Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Так були створені небо і земля і все воїнство їх.
1
И$ сᲆверши'шася нб~о и^ ꙁемля`, и^ вс^е ё^краше'нїе и^хъ.
2
І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив.
2
и= съверши` б~ъ въ дн~ь шесты'и дњ'ла своя` ја%же сътвори`” И$ препочи` въ дн~ь седмы'и эT всњхъ дњлъ своиX, и%хже сътвори`
3
І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював.
3
И$ блsви б~ъ, дн~ь седмы'и, и^ ѓ^ст~и его, ја^ко въ то'и почи` эT всњ'х дњлъ свои^хъ, и%хже нача'тъ б~ъ твори'ти”
4
Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо,
4
Сїя кни'га бы'тїю нб~си' же и^ ꙁемли`” Є$гда` бы'сть, въ'ньже дн~ь сътвори` г~ь б~ъ нб~о и^ ꙁе'млю,
5
і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі,
5
и^ вся'к% ꙁла'къ се'лныи пре'жDе да'же бы'ти на ꙁемли`, и^ вся'кђ трав`ђ се'льнђ пре'жде да'же проꙁя'бнђти” Ни б^о ѓ^дожди` б~ъ на' ꙁемлю, и^ чл~къ не бя'ше дњ'лати ю&”
6
але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.
6
И$сто'чникъ же и^схожDа'ше и^зъ ꙁемля`, и^ напая'ше вс^е лице` ꙁемли`”
7
І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою.
7
И$ съꙁда` б~ъ чл~ка, пе'рсть въꙁе'м# эT ꙁемля`, и^ въдђ'нђ въ лице` е^го дыха'нїе жи'ꙁни, =и^ бы'сть чл~къ въ дш~ђ жи'вђ”
8
І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив.
8
И$ насади` б~ъ ра'и на восто'цњхъ въ е^демњ, и^ въведе` т^ђ чл~ка е^гоже съꙁда`”
9
І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
9
И$ проꙁя'бе б~ъ е^ще` эT ꙁемля` вся'ко дре'во, кра'сно въ видњнїе, и^ добро` въ снњ'дь” И$ дре'во жи'ꙁни посред`њ ра'я. и^ дре'во е^же вᲇдњти раꙁђ'мно добрђ` и^ лђка'вђ
10
З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки.
10
Рњка' же и^схо'дитъ и^ꙁъ е^де'ма напая'ти ра'и” Та'мо раꙁлђча'ется въ четы'ри нача'ла”
11
Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;
11
И/мя е^ді'нои фисоn сїя ѓ^бхо'дитъ вс^ю ꙁе'млю е^вила'тъскђ, та'мо ё^бо е^сть ꙁла'то, ꙁла'то
12
і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс.
12
же ѓ^ноя` земля` добро`” Та'мо е^сть а^нџра'ћъ и^ ка'мень ꙁеле'ныи”
13
Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш.
13
И/мя рњцњ вто'рњи геѓ%нъ, сїя ѓ^бходя'щи вс^ю ꙁе'млю е^џїѓ%пьскђ”
14
Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат.
14
И$ рњка` тре'тїя тљ'гръ, сїа и^дђщи пря'мо а^сљ=рњ'ѓмъ” Рњка' же четве'ртая е^фра'тъ”
15
І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його.
15
И$ поя%тъ г~ь б~ъ чл~ка е^гоже съꙁда`, и^ въведе` е^го въ ра'и пи'ща, дњ'лаᲄи е^го и^ храни'ти”
16
І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти,
16
И$ ꙁаповњда` г~ь б~ъ а^да'мђ гл~я, эT вся'каго дре'ва и^же въ раи` снњ'дїю снᲇси.
17
а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш.
17
эT дре'ва же е^же раꙁђмњти добро` и^ лђка'во, не снњ'сте эT него`” Во'нже ё^бо дн~ь а%ще снњ'сте эT него`, см~рътїю ё%мрете”
18
І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою.
18
И$ рече г~ь б~ъ, не добро` быти чл~кђ е^ді'номђ, сᲆтвори'м# е^мђ помо'щника по немђ`”
19
Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй.
19
И$ сᲆꙁда` б~ъ е^ще` эT ꙁемля`, вс^њ ѕвњри се'лныя, и^ вс^њ пти'цы нбsныя, и^ приведе` т^а къ а^да'мђ ви'дњти чт^о нарече'т# т^а и^ вся'ко е^же а^ще нарече` а^да'мъ дш~ђ жи'вђ, с^е и%мя е^мђ”
20
І нарекла людина імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для чоловіка не знайшлося помічника, подібного до нього.
20
И$ нарече` а^даM и^мена` всњмъ ско'томъ, и^ всњмъ пти'цамъ нбsнымъ, и^ всњмъ ѕвњремъ ꙁе'мнымъ” А$да'мђ же не ѓ^брњте'ся помо'щникъ подо'бенъ е^мђ`”
21
І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю.
21
Иe вложи` б~ъ со'нъ въ а^да'ма, і^ ё%спе. И$ въꙁя'тъ е^ді'но эT ре'бръ е^го, і^ и^споlни пло'тїю в него` мњсто”
22
І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка.
22
И$ съꙁда` г~ь, ребро` е%же въꙁя'тъ эT а^да'ма, женђ`, и^ приведе` ю& къ а^да'мђ”
23
І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка [свого].
23
И$ реq а^да'мъ, с=е^ нн~њ ко'сть эT косте'и моиX и^ пло'ть эT пло'ти мое'я, сїя наречеTся жена`, ја%ко эT мђж'а свое^го въꙁята` бы'сть с^и”
24
Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю.
24
Се=го` ра'ди ѓ^ставиT чл~къ эTц~а свое^го и^ мт~рь, и^ прилњпиTся къ женњ` свое'и, и^ бђ'дета ѓ%ба вᲆ пло'ть е^ді'нђ”
25
І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися.
25
И$ бњ'ста ѓ%ба на'га а^да'мъ же и^ жена` е^го и^ не стыдњсᲄася.