Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Коли минуло два роки, фараону снилося: ось, він стоїть біля ріки;
1
Бысть посеM въ второ'е лњто дн~и. видњ фараѓ'нъ со'нъ. мня'шеся стоя` на' бреꙁњ рњчнњмъ,
2
і ось, вийшли з ріки сім корів, гарних на вигляд і повних тілом, і паслися в очереті;
2
и^ с^е а^ки эT рњки` и^схожда'ше се'дмь кравь до'бра вꙁорђ і^ и^ꙁбра'нны телесы`, и^ пася'хђся по' брегђ”
3
але ось, після них вийшли з ріки сім корів інших, худих на вигляд і охлялих тілом, і стали поряд з тими коровами, на березі ріки;
3
И$ дрђгїя же кравы седмь, по си'хъ и^ꙁыдо'ша и^з рњки` ꙁл^ы, ѓ%браꙁоM и% телесы` хђ'ды и^ пася'хђся съ кравами по' брегђ рњ'чномђ.
4
і з’їли корови худі на вигляд і охлялі тілом сім корів гарних на вигляд і повних. І прокинувся фараон,
4
І и^ꙁыидо'ша сеDмь ꙁлыя вᲆꙁо'ромъ, и^ хђдыя телесы` сеDмь кравы до'брыхъ. ѓ%браꙁоM и^ꙁбра'нныX. и^ сїя неви'дими быша, и^же вънидо'ша въ чресла` иX” Въста'в же фараѓ'нъ
5
і заснув знову, і снилося йому іншого разу: ось, на одному стеблі піднялося сім колосків гладеньких і гарних;
5
и^ ви'дњ со'нъ вторы'и, и^ с^е сеDмь клаs и^схожда'хђ и^с# сте'блїя е^ді'наго и^ꙁбра'нїи и^ до'бры”
6
але ось, після них виросло сім колосків виснажених і висушених східним вітром;
6
дрђга'я же сеDмь кла'съ то'нцы и^стонче'ни вњтромъ, и^зница'хђ по ни'хъ,
7
і пожерли худі колоски сім колосків гладеньких і повних. І прокинувся фараон і зрозумів, що це сон.
7
и^ пожро'ша сеDмь клаs то'нцы и^стончени. сеDмь кла'съ и^ꙁбра'нныхъ и^ пл'ъныX” Въста'въ же фараѓ'нъ эT сна`,
8
Уранці засмутився дух його, і послав він, і покликав усіх волхвів Єгипту і всіх мудреців його, і розповів їм фараон сон свій; але не було нікого, хто витлумачив би його фараону.
8
ја^ко быs заё%тра. и^ въꙁмђти'ся дш~а е^го. посла'вши же съзва` вся скаꙁа'теля е^гљ=петъскы, и^ вс^я мђдрыя и'хъ. і^ и^сповњ'да и^мъ фараѓ'нъ со'нъ. н^о не бя'ше никто'же скаꙁа'ти то фараѓ'нђ”
9
І став говорити головний виночерпій фараонові і сказав: гріхи мої згадую я нині;
9
И$ рече старњ'ишина вина'рьскъ къ фараѓ'нђ гл~я, грњ'хъ мои помнђ'хъ днесь.
10
фараон прогнівався на рабів своїх і віддав мене і головного хлібодара під варту в дім начальника охоронців;
10
фараѓ'нъ е^гда` разгнњвася на рабы` своя`, и^ въвр'ъже н^ы въ темни'цђ, в домђ` вое^во'ды вои мене` и^ старњ'ишинђ жита'рьска”
11
і снився нам сон в одну ніч, мені і йому, кожному снився сон особливого значення;
11
И$ ви'дњховњ со'нъ ѓ%ба е^ді'нои` нощи, а%ꙁъ и^ ѓn ко'ждо сво'й сонъ видњ'ховњ”
12
там саме був з нами молодий єврей, раб начальника охоронців; ми розповіли йому сни наші, і він витлумачив нам кожному відповідно до його сновидіння;
12
И$ бя'ше тамъ с нама ѓ%трокъ, ю'ноша жидови'нъ пентефри'евъ. і^ и^сповњ'даховњ е^мђ и^ скаꙁа` намᲆ”
13
і як він витлумачив нам, так і збулося: я повернений на місце моє, а той повішений.
