Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ще скажу: доки спадкоємець — дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є господарем усього‚
1
Глаг0лю же: въ є3ли1ко врeмz наслёдникъ млaдъ є4сть, ничи1мже лyчшій є4сть рабA, госп0дь сhй всёхъ:
2
а перебуває під опікунами і домоправителями до визначеного батьком строку.
2
но под8 повели1тєли и3 прист†вники є4сть дaже до нар0ка џтча.
3
Так і ми, доки були дітьми, поневолені були стихіями світу;
3
Тaкожде и3 мы2, є3гдA бёхомъ млaди, под8 стіхjами бёхомъ мjра порабощeни:
4
коли ж настала повнота часу, послав Бог Сина Свого (Єдинородного), котрий народився від жони, був під законом,
4
(За? ©f7.) Е#гдa же пріи1де кончи1на лёта, послA бGъ сн7а своего2 є3динор0днаго, раждaемаго t жены2, бывaема под8 зак0номъ,
5
щоб викупити підзаконних, щоб нам прийняти всиновлення.
5
да подзакHнныz и3скyпитъ, да всыновлeніе воспріи1мемъ.
6
А оскільки ви — сини, то послав Бог Духа Сина Свого в серця ваші, Який викликує: «Авва, Отче!»
6
И# понeже є3стE сн7ове, послA бGъ д¦а сн7а своегw2 въ сердцA вaша, вопію1ща: ѓвва џ§е.
7
Тому ти вже не раб, а син, а якщо син, то і спадкоємець Божий через Ісуса Христа.
7
Тёмже ўжE нёси рaбъ, но сhнъ: ѓще ли же сhнъ, и3 наслёдникъ б9ій ї}съ хrт0мъ.
8
Але тоді, не знавши Бога, ви служили богам, які по суті не є боги.
8
(За? ©‹.) Но тогдA ќбw не вёдуще бGа, служи1сте не по є3стествY сyщымъ б0гwмъ:
9
Тепер же, пізнавши Бога, або, краще, одержавши пізнання від Бога, навіщо повертаєтеся знову до немічних та вбогих стихій і хочете ще знову себе поневолити їм?
9
нн7э же, познaвше бGа, пaче же познaни бhвше t бGа, кaкw возвращaетесz пaки на немощны6z и3 худhz стіхjи, и5мже пaки свhше [вспsть] служи1ти х0щете;
10
Ви спостерігаєте дні, місяці, пори і роки.
10
дни6 смотрsете, и3 мцcы, и3 временA, и3 лBта.
11
Боюся за вас, чи не даремно я трудився у вас.
11
Бою1сz њ вaсъ, є3дA кaкw всyе труди1хсz въ вaсъ.
12
Прошу вас, браття, будьте, як я, бо і я, як ви. Ви нічим не образили мене.
12
Бyдите ћкоже ѓзъ, занE и3 ѓзъ, ћкоже вы2: брaтіе, молю2 вы2. Ничи1мже менE њби1дэсте:
13
Знаєте, що хоч я і в немочі плоті благовістив вам у перший раз,
13
вёсте же, ћкw за нeмощь пл0ти благовэсти1хъ вaмъ пeрвэе:
14
але ви не зневажили і не відцуралися спокуси моєї в плоті моїй, а прийняли мене, як ангела Божого, як Христа Ісуса.
14
и3 и3скушeніz моегw2, є4же во пл0ти моeй, не ўничижи1сте, ни њплевaсте, но ћкоже ѓгGла б9іz пріsсте мS, ћкw хrтA ї}са.
15
Яке ж було блаженство ваше! Свідчу вам, якби це було можливо, ви вирвали б очі свої і віддали мені.
15
К0е u5бо бsше бlжeнство вaше; Свидётелствую бо вaмъ, ћкw, ѓще бы бhло м0щно, nчесA в†ша и3звертёвше дaли бhсте ми2.
16
Hевже ж я став ворогом вашим, говорячи істину?
