¹

І благословив Бог Ноя і синів його і сказав їм: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, [і володійте нею];

¹

И$ блsви б~ъ но'я и^ сн~ы е^го, и^ ре'че, растᲇтеся и^ множи'теся, и^ напо'лъниᲄе ꙁеMлю, и^ ѓ^блада'ите е%ю”

²

нехай бояться вас і нехай тремтять перед вами усі звірі земні, [і вся худоба земна,] і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, й усі риби морські: у ваші руки віддані вони;

²

И$ сᲄра'хъ и^ тре'петъ ва'шъ да бђдет# на всњх'ъ звњ'рехъ ꙁе'мныхъ, и^ на всњ'хъ ско'техъ, на всњхъ птицахᲆ нбsныхъ, и^ на всњ'хъ дви'жђщихся по ꙁемли`, и^ на всњ'хъ ры'бахъ мо'рьскихъ, въ рђцњ` ваши въдаX я&”

³

все, що рухається, що живе, буде вам у їжу; як зелень трав’яну даю вам усе;

³

І$ вся'къ и^же е%сть жи'въ, ва'мъ бђдетъ въ снњ'дь, ја^ко ꙁе'лїе тра'вное да'хъ ваM все`,

⁴

тільки плоті з душею її, з кров’ю її, не їжте;

⁴

то'чїю мя`са въ кро'ви е^го дш~а да не снњ'сте,

⁵

Я стягну і вашу кров, у якій життя ваше, стягну її від усякого звіра, стягну також душу людини від руки людини, від руки брата її;

⁵

кро'ви б^о ва'шеи дш~ъ ва'шиX, эT рђки` вся'кого ꙁвњ'ри и^зыщђ, И$ эT рђки` члчsки бра'та и^зыщђ е^я`”

⁶

хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини: бо людина створена за образом Божим;

⁶

Пролива'яи б^о кро'вь чл~чђ, въ нея%же мњсто е^го пролие%тся, ја%ко въ ѓ%браꙁъ бж~їи сътвори'хъ чл~ка”

⁷

ви ж плодіться і розмножуйтесь, і розповсюджуйтеся по землі, і примножуйтеся на ній.

⁷

Вы' же растиᲄеся и^ множи'теся, и^ напо'лните ꙁе'млю и^ множи'теся на не'и”

⁸

І сказав Бог Ною і синам його з ним:

⁸

І$ ре'че б~ъ но'е^ви и^ сн~оM е^го гл~я,

⁹

ось, Я укладу завіт Мій з вами і з нащадками вашими після вас,

⁹

с^е а%ꙁъ поста'влю ꙁавњтъ мо'и ваM, и^ сњмени ва'шемђ по ва'съ,

¹⁰

і з усякою душею живою, що з вами, із птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними;

¹⁰

и^ вся'кои дш~и живђщеи съ ва'ми, эT пᲄи'цъ до ско'та, и^ вся'кого ꙁвњ'ри зе'мнаго и^же е%сть съ ва'ми, эT всњхъ и^ꙁъшеDшихъ и^с ковче'га,

¹¹

укладу завіт Мій з вами, що не буде більше знищена всяка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі.

¹¹

И$ поставлю ꙁавњтъ мо'и къ ва'мъ, и^ не ё%мретъ вся'ка пло'ть ксемђ` эT воды` пото'пныя, и^ не бђ'детъ потоp ксемђ` на погђбле'нїе все'и` ꙁемли`.

¹²

І сказав [Господь] Бог: ось знамення завіту, який Я укладаю між Мною і між вами і між усякою душею живою, що з вами, в роди назавжди:

¹²

І$ ре'че б~ъ но'еви, с^е ꙁна'менїе завњта, е%же а%ꙁъ даю`, ме'ждђ мно'ю и^ ва'ми, и^ ме'ждђ вся'кою дш~ею живо'ю ја%же е%сть съ ва'ми въ ро'ды вњчныя”

¹³

Я покладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була знаменням [вічного] завіту між Мною і між землею.

¹³

Дђ'гђ мою` на ѓ%блацехъ поста'влю, и бђдеT зна'менїе ꙁавњта вњ'чнаго, ме'ждђ мною' и^ ва'ми и^ земле'ю”

¹⁴

І буде, коли Я наведу хмару на землю, то з’явиться веселка [Моя] у хмарі;

¹⁴

І$ бђдеᲄъ е^гда поѓ^блачђ` ѓ%блаки землю, и^ я^ви'тся дђга` моя` на ѓ%блацеX,

¹⁵

і Я згадаю завіт Мій, що між Мною і між вами і між усякою душею живою в усякій плоті; і не буде більше вода потопом на знищення всякої плоті.

