзeй царeвыхъ си1льныхъ: и3 ѓзъ ўкрэплeнъ бhхъ, ћкw рукA б9іz бlгaz на мнЁ, и3 собрaхъ t ї}лz кнzзeй взhти со мн0ю.
Глава 8
1
І ось глави поколінь і родовід тих, які вийшли зі мною з Вавилона, у царювання царя Артаксеркса:
Я зібрав їх біля ріки, що втікає в Агаву, і ми простояли там три дні, і коли я оглянув народ і священиків, то із синів Левія нікого там не знайшов.
15
Собрaхъ же и5хъ къ рэцЁ текyщей ко є3vjи, и3 пребhхомъ тY три2 дни6: и3скaхъ же въ лю1дехъ и3 во свzщeнницэхъ, и3 t сынHвъ леvjиныхъ не њбрэт0хъ тaмw.
16
І послав я покликати Єлиєзера, Ариела, Шемаію, та Елнафана, й Іарива, й Елнафана, і Нафана, і Захарію, і Мешуллама — головних, й Іоярива і Елнафана — вчених;
і дав їм доручення до Іддо, головного в місцевості Касиф’є, і вклав їм у вуста, що говорити до Іддо і братів його, нефинеїв у місцевості Касиф’є, щоб вони привели до нас служителів для дому Бога нашого.
17
и3 и3звед0хъ и5хъ ко ґдaю начaлнику на мёстэ кaсфіа и3 вложи1хъ во ўстA и4хъ словесA глаг0лати ко ґдaю и3 брaтіи є3гw2 ґfінjмwмъ на мёстэ кaсфіи, привести2 нaмъ пою1щихъ въ д0мъ бGа нaшегw.
18
І привели вони до нас, тому що благодійна рука Бога нашого була над нами, чоловіка розумного із синів Махлія, сина Левіїного, сина Ізраїлевого, саме Шеревію, і синів його і братів його, вісімнадцять чоловік;
і з нефинеїв, яких дав Давид і князі його на слугування левитам, двісті двадцять нефинеїв; усі вони названі поіменно.
20
и3 t наfінjмwвъ, и5хже дадE давjдъ и3 кнsзіе ко слyжбэ леvjтwмъ, наfінjмwвъ двёсти двaдесzть, вси2 собрaшасz по и3менHмъ.
21
І проголосив я там піст біля ріки Агави, щоб смиритися нам перед лицем Бога нашого, просити в Нього благополучної дороги для себе і для дітей наших і для всього майна нашого,
оскільки мені соромно було просити в царя військо і вершників для охорони нашої від ворога на дорозі, бо ми, говорячи з царем, сказали: рука Бога нашого для всіх, що прибігають до Нього, є благодійна, а на всіх, хто залишає Його, — могутність Його і гнів Його!
22
ўстыдёхсz бо и3спроси1ти t царS си1лы и3 кHнникъ защи1тити нaсъ t врагA на пути2, понeже рёхомъ царю2 глаг0люще: рукA бGа нaшегw є4сть на всёхъ и4щущихъ є3го2 во благ0е и3 крёпость є3гw2, ћрость же є3гw2 на всёхъ њставлsющихъ є3го2.
23
Отже, ми постились і просили Бога нашого про це, і Він почув нас.
І я відокремив з начальників над священиками дванадцять людей: Шеревію, Хашавію і з ними десять із братів їхніх;
24
И# tлучи1хъ t кнzзeй свzщeнническихъ дванaдесzть, сараjю, ґсавjю и3 съ ни1ми t брaтіи и4хъ дeсzть:
25
і віддав їм за вагою срібло, і золото, і сосуди, — усе, пожертвуване для дому Бога нашого, що пожертвували цар, і радники його, і князі його, і всі ізраїльтяни, які там знаходилися.
Будьте ж пильні і збережіть це, доки за вагою не здасте начальникам над священиками і левитами і главам поколінь Ізраїлевих в Єрусалимі, у сховищі при домі Господньому.
І прийняли священики і левити зважене срібло, і золото, і сосуди, щоб віднести в Єрусалим у дім Бога нашого.
30
И# пріsша свzщeнницы и3 леvjти вёсъ сребрA и3 злaта и3 сосyдwвъ, да вознесyтъ во їеrли1мъ въ д0мъ бGа нaшегw.
31
І вирушили ми від ріки Агави у дванадцятий день першого місяця, щоб іти в Єрусалим; і рука Бога нашого була над нами, і рятувала нас від руки ворога і від тих, що підстерігали нас на шляху.
31
И# воздвиг0хомсz t рёки ґуи2 во вторыйнaдесzть дeнь мцcа пeрвагw, да и4демъ во їеrли1мъ: и3 рукA бGа нaшегw бЁ на нaсъ и3 и3збaви нaсъ t рyкъ врaжіихъ и3 рaтникwвъ на пути2,
32
І прийшли ми в Єрусалим, і пробули там три дні.
