Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Йосиф не міг більш утримуватися при всіх, що стояли біля нього і закричав: виведіть від мене усіх. І не залишалося при Йосифові нікого, коли він відкрився братам своїм.
1
И не можа́ше Іо́сифъ удержа́тися всѣ́мъ предстоя́щымъ єму́, но рече́: отосли́те всѣ́хъ от мене́. И не предстоя́ше ни єди́нъ Іо́сифу, єгда́ познава́шеся бра́тіи своє́й.
2
І голосно заридав він, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
2
И испусти́ гла́съ съ пла́чемъ: слы́шаша же вси́ Єги́птяне, и слы́шано бы́сть въ дому́ фарао́новѣ.
3
І сказав Йосиф братам своїм: я — Йосиф, чи живий ще батько мій? Але брати його не могли відповідати йому, тому що вони зніяковіли перед ним.
3
Рече́ же Іо́сифъ бра́тіи своє́й: а́зъ є́смь Іо́сифъ: єще́ ли оте́цъ мо́й жи́въ є́сть? И не мого́ша бра́тія отвѣща́ти єму́: смути́шася бо.
4
І сказав Йосиф братам своїм: підійдіть до мене. Вони підійшли. Він сказав: я — Йосиф, брат ваш, якого ви продали в Єгипет;
4
Рече́ же Іо́сифъ бра́тіи своє́й: прибли́житеся ко мнѣ́. И прибли́жишася. И рече́: а́зъ є́смь Іо́сифъ, бра́тъ ва́шъ, єго́же прода́сте во Єги́петъ:
5
але тепер не засмучуйтеся і не шкодуйте про те, що ви продали мене сюди, тому що Бог послав мене перед вами для збереження вашого життя;
5
ны́нѣ у́бо не скорби́те, ниже́ же́стоко ва́мъ да яви́тся, я́ко прода́сте мя́ сѣ́мо: на жи́знь бо посла́ мя Бо́гъ предъ ва́ми:
6
тому що тепер два роки голоду на землі: [залишається] ще п’ять років, в які ні орати, ні жати не будуть;
6
сіє́ бо второ́є лѣ́то гла́дъ на земли́, и єще́ пя́ть лѣ́тъ оста́, въ ни́хже не бу́детъ ора́нія, ни жа́твы:
7
Бог послав мене перед вами, щоб залишити вас на землі і зберегти ваше життя великим визволенням.
7
посла́ бо мя́ Бо́гъ предъ ва́ми оста́вити ва́мъ оста́нокъ на земли́ и препита́ти ва́шъ оста́нокъ ве́лій:
8
Отже, не ви послали мене сюди, але Бог, Який і поставив мене батьком фараонові і господарем в усьому домі його і владикою по всій землі Єгипетській.
8
ны́нѣ у́бо не вы́ посла́сте мя́ сѣ́мо, но Бо́гъ: и сотвори́ мя я́ко отца́ фарао́ну и господи́на всему́ до́му єго́ и кня́зя все́й земли́ Єги́петстѣй:
9
Йдіть швидше до батька мого і скажіть йому: так говорить син твій Йосиф: Бог поставив мене господарем над усім Єгиптом; прийди до мене, не барися;
9
потща́вшеся у́бо, взы́дите ко отцу́ моєму́ и рцы́те єму́: сія́ глаго́летъ сы́нъ тво́й Іо́сифъ: сотвори́ мя Бо́гъ господи́на все́й земли́ Єги́петстѣй: сни́ди у́бо ко мнѣ́ и не уме́дли:
10
ти будеш жити в землі Гесем; і будеш біля мене, ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна і велика худоба твоя, й усе твоє;
10
и всели́шися въ земли́ Гесе́мли Араві́йстѣй, и бу́деши бли́зъ мене́ ты́ и сы́нове твои́, и сы́нове сыно́въ твои́хъ, о́вцы твоя́ и воло́ве твои́, и єли́ка су́ть твоя́:
11
і прогодую тебе там, бо голод буде ще п’ять років, щоб не зубожів ти і дім твій і все твоє.
11
и препита́ю тя́ та́мо, єще́ бо пя́ть лѣ́тъ бу́детъ гла́дъ на земли́, да не поги́бнеши ты́ и сы́нове твои́, и вся́ имѣ́нія твоя́.
12
І ось, очі ваші й очі брата мого Веніаміна бачать, що це мої уста говорять з вами;
12
Се́, о́чи ва́ши ви́дятъ, и о́чи Веніамі́на бра́та моєго́, я́ко уста́ моя́ глаго́лющая къ ва́мъ:
13
скажіть же батькові моєму про всю славу мою в Єгипті і про все, що ви бачили, і приведіть швидше батька мого сюди.
13
возвѣсти́те у́бо отцу́ моєму́ всю́ сла́ву мою́ су́щую во Єги́птѣ, и єли́ка ви́дите: и ускори́вше, приведи́те отца́ моєго́ сѣ́мо.
14
Й упав він на шию Веніаміну, брату своєму, і плакав; і Веніамін плакав на шиї його.
14
И напа́дъ на вы́ю Веніамі́на, бра́та своєго́, пла́кася надъ ни́мъ, и Веніамі́нъ пла́кася на вы́и єго́.
