Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 25
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
І взяв Авраам ще дружину, на ім’я Хеттура.
1
Приложи́въ же Авраа́мъ, поя́ жену́, є́йже и́мя Хетту́ра:
2
Вона народила йому Зимрана, Іокшана, Медана, Мадіана, Ішбака і Шуаха.
2
роди́ же єму́ Зомвра́на и Ієза́на, и Мада́ла и Мадіа́ма, и Ієсво́ка и Соіє́на.
3
Іокшан породив Шеву, [Фемана] і Дедана. Сини Дедана були: [Рагуїл, Навдеїл,] Ашурим, Летушим і Леюмим.
3
Ієза́нъ же роди́ Сава́на и Ѳама́на и Деда́на. Сы́нове же Деда́ни бы́ша: Рагуи́лъ и Навдеи́лъ, и Асуріи́мъ и Латусіи́мъ и Лаомі́мъ.
4
Сини Мадіана: Ефа, Ефер, Ханох, Авида й Елдага. Усі ці — сини Хеттури.
4
Сы́нове же Мадіа́мли: Єфа́ръ и Афи́ръ, и Єно́хъ и Авіда́ и Єлдага́. Вси́ сі́и бы́ша сы́нове Хетту́рины.
5
І віддав Авраам усе, що було в нього, Ісааку [синові своєму],
5
Даде́ же Авраа́мъ вся́ своя́ имѣ́нія Ісаа́ку сы́ну своєму́:
6
а синам наложниць, які були у Авраама, дав Авраам подарунки і відіслав їх від Ісаака, сина свого, ще за життя свого, на схід, у землю східну.
6
сыно́мъ же нало́жницъ свои́хъ даде́ Авраа́мъ да́ры и отпусти́ я́ от Ісаа́ка сы́на своєго́, єще́ жи́въ сы́й, къ восто́ку на зе́млю восто́чную.
7
Днів життя Авраамового, які він прожив, було сто сімдесят п’ять років;
і ось імена синів Ізмаїлових, імена їх за родоводом їх: первісток Ізмаїлів Наваїоф, за ним Кедар, Адбеєл, Мивсам,
13
и сія́ имена́ сыно́въ Ісма́илихъ, по имено́мъ родо́въ єго́: пе́рвенецъ Ісма́иловъ Наваіо́ѳъ, и Кида́ръ и Навдеи́лъ, и Масса́мъ
14
Мишма, Дума, Масса,
14
и Масма́, и Дума́ и Масси́,
15
Хадад, Фема, Ієтур, Нафиш і Кедма.
15
и Ходда́нъ и Ѳема́нъ, и Ієту́ръ и Нафе́съ и Кедма́.
16
Ці є сини Ізмаїлові, і це імена їхні, у селищах їхніх, у кочовищах їхніх. Це дванадцять князів племен їхніх.
16
Сі́и су́ть сы́нове Ісма́или: и сія́ имена́ и́хъ въ ски́ніяхъ и́хъ и въ се́лѣхъ и́хъ: двана́десять кня́зи въ язы́цѣхъ и́хъ.
17
Років же життя Ізмаїлового було сто тридцять сім років; і упокоївся він, і помер, і приєднався до народу свого.
17
И сія́ лѣ́та житія́ Ісма́илова, сто́ три́десять се́дмь лѣ́тъ: и ослабѣ́въ у́мре, и приложи́ся къ ро́ду своєму́.
18
Вони жили від Хавили до Сура, що перед Єгиптом, як ідеш до Ассирії. Вони оселилися перед лицем усіх братів своїх.
18
Всели́ся же от Євіла́та да́же до Су́ра, и́же є́сть въ лице́ Єги́пту, да́же доити́ ко Ассирі́омъ: предъ лице́мъ всѣ́хъ бра́тій свои́хъ всели́ся.
19
Ось родовід Ісаака, сина Авраамового. Авраам породив Ісаака.