32
и3 пріид0хомъ во їеrли1мъ и3 пребhхомъ тY три2 дни6.
33
У четвертий день ми здали за вагою срібло, і золото, і сосуди в дім Бога нашого, на руки Меремофу, синові Урії, священику, і з ним Єлеазару, сину Финеєсовому, і з ними Іозаваду, сину Ісусовому, і Ноадії, сину Виннуя, левитам,
усе за рахунком і вагою. І все зважене записано в той же час.
34
по числY и3 вёсу вс‰: и3 напи1санъ бhсть вeсь вёсъ.
35
Переселенці, які прийшли з полону, принесли у всепалення Богу Ізраїлевому дванадцять тельців з усього Ізраїля, дев’яносто шість баранів, сімдесят сім агнців і дванадцять козлів у жертву за гріх: усе це у всепалення Господу.
35
Во врeмz то2, и5же пріид0ша t плэнeніz сhнове преселeніz, принес0ша всесожжє1ніz бGу ї}леву, телцє1въ дванaдесzть за всего2 ї}лz, nвнHвъ дeвzтьдесzтъ шeсть, ѓгнцєвъ сeдмьдесzтъ сeдмь, козлHвъ за грэхи2 дванaдесzть, вс‰ во всесожжeніе гDу.
36
І віддали царські повеління царським сатрапам і зарічним областеначальникам, і вони вшанували народ і дім Божий.
Після закінчення цього, підійшли до мене начальники і сказали: народ Ізраїлів і священики і левити не відокремилися від народів іноплемінних з мерзотами їх, від хананеїв, хеттеїв, ферезеїв, ієвусеїв, аммонитян, моавитян, єгиптян і аморреїв,
тому що взяли дочок їхніх за себе і за синів своїх, і змішалося сíм’я святе з народами іноплемінними, і притому рука найзнатніших і найголовніших була в цьому беззаконні першою.
Тоді зібралися до мене всі, хто боявся слів Бога Ізраїлевого з причини переступу переселенців, і я сидів у сумі до вечірньої жертви.
4
И# собрaшасz ко мнЁ вси2 боsщіисz сл0ва бGа ї}лева за преступлeніе пришeдшихъ t плэнeніz, и3 ѓзъ сэдsхъ приск0рбенъ дaже до жeртвы вечeрніz.
5
А під час вечірньої жертви я встав з місця нарікання мого, і в розідраному нижньому і верхньому одязі упав на коліна мої і простяг руки мої до Господа Бога мого
Від днів батьків наших ми у великій провині до цього дня, і за беззаконня наші віддані були ми, царі наші, священики наші, в руки царів іноземних, під меч, у полон і на пограбування і на посоромлення, як це і нині.
І ось, через короткий час, дароване нам помилування від Господа Бога нашого, і Він залишив у нас трохи вцілілих і дав нам утвердитися на місці святині Його, і просвітив очі наші Бог наш, і дав нам ожити трохи в рабстві нашому.
Ми — раби, але й у рабстві нашому не залишив нас Бог наш. І схилив Він до нас милість царів перських, щоб вони дали нам ожити, спорудити дім Бога нашого і відновити його з руїн його, і дали нам огородження в Юдеї й у Єрусалимі.
які заповідав Ти через рабів Твоїх пророків, говорячи: земля, у яку ви йдете, щоб оволодіти нею, земля нечиста, вона осквернена нечистотою іноплемінних народів, їх мерзотами, якими вони наповнили її від краю до краю в оскверненнях своїх.
11
±же дaлъ є3си2 нaмъ рук0ю р†бъ твои1хъ прbр0кwвъ, гlz: землS, на ню1же вы2 вх0дите наслёдити ю5, землS нечистA є4сть, по нечистотЁ людjй kзhческихъ, въ мeрзостехъ и4хъ, и4миже нап0лниша ю5 t ќстъ дaже до ќстъ во сквернeніихъ свои1хъ,
12
Отже, дочок ваших не видавайте за синів їхніх, і дочок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру їхнього і благ їхніх повіки, щоб укріпитися вам і насичуватися благами землі тієї і передати її у спадщину синам вашим повіки.
12
и3 нн7э дщeрей вaшихъ не дади1те сынHмъ и4хъ и3 дщeрей и4хъ не пріeмлите сыновHмъ вaшымъ, и3 не и3щи1те ми1ра и4хъ и3 блaга и4хъ дaже до вёка, ћкw да ўкрэпи1тесz и3 снёсте благ†z земли2, и3 наслёдіе дадитE сыновHмъ вaшымъ дaже до вёка:
13
І після всього, що спіткало нас за злі діла наші і за велику провину нашу, — тому що Ти, Боже наш, пощадив нас не мірою беззаконня нашого і дав нам таке визволення, —
невже ми знову будемо порушувати заповіді Твої і вступати в родинні зв’язки з цими мерзенними народами? Чи не прогніваєшся Ти на нас навіть до знищення нас, так що не буде вцілілих і не буде спасіння?
