Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Діна, дочка Лії, яку вона народила Якову, вийшла подивитися на дочок землі тієї.
1
И҆зы́де же ді́на дщѝ лі́ина, ю҆́же родѝ і҆а́кѡвꙋ, позна́ти дщє́ри ѡ҆бита́телей.
2
І побачив її Сихем, син Еммора евеянина, князя землі тієї, і взяв її, і спав з нею, і вчинив над нею насильство.
2
И҆ ви́дѣ ю҆̀ сѷхе́мъ сы́нъ є҆ммѡ́ровъ хорре́анинъ, кнѧ́зь тоѧ̀ землѝ: и҆ пои́мъ ю҆̀, бы́сть съ не́ю и҆ смирѝ ю҆̀:
3
І приліпилася душа його до Діни, дочки Якова, і він полюбив дівчину і говорив до серця дівочого.
3
и҆ внѧ́тъ дꙋше́ю ді́нѣ дще́ри і҆а́кѡвли, и҆ возлюбѝ дѣви́цꙋ, и҆ глаго́ла къ не́й по мы́сли дѣви́цы.
4
І сказав Сихем Еммору, батькові своєму, говорячи: візьми мені цю дівчину за дружину.
4
Рече́ же сѷхе́мъ ко є҆ммѡ́рꙋ ѻ҆тцꙋ̀ своемꙋ̀, глаго́лѧ: поимѝ мнѣ̀ ѻ҆трокови́цꙋ сїю̀ въ женꙋ̀.
5
Яків чув, що [син Емморів] збезчестив Діну, дочку його, але оскільки сини його були з худобою його в полі, то Яків мовчав, поки не прийшли вони.
5
І҆а́кѡвъ же слы́ша, ꙗ҆́кѡ ѡ҆сквернѝ сы́нъ є҆ммѡ́ровъ ді́нꙋ дще́рь є҆гѡ̀: сы́нове же є҆гѡ̀ бѧ́хꙋ со скоты̑ є҆гѡ̀ на по́ли: премолча́ же і҆а́кѡвъ, до́ндеже прїитѝ и҆̀мъ.
6
І вийшов Еммор, батько Сихемів, до Якова, поговорити з ним.
6
И҆зы́де же є҆ммѡ́ръ ѻ҆те́цъ сѷхе́мль ко і҆а́кѡвꙋ глаго́лати къ немꙋ̀.
7
Сини ж Якова прийшли з поля, і коли почули, то засмутилися мужі ті й запалали гнівом, тому що безчестя зробив він Ізраїлю, переспавши з дочкою Якова, а так не можна робити.
7
Сы́нове же і҆а̑кѡвли прїидо́ша съ по́лѧ: є҆гда́ же оу҆слы́шаша, смꙋти́шасѧ мꙋ́жїе, и҆ жа́лостно и҆̀мъ бы́сть ѕѣлѡ̀, ꙗ҆́кѡ не лѣ́пѡ сотворѝ во і҆и҃ли, бы́въ со дще́рїю і҆а́кѡвлею: и҆ не бꙋ́детъ си́це.
8
Еммор став говорити їм, і сказав: Сихем, син мій, приліпився душею до дочки вашої; дайте ж її за дружину йому;
8
И҆ речѐ и҆̀мъ є҆ммѡ́ръ, глаго́лѧ: сѷхе́мъ сы́нъ мо́й и҆збра̀ дꙋше́ю дще́рь ва́шꙋ: дади́те оу҆̀бо ю҆̀ въ женꙋ̀ є҆мꙋ̀:
9
порідніться з нами; віддавайте за нас дочок ваших, а наших дочок беріть собі [за синів ваших];
9
и҆ сосва́тайтесѧ съ на́ми: дщє́ри ва́шѧ дади́те на́мъ, и҆ дщє́ри на́шѧ поими́те сыновѡ́мъ свои̑мъ,
10
і живіть з нами; земля ця [простора] перед вами, живіть і промишляйте на ній і здобувайте її у володіння.
10
и҆ оу҆ на́съ насели́тесѧ: и҆ сѐ, землѧ̀ простра́нна пред̾ ва́ми: насели́тесѧ и҆ кꙋ́плю дѣ́йте на не́й, и҆ притѧжи́те на не́й.
11
Сихем же сказав батьку її і братам її: тільки б мені знайти благовоління в очах ваших, я дам, що тільки скажете мені;
11
Рече́ же сѷхе́мъ ко ѻ҆тцꙋ̀ є҆ѧ̀ и҆ ко бра́тїѧмъ є҆ѧ̀: да ѡ҆брѧ́щꙋ благода́ть пред̾ ва́ми, и҆ є҆́же а҆́ще рече́те, дади́мъ:
12
призначте найбільше віно й дарунки; я дам, що не скажете мені, тільки віддайте мені дівчину за дружину.