¹⁵

и^ помянђ` завњтъ мо'и, е^же е%сть межDу мно'ю и^ ва'ми, и^ межDђ вся'кою дш~ею живо'ю, и^ вся'кою пло'тїю” И$ не бђдеT по се'мъ вода` въ пото'пᲆ, ја%ко потреби'ти вся'кђ плоᲄь.

¹⁶

І буде веселка [Моя] у хмарі, і Я побачу її, і згадаю завіт вічний між Богом [і між землею] і між усякою душею живою в усякій плоті, що на землі.

¹⁶

и^ бђдеT дђга` моя на ѓ%блацеX, и^ ё^ꙁрю и^ помянђ` ꙁавњT вњ'чныи, и^же поста'виX межDђ мно'ю и^ межDђ ꙁеMле'ю, и^ межDђ вся'кою дш~ею живо'ю, и^ вся'кою пло'тїю и%же е^сть на ꙁемли`”

¹⁷

І сказав Бог Ною: ось знамення завіту, який Я уклав між Мною і між усякою плоттю, що на землі.

¹⁷

И$ ре'че б~ъ но'еви, с^е зна'менїе, завњта ја%же еs межDђ мно'ю, и^ межDђ вся'кою пло'тїю ја%же е^сть на ꙁемли`,

¹⁸

Сини Ноєві, що вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам же був батьком Ханаана.

¹⁸

бы'ша же сн~ве но'евы, и^зъшеDше и^с ковче'га, си'мъ, ха'мъ, и^а^фетъ, ха'мъ же бя'ше эTц~ъ ханаа'нь” Сїи сђть

¹⁹

Ці троє були синами Ноєвими, і від них заселилась уся земля.

¹⁹

ᲄрїе сн~ве но'евы, эT сиX расплоди'шася по все'и ꙁемли`,

²⁰

Ной почав обробляти землю і насадив виноградник;

²⁰

и^ начаᲄъ но'е чл~къ дњлаᲄель бы'ти земли` насади` винограD,

²¹

і випив він вина, і сп’янів, і лежав оголеним у наметі своєму.

²¹

и^ пи эT вина`, ё^пи'ся и^ ё%спе” І$ ѓ^бнажи'ся въ домђ свое^мъ,

²²

І побачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого, і, вийшовши, розповів двом братам своїм.

²²

и^ видњ` ха`мъ Эtц~ъ ханаа'нь наготђ` эTц~а свое^го, і^ и^ꙁшDе во'нъ повњда ѓ^бњма бра'тома свои^ма,

²³

Сим же і Яфет взяли одяг і, поклавши його на плечі свої, пішли задом і покрили наготу батька свого; обличчя їхні були повернені назад, і вони не бачили наготи батька свого.

²³

І$ въꙁе'мша си'мъ и^а^фе'тъ ри'зђ и^ възложи'сᲄа ю& на ѓ^бњ` рамњ свои` І$ и^досᲄа въспя'ть, и^ покры'ста наготђ` эTц~а свое^го, и^ лице` е^ю въспя'ть зря`, и^ наготы` эTц~а свое^го не ви дњ'ста.

²⁴

Ной витверезів від вина свого і довідався, що вчинив над ним менший син його,

²⁴

И$стреꙁви' же ся но'е эT вина`, и^ разђмњ` е^ли'ко сътвори` е^мђ сн~ъ е^го ю^нᲇишїи”

²⁵

і сказав: проклятий Ханаан; раб рабів буде він у братів своїх.

²⁵

И$ ре'че, прокля'тъ бђ'ди ханааn, ра'бом# бђдеT бра'ᲄома свои%ма.

²⁶

Потім сказав: благословенний Господь Бог Симів; Ханаан же буде рабом йому;

²⁶

И$ ре'че, блsвнъ г~ь б~ъ си'мовъ, и^ бђдетᲆ ханаа'нᲆ ра'бᲆ е^мђ,

²⁷

нехай поширить Бог Яфета, нехай оселиться він у наметах Симових; Ханаан же буде рабом йому.

²⁷

и^ да распространи'тъ б~ъ а^фе'та и^ да въселиTся в се'ла си'мова, и` да бђдTе ханаа'нъ ра'б# е^го”

²⁸

І жив Ной після потопу триста п’ятдесят років.

²⁸

Но'е же жи'тъ по пото'пњ лњт#, тн~

²⁹

Усіх же днів Ноєвих було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер.

²⁹

и^ бы'ша вси` дн~їе но'евы лњтъ џ~ соT, и^ н~. и^ ё'мрњтъ”