14
занE њбрати1хомсz разори1ти зaпwвэди тво‰ и3 смэси1тисz съ людьми2 земнhми: не прогнёвайсz на нaсъ дaже до скончaніz, є4же не бhти њстaнку и3 спасaемому:
15
Господи Боже Ізраїлів! праведний Ти. Бо ми залишилися уцілілими до цього дня; і ось ми в беззаконнях наших перед лицем Твоїм, хоча після цього не належало б нам стояти перед лицем Твоїм.
Коли так молився Ездра і сповідувався, плачучи і волаючи перед домом Божим, зійшлося до нього дуже велике зібрання ізраїльтян, чоловіків і жінок і дітей, тому що і народ багато плакав.
І відповів Шеханія, син Ієхиїла із синів Еламових, і сказав Ездрі: ми зробили злочин перед Богом нашим, що взяли собі дружин іноплемінних з народів землі, але є ще надія для Ізраїля в цій справі;
укладемо тепер завіт з Богом нашим, що, за порадою господаря мого і тих, що благоговіють перед заповідями Бога нашого, ми відпустимо від себе усіх дружин і дітей, народжених ними, — і нехай буде за законом!
3
и3 нн7э завэщaемъ завётъ бGу нaшему, да tвeржемъ вс‰ жєны2 и3 рождeныхъ t ни1хъ, ћкоже х0щетъ: востaни и3 ўстраши2 и5хъ зaповэдьми бGа нaшегw, и3 по зак0ну да бyдетъ:
4
Встань, тому що це твоя справа, і ми з тобою: підбадьорись і дій!
І встав Ездра, і повелів начальникам над священиками, левитами і всім Ізраїлем дати клятву, що вони зроблять так. І вони дали клятву.
5
И# востA є4здра, и3 заклS кн‰зи, свzщeнники и3 леvjты и3 всего2 ї}лz, да сотворsтъ по словеси2 семY. И# клsшасz.
6
І встав Ездра і пішов від дому Божого в житло Іоханана, сина Елияшивового, і прийшов туди. Хліба він не їв і води не пив, тому що плакав за злочин переселенців.
6
И# востA є4здра t лицA д0му б9іz и3 и4де въ сокр0вищный д0мъ їwнaна сhна є3лісyвова и3 сёде тaмw: хлёба не kдE и3 воды2 не пи2, плaкаше бо њ преступлeніи пришeдшихъ t плэнeніz.
7
І оголосили в Юдеї і в Єрусалимі всім, хто був у полоні, щоб вони зібралися в Єрусалимі;
7
И# п0слано бhсть сл0во во їудeю и3 во їеrли1мъ всBмъ сыновHмъ преселeніz, да соберyтсz во їеrли1мъ:
8
а хто не прийде через три дні, на все майно того, за визначенням начальників і старійшин, буде накладене закляття, і сам він буде відлучений від громади переселенців.
8
всsкъ, и4же ѓще не пріи1детъ въ три2 дни6, по совёту кнzзeй и3 старёйшинъ, в0зметсz всE и3мёніе є3гw2, и3 т0й tлучeнъ бyдетъ t с0нмища преселeніz.
9
І зібралися всі жителі Юдеї і землі Веніамінової в Єрусалимі за три дні. Це було в дев’ятому місяці, у двадцятий день місяця. І сидів весь народ на площі біля дому Божого, тремтячи як у цій справі, так і від дощів.
Однак же народ численний і час тепер дощовий, і немає можливости стояти на вулиці. Та й ця справа не одного дня і не двох, тому що ми багато в цій справі згрішили.
Нехай наші начальники заступлять місце всієї громади, і всі в містах наших, які взяли дружин іноплемінних, нехай приходять сюди в призначений час і з ними старійшини кожного міста і су́дді його, доки не відвернеться від нас розпалений гнів Бога нашого за цю справу.
14
да постaвzтсz кнsзіе нaши во всeмъ мн0жествэ и3 во всёхъ градёхъ нaшихъ, и5же поsша жєны2 и3ноплемє1нничи, да пріи1дутъ во временA повєлённаz, и3 съ ни1ми старBйшины t всsкагw грaда и3 судіи6, є4же tврати1ти гнёвъ ћрости бGа нaшегw t нaсъ словесE рaди сегw2.
15
Тоді Іонафан, син Асаїла, і Яхзеія, син Фикви, стали над цією справою, і Мешуллам і Шавфай левит були помічниками їм.
І зробили так ті, що вийшли з полону. І виділені на це Ездра священик, глави поколінь, від кожного покоління їх, і всі вони названі поіменно. І зробили вони засідання в перший день десятого місяця, для дослідження цієї справи;