15
І цілував усіх братів своїх і плакав, обіймаючи їх. Потім говорили з ним брати його.
15
И облобыза́въ всю́ бра́тію свою́, пла́кася надъ ни́ми: и по си́хъ глаго́лаша къ нему́ бра́тія єго́.
16
Дійшла до дому фараона чутка, що прийшли брати Йосифа; і приємно було фараонові і рабам його.
16
И пронесе́ся гла́съ въ дому́ фарао́новѣ, глаго́люще: пріидо́ша бра́тія Іо́сифова. Возра́довася же фарао́нъ и раби́ єго́.
17
І сказав фараон Йосифові: скажи братам твоїм: ось що зробіть: нав’ючте худобу вашу [хлібом] і йдіть у землю Ханаанську;
17
Рече́ же фарао́нъ ко Іо́сифу: рцы́ бра́тіи своє́й: сіє́ сотвори́те: напо́лните сосу́ды ва́шя [пшени́цы] и иди́те въ зе́млю Ханаа́ню,
18
і візьміть батька вашого і сім’ї ваші і прийдіть до мене; я дам вам краще [місце] в землі Єгипетській, і ви будете їсти плоди землі.
18
и взе́мше отца́ ва́шего и имѣ́нія ва́ша, пріиди́те ко мнѣ́: и да́мъ ва́мъ от всѣ́хъ бла́гъ Єги́петскихъ, и снѣ́сте ту́къ земли́:
19
Тобі ж повеліваю сказати їм: зробіть це: візьміть собі з землі Єгипетської колісниці для дітей ваших і для дружин ваших, і привезіть батька вашого і прийдіть;
19
ты́ же заповѣ́ждь сія́: взя́ти и́мъ колесни́цы от земли́ Єги́петскія, дѣ́темъ и́хъ и жена́мъ и́хъ: и пои́мше отца́ своєго́, пріиди́те:
20
і не шкодуйте речей ваших, бо найкраще з усієї землі Єгипетської дам вам.
20
и не пощади́те очи́ма сосу́довъ ва́шихъ: вся́ бо блага́я Єги́петская ва́мъ бу́дутъ.
21
Так і зробили сини Ізраїлеві. І дав їм Йосиф колісниці за наказом фараона, і дав їм запас на дорогу,
21
Сотвори́ша же та́ко сы́нове Ізра́илевы: даде́ же и́мъ Іо́сифъ колесни́цы по повелѣ́нію фарао́на царя́ [Єги́петска], и даде́ и́мъ бра́шно на пу́ть:
22
кожному з них він дав переміну одягу, а Веніаміну дав триста срібників і п’ять перемін одягу;
22
и всѣ́мъ даде́ сугу́бы ри́зы, Веніамі́ну же даде́ три́ста златни́цъ и пя́теры ри́зы премѣ́нныя:
23
також і батькові своєму послав десять ослів, нав’ючених кращими здобутками єгипетськими, і десять ослиць, нав’ючених зерном, хлібом і припасами батькові своєму на дорогу.
23
и отцу́ своєму́ посла́ та́кожде, и де́сять осло́въ везу́щихъ от всѣ́хъ бла́гъ Єги́петскихъ, и де́сять мско́въ везу́щихъ хлѣ́бы на пу́ть отцу́ єго́.
24
І відпустив братів своїх, і вони пішли. І сказав їм: не сваріться на дорозі.
24
И отпусти́ бра́тію свою́. И отидо́ша. И рече́ и́мъ: не гнѣ́вайтеся на пути́.
25
І пішли вони з Єгипту, і прийшли в землю Ханаанську до Якова, батька свого,
25
Изыдо́ша же изъ Єги́пта и пріидо́ша въ зе́млю Ханаа́ню ко Іа́кову отцу́ своєму́
26
і сповістили його, сказавши: Йосиф [син твій] живий і тепер володарює над усією землею Єгипетською. Але серце його збентежилося, тому що він не вірив їм.
26
и повѣ́даша єму́ глаго́люще: я́ко сы́нъ тво́й Іо́сифъ жи́въ є́сть, и о́нъ владѣ́єтъ надъ все́ю земле́ю Єги́петскою. И ужасе́ся въ мы́сли Іа́ковъ: не вѣ́роваше бо и́мъ.
27
Коли ж вони переказали йому всі слова Йосифа, які він говорив їм, і коли побачив колісниці, що прислав Йосиф, щоб везти його, тоді ожив дух Якова, батька їх,
27
Глаго́лаша же єму́ вся́ рече́нная от Іо́сифа, єли́ка рече́ и́мъ. Узрѣ́въ же колесни́цы, я́же посла́ Іо́сифъ, є́же взя́ти єго́, оживе́ ду́хъ Іа́кова, отца́ и́хъ,
28
і сказав Ізраїль: досить [цього для мене], ще живий син мій Йосиф; піду й побачу його, поки не помру.
28
и рече́ Ізра́иль: вели́ко ми́ є́сть [сіє́], а́ще єще́ Іо́сифъ сы́нъ мо́й жи́въ є́сть: ше́дъ узрю́ єго́, пре́жде не́же умре́ти ми́.