Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І покликав Ісаак Якова і благословив його, і заповідав йому і сказав: не бери собі дружини з дочок ханаанських;
1
Призвaвъ же їсаaкъ їaкwва, бlгослови2 є3го2 и3 заповёда є3мY, глаг0лz: да не п0ймеши жены2 t дщeрей хананeйскихъ:
2
встань, піди в Месопотамію, в дім Вафуїла, батька матері твоєї, і візьми собі дружину звідти, з дочок Лавана, брата матері твоєї;
2
востaвъ tбэжи2 въ месопотaмію въ д0мъ ваfуи1ла nтцA мaтере твоеS, и3 поими2 себЁ tтyду женY t дщeрей лавaна брaта мaтере твоеS:
3
Бог же Всемогутній нехай благословить тебе, нехай розплодить тебе і нехай розмножить тебе, і нехай буде від тебе безліч народів,
3
бGъ же м0й да блгcви1тъ тS и3 возрасти1тъ тS и3 ўмн0житъ тS, и3 бyдеши въ собр†ніz kзhкwвъ:
4
і нехай дасть тобі благословення Авраама [батька мого], тобі і нащадкам твоїм з тобою, щоб тобі успадкувати землю подорожування твого, яку Бог дав Аврааму!
4
и3 да дaстъ тебЁ блгcвeніе ґвраaма nтцA моегw2, тебЁ и3 сёмени твоемY по тебЁ наслёдити зeмлю њбитaніz твоегw2, ю4же дадE бGъ ґвраaму.
5
І відпустив Ісаак Якова, і він пішов у Месопотамію до Лавана, сина Вафуїла арамеянина, до брата Ревекки, матері Якова та Ісава.
5
Послa же їсаaкъ їaкwва: и3 tи1де въ месопотaмію къ лавaну сhну ваfуи1ла сЂріна, къ брaту же ревeкки мaтере їaкwвли и3 и3сavли.
6
Ісав побачив, що Ісаак благословив Якова і благословляючи послав його в Месопотамію, взяти собі дружину звідти, і заповів йому, сказавши: не бери дружини з дочок ханаанських;
6
Ви1дэ же и3сavъ, ћкw бlгослови2 їсаaкъ їaкwва и3 послA въ месопотaмію сЂрскую поsти tтyду себЁ женY, є3гдA бlгослови2 є3го2 и3 заповёда є3мY, глаг0лz: да не п0ймеши жены2 t дщeрей хананeйскихъ.
7
і що Яків послухав батька свого і матері своєї і пішов у Месопотамію.
7
И# послyша їaкwвъ nтцA и3 мaтере своеS, и3 tи1де въ месопотaмію сЂрскую.
8
І побачив Ісав, що дочки ханаанські неугодні Ісааку, батькові його;
8
Ви1дэвъ же и3сavъ, ћкw ѕлы6 сyть дщє1ри хананє1йскіz пред8 їсаaкомъ nтцeмъ є3гw2,
9
і пішов Ісав до Ізмаїла і взяв собі дружину Махалафу, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Наваїофову, зверх інших дружин своїх.
9
tи1де и3сavъ ко їсмaилу и3 взS маелefу дщeрь їсмaила сhна ґвраaмлz, сестрY навеHfову, женY къ женaмъ свои6мъ.
10
Яків же вийшов із Вирсавії і пішов у Харан,
10
И# tи1де їaкwвъ t клaдzзz клsтвеннагw и3 и4де въ харрaнъ,
11
і прийшов на одне місце, і залишився там ночувати, тому що зайшло сонце. І взяв один із каменів того місця, і поклав собі під голову, і ліг на тому місці.
11
и3 њбрёте мёсто и3 ќспе тaмw, зaйде бо с0лнце: и3 взS t кaменіz мёста (тогw2) и3 положи2 въ возглaвіе себЁ, и3 спA на мёстэ џнэмъ.
12
І побачив сон: ось, ліствиця стоїть на землі, а верх її торкається неба; і ось, ангели Божі піднімаються і сходять по ній.
