Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Бог сказав Якову: встань, піди у Вефиль і живи там, і зроби там жертовник Богу, Який явився тобі, коли ти тікав від лиця Ісава, брата твого.
1
Рече́ же Бо́гъ ко Іа́кову: воста́въ взы́ди на мѣ́сто Веѳи́ль, и живи́ та́мо, и сотвори́ та́мо же́ртвенникъ Бо́гу я́вльшемуся тебѣ́, єгда́ бѣжа́лъ єси́ от лица́ Иса́ва бра́та твоєго́.
2
І сказав Яків дому своєму і всім, хто був з ним: киньте богів чужих, що знаходяться у вас, і очистіться, і перемініть одяг ваш;
2
Рече́ же Іа́ковъ до́му своєму́ и всѣ́мъ и́же съ ни́мъ: пове́рзите бо́ги чужды́я, и́же съ ва́ми, от среды́ ва́съ и очи́ститеся, и измѣни́те ри́зы своя́:
3
встанемо і підемо у Вефиль; там влаштую я жертовник Богу, Який почув мене в день біди моєї і був зі мною [й оберігав мене] в путі, якою я ходив.
3
и воста́вше взы́демъ въ Веѳи́ль и сотвори́мъ та́мо же́ртвенникъ Бо́гу послу́шавшему мене́ въ де́нь скорбѣ́нія, И́же бѣ́ со мно́ю и спасе́ мя на пути́, въ о́ньже ходи́хъ.
4
І віддали Якову всіх богів чужих, що були в руках їх, і серги, що були у вухах їхніх, і закопав їх Яків під дубом, який поблизу Сихема. [І залишив їх невідомими навіть до нинішнього дня.]
4
И вда́ша Іа́кову бо́ги чужды́я, и́же бя́ху въ рука́хъ и́хъ, и усеря́зи я́же во ушесѣ́хъ и́хъ: и скры́ я́ Іа́ковъ подъ тереві́нѳомъ и́же въ Сікі́мѣхъ: и погуби́ я́ до дне́шняго дне́.
5
І вирушили вони [від Сихема]. І був жах Божий на навколишніх містах, і не переслідували синів Яковових.
5
И воздви́жеся Ізра́иль от Сікі́мовъ, и бы́сть стра́хъ Бо́жій на градѣ́хъ, и́же о́крестъ и́хъ: и не гна́ша вслѣ́дъ сыно́въ Ізра́илевыхъ.
6
І прийшов Яків у Луз, що в землі Ханаанській, тобто у Вефиль, сам і всі люди, що були з ним,
6
Пріи́де же Іа́ковъ въ Лу́зу, я́же є́сть въ земли́ Ханаа́нстѣй, я́же є́сть Веѳи́ль, са́мъ и вси́ лю́діє, и́же бя́ху съ ни́мъ,
7
і влаштував там жертовник, і назвав це місце: Ел-Вефиль, бо тут явився йому Бог, коли він тікав від лиця [Ісава] брата свого.
7
и созда́ та́мо же́ртвенникъ, и прозва́ и́мя мѣ́сту тому́ Веѳи́ль: та́мо бо яви́ся єму́ Бо́гъ, єгда́ бѣжа́ше о́нъ от лица́ Иса́ва бра́та своєго́.
8
І померла Девора, годувальниця Ревеккина, і поховали її нижче Вефиля під дубом, який і назвав Яків дубом плачу.
8
У́мре же Дево́ра, дои́лица Реве́ккина, и погребо́ша ю́ ни́же Веѳи́ля подъ ду́бомъ, и прозва́ и́мя єму́ ду́бъ пла́ча.
9
І явився Бог Якову [в Лузі] після повернення його з Месопотамії, і благословив його,
9
Яви́ся же Бо́гъ Іа́кову єще́ въ Лу́зѣ, єгда́ пріи́де от Месопота́міи Си́рскія, и благослови́ єго́ Бо́гъ
10
і сказав йому Бог: ім’я твоє Яків; відтепер ти не будеш називатися Яковом, але буде ім’я твоє: Ізраїль. І нарік йому ім’я: Ізраїль.
10
и рече́ єму́ Бо́гъ: и́мя твоє́ не прозове́тся ктому́ Іа́ковъ, но Ізра́иль бу́детъ и́мя тебѣ́. И нарече́ и́мя єму́ Ізра́иль.
11
І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній; плодись й розмножуйся; народ і безліч народів буде від тебе, і царі народяться із лона твого;
11
Рече́ же єму́ Бо́гъ: А́зъ Бо́гъ тво́й: расти́ и мно́жися: язы́цы и собра́нія язы́ковъ бу́дутъ от тебе́, и ца́ріє изъ чре́слъ твои́хъ изы́дутъ:
12
землю, яку Я дав Аврааму й Ісааку, Я дам тобі, і нащадкам твоїм після тебе дам землю цю.
12
и зе́млю, ю́же да́хъ Авраа́му и Ісаа́ку, тебѣ́ да́хъ ю́, тебѣ́ бу́детъ, и сѣ́мени твоєму́ по тебѣ́ да́мъ зе́млю сію́.
13
І відійшов від нього Бог з місця, на якому говорив йому.