13
И$ бысть же ја%ко скаꙁа` на'мъ, та'ко и^ слђчи'ся мн^њ быти въ свое'мъ старњ'ишинᲆствњ а^ ѓ'ного повњ'сити”
14
І послав фараон і покликав Йосифа. І поспішно вивели його з в’язниці. Він постригся і перемінив одяг свій і прийшов до фараона.
14
Посла'вши же фараѓ'нъ възва` і^ѓ'сифа і^ и^ꙁведо'ша и& с тверди'ла и^ ѓ^стриго'ша и&. і^ и^ꙁмњни'ша риꙁы е^мђ`, и^ прїиде къ фараѓ'нђ”
15
Фараон сказав Йосифові: мені снився сон, і нема нікого, хто витлумачив би його, а про тебе я чув, що ти вмієш тлумачити сни.
15
Рече же фараѓ'нъ і^ѓ'сифђ. соn видњхъ и^же бы ми кт^о скаꙁалъ е^го, нњ'сть сего`, а%ꙁъ же слы'шахъ ѓ^ тебњ гл~юща, слы'шавшая тя сны проповњ'дающа”
16
І відповів Йосиф фараону, говорячи: це не моє; Бог дасть відповідь на благо фараонові.
16
эTвњща'в# же і^ѓ'сифъ рече фараѓ'нђ, безъ бг~а не эTвњща'ются фараѓ'нови сп~се'ныя вещи
17
І сказав фараон Йосифові: мені снилося: ось, стою я на березі ріки;
17
реq же фараѓ'нъ, і^ѓ'сифђ гл~я, въ снњ` мое^мъ мняся стоя` на бреꙁᲇ рњчнᲇм#
18
і ось, вийшли з ріки сім корів повних тілом і гарних на вигляд і паслися в очереті;
18
и^ а'ки эT рњки` и^схожDа'ше сеDмь кра'въ. и^ꙁбра'нныхъ телесы` и^ добры` ѓ%браꙁоM и^ пася'хђся по' брегђ.
19
але ось, після них ішли сім корів інших, худих, дуже поганих на вигляд і охлялих тілом: я не бачив по всій землі Єгипетській таких худих, як вони;
19
и^ с^е дрђгїя седмь кравъ и^ны'хъ и^схожда'хђ въ слDњ и^хъ, и^ꙁ рњки`, и^ злы` не добры` ѓ%браꙁомъ и^ хђды телесы`, ја%цњ'хъ же нњсмъ ви'дњлъ. тацњ'хъ в ꙁемли` е^гљ=петъстњи”
20
бо з’їли охлялі й худі корови попередніх сім корів повних;
20
І$ и^зја%до'ша сеDмь краv злы'я и^ не до'брыя ѓ%бразомъ хђды'я сеDмь пр'ъвыхъ до'брыхᲆ і^ и^ꙁбранныX”
21
і ввійшли повні в утробу їх, але не помітно було, що вони ввійшли в утробу їх: вони були так само худими на вигляд, як і спочатку. І я прокинувся.
21
И$ вънидо'ша въ ё^тро'бђ и^хъ и^ не ја%ви'шася. ја%ко вънидо'ша въ ё^тро'бђ и^хъ, и^ ѓ^бли'чїя же иX ꙁл^а быша ја^ко и^ спр'ъва” Въста'въ же паки легоX,
22
Потім снилося мені: ось, на одному стеблі піднялися сім колосків повних і гарних;
22
и^ ви'дњхъ паки въ снњ`, а^ки сеDмь клsа и^схожда'ше и^ꙁъ е^ді'наго сте'блїя по'л#ны и^ добры.
23
але ось, після них виросло сім колосків тонких, виснажених і висушених східним вітром;
23
дрђга'я же седмь кла'съ то'нци и^ тщи` вњ'тромъ и^стонче'ни, и^ꙁница'хђ въ слњ'дъ и^хъ”
24
і пожерли худі колоски сім колосків гарних. Я розповів це волхвам, але ніхто не пояснив мені.
