Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 19
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
І прийшли ті два ангели в Содом увечері, коли Лот сидів біля воріт Содома. Лот побачив, і встав, щоб зустріти їх, і поклонився лицем до землі
1
Пріид0ста же двA ѓгGла въ сод0мъ въ вeчеръ: лHтъ же сэдsше пред8 враты2 сод0мскими. Ви1дэвъ же лHтъ, востA въ срётеніе и5мъ и3 поклони1сz лицeмъ на зeмлю
2
і сказав: господарі мої! зайдіть у дім раба вашого і ночуйте, й умийте ноги ваші, і встаньте вранці і підете дорогою своєю. Але вони сказали: ні, ми ночуємо на вулиці.
Лот вийшов до них до входу, і замкнув за собою двері,
6
И#зhде же лHтъ къ ни6мъ въ преддвeріе, двє1ри же затвори2 за соб0ю.
7
і сказав [їм]: брати мої, не робіть зла;
7
Речe же къ ни6мъ: никaкоже, брaтіе, не дёйте ѕлA:
8
ось у мене дві дочки, що не пізнали чоловіка; краще я виведу їх до вас, робіть з ними, що вам завгодно, тільки людям цим не робіть нічого, тому що вони прийшли під дах дому мого.
8
сyть же ми2 двЁ дщє1ри, ±же не познaша мyжа: и3зведY и5хъ къ вaмъ, и3 твори1те и5мъ, ћкоже ўг0дно є4сть вaмъ: т0чію мужє1мъ си6мъ не сотвори1те њби1ды, тогH бо рaди внид0ша под8 кр0въ д0му моегw2.
9
Але вони сказали [йому]: йди сюди. І сказали: ось прийшлий, і хоче судити? тепер ми гірше вчинимо з тобою, ніж з ними. І дуже приступали до людини цієї, до Лота, і підійшли, щоб виламати двері.
І вийшов Лот, і говорив із зятями своїми, які брали за себе дочок його, і сказав: встаньте, вийдіть із цього місця, бо Господь винищить це місто. Але зятям його здалося, що він жартує.
14
И#зhде же лHтъ и3 глаг0ла къ зsтємъ свои6мъ, пои1мшымъ дщє1ри є3гw2, и3 речE: востaните и3 и3зыди1те t мёста сегw2, ћкw погублsетъ гDь грaдъ. Возмнёсz же и3грaти пред8 зzтьми2 свои1ми.
15
Коли зійшла зоря, ангели почали прискорювати Лота, говорячи: встань, візьми дружину твою і двох дочок твоїх, які в тебе, щоб не загинути тобі за беззаконня міста.
15
Е#гдa же ќтро бhсть, понуждaху ѓгGли лHта, глаг0люще: востaвъ, поими2 женY твою2 и3 двЁ дщє1ри тво‰, ±же и4маши, и3 и3зhди, да не и3 ты2 поги1бнеши со беззак0нми грaда.
16
І оскільки він барився, то мужі ті [ангели], з милости до нього Господньої, взяли за руку його і дружину його, і двох дочок його, і вивели його і поставили його за містом.
16
И# смути1шасz, и3 взsша ѓгGли за рyку є3го2, и3 за рyку женY є3гw2, и3 за рyки двyхъ дщeрей є3гw2, понeже пощадЁ и5 гDь.
17
Коли ж вивели їх геть, то один з них сказав: спасай душу свою; не оглядайся назад і ніде не зупиняйся в околиці цій; спасайся на горі, щоб тобі не загинути.
17
И# бhсть є3гдA и3звед0ша | в0нъ, и3 рёша: спасaz спасaй твою2 дyшу: не њзирaйсz вспsть, нижE пост0й во всeмъ предёлэ (сeмъ): въ горЁ спасaйсz, да не когдA кyпнw ћтъ бyдеши.
18
Але Лот сказав їм: ні, Владико!
18
Речe же лHтъ къ ни6мъ: молю1сz, гDи,
19
ось, раб Твій знайшов благовоління перед очима Твоїми, і велика милість Твоя, яку Ти зробив зі мною, що врятував життя моє; але я не можу спасатися на горі, щоб не застигло мене лихо і я не вмер;
19
понeже њбрёте рaбъ тв0й млcть пред8 тоб0ю, и3 возвели1чилъ є3си2 прaвду твою2, ю4же твори1ши на мнЁ, є4же жи1ти души2 моeй: ѓзъ же не возмогY спасти1сz въ горЁ, да не когдA пости1гнутъ мS ѕл†z, и3 ўмрY:
20
ось, ближче тікати у це місто, воно ж мале; побіжу я туди, — воно ж мале; і збережеться життя моє [заради Тебе].
І напоїли батька свого вином у ту ніч; і ввійшла старша і спала з батьком своїм [у ту ніч]; а він не знав, коли вона лягла і коли встала.
33
Ўпои1ша же nтцA своего2 він0мъ въ нощи2 џнэй: и3 вшeдши старёйшаz, преспA со nтцeмъ свои1мъ тоS н0щи: и3 не поразумЁ џнъ, є3гдA преспA и3 є3гдA востA.
34
На другий день старша сказала молодшій: ось, я спала вчора з батьком моїм; напоїмо його вином і в цю ніч; і ти ввійди, спи з ним, і відродимо від батька нашого плем’я.