12
И# с0нъ ви1дэ: и3 сE, лёствица ўтверждeна на земли2, є3sже главA досzзaше до небесE, и3 ѓгGли б9іи восхождaху и3 низхождaху по нeй:
13
І ось, Господь стоїть на ній і промовляє: Я Господь, Бог Авраама, отця твого, і Бог Ісаака; [не бійся]. Землю, на якій ти лежиш, Я дам тобі і твоєму потомству;
13
гDь же ўтверждaшесz на нeй и3 речE: ѓзъ є4смь бGъ ґвраaма nтцA твоегw2 и3 бGъ їсаaка, не б0йсz: землS, и3дёже ты2 спи1ши на нeй, тебЁ дaмъ ю5 и3 сёмени твоемY:
14
і буде потомство твоє — як пісок земний; і поширишся ти до моря і на схід, і на північ, і на південь, і благословляться у тобі й у твоєму потомстві всі племена земні;
14
и3 бyдетъ сёмz твоE ћкw пес0къ земнhй, и3 распространи1тсz на м0ре, и3 лjву, и3 сёверъ, и3 на вост0ки: и3 благословsтсz њ тебЁ вс‰ колBна зємнaz и3 њ сёмени твоeмъ:
15
і ось, Я з тобою, і збережу тебе всюди, куди ти не підеш; і поверну тебе в цю землю, бо Я не залишу тебе, доки не виконаю того, що Я сказав тобі.
15
и3 сE, ѓзъ є4смь съ тоб0ю, сохранszй тS на всsкомъ пути2, ѓможе ѓще п0йдеши, и3 возвращy тz въ зeмлю сію2: ћкw не и4мамъ тебE њстaвити, д0ндеже сотвори1ти ми2 вс‰, є3ли6ка гlахъ тебЁ.
16
Яків прокинувся від сну свого і сказав: істинно Господь присутній на цьому місці; а я не знав!
16
И# востA їaкwвъ t снA своегw2 и3 речE: ћкw є4сть гDь на мёстэ сeмъ, ѓзъ же не вёдэхъ.
17
І убоявся він і сказав: яке страшне це місце! це не що інше, як дім Божий, це врата небесні.
17
И# ўбоsсz и3 речE: ћкw стрaшно мёсто сіE: нёсть сіE, но д0мъ б9ій, и3 сі‰ вратA нбcнаz.
18
І встав Яків рано-вранці, і взяв камінь, який поклав собі під голову, і поставив його пам’ятником, і полив єлей на верхівку його.
18
И# востA їaкwвъ заyтра, и3 взS кaмень, є3г0же положи2 тaмw въ возглaвіе себЁ: и3 постaви є3го2 въ ст0лпъ, и3 возліS є3лeй верхY є3гw2.
19
І нарік [Яків] ім’я місцю тому: Вефиль*, а раніше ім’я того міста було: Луз.
19
И# прозвA їaкwвъ и4мz мёсту томY д0мъ б9ій: ўламлyзъ же бЁ и4мz грaду пeрвэе.
20
І дав Яків обітницю, сказавши: якщо [Господь] Бог буде зі мною і збереже мене в путі цій, у яку я йду, і дасть мені хліб їсти й одяг одягнутися,
20
И# положи2 їaкwвъ њбётъ, глаг0лz: ѓще бyдетъ гDь бGъ со мн0ю и3 сохрани1тъ мS на пути2 сeмъ, въ џньже ѓзъ и3дY, и3 дaстъ ми2 хлёбъ ћсти, и3 ри6зы њблещи1сz,
21
і я у мирі повернусь у дім батька мого, і буде Господь моїм Богом, —
21
и3 возврати1тъ мS здрaва въ д0мъ nтцA моегw2, и3 бyдетъ гDь мнЁ въ бGа:
22
то цей камінь, який я поставив пам’ятником, буде [у мене] домом Божим; і з усього, що Ти, Боже, даруєш мені, я дам Тобі десяту частину.
22
и3 кaмень сeй, є3г0же постaвихъ въ ст0лпъ, бyдетъ ми2 д0мъ б9ій, и3 t всёхъ, ±же ми2 дaси, десzти1ну њдесsтствую т† тебЁ.