Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І покликав Яків синів своїх і сказав: зберіться, і я сповіщу вам, що буде з вами у грядущі дні;
1
Призвa же їaкwвъ сhны сво‰ и3 речE и5мъ: собери1тесz, да возвэщY вaмъ, что2 срsщетъ вaсъ въ послBдніz дни6:
2
зійдіться і послухайте, сини Якова, послухайте Ізраїля, батька вашого.
2
собери1тесz и3 послyшайте менє2, сhнове ї†кwвли, послyшайте ї}лz, послyшайте nтцA вaшегw.
3
Рувиме, первістку мій! ти — кріпкість моя і початок сили моєї, верх достоїнства і верх могутности;
3
Руви1мъ, пeрвенецъ м0й, ты2 крёпость моS и3 начaло ч†дъ мои1хъ: жeстокъ терпёти и3 жeстокъ ўп0рникъ:
4
але ти бушував, як вода, — не будеш мати переваги, бо ти зійшов на ложе батька твого, ти осквернив постіль мою, [на яку] зійшов.
4
досади1лъ є3си2 ћкw водA, да не воскипи1ши: возшeлъ бо є3си2 на л0же nтцA твоегw2, тогдA њскверни1лъ є3си2 постeлю, и3дёже возшeлъ є3си2.
5
Симеон і Левій брати, знаряддя жорстокости мечі їхні;
5
СmмеHнъ и3 леvjй брaтіz соверши1ста њби1ду t в0ли своеS:
6
в раду їх нехай не ввійде душа моя, і до зібрання їх нехай не прилучиться слава моя, бо вони у гніві своєму убили мужа і з примхи своєї перерізали жили тельця;
6
въ совётъ и4хъ да не пріи1детъ душA моS, и3 къ собрaнію и4хъ да не прилэпsтсz внyтрєннzz мо‰: ћкw во гнёвэ своeмъ и3зби1ста человёки, и3 въ п0хоти своeй прерёзаста жи6лы ю3нцA:
7
проклятий гнів їх, бо жорстокий, і розлюченість їх, тому що люта; розділю їх в Якові і розсію їх в Ізраїлі.
7
проклzтA ћрость и4хъ, ћкw ўп0рна, и3 гнёвъ и4хъ, ћкw њжесточи1сz: раздэлю2 и5хъ во їaкwвэ и3 разсёю и5хъ во ї}ли.
8
Іудо! тебе хвалитимуть брати твої. Рука твоя на хребті ворогів твоїх; поклоняться тобі сини батька твого.
8
Їyдо, тебE похвaлzтъ брaтіz тво‰, рyцэ твои2 на плещ{ вр†гъ твои1хъ: покл0нzтсz тебЁ сhнове nтцA твоегw2:
9
Молодий лев Іуда, піднімається зі здобичі, син мій. Схилився він, ліг, як лев і як левиця: хто підніме його?
9
скЂменъ льв0въ їyда: t лёторасли, сhне м0й, возшeлъ є3си2: возлeгъ ўснyлъ є3си2 ћкw лeвъ и3 ћкw скЂменъ: кто2 возбyдитъ є3го2;
10
Не відійде скіпетр від Іуди і законодавець від стегон його, доки не прийде Примиритель, і Йому покірність народів.
10
не њскудёетъ кнsзь t їyды и3 в0ждь t чрeслъ є3гw2, д0ндеже пріи1дутъ tложє1наz є3мY, и3 т0й чazніе kзhкwвъ:
11
Він прив’язує до виноградної лози осля своє і до лози кращого винограду сина ослиці своєї; миє у вині одяг свій і у крові грон убрання своє;
11
привzзyzй къ лозЁ жребS своE и3 къ вjнничію жребцA nслsте своегw2, и3сперeтъ він0мъ nдeжду свою2 и3 кр0вію гр0здіz њдэsніе своE:
12
блискучі очі [його] від вина, і білі зуби [його] від молока.
12
радостотвHрны џчи є3гw2 пaче вінA, и3 бэлы6 зyбы є3гw2 пaче млекA.
13
Завулон біля берега морського буде жити і біля пристані корабельної, і межа його до Сидона.
13
ЗавулHнъ при м0ри всели1тсz, и3 т0й на пристaнищи кораблeй, и3 прострeтсz дaже до сідHна.
14
Іссахар осел міцний, що лежить між протоками вод;
14
Їссахaръ д0брое возжелA, почивaz посредЁ предёлwвъ,
15
і побачив він, що спокій добрий, і що земля приємна: і схилив плечі свої для носіння тягаря і став працювати на виплату данини.
15
и3 ви1дэвъ пок0й, ћкw д0бръ, и3 зeмлю, ћкw тучнA, подложи2 рaмы свои2 на трyдъ, и3 бhсть мyжъ земледёлецъ.
16
Дан буде судити народ свій, як одне з колін Ізраїля;
16
Дaнъ суди1ти и4мать лю1ди сво‰, ћкw и3 є3ди1но плeмz во ї}ли,
17
Дан буде змієм на дорозі, аспидом на путі, що вражає ногу коня, так що вершник його впаде назад.
