Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Йосиф упав на лице батька свого, і плакав над ним, і цілував його.
1
И$ припаде` і^ѓ'сифъ на лице` эTц~а свое^го, и^ пла'кася го'рко по немъ, и^ лобыꙁа` е^го
2
І повелів Йосиф слугам своїм — лікарям, бальзамувати батька його; і лікарі набальзамували Ізраїля.
2
и^ повелњ` і^ѓ'сифъ рабо'мъ свои^мъ и^же погрњба'хђ, погрести` эTц~а свое^го. погребо'ша же погреба'тели і^и^л~я
3
І виповнилося йому сорок днів, бо стільки днів потрібно для бальзамування, і оплакували його єгиптяни сімдесят днів.
3
и^ сконча'ся е^мђ, м~, дн~їи. та'ко бо ё^чита'ются дн~и погреба'лныя. и^ пла'кахђся по не'мъ е^гљ=птяне, ѓ~ дн~їи” дн~и
4
Коли ж минули дні плачу по ньому, Йосиф сказав придворним фараона, говорячи: якщо я знайшов благовоління в очах ваших, то скажіть фараонові так:
4
пла'чђ, рече же і^ѓ'сифᲆ къ велмо'жамъ фараѓ'новњмъ гл~я, а%ще е^смь ѓ^брњлъ блгDть пред ва'ми гл~ите въ ё'ши фараѓ'нђ гл~юще,
5
батько мій закляв мене, сказавши: ось, я вмираю; у гробі моєму, який я викопав собі в землі Ханаанській, там поховай мене. І тепер хотів би я піти і поховати батька мого і повернутися. [Слова Йосифа переказали фараонові.]
5
эTц~ъ мой ꙁакля` м^я гл~я прежде нежели ё'мре, въ гро'бњ и^же и^скопа` себњ`. въ земли` ханаа'ни, та'мо м^я погреби`. нн~њ ё'бо шеD да погребђ` эTц~а мое^го, и^ пакы же ся ѓ^бращђ` И$ реко'ша фараѓ'нђ по словеси` і^ѓ'сифовњ,
6
І сказав фараон: піди і поховай батька твого, як він закляв тебе.
6
и^ рече фараѓ'нъ къ і^ѓ'сифђ и^ди` и^ погреби` эTц~а свое^го ја%коже ꙁакля` т^я”
7
І пішов Йосиф ховати батька свого. І пішли з ним усі слуги фараона, старійшини дому його й усі старійшини землі Єгипетської,
7
І$ и'де і^ѓ'сифъ погребъсти` эTц~а свое^го. і^ и^до'ша с нимъ вс^я слђги фараѓ'ни и^ старњ'ишины до'мђ е^го и^ вс^и ста'рцы ꙁемля` е^гљ=петъскїя
8
і весь дім Йосифа, і брати його, і дім батька його. Тільки дітей своїх і дрібну й велику худобу свою залишили в землі Гесем.
8
и^ ве'сь до'мъ і^ѓ'сифовъ, и^ бра'тїа е^го и^ ве'сь домъ эTц~а е^го. и^ сердобо'ля е^го ско'т же весь волы` и^ ѓ'вца ѓ^ста` в ꙁемли` гесе'мли,
9
З ним вирушили також колісниці і вершники, так що зібрання було дуже великим.
9
и^до'ша же с нимъ колесни'ца и^ ко'нницы, и^ бысть по'лкᲆ вели'къ ѕњло”
10
І дійшли вони до Горен-гаатада при Йордані і плакали там плачем великим і дуже сильним; і зробив Йосиф плач по батькові своєму сім днів.
10
И$ прїидо'ша на гђмно` а^та'дово е^же еs ѓ^бо'нђ странђ рᲇки і^ѓ^рда'на, и^ пла'кашася тамо по нем# плаче'мъ вели'кимъ ѕњло, и^ плака'хђ по эTц~ы е^го, з~ дн~їи”
11
І бачили жителі землі тієї, хананеї, плач у Горен-гаатаді, і сказали: великий плач цей у єгиптян! Тому наречено ім’я [місцю] тому: плач єгиптян, що при Йордані.
11
И$ видњша насе'лницы ꙁемля` ханаа'ня, пла'чь на гђмн^њ а^та'довњ, и^ рњш'а пла'чь великъ е^сть е^гљ=птяномъ, сего` раd прозва'ша и%мя мњстђ томђ пла'чь е^гљ=пет#скъ ја%же е^сть ѓ^б о'нђ странђ` і^ѓ^рда'на”
12
І зробили сини Яковові з ним, як він заповів їм;
12
И$ сътвори'ша е^мђ сн~ове е^гота'ко ја%коже ꙁаповњда` и^мъ
13
і віднесли його сини його в землю Ханаанську і поховали його в печері на полі Махпела, яку купив Авраам з полем у власність для поховання у Ефрона хеттеянина, перед Мамре.
