Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І згадав Бог про Ноя, і про всіх звірів, і про всю худобу, [і про всіх птахів, і про всіх плазунів, що плазують,] що були з ним у ковчезі; і навів Бог вітер на землю, і води зупинилися.
1
И# помzнY бGъ нHа, и3 вс‰ ѕвBри, и3 вс‰ скоты2, и3 вс‰ пти6цы, и3 вс‰ гaды пресмыкaющыzсz, є3ли6ка бёху съ ни1мъ въ ковчeзэ: и3 наведE бGъ дyхъ на зeмлю, и3 престA водA.
2
І закрилися джерела безодні і вікна небесні, і припинився дощ з неба.
2
И# заключи1шасz и3ст0чницы бeздны и3 хл‰би небє1сныz: и3 ўдержaсz д0ждь t небесE.
3
Вода ж поступово поверталася з землі, і стала спадати вода після закінчення ста п’ятдесяти днів.
3
И# вспsть п0йде водA и3дyщаz t земли2: и3 ўмалsшесz водA по стЁ пzти1десzтихъ днeхъ.
4
І зупинився ковчег у сьомому місяці, у сімнадцятий день місяця, на горах Араратських.
4
И# сёде ковчeгъ въ мцcъ седмhй, въ двaдесzть седмhй дeнь мцcа, на горaхъ ґрарaтскихъ.
5
Вода постійно спадала до десятого місяця; у перший день десятого місяця показалися верхівки гір.
5
Водa же ўходsщи ўмалsшесz дaже до десsтагw мцcа: и3 въ десsтый мцcъ, въ пeрвый дeнь мцcа kви1шасz верси2 г0ръ.
6
Після сорока днів Ной відчинив зроблене ним вікно ковчега
6
И# бhсть по четhредесzтихъ днeхъ tвeрзе нHе nк0нце ковчeга, є4же сотвори2,
7
і випустив ворона, [щоб бачити, чи спала вода з землі,] який, вилетівши, відлітав і прилітав, доки не осушилася земля від води.
7
и3 послA врaна (*ви1дэти, ѓще ўступи1ла водA t лицA земли2): и3 и3зшeдъ не возврати1сz, д0ндеже и3зсsче водA t земли2.
8
Потім випустив від себе голуба, щоб побачити, чи зійшла вода з лиця землі,
8
И# послA голуби1цу по нeмъ ви1дэти, ѓще ўступи1ла водA t лицA земли2:
9
але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх і повернувся до нього в ковчег, тому що вода була ще на поверхні всієї землі; і він простягнув руку свою, і взяв його, і прийняв до себе в ковчег.
9
и3 не њбрётши голуби1ца пок0z ногaма свои1ма, возврати1сz къ немY въ ковчeгъ, ћкw водA бsше по всемY лицY всеS земли2: и3 простeръ рyку свою2, пріsтъ ю5 и3 внесE ю5 къ себЁ въ ковчeгъ.
10
І почекав ще сім днів інших і знову випустив голуба з ковчега.
10
И# премeдливъ є3щE сeдмь днjй, пaки послA голуби1цу и3з8 ковчeга.
11
Голуб повернувся до нього у вечірній час, і ось, свіжий оливковий листок у дзьобі в нього, і Ной дізнався, що вода зійшла з землі.
11
И# возврати1сz къ немY голуби1ца къ вeчеру, и3 и3мёzше сучeцъ мaсличенъ съ ли1ствіемъ во ўстёхъ свои1хъ: и3 познA нHе, ћкw ўступи2 водA t лицA земли2.
12
Він почекав ще сім днів інших і [знову] випустив голуба; і він уже не повернувся до нього.
12
И# премeдливъ є3щE сeдмь днjй други1хъ, пaки послA голуби1цу, и3 не приложи2 возврати1тисz къ немY пот0мъ.
13
Шістсот першого року [життя Ноя] до першого [дня] першого місяця припинилася вода на землі; і відкрив Ной покрівлю ковчега і подивився, і ось, обсохла поверхня землі.
13
И# бhсть въ пeрвое и3 шестьс0тное лёто житіS нHева, въ пeрвый дeнь пeрвагw мцcа, и3зсsче водA t лицA земли2: и3 tкры2 нHе покр0въ ковчeга, є3г0же сотвори2, и3 ви1дэ, ћкw и3зсsче водA t лицA земли2.
14
Й у другому місяці, до двадцять сьомого дня місяця, земля висохла.
14
Въ мцcъ же вторhй, въ двaдесzть седмhй дeнь мцcа и4зсше землS.
15
І сказав [Господь] Бог Ною:
15
И# речE гDь бGъ нHеви, гlz:
16
вийди з ковчега ти і дружина твоя, і сини твої, і дружини синів твоїх з тобою;
16
и3зhди и3з8 ковчeга ты2 и3 женA твоS, и3 сhнове твои2 и3 жєны2 сынHвъ твои1хъ съ тоб0ю:
17
виведи із собою всіх тварин, що з тобою, від усякої плоті, з птахів, і худоби, і всіх плазунів, що плазують по землі: нехай розійдуться вони по землі, й нехай плодяться і розмножуються на землі.
17
и3 вс‰ ѕвBри, є3ли1цы сyть съ тоб0ю, и3 всsку пл0ть t пти1цъ дaже до скотHвъ, и3 всsкъ гaдъ дви1жущійсz по земли2 и3зведи2 съ соб0ю: и3 расти1тесz и3 мн0житесz на земли2.
18
І вийшов Ной і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним;
18
И# и3зhде нHе и3 женA є3гw2, и3 сhнове є3гw2 и3 жєны2 сынHвъ є3гw2 съ ни1мъ,
19
усі звірі, й [уся худоба, й] усі плазуни, й усі птахи, все, що рухається по землі, за родами своїми, вийшли з ковчега.
19
и3 вси2 ѕвёріе, и3 вси2 ск0ти, и3 вс‰ пти6цы и3 вси2 гaди дви1жущіисz по р0ду своемY на земли2 и3зыд0ша и3з8 ковчeга.
20
І влаштував Ной жертовник Господу; і взяв із усякої худоби чистої і з усіх птахів чистих і приніс у всепалення на жертовнику.
20
И# создA нHе жeртвенникъ гDеви: и3 взS t всёхъ скотHвъ чи1стыхъ и3 t всёхъ пти1цъ чи1стыхъ и3 вознесE во всесожжeніе на жeртвенникъ.
21
І відчув Господь приємні пахощі, і сказав Господь [Бог] у серці Своєму: не буду більше проклинати землю за людину, тому що помисли серця людського — зло від юности його; і не буду більше знищувати усе живе, як Я зробив:
21
И# њбонS гDь воню2 благоухaніz. И# речE гDь бGъ размhсливъ: не приложY ктомY проклsти зeмлю за дэлA человёчєскаz, занE прилежи1тъ помышлeніе человёку прилёжнw на ѕл†z t ю4ности є3гw2: не приложY u5бо ктомY порази1ти всsкую пл0ть живyщую, ћкоже сотвори1хъ:
22
надалі в усі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч не припиняться.
22
во вс‰ дни6 земли2 сёzтва и3 жaтва, зимA и3 зн0й, лёто и3 веснA, дeнь и3 н0щь не престaнутъ.