12
оу҆мно́жите вѣ́но ѕѣлѡ̀, и҆ да́мъ, ꙗ҆́коже рече́те мѝ: и҆ да́сте мѝ ѻ҆трокови́цꙋ сїю̀ въ женꙋ̀.
13
І відповіли сини Якова Сихему та Еммору, батькові його, з лукавством; а говорили так тому, що він збезчестив Діну, сестру їхню;
13
Ѿвѣща́ша же сы́нове і҆а̑кѡвли сѷхе́мꙋ и҆ є҆ммѡ́рꙋ ѻ҆тцꙋ̀ є҆гѡ̀ съ ле́стїю, и҆ глаго́лаша къ ни̑мъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆скверни́ша ді́нꙋ сестрꙋ̀ и҆́хъ.
14
і сказали їм [Симеон і Левій, брати Діни, сини Ліїні]: не можемо цього зробити, віддати сестру нашу за чоловіка, який необрізаний, тому що це безчесно для нас;
14
И҆ реко́ста и҆̀мъ сѷмеѡ́нъ и҆ леѵі́й, бра́тїѧ ді̑нины (сы́нове лі́и): не возмо́жемъ сотвори́ти глаго́ла сегѡ̀, да́ти сестрꙋ̀ на́шꙋ человѣ́кꙋ, и҆́же и҆́мать кра́йнюю пло́ть неѡбрѣ́заннꙋ: є҆́сть бо оу҆кори́зна на́мъ:
15
тільки за тієї умови ми погодимося з вами [й оселимося у вас], якщо ви будете як ми, щоб і у вас уся чоловіча стать була обрізана;
15
то́кмѡ въ се́мъ оу҆подо́бимсѧ ва́мъ и҆ всели́мсѧ оу҆ ва́съ, а҆́ще бꙋ́дете ꙗ҆́коже мы̀ и҆ вы̀, є҆гда̀ ѡ҆брѣ́жете ве́сь мꙋ́жескъ по́лъ:
16
і будемо віддавати за вас дочок наших і брати за себе ваших дочок, і будемо жити з вами, і складемо один народ;
16
и҆ дади́мъ дщє́ри на́шѧ ва́мъ, и҆ ѿ дще́рей ва́шихъ по́ймемъ себѣ̀ жєны̀ и҆ всели́мсѧ оу҆ ва́съ, и҆ бꙋ́демъ ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ ро́дъ:
17
а якщо не послухаєтеся нас у тому, щоб обрізатися, то ми візьмемо дочку нашу і відійдемо.
17
а҆́ще же не послꙋ́шаете на́съ, є҆́же ѡ҆брѣ́затисѧ, пои́мше дще́рь на́шꙋ ѿи́демъ.
18
І сподобалися слова ці Еммору і Сихему, сину Еммора.
18
И҆ оу҆гѡ́дна бы́ша словеса̀ пред̾ є҆ммѡ́ромъ и҆ пред̾ сѷхе́момъ сы́номъ є҆ммѡ́ровымъ:
19
Юнак не барився зробити це, тому що любив дочку Якова. А його більше за всіх поважали в домі батька його.
19
и҆ не преме́дли ю҆́ноша сотвори́ти глаго́лъ се́й: любѧ́ше бо дще́рь і҆а́кѡвлю. Се́й же бѧ́ше сла́внѣйшїй всѣ́хъ, и҆̀же въ домꙋ̀ ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀.
20
І прийшли Еммор і Сихем, син його, до воріт міста свого, і стали говорити жителям міста свого і сказали:
20
Прїи́де же є҆ммѡ́ръ и҆ сѷхе́мъ сы́нъ є҆гѡ̀ пред̾ врата̀ гра́да своегѡ̀ и҆ глаго́ласта къ мꙋже́мъ гра́да своегѡ̀, рекꙋ́ще:
21
ці люди мирні з нами; нехай вони селяться на землі і промишляють на ній; земля ж ось простора перед ними. Станемо брати дочок їхніх собі за дружин і наших дочок віддавати за них.
21
человѣ́цы сі́и ми́рни сꙋ́ть, съ на́ми да населѧ́тсѧ на землѝ и҆ да кꙋ́плю дѣ́ютъ на не́й: землѧ́ же сѐ простра́нна пред̾ ни́ми: дщє́ри и҆́хъ да по́ймемъ себѣ̀ въ жєны̀, и҆ дщє́ри на́шѧ дади́мъ и҆̀мъ:
22
Тільки за тієї умови ці люди погоджуються жити з нами і бути одним народом, щоб і в нас обрізана була вся чоловіча стать, як вони обрізані.
22
въ се́мъ то́чїю оу҆подо́бѧтсѧ на́мъ человѣ́цы, є҆́же жи́ти съ на́ми, ꙗ҆́кѡ бы́ти лю́демъ є҆ди̑нѣмъ: внегда̀ ѡ҆брѣ́зати на́мъ ве́сь мꙋ́жескъ по́лъ, ꙗ҆́коже и҆ ті́и ѡ҆брѣ́зани сꙋ́ть:
23
Чи не для нас отари їх, і маєтки їх, і вся худоба їх? Тільки [у тому] погодимося з ними, і будуть жити з нами.