17
и3 да бyдетъ дaнъ ѕмjй на пути2, сэдsй на распyтіи, ўгрызaz пsту к0нску:
18
На допомогу твою сподіваюся, Господи!
18
и3 падeтъ к0нникъ вспsть, спcніz ждhй гDнz.
19
Гад, — натовп буде тіснити його, але він відтіснить його по п’ятах.
19
Гaдъ, и3скушeніе и3скyситъ є3го2: џнъ же и3скyситъ того2 при ногaхъ.
20
Для Асира — занадто ситний хліб його, і він буде постачати царські страви.
20
Ґси1ръ, тyченъ є3гw2 хлёбъ, и3 т0й дaстъ пи1щу кнzзє1мъ.
21
Неффалим — теревинф рослий, що розпускає прекрасні гілки*.
21
Нефfалjмъ стeбль распущaющаzсz, и3здаsй во t1расли добр0ту.
22
Йосиф — віття плодоносного дерева, віття плодоносного дерева над джерелом; гілки його простягаються над стіною;
22
Сhнъ возращeнъ їHсифъ, сhнъ возращeнъ м0й рeвностный, сhнъ м0й ю3нёйшій, ко мнЁ њбрати1сz:
23
засмучували його, і стріляли і ворогували проти нього стрільці,
23
на нег0же совётующе ўкорsху и3 налzцaху нaнь госп0діе стрэлsній,
24
але твердим залишився лук його, і міцні м’язи рук його, від рук могутнього Бога Якового. Звідти Пастир і твердиня Ізраїлева,
24
и3 сотр0шасz съ крёпостію лyки и4хъ, и3 разслабёша жи6лы мhшцей рyкъ и4хъ, рук0ю си1льнагw їaкwва: tтyду ўкрэпи1сz ї}ль t бGа nтцA твоегw2,
25
від Бога батька твого, Який нехай і допоможе тобі, і від Всемогутнього, Який нехай і благословить тебе благословеннями небесними звище, благословеннями безодні, що лежить долі, благословеннями сосків і утроби,
25
и3 пом0же тебЁ бGъ м0й, и3 блгcви1 тz блгcвeніемъ нбcнымъ свhше и3 блгcвeніемъ земли2 и3мyщіz вс‰: блгcвeніz рaди сосцє1въ и3 ложeснъ,
26
благословеннями батька твого, які перевищують благословення гір давніх і приємності пагорбів вічних; нехай будуть вони на голові Йосифа і на тімені обраного між братами своїми.
26
блгcвeніz nтцA твоегw2 и3 мaтере твоеS: преwдолЁ пaче блгcвeніz г0ръ пребывaющихъ и3 блгcвeніz холмHвъ вёчныхъ: бyдутъ на главЁ їHсифовэ и3 на версЁ (главы2) брaтій, и4миже њбладaше.
27
Веніамін, хижий вовк, вранці буде їсти ловитву і ввечері буде ділити здобич.
27
Веніамjнъ в0лкъ хи1щникъ, рaнw ћстъ є3щE и3 на вeчеръ даeтъ пи1щу.
28
Ось усі дванадцять колін Ізраїлевих; і ось що сказав їм батько їх; і благословив їх, і дав їм благословення, кожному своє.
28
Вси2 сjи сhнове ї†кwвли дванaдесzть: и3 сі‰ глаг0ла и5мъ nтeцъ и4хъ, и3 благослови2 и5хъ: коег0ждо по благословeнію є3гw2 благослови2 и5хъ,
29
І заповідав він їм і сказав їм: я прилучаюся до народу мого; поховайте мене з батьками моїми в печері, яка на полі Ефрона хеттеянина,
29
и3 речE и5мъ: ѓзъ прилагaюсz къ лю1демъ мои6мъ: погреби1те мS со nтцы6 мои1ми въ пещeрэ, ћже є4сть въ селЁ є3фрHна хеттeанина,
30
у печері, яка на полі Махпела, що перед Мамре, у землі Ханаанській, яку [печеру] купив Авраам з полем у Ефрона хеттеянина у власність для поховання;
30
въ пещeрэ сугyбэй, ћже прsмw мамврjи въ земли2 ханаaни, ю4же стzжA ґвраaмъ пещeру ў є3фрHна хеттeанина въ стzжaніе гр0ба.
31
там поховали Авраама і Сарру, дружину його; там поховали Ісаака і Ревекку, дружину його; і там поховав я Лію;
31
Тaмw погреб0ша ґвраaма и3 сaрру женY є3гw2, тaмw погреб0ша їсаaка и3 ревeкку женY є3гw2, тaмw погреб0ша лjю,
32
це поле і печера, яка на ньому, куплена у синів Хеттеєвих.
32
въ стzжaніи селA и3 пещeры, ћже є4сть въ нeмъ ў сынHвъ хеттeовыхъ.
33
І закінчив Яків заповіт синам своїм, і поклав ноги свої на постіль, і помер, і приєднався до народу свого.
33
И# престA їaкwвъ завэщaz сынHмъ свои6мъ, и3 возложи1въ їaкwвъ н0зэ свои2 на џдръ ќмре, и3 приложи1сz къ лю1демъ свои6мъ.