Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 48
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Після того Йосифові сказали: ось, батько твій хворий. І він узяв з собою двох синів своїх, Манассію і Єфрема [і пішов до Якова].
1
Бhсть же по глаг0лэхъ си1хъ, и3 повёдано бhсть їHсифу, ћкw nтeцъ тв0й и3знемогaетъ: и3 пои1мъ двA сы6на сво‰, манассjю и3 є3фрeма, пріи1де ко їaкwву.
2
Якова сповістили і сказали: ось, син твій Йосиф іде до тебе. Ізраїль зібрав сили свої і сів на постелі.
2
Повёдаша же їaкwву, глаг0люще: сE, сhнъ тв0й їHсифъ грzдeтъ къ тебЁ. И# ўкрэпи1всz ї}ль сёде на nдрЁ,
3
І сказав Яків Йосифові: Бог Всемогутній явився мені в Лузі, в землі Ханаанській, і благословив мене,
І нині два сини твої, які народилися тобі в землі Єгипетській, до мого прибуття до тебе в Єгипет, мої вони; Єфрем і Манассія, як Рувим і Симеон, будуть мої;
діти ж твої, які народяться від тебе після них, будуть твої; вони під ім’ям братів своїх будуть іменуватися в їхньому наслідді.
6
сhны же, ±же ѓще роди1ши по си1хъ, бyдутъ тебЁ: во и4мz брaтіи своеS призовyтсz ко жрeбіzмъ џныхъ:
7
Коли я йшов з Месопотамії, померла в мене Рахиль [мати твоя] у землі Ханаанській, по дорозі, не дійшовши трохи до Ефрафи, і я поховав її там по дорозі до Ефрафи, що нині Вифлеєм.
7
ѓзъ же є3гдA и3дsхъ t месопотaміи сЂрскіz, ќмре рахи1ль мaти твоS въ земли2 ханаaни, приближaющусz ми2 ко їпподр0му хаврafы земли2, є4же пріити2 во є3фрafу: и3 погреб0хъ ю5 на пути2 їпподр0ма: сeй є4сть виfлеeмъ.
8
І побачив Ізраїль синів Йосифа і сказав: хто це?
8
Ви1дэвъ же ї}ль сhны їHсифwвы, речE: что2 тебЁ сjи;
9
І сказав Йосиф батькові своєму: це сини мої, яких Бог дав мені тут. [Яків] сказав: підведи їх до мене, і я благословлю їх.
9
Речe же їHсифъ nтцY своемY: сhнове мои2 сyть, ±же дадe ми бGъ здЁ. И# речE їaкwвъ: приведи1 ми |, да благословлю2 и5хъ.
10
Очі ж Ізраїлеві притупилися від старости; не міг він бачити ясно. Йосиф підвів їх до нього, і він поцілував їх і обійняв їх.
10
Џчи же ї}лю тsжкw ви1дэста t стaрости, и3 не можaше ви1дэти: и3 прибли1жи и5хъ къ немY, и3 лобзA и5хъ, и3 њб8sтъ |.
11
І сказав Ізраїль Йосифу: не сподівався я бачити твоє лице; але ось, Бог показав мені і дітей твоїх.
11
И# речE ї}ль ко їHсифу: сE, лицA твоегw2 не лиши1хсz, и3 сE, показa ми бGъ и3 сёмz твоE.
12
І відвів їх Йосиф від колін його і поклонився йому лицем своїм до землі.
12
И# tведE и5хъ їHсифъ t колёнъ є3гw2, и3 поклони1шасz є3мY лицeмъ до земли2.
13
І взяв Йосиф обох [синів своїх], Єфрема у праву свою руку навпроти лівої Ізраїля, а Манассію в ліву навпроти правої Ізраїля, і підвів до нього.
Але Ізраїль простяг праву руку свою і поклав на голову Єфрема, хоча цей був менший, а ліву на голову Манассії. З наміром поклав він так руки свої, хоча Манассія був первістком.
14
Простeръ же ї}ль рyку деснyю, возложи2 на главY є3фрeмлю, сeй же бsше мeншій, ґ лёвую на главY манассjину, премэни1въ рyцэ,
15
І благословив Йосифа і сказав: Бог, перед Яким ходили батьки мої Авраам та Ісаак, Бог, Який пасе мене з тих пір, як я існую, до цього дня,
ангел, що визволяє мене від усякого зла, нехай благословить отроків цих; нехай буде на них наречене ім’я моє й ім’я батьків моїх Авраама та Ісаака, і нехай виростуть вони в безліч посеред землі.
16
ѓгGлъ, и4же мS и3збавлsетъ t всёхъ ѕHлъ, да блгcви1тъ дBтища сі‰, и3 прозовeтсz въ ни1хъ и4мz моE, и3 и4мz nтє1цъ мои1хъ, ґвраaма и3 їсаaка, и3 да ўмн0жатсz во мн0жество мн0гое на земли2.
17
І побачив Йосиф, що батько його поклав праву руку свою на голову Єфрема; і прикро було йому через це. І взяв він руку батька свого, щоб перекласти її з голови Єфрема на голову Манассії,
17
Ви1дэвъ же їHсифъ, ћкw возложи2 nтeцъ є3гw2 рyку деснyю свою2 на главY є3фрeмлю, тsжко є3мY kви1сz: и3 пріS їHсифъ рyку nтцA своегw2 tsти ю5 t главы2 є3фрeмли на главY манассjину,
18
і сказав Йосиф батькові своєму: не так, батьку мій, бо це — первісток; поклади на його голову праву руку твою.
18
и3 речE їHсифъ nтцY своемY: не тaкw, џтче: сeй бо (є4сть) пeрвенецъ, возложи2 рyку деснyю твою2 на главY є3гw2.
19
Але батько його не погодився і сказав: знаю, сину мій, знаю; і від нього народиться народ, і він буде великим; але менший його брат буде більшим за нього, і від сімені його народиться численний народ.
19
И# не хотsше, но речE: вёмъ, чaдо, вёмъ: и3 сeй бyдетъ въ лю1ди, и3 сeй вознесeтсz: но брaтъ є3гw2 мeншій б0лій є3гw2 бyдетъ, и3 сёмz є3гw2 бyдетъ во мн0жество kзhкwвъ.
20
І благословив їх у той день, говорячи: тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Бог нехай вчинить тобі, як Єфрему і Манассії. І поставив Єфрема вище за Манассію.