19
И сія́ бытія́ Ісаа́ка сы́на Авраа́мля: Авраа́мъ роди́ Ісаа́ка.
20
Ісаак був сорока років, коли він узяв собі за дружину Ревекку, дочку Вафуїла арамеянина з Месопотамії, сестру Лавана арамеянина.
20
Бя́ше же Ісаа́къ лѣ́тъ четы́редесяти, єгда́ поя́ Реве́кку дще́рь Ваѳуи́ла Си́ріна от Месопота́міи Си́рскія, сестру́ Лава́на Си́ріна, себѣ́ въ жену́.
21
І молився Ісаак Господу за [Ревекку] дружину свою, тому що вона була неплідна; і Господь почув його, і зачала Ревекка, дружина його.
21
Моля́шеся же Ісаа́къ Го́сподеви о Реве́кцѣ женѣ́ своє́й, я́ко непло́ды бя́ше: послу́ша же єго́ Бо́гъ, и зача́тъ во утро́бѣ Реве́кка жена́ єго́.
22
Сини в утробі її почали битися, і вона сказала: якщо так буде, то для чого мені це? І пішла запитати Господа.
22
Игра́ста же младе́нца въ не́й, и рече́: а́ще та́ко ми́ хо́щетъ бы́ти, почто́ ми сіє́? И и́де вопроша́ти Го́спода.
23
Господь сказав їй: два племені в утробі твоїй, і два різних народи вийдуть з утроби твоєї; один народ стане сильнішим за інший, і більший буде служити меншому.
23
И рече́ є́й Госпо́дь: два́ язы́ка во утро́бѣ твоє́й су́ть, и дво́и лю́діє от утро́бы твоєя́ разлуча́тся: и лю́діє люді́й превзы́дутъ, и бо́лшій порабо́таєтъ ме́ншему.
24
І настав час народити їй: і ось близнюки в утробі її.
24
И испо́лнишася дні́є роди́ти є́й, и бя́ху се́й близня́та во утро́бѣ єя́:
25
Першим вийшов червоний, весь, як шкіра, кошлатий; і нарекли йому ім’я Ісав.
25
изы́де же сы́нъ пе́рвенецъ че́рменъ, ве́сь, я́ко ко́жа, косма́тъ: и нарече́ и́мя єму́ Иса́въ:
26
Потім вийшов брат його, тримаючись рукою своєю за п’яту Ісава; і наречено йому ім’я Яків. Ісаак же був шістдесяти років, коли вони народилися [від Ревекки].
26
и посе́мъ изы́де бра́тъ єго́, рука́ же єго́ придержа́ся пятѣ́ Иса́вовѣ: и нарече́ и́мя єму́ Іа́ковъ. Ісаа́ку же бѣ́ шестьдеся́тъ лѣ́тъ, єгда́ роди́ и́хъ Реве́кка.
27
Діти виросли, і став Ісав людиною вправною у звіроловстві, людиною полів; а Яків людиною лагідною, що живе у наметах.
27
Возрасто́ша же ю́ноши: и бы́сть Иса́въ человѣ́къ вѣ́дый лови́ти, се́лный: Іа́ковъ же бы́сть человѣ́къ нелука́въ, живы́й въ дому́.
28
Ісаак любив Ісава, тому що здобич його була за смаком його, а Ревекка любила Якова.
28
И возлюби́ Ісаа́къ Иса́ва, я́ко лови́тва єго́ бя́ше бра́шно єму́: Реве́кка же любля́ше Іа́кова.
29
І зварив Яків страву; а Ісав прийшов з поля втомленим.
29
Свари́ же Іа́ковъ варе́ніє: и пріи́де Иса́въ съ по́ля изнемо́гъ,
30
І сказав Ісав Якову: дай мені поїсти червоного, червоного цього, тому що я втомився. Від цього дано йому прізвисько: Єдом.