24
И$ пожро'ша седмь кла'съ тщи, и^ вњтромъ и^стонче'ни. седмь кла'съ до'брыхъ и^ по'лныхъ, и^ повњ'дахъ с^е скаꙁа'телемъ, и^ не бысть кт^о повњ'дыи”
25
І сказав Йосиф фараонові: сон фараонів один: що́ Бог зробить, те́ Він звістив фараонові.
25
Рече же і^ѓ'сифъ фараѓ'нђ, со'нъ фараѓ'не е^ди'но е^сть, е^ли'ко б~ъ твориT. ё^каꙁа` фараѓ'нђ
26
Сім корів гарних, це сім років; і сім колосків добрих, це сім років: сон один;
26
седмь сїю кра'въ до'брыхъ, сеDмь лњтъ е^сть” И$ сеDмь кла'съ до'брыхъ се'дмь лњтъ е^сть, со'нъ фараѓ'не е^ди'но е^сть”
27
і сім корів охлялих і худих, що вийшли після тих, це сім років, також і сім колосків виснажених і висушених східним вітром, це сім років голоду.
27
СеDмь кра'в# хђды'хъ ја^же и^ꙁыдо'ша по сихъ, се'дмь лњтъ е^сть, и^ седмь кла'съ тщиX, и^стонче'ныхъ вњтромъ. се'дмь лњтъ е^сть, и^ бђдеT се'дмь лTњ гла'дъ”
28
Ось чому сказав я фараонові: що́ Бог зробить, те́ Він показав фараонові.
28
Се^ же слово е^же реко'хъ фараѓ'нђ е^ли'ко б~ъ твори'тъ ё^каꙁа` фараѓ'нђ”
29
Ось, настає сім років великого достатку в усій землі Єгипетській;
29
И$ с^е, сеDмь лњтъ прїидетъ ѓ^би'лность, въ всю ꙁе'млю е^гљ=петъскђю”
30
після них настануть сім років голоду, і забудеться весь той достаток у землі Єгипетській, і виснажить голод землю,
30
Прїидетъ же по си'хъ сеDми, се'дмь лњтъ гла'дђ, и^ ꙁабђ'детъ по все'и ꙁемли` е^гљ=пет#стњи сы'тость. и^ погђби'тъ гла'дъ ꙁе'млю
31
і непримітним буде колишній достаток на землі, через голод, що прийде, тому що він буде дуже тяжким.
31
и^ не бђ'дет# ꙁна'ти, ѓ^би'лїя ꙁемна'го, эT гла'да бђ'дђщаго по семъ, и^ вели'къ бђ'дет# ѕњло” Э/
32
А що сон повторився фараону двічі, це значить, що це істинне слово Боже, і що незабаром Бог виконає це.
32
втори'ци же сна` фараѓ'не е^же дв^ои'чно видњ` ја%ко пра'во е^сть сло'во с^е эT б~а, ё^скори'тъ б~ъ сло'во с^е съᲄвори'ти”
33
І нині нехай знайде фараон чоловіка розумного і мудрого і нехай поставить його над землею Єгипетською.
33
Нн~њ ё^бо и^щи` чл~ка мђ'дра и^ смы'слена, и^ приста'ви е^го все'и ꙁемли` е^гљ=петъстњ'и”
34
Нехай накаже фараон поставити над землею наглядачів збирати за сім років достатку п’яту частину [усього врожаю] землі Єгипетської;
34
И$ да сътвори'тъ фараѓ'нъ старњ'ишины по все'и ꙁемли` и^ да събира'ютъ всякъ пло'дъ житенъ тыхъ се'дмь лњтъ ѓ^би'лныX е^же
35
нехай вони беруть усякий хліб цих гарних років, що настають, і зберуть у містах хліб під відання фараона для їжі, і нехай бережуть;
35
и%мђтъ бы'ти. И$ да събереT пи'щђ и^ пшени'цђ въ рђцњ` фараѓ'ни, и^ пи'ща въ градњхъ да ся съблюдеT,
36
і буде ця їжа в запас для землі на сім років голоду, які будуть у землі Єгипетській, щоб земля не загинула від голоду.