23
и҆ ско́ти и҆́хъ и҆ четверонѡ́гаѧ, и҆ и҆мѣ̑нїѧ и҆́хъ не на̑ша ли бꙋ́дꙋтъ; то́чїю въ се́мъ оу҆подо́бимсѧ и҆̀мъ, и҆ вселѧ́тсѧ съ на́ми.
24
І послухалися Еммора і Сихема, сина його, всі, хто виходив з воріт міста його: і була обрізана вся чоловіча стать, — усі, що виходили з воріт міста його.
24
И҆ послꙋ́шаша є҆ммѡ́ра и҆ сѷхе́ма сы́на є҆гѡ̀ всѝ и҆сходѧ́щїи и҆з̾ вра́тъ гра́да своегѡ̀ и҆ ѡ҆брѣ́заша пло́ть кра́йнюю свою̀, всѧ́къ мꙋ́жескъ по́лъ.
25
На третій день, коли вони хворіли, два сини Якова, Симеон і Левій, брати Діни, взяли кожен свій меч, і сміливо напали на місто, й умертвили всю чоловічу стать;
25
Бы́сть же въ тре́тїй де́нь, є҆гда̀ бѧ́хꙋ въ болѣ́зни, взѧ́ша два̀ сы̑на і҆а̑кѡвлѧ сѷмеѡ́нъ и҆ леѵі́й, бра́тїѧ ді̑нины, кі́йждо сво́й ме́чь, и҆ внидо́ша во гра́дъ без̾ѡпа́снѡ и҆ и҆зсѣко́ша ве́сь мꙋ́жескъ по́лъ:
26
і самого Еммора і Сихема, сина його, убили мечем; і взяли Діну з дому Сихемового і вийшли.
26
є҆ммѡ́ра же и҆ сѷхе́ма сы́на є҆гѡ̀ оу҆сѣ́кнꙋша ѻ҆́стрїемъ меча̀, и҆ взѧ́ша ді́нꙋ ѿ до́мꙋ сѷхе́млѧ и҆ и҆зыдо́ша.
27
Сини Якова прийшли до убитих і розграбували місто за те, що збезчестили [Діну] сестру їхню.
27
Сы́нове же і҆а̑кѡвли внидо́ша къ побїє́ннымъ и҆ разгра́биша гра́дъ, въ не́мже ѡ҆скверни́ша ді́нꙋ сестрꙋ̀ и҆́хъ:
28
Вони взяли дрібну і велику худобу їх, і ослів їх, і все, що було в місті, і що було в полі;
28
и҆ ѻ҆́вцы и҆́хъ и҆ говѧ̑да и҆́хъ и҆ ѻ҆слы̀ и҆́хъ, и҆ є҆ли̑ка бѧ́хꙋ во гра́дѣ, и҆ є҆ли̑ка бѧ́хꙋ на по́ли, взѧ́ша:
29
і все багатство їх, і всіх дітей їх, і дружин їх взяли в полон, і розграбували усе, що було в [місті, й усе, що було в] домах.
29
и҆ всѧ̑ ча̑да и҆́хъ и҆ всѧ̑ сосꙋ́ды и҆́хъ и҆ жєны̀ и҆́хъ плѣни́ша: и҆ разгра́биша, є҆ли̑ка бѧ́хꙋ во гра́дѣ, и҆ є҆ли̑ка бѧ́хꙋ въ домѣ́хъ.
30
І сказав Яків Симеону і Левію: ви обурили мене, зробивши мене ненависним для [усіх] жителів цієї землі, для хананеїв і ферезеїв. У мене людей мало; зберуться проти мене, подолають мене, і знищений буду я і дім мій.
30
Рече́ же і҆а́кѡвъ къ сѷмеѡ́нꙋ и҆ леѵі́и: ненави́стна мѧ̀ сотвори́сте, ꙗ҆́кѡ ѕлꙋ̀ мнѣ̀ бы́ти всѣ̑мъ живꙋ́щымъ на землѝ, въ ханане́ахъ и҆ ферезе́ахъ, а҆́зъ же ма́лъ є҆́смь число́мъ: и҆ собра́вшесѧ на мѧ̀ и҆зсѣкꙋ́тъ мѧ̀, и҆ и҆стребле́нъ бꙋ́дꙋ а҆́зъ и҆ до́мъ мо́й.
31
Вони ж сказали: а хіба можна чинити з сестрою нашою, як з блудницею!
31
Ѻ҆ни́ же реко́ша: а҆́ки блꙋдни́цꙋ ли воз̾имѣ́ютъ сестрꙋ̀ на́шꙋ;