13
Взы́де же Бо́гъ от него́ от мѣ́ста, идѣ́же глаго́ла съ ни́мъ:
14
І поставив Яків пам’ятник на місці, на якому говорив йому [Бог], пам’ятник кам’яний, і злив на нього узливання, і злив на нього єлей;
14
и поста́ви Іа́ковъ сто́лпъ на мѣ́стѣ, идѣ́же глаго́ла съ ни́мъ Бо́гъ, сто́лпъ ка́менный, и пожре́ на не́мъ же́ртву и возлія́ на него́ єле́й:
15
і нарік Яків ім’я місцю, на якому Бог говорив йому: Вефиль.
15
и прозва́ Іа́ковъ и́мя мѣ́сту тому́, идѣ́же глаго́ла съ ни́мъ Бо́гъ, Веѳи́ль.
16
І вирушили з Вефиля. [І розкинув він намет свій за вежею Гадер.] І коли ще залишалася деяка відстань землі до Ефрафи, Рахиль народила, і пологи її були тяжкими.
16
[Воста́въ же [Іа́ковъ] от Веѳи́ля, и поста́ви ку́щу свою́ да́лѣє столпа́ Гаде́ръ.] Бы́сть же єгда́ прибли́жися къ хавра́ѳѣ пріити́ до земли́ Єфра́ѳа, роди́ Рахи́ль и возбѣ́дствова въ рожде́ніи:
17
Коли ж вона страждала в пологах, повитуха сказала їй: не бійся, бо і це тобі син.
17
бы́сть же внегда́ же́стоко є́й роди́ти, рече́ є́й ба́ба: дерза́й, и́бо се́й тебѣ́ є́сть сы́нъ.
18
І коли виходила з неї душа, бо вона вмирала, то нарекла йому ім’я: Беноні. Але батько його назвав його Веніаміном.
18
Бы́сть же єгда́ оставля́ше ю́ душа́, умира́ше бо, прозва́ и́мя єму́ Сы́нъ болѣ́зни моєя́: оте́цъ же прозва́ и́мя єму́ Веніамі́нъ.
19
І вмерла Рахиль, і похована була по дорозі у Ефрафу, тобто Вифлеєм.
19
У́мре же Рахи́ль, и погребо́ша ю́ на пути́ іпподро́ма Єфра́ѳы: сія́ є́сть Виѳлеє́мъ:
20
Яків поставив над гробом її пам’ятник. Це надгробний пам’ятник Рахилі до цього дня.
20
и поста́ви Іа́ковъ сто́лпъ на гро́бѣ єя́: се́й є́сть сто́лпъ надъ гро́бомъ Рахи́линымъ да́же до дне́ сего́.
21
І вирушив [звідти] Ізраїль і розкинув намет свій за вежею Гадер.
21
Изы́де же отту́ду Ізра́иль и поста́ви ку́щу свою́ за столпо́мъ Гаде́ръ.
22
Під час перебування Ізраїля в тій країні, Рувим пішов і переспав з Валлою, наложницею батька свого [Якова]. І почув Ізраїль [і прийняв це зі смутком]. Синів же в Якова було дванадцять.
22
Бы́сть же єгда́ всели́ся Ізра́иль въ земли́ то́й, и́де Руви́мъ и спа́ съ Ва́ллою, нало́жницею отца́ своєго́ Іа́кова. И слы́ша Ізра́иль, и зло́ яви́ся предъ ни́мъ. Бѣ́ша же сы́нове Іа́ковли двана́десять.
23
Сини Лії: первісток Якова Рувим, після нього Симеон, Левій, Іуда, Іссахар і Завулон.
23
Сы́нове Лі́ины: Руви́мъ, пе́рвенецъ Іа́ковль, Симео́нъ, Леві́й, Іу́да, Іссаха́ръ, Завуло́нъ.
24
Сини Рахилі: Йосиф і Веніамін.
24
Сы́нове же Рахи́лины: Іо́сифъ и Веніамі́нъ.
25
Сини Валли, служниці Рахилиної: Дан і Неффалим.
25
Сы́нове же Ва́ллы, рабы́ Рахи́лины: Да́нъ и Нефѳалі́мъ.
26
Сини Зелфи, служниці Ліїної: Гад і Асир. Ці сини Якова, які народилися йому в Месопотамії.
26
Сы́нове же Зе́лфы, рабы́ Лі́ины: Га́дъ и Аси́ръ. Сі́и сы́нове Іа́ковли, и́же роди́шася єму́ въ Месопота́міи Си́рстѣй.
27
І прийшов Яків до Ісаака, батька свого, [бо він був ще живий,] у Мамре, у Кириаф-Арбу, тобто Хеврон [у землі Ханаанській,] де подорожували Авраам та Ісаак.
27
Пріи́де же Іа́ковъ ко Ісаа́ку отцу́ своєму́ [єще́ жи́ву су́щу єму́] въ Мамврі́ю, во Гра́дъ По́льный: се́й є́сть Хевро́нъ въ земли́ Ханаа́нстѣй, идѣ́же обита́ Авраа́мъ и Ісаа́къ.
28
І було днів [життя] Ісаакового сто вісімдесят років.
28
Бы́ша же дні́є Ісаа́ковы, я́же поживе́, сто́ о́смьдесятъ лѣ́тъ:
29
І спустив Ісаак дух і помер, і приєднався до народу свого, будучи старим і насиченим життям; і поховали його Ісав і Яків, сини його.
29
и ослабѣ́въ Ісаа́къ у́мре, и приложи́ся къ ро́ду своєму́ ста́ръ испо́лнь дні́й: и погребо́ста єго́ Иса́въ и Іа́ковъ, сы́нове єго́.