16
Тёмже врaгъ вaмъ бhхъ, и4стину вaмъ глаг0лz;
17
Пильнують про вас нещиро, хочуть відлучити вас, щоб ви дбали про них.
17
Ревнyютъ по вaсъ не д0брэ, но tлучи1ти вaсъ хотsтъ, да и5мъ ревнyете.
18
Добре пильнувати в доброму завжди, а не лише в моїй присутності у вас.
18
Добр0 же, є4же ревновaти всегдA въ д0брэмъ, и3 не т0чію внегдA приходи1ти ми2 къ вaмъ.
19
Діти мої, для яких я знову в муках народження, доки не відобразиться у вас Христос!
19
Ч†дца мо‰, и4миже пaки болёзную, д0ндеже воwбрази1тсz хrт0съ въ вaсъ:
20
Хотів би тепер бути у вас і змінити голос мій, бо я не розумію вас.
20
хотёлъ же бhхъ пріити2 къ вaмъ нн7э и3 и3змэни1ти глaсъ м0й, ћкw не домышлsюсz њ вaсъ.
21
Скажіть же мені ви, які бажаєте бути під законом: хіба ви не слухаєте закону?
21
Глаг0лите ми2, и5же под8 зак0номъ х0щете бhти: зак0на ли не слyшаете;
22
Бо написано: «Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної».
22
(За?.) Пи1сано бо є4сть, ћкw ґвраaмъ двA сы6на и3мЁ: є3ди1наго t рабы2, ґ другaго t своб0дныz.
23
Але той, хто від рабині, народився за плоттю, а той, хто від вільної‚ — за обітницею.
23
Но и4же t рабы2, по пл0ти роди1сz: ґ и4же t своб0дныz, по њбэтовaнію.
24
У цьому є іносказання. Це два завіти: один від гори Синайської, що народжує в рабство, це є Агар,
24
Я%же сyть и3носказaєма: сі‰ бо є3стA двA завBта: є3ди1нъ ќбw t горы2 сінaйскіz, въ раб0ту раждazй, и4же є4сть ґгaрь:
25
бо Агар означає гору Синай в Аравії і відповідає нинішньому Єрусалиму, бо він зі своїми дітьми перебуває в рабствi;
25
ґгaрь бо, сінA горA є4сть во ґравjи, прилагaетсz же нн7эшнему їеrли1му, раб0таетъ же съ ч†ды свои1ми:
26
а вишній Єрусалим — вільний: він мати всім нам.
26
ґ вhшній їеrли1мъ своб0дь є4сть, и4же є4сть мaти всBмъ нaмъ.
27
Бо написано: «Звеселися, неплідна, яка не родила; вигукни і виголоси, яка не мучилася родами; бо в одинокої значно більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка».
27
Пи1сано бо є4сть: возвесели1сz, непл0ды, не раждaющаz: раст0ргни и3 возопи2, неболsщаz: ћкw мнHга ч†да пустhz пaче, нeжели и3мyщіz мyжа.
28
Ми, браття, діти обітниці за Ісааком.
28
(За? ©№‹.) Мh же, брaтіе, по їсаaку њбэтовaніz ч†да є3смы2.
29
Але як тоді той, який народився за плоттю, переслідував народженого за духом, так і нині.
29
Но ћкоже тогдA по пл0ти роди1выйсz гонsше дух0внаго, тaкw и3 нн7э.
30
Що ж говорить Писання? «Вижени рабиню разом із сином її, бо не може син рабині бути спадкоємцем разом із сином вільної».
30
Но что2 глаг0летъ писaніе; И#зжени2 рабY и3 сhна є3S, не и4мать бо наслёдовати сhнъ рабhнинъ съ сhномъ своб0дныz.
31
Отже, браття, ми діти не рабині, а вільної.
31
Тёмже, брaтіе, нёсмы рабы6нина ч†да, но своб0дныz.