36
и^ бђ'детᲆ пи'ща съблюде'на на земли`. на с'едмь лᲇтъ гла'дныхᲆ. е^же и%мђт# быти в ꙁемли` е^гљ=петъстњ да не поги'бнетъ ꙁемля` въ гла'дъ”
37
Це сподобалося фараонові й усім слугам його.
37
Оу^диви'ша же ся словеса` преD фараѓ'номъ. и^ преD всњ'ми рабы` е^го”
38
І сказав фараон слугам своїм: чи знайдемо ми таку, як він, людину, у якій був би Дух Божий?
38
И$ рече фараѓ'н# всњмъ рабо'мъ свои^мъ, не ѓ^бря'щеM чл~ка сицева'го, и%же и%мать дх~ъ бж~їи в себњ”
39
І сказав фараон Йосифу: оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає настільки розумного і мудрого, як ти;
39
Рече же фараѓ'нъ і^ѓ'сифђ, е^лма'же т^и покаꙁа б~ъ вс^е, и^ нњсть чл~ка мђдрᲇ'иша, ни смысленњ'иша ᲄебе`”
40
ти будеш над домом моїм, і твого слова буде дотримуватися весь народ мій; тільки престолом я буду більшим за тебе.
40
Ты бђ'ди въ домђ` мое'мъ. и^ ё%стъ твои^хъ да послђш'аютъ вс^и лю'дїе мои`, ра'ꙁвњ прsто'ломъ а%ꙁъ бо'лее тебе` бђ'дђ”
41
І сказав фараон Йосифові: ось, я поставляю тебе над усією землею Єгипетською.
41
Реq же фараѓ'нъ і^ѓ'сифђ. с^е поставля'ю тя днsь въ все'и ꙁемли` е^гљ=пеTстњи”
42
І зняв фараон перстень свій з руки своєї і надів його на руку Йосифа; вдяг його у висонний одяг, поклав золотий ланцюг на шию його;
42
И$ съне'мъ фараѓ'нъ пр'ьстень с рђки` свое^я, и^ възложи е^го і^ѓ'сифђ на' рђкђ. и^ ѓ^блече` и& въ ри'зђ чръвле'нђ, и^ въꙁложи` гри'внђ ꙁла'тђ на вы'ю е^го.
43
повелів везти його на другій із своїх колісниць і проголошувати перед ним: схиляйтеся! І поставив його над усією землею Єгипетською.
43
и^ всади е^го на колесни'цђ свою` вторђ'ю, и^ проповњ'дая преD ни'м# проповњ'дателникъ, и^ поста'ви е^го все'и ꙁемли` е^гљ=петъстњи”
44
І сказав фараон Йосифу: я фараон; без тебе ніхто не ворухне ні рукою своєю, ні ногою своєю по всій землі Єгипетській.
44
Реq же фараѓ'нъ і^ѓ'сифђ, а%ꙁъ фараѓ'нъ беZ тебе` не въꙁдви'гнетъ рђки свое^я. н^иктоже вᲆ все'и ꙁемли` е^гљ=пеTстᲇи”
45
І нарік фараон Йосифові ім’я: Цафнаф-панеах, і дав йому за дружину Асенефу, дочку Потифера, жерця Іліопольського. І пішов Йосиф по землі Єгипетській.
45
И$проꙁва` фараѓ'нъ и^м^я і^ѓ'сифђ ўонᲆџомъфанихъ. и^ да'сть е^мђ а^се'нџђ дще'рь пентефрїинђ, жерца` града со'лнечна въ женђ`”
46
Йосифові було тридцять років від народження, коли він став перед лице фараона, царя Єгипетського. І вийшов Йосиф від лиця фараонового і пройшов по всій землі Єгипетській.
46
І$ѓ'сифъ же и^мњ'яше л~, лњтъ. е^гда`прїиде преDфараѓ'на цр~я е^гљ=петъска, эTы'иде же і^ѓ'сифъ эT лица` фараѓ'ня, и^про'иде весь е^гљ=петъ”
47
Земля ж у сім років достатку принесла з одного зерна по жмені.
