Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Отже, браття святі, учасники в небесному покликанні, зрозумійте Посланця і Первосвященика сповідання нашого, Ісуса Христа,
1
(Заⷱ҇ т҃з҃.) Тѣ́мже, бра́тїе ст҃а̑ѧ, зва́нїѧ нбⷭ҇нагѡ прича̑стницы, разꙋмѣ́йте посла́нника и҆ ст҃и́телѧ и҆сповѣ́данїѧ на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀,
2
вірного Тому, Хто поставив Його, як і Мойсей, у всьому домі Його.
2
вѣ́рна сꙋ́ща сотво́ршемꙋ є҆го̀, ꙗ҆́коже и҆ мѡѷсе́й во все́мъ домꙋ̀ є҆гѡ̀.
3
Бо Він достойний тим більшої слави перед Мойсеєм, чим більшу честь має в порівнянні з домом той, хто збудував його,
3
Мно́жайшей бо сла́вѣ се́й па́че мѡѷсе́а сподо́бисѧ, є҆ли́кѡ мно́жайшꙋю че́сть и҆́мать па́че до́мꙋ сотвори́вый є҆го̀:
4
бо всякий дім будується ким-небудь; а Той, Хто збудував усе, є Бог.
4
всѧ́къ бо до́мъ созида́етсѧ ѿ нѣ́коегѡ: а҆ сотвори́вый всѧ́чєскаѧ бг҃ъ.
5
І Мойсей вірний у всьому домі Його, як слуга, для засвідчення того, що належало сповістити;
5
(Заⷱ҇ т҃и҃.) И҆ мѡѷсе́й оу҆́бѡ вѣ́ренъ бѣ̀ во все́мъ домꙋ̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆́коже слꙋга̀, во свидѣ́телство глаго́латисѧ и҆мѣ́вшымъ:
6
а Христос, — як Син у домі Його; а дім Його — ми, якщо тільки сміливість і надію, якою хвалимося, твердо збережемо до кінця.
6
хрⷭ҇то́съ же ꙗ҆́коже сн҃ъ въ домꙋ̀ свое́мъ: є҆гѡ́же до́мъ мы̀ є҆смы̀, а҆́ще дерзнове́нїе и҆ похвалꙋ̀ оу҆пова́нїѧ да́же до конца̀ и҆звѣ́стно оу҆держи́мъ.
7
Тому, як говорить Дух Святий: «Нині, коли почуєте голос Його,
7
Тѣ́мже, ꙗ҆́коже гл҃етъ дх҃ъ ст҃ы́й, дне́сь, а҆́ще гла́съ є҆гѡ̀ оу҆слы́шите,
8
не зробіть жорстокими сердець ваших, як під час нарікань, у день спокуси в пустелі,
8
не ѡ҆жесточи́те серде́цъ ва́шихъ, ꙗ҆́коже въ прогнѣ́ванїи, во днѝ и҆скꙋше́нїѧ въ пꙋсты́ни,
9
де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене і бачили діла Мої сорок років.
9
и҆дѣ́же и҆скꙋси́ша мѧ̀ ѻ҆тцы̀ ва́ши, и҆скꙋси́ша мѧ̀ и҆ ви́дѣша дѣла̀ моѧ̑ четы́редесѧть лѣ́тъ.
10
Тому Я розгнівався на той рід і сказав: «Постійно вони блудять серцем, не пізнали вони шляхів Моїх;
10
Сегѡ̀ ра́ди негодова́хъ ро́да тогѡ̀ и҆ рѣ́хъ: прⷭ҇нѡ заблꙋжда́ютъ се́рдцемъ, ті́и же не позна́ша пꙋті́й мои́хъ:
11
тому Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть до спокою Мого».
11
ꙗ҆́кѡ клѧ́хсѧ во гнѣ́вѣ мое́мъ, а҆́ще вни́дꙋтъ въ поко́й мо́й.
12
Глядіть, браття, щоб не було в кого з вас серця лукавого і невірного, аби вам не відступити від Бога Живого.
12
(Заⷱ҇ т҃ѳ҃.) Блюди́те, бра́тїе, да не когда̀ бꙋ́детъ въ нѣ́коемъ ѿ ва́съ се́рдце лꙋка́во, (и҆спо́лнено) невѣ́рїѧ, во є҆́же ѿстꙋпи́ти ѿ бг҃а жи́ва.
13
Але наставляйте один одного щодня, доки можна говорити «нинi», щоб хто з вас не розлютився, звабившись гріхом.
13
Но оу҆тѣша́йте себѐ на всѧ́къ де́нь до́ндеже дне́сь нарица́етсѧ, да не ѡ҆жесточи́тсѧ нѣ́кто ѿ ва́съ ле́стїю грѣхо́вною:
14
Бо ми зробилися причасниками Христа, якщо тільки розпочате життя твердо збережемо до кінця,
14
прича̑стницы бо бы́хомъ хрⷭ҇тꙋ̀, а҆́ще то́чїю нача́токъ соста́ва да́же до конца̀ и҆звѣ́стенъ оу҆держи́мъ:
15
доки говориться: «Нині, коли почуєте голос Його, не зробіть жорстокими сердець ваших, як під час нарікань!»
15
внегда̀ гл҃етъ: дне́сь, а҆́ще гла́съ є҆гѡ̀ оу҆слы́шите, не ѡ҆жесточи́те серде́цъ ва́шихъ, ꙗ҆́коже въ прогнѣ́ванїи.
16
Бо деякі з тих, які чули, почали нарікати, але не всі, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм.
16
Нѣ́цыи бо слы́шавше прогнѣ́ваша, но не всѝ и҆зше́дшїи и҆з̾ є҆гѵ́пта съ мѡѷсе́омъ.
17
Hа кого ж гнівався Він сорок років? Чи не на тих, які згрішили, чиї кістки лягли в пустелі?
17
Ко́ихъ же негодова̀ четы́редесѧть лѣ́тъ; Не согрѣши́вшихъ ли, и҆́хже кѡ́сти падо́ша въ пꙋсты́ни;
18
Кому ж клявся, що не ввійдуть до спокою Його, як не тим‚ що спротивлялися?
18
Котѡ́рымъ же клѧ́лсѧ не вни́ти въ поко́ище є҆гѡ̀; Ꙗ҆́вѣ, ꙗ҆́кѡ проти́вльшымсѧ.
19
Отже, бачимо, що вони не могли ввійти через невіру.
19
И҆ ви́димъ, ꙗ҆́кѡ не возмого́ша вни́ти за невѣ́рствїе.