13
и^ вꙁя'ша е^го до ꙁемли` ханаа'ни, и^ погребо'ша и& въ пеще'рњ сђгђ'бњи, е^же прикђпи` а^враа'мъ, на сътворе'нїе гробо'мъ, пеще'рђ ё^ ефро'на хетџе'а^нина, прямо мамврїи”
14
І повернувся Йосиф у Єгипет, сам і брати його і всі, що ходили з ним ховати батька його, після погребіння ним батька свого.
14
И$ въꙁврати'ся і^ѓ'сифъ въ е^гљ=петъ самъ и^ бра'тїа е^го і^ и^же бњша шли` погрести` эTц~а е^го.
15
І побачили брати Йосифові, що помер батько їх, і сказали: що, коли Йосиф зненавидить нас і захоче помститися нам за все зло, яке ми йому зробили?
15
видњ'вше же бра'тїа і^ѓ'сифовы ја%ко ё%мре эTц~ъ и^хъ, и^ рњша е^да` како въспомянетъ ꙁлобђ нашђ і^ѓ'сифъ. и^ эTмще'нїе эTмсти'тъ наM вс^е ꙁло` е^же сътвори'хомъ е^мђ”
16
І послали вони сказати Йосифові: батько твій перед смертю своєю заповів, говорячи:
16
И$ прїидо'ша къ і^ѓ'сифђ гл~юще, эTц~ъ твой ꙁакля` т^я пре'жде ё^мрᲆтвїа е^го гл~я”
17
так скажіть Йосифові: прости братам твоїм провину і гріх їх, оскільки вони зробили тобі зло. І нині прости провини рабів Бога батька твого. Йосиф плакав, коли йому говорили це.
17
Та'ко рците і^ѓ'сифђ просᲄи` непра'вости грњха` и^хъ, ја%ко зл^о сътвори'ша тебњ, и^ нн~њ ѓ^ста'ви кривинђ` ра'бъ б~а эTц~а твое^го” И$ пропла'кася і^ѓ'сифъ е^гда гл~ахђ с^и к немђ`,
18
Прийшли і самі брати його, і упали перед лицем його, і сказали: ось, ми раби тобі.
18
и^ реко'ша с^е е^смы твои` раби`,
19
І сказав Йосиф: не бійтеся, тому що я боюся Бога;
19
рече же к ни'мъ і^ѓ'сифъ, не бо'итеся бж~їи б^о е^смь а%ꙁъ,
20
ось, ви замишляли проти мене зло; але Бог перетворив це на добро, щоб зробити те, що тепер є: зберегти життя великій кількості людей;
20
в^ы съвњща'сте на' мя ѕла'я. а^ б~ъ претвори` мн^њ на до'брая да бђдетъ а^ки днесь, да ся преко'рмлятъ лю'дїе мно'ѕи,
21
отже, не бійтеся: я буду годувати вас і дітей ваших. І заспокоїв їх і говорив по серцю їх.
21
рече же и^мъ не бо'итеся а^ꙁъ прекор# млю` в^ы и^ до'мы ваша, и^ ё^тњши я&, гл~я иM при'сръдно,
22
І жив Йосиф у Єгипті сам і дім батька його; жив же Йосиф усього сто десять років.
22
и^ ё^сели'ся і^ѓ'сифъ въ е^гљ=петъ самъ и^ братїа е^го, и^ вс^е и^мњнїе эTц~а его” Живе же і^ѓ'сифъ лњтъ, р~і,
23
І бачив Йосиф дітей у Єфрема до третього роду, також і сини Махира, сина Манассіїного, народилися на коліна Йосифа.
23
и^ видњ і^ѓ'сифъ, е^фрњмля дњти, дотре'тїаго ро'да, и^ сн~ове махи'ровы, сн~а манасїи^на, роди'шася при бе'дрњ і^ѓ'сифовњ”
24
І сказав Йосиф братам своїм: я вмираю, але Бог відвідає вас і виведе вас із землі цієї у землю, про яку клявся Аврааму, Ісааку і Якову.
24
Рече y і^ѓ'сиf братїи свое'и, гл~я, а%зъ ё^мира'ю, посњще'нїемъ же присњтитъ васъ б~ъ, і^ и^ꙁведеT в^ы эT ꙁемля` сїа въ ꙁе'млю ю^же ѓ^бњща эTц~емᲆ нашиM, а^враа'мђ. і^саа'кђ, і^аковђ”
25
І закляв Йосиф синів Ізраїлевих, говорячи: Бог відвідає вас, і ви винесіть кості мої звідси.
25
И$ ꙁакля` і^ѓ'сифъ сн~ы і^л~вы гл~я. посњщенїемъ и^мже посњтитъ васъ б~ъ, да и^ꙁнесе'те кости моя эTсю'дђ съ собо'ю,
26
І помер Йосиф ста десяти років. І набальзамували його і поклали в ковчег у Єгипті.
26
и^ сконча'ся і^ѓ'сифъ бы'въ лњтъ, р~і, и^ погребо'ша и& в рацњ е^гљ=петᲆстњи”