47
И$ сътвори` ꙁемля` в се'дмь лњтъ ѓ^би'лнђ жатвђ,
48
І зібрав він усякий хліб семи років, які були [родючі] в землі Єгипетській, і поклав хліб у містах; у кожному місті поклав хліб полів, що оточують його.
48
и^събра` пищђ в се'дмь лњтъ. въ ни'хъже бя'ше ѓ^би'лносᲄь, въ ꙁемли` е^гљ=петᲆстњи, и^ положи` пища въ градњхъ се'лъ тњхъ и^ꙁ гра'дъ ѓ%крsтныхъ положи я&”
49
І зібрав Йосиф хліба дуже багато, як піску морського, так що перестав і рахувати, тому що не стало рахунку.
49
И$ събра і^ѓ'сифъ пшени'цђ мно'гђ, ја%ко пњсо'къ морьскы'и мно'го ѕњло, до'ндеже не можа'хђ и^ꙁ#чести` беꙁ# числа` б^о бњя'ше”
50
До настання років голоду, у Йосифа народилися два сини, яких народила йому Асенефа, дочка Потифера, жерця Іліопольського.
50
І$ѓ'сифђ же бњста дв^а сн~а, прњ'жде сеDми` лњтъ, гла'дныхъ. ја%же роди е^мђ асе'нъџа, дще'рь пентефрїина, жръца` града со'лнечна”
51
І нарік Йосиф ім’я первісткові: Манассія, тому що [говорив він] Бог дав мені забути усі нещастя мої і весь дім батька мого.
51
И$ нарече і^ѓ'сифъ и%мя прьвенцђ` манасїя гл~юще, ја^ко мн^њ сътвори` б~ъ вс^я болњ'ꙁни моя и^ вс^е эTц~а мое^го”
52
А другому нарік ім’я: Єфрем, тому що [говорив він] Бог зробив мене плідним у землі страждання мого.
52
І$ и'мя нарече второ'мђ е^фрMњгл~юще, ја%ко въꙁрасти м^я б~ъ въ земли`, смире'нїя мое^го”
53
І минули сім років достатку, що був у землі Єгипетській,
53
Минђ' же се'дмь лњтъ ѓ^би'лныхъ, ја^коже бы'ша въ ꙁемли` е^гљ=петъстњи”
54
і настали сім років голоду, як сказав Йосиф. І був голод по всіх землях, а в усій землі Єгипетській був хліб.
54
И$ нача'ша сеDмь лњтъ гла'дныхъ приходи'ти, ја%коже рече и^ѓ'сифᲆ” И$ бысть гла'дъ по все'и ꙁемли`, и^ въ все'и же ꙁемли` е^гљ=петъстњи не бя'ше хлњба,
55
Але коли і вся земля Єгипетська почала терпіти голод, то народ почав волати до фараона про хліб. І сказав фараон усім єгиптянам: підіть до Йосифа і робіть, що він вам скаже.
55
и^ въꙁа'лче вс^я ꙁемля` е^гљ=пеTская, въꙁопи же наро'дъ къ фараѓ'нђ ѓ^ хлњбехъ” Рече же фараѓ'нъ всњмъ е^гљ=птяномъ, и^дњте къ і^ѓ'сифђ е^же бо речетъ вамъ сътвори'те,
56
І був голод по всій землі; і відчинив Йосиф усі житниці, і став продавати хліб єгиптянам. Голод же посилювався в землі Єгипетській.
56
и^ с^е гла'дъ бяше на лицы` всея` ꙁемля`” эTвр'ъꙁе же і^ѓ'сифъ вс^я жи'тница, и^ продая'ше всMњ е^гљ=птяноM,
57
І з усіх країн приходили в Єгипет купувати хліб у Йосифа, тому що голод посилився по всій землі.
57
и^ вс^я страны` прїидо'ша въ е^гљ=пеT, кђпова'ти къ і^ѓ'сифђ. ѓбъдръжа'ше бо глDа вс^ю ꙁе'млю”