Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Коли люди почали примножуватися на землі і народилися у них дочки,
1
И# бhсть є3гдA начaша человёцы мн0зи бывaти на земли2, и3 дщє1ри роди1шасz и5мъ:
2
тоді сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві, і брали їх собі за дружин, яку хто обрав.
2
ви1дэвше же сhнове б9іи дщє1ри человBчи, ћкw добры6 сyть, поsша себЁ жєны2 t всёхъ, ±же и3збрaша.
3
І сказав Господь [Бог]: не вічно Духу Моєму бути зневаженим людьми [цими], тому що вони плоть; нехай будуть дні їх сто двадцять років.
3
И# речE гDь бGъ: не и4мать д¦ъ м0й пребывaти въ человёцэхъ си1хъ во вёкъ, занE сyть пл0ть: бyдутъ же днjе и4хъ лётъ сто2 двaдесzть.
4
У той час були на землі велетні, особливо ж з тих часів, коли сини Божі стали входити до дочок людських, і вони стали народжувати їм: це сильні, спрадавна славні люди.
4
И#споли1ни же бsху на земли2 во дни6 w4ны: и3 пот0мъ, є3гдA вхождaху сhнове б9іи къ дщeремъ человёчєскимъ, и3 раждaху себЁ: тjи бsху и3споли1ни, и5же t вёка, человёцы и3мени1тіи.
5
І побачив Господь [Бог], що велике розбещення людей на землі, і що всі їх думки і помисли серця їх були злом повсякденно;
5
Ви1дэвъ же гDь бGъ, ћкw ўмн0жишасz ѕлHбы человёкwвъ на земли2: и3 всsкъ помышлsетъ въ сeрдцы своeмъ прилёжнw на ѕл†z во вс‰ дни6:
6
і розкаявся Господь, що створив людину на землі, і засмутився у серці Своєму.
6
и3 помhсли бGъ, ћкw сотвори2 человёка на земли2, и3 размhсли.
7
І сказав Господь: знищу з лиця землі людей, яких Я створив, від людини до худоби, і плазунів і птахів небесних знищу, бо Я розкаявся, що створив їх.
7
И# речE бGъ: потреблю2 человёка, є3г0же сотвори1хъ, t лицA земли2, t человёка дaже до скотA, и3 t г†дъ дaже до пти1цъ небeсныхъ: занE размhслихъ, ћкw сотвори1хъ |.
8
Ной же придбав благодать перед очима Господа [Бога].
8
НHе же њбрёте блгdть пред8 гDемъ бGомъ.
9
Ось житіє Ноя: Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной ходив перед Богом.
9
Сі‰ же быті‰ нHєва: нHе человёкъ првdнъ, совершeнъ сhй въ р0дэ своeмъ, бGу ўгоди2 нHе.
10
Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета.
10
Роди1 же нHе три2 сhны, си1ма, хaма, їaфеfа.
11
Але земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями.
11
Растлёсz же землS пред8 бGомъ, и3 нап0лнисz землS непрaвды.
12
І споглянув [Господь] Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі.
12
И# ви1дэ гDь бGъ зeмлю, и3 бЁ растлённа: ћкw растли2 всsка пл0ть пyть св0й на земли2.
13
І сказав [Господь] Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі.
13
И# речE гDь бGъ нHю: врeмz всsкагw человёка пріи1де пред8 мS, ћкw и3сп0лнисz землS непрaвды t ни1хъ: и3 сE, ѓзъ погублю2 и5хъ и3 зeмлю.
14
Зроби собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його смолою усередині і ззовні.
14
Сотвори2 u5бо себЁ ковчeгъ t дрeвъ (негнію1щихъ) четвероуг0лныхъ: гнёзда сотвори1ши въ ковчeзэ, и3 посмоли1ши є3го2 внутрьyду и3 внэyду смол0ю.
15
І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів.
15
И# тaкw сотвори1ши ковчeгъ: трeхъ сHтъ лактeй долготA ковчeга, и3 пzти1десzти лактeй широтA, и3 три1десzти лактeй высотA є3гw2.
16
І зроби отвір у ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє [житло].
16
Собирaz св0домъ сотвори1ши ковчeгъ, и3 въ лaкоть сверши1ши є3го2 свhше: двeрь же ковчeга сотвори1ши t страны2: њбит†лища двокрHвна и3 трекрHвна сотвори1ши въ нeмъ.
17
І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя.
17
Ѓзъ же, сE, наведY пот0пъ, в0ду на зeмлю, погуби1ти всsку пл0ть, въ нeйже є4сть дyхъ жи1зни под8 небесeмъ: и3 є3ли6ка сyть на земли2, скончaютсz.
18
Але з тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою.
18
И# постaвлю завётъ м0й съ тоб0ю: вни1деши же въ ковчeгъ ты2 и3 сhнове твои2, и3 женA твоS и3 жєны2 сынHвъ твои1хъ съ тоб0ю.
19
Введи також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть.
19
И# t всёхъ скотHвъ и3 t всёхъ г†дъ, и3 t всёхъ ѕвэрeй, и3 t всsкіz пл0ти, двA двA t всёхъ введeши въ ковчeгъ, да питaеши съ соб0ю: мyжескій п0лъ и3 жeнскій бyдутъ.
20
З [усіх] птахів за родом їх, і з [усієї] худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з тобою, чоловічої статі і жіночої].
20
T всёхъ пти1цъ пернaтыхъ по р0ду, и3 t всёхъ скотHвъ по р0ду, и3 t всёхъ гадHвъ п0лзающихъ по земли2 по р0ду и4хъ, двA двA t всёхъ вни1дутъ къ тебЁ, питaтисz съ тоб0ю, мyжескій п0лъ и3 жeнскій.
21
Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою.
21
Тh же возми2 себЁ t всёхъ брaшенъ, ±же и4мате ћсти, и3 соберeши къ себЁ, и3 бyдутъ тебЁ и3 w4нымъ брaшно.
22
І зробив Ной усе: як повелів йому [Господь] Бог, так він і зробив.
22
И# сотвори2 нHе вс‰ є3ли6ка заповёда є3мY гDь бGъ, тaкw сотвори2.