¹

Бо кожний первосвященик, який з людей обирається, для людей настановляється на служіння Богові, щоб приносити дари й жертви за гріхи,

¹

Всsкъ бо первосвzщeнникъ, t человBкъ пріeмлемь, за человёки поставлsетсz на сл{жбы ±же къ бGу, да прин0ситъ дaры же и3 жє1ртвы њ грэсёхъ,

²

який може бути поблажливий до неуків та заблудливих, тому що й сам обкладений неміччю,

²

спострадaти могjй невёжствующымъ и3 заблуждaющымъ, понeже и3 т0й нeмощію њбложeнъ є4сть:

³

і тому він повинен як за народ, так і за себе приносити жертви за гріхи.

³

и3 сегw2 рaди д0лженъ є4сть ћкоже њ лю1дехъ, тaкожде и3 њ себЁ приноси1ти за грэхи2.

⁴

І ніхто сам собою не приймає цієї чести, але покликаний Богом, як і Аарон.

⁴

(За?.) И# никт0же сaмъ себЁ пріeмлетъ чeсть, но звaнный t бGа, ћкоже и3 ґарHнъ.

⁵

Так і Христос не Сам Собі присвоїв славу бути Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: «Ти — Син Мій, Я нині породив Тебе»;

⁵

Тaкw и3 хrт0съ не себE прослaви бhти первосщ7eнника, но гlавый къ немY: сн7ъ м0й є3си2 ты2, ѓзъ днeсь роди1хъ тS:

⁶

як і в іншому місці говорить: «Ти — Священик повік за чином Мелхиседековим».

⁶

ћкоже и3 и4ндэ гlетъ: ты2 є3си2 сщ7eнникъ во вёкъ по чи1ну мелхіседeкову.

⁷

Він, у дні плоті Своєї, з великим голосінням та сльозами приніс молитви і благання Тому, Хто міг спасти Його від смерти; і був почутим за Своє благоговіння;

⁷

И$же во днeхъ пlти своеS молє1ніz же и3 мlтвы къ могyщему спcти2 є3го2 t смeрти съ в0племъ крёпкимъ и3 со слезaми принeсъ, и3 ўслhшанъ бhвъ t бlгоговёинства,

⁸

хоч Він і Син, однак стражданнями звик до послуху,

⁸

ѓще и3 сн7ъ бsше, nбaче навhче t си1хъ, ±же пострадA, послушaнію,

⁹

і, вдосконалившись, став для всіх слухняних Йому причиною спасіння вічного,

⁹

и3 соверши1всz бhсть всBмъ послyшающымъ є3гw2 вин0венъ спcніz вёчнагw,

¹⁰

бувши названим від Бога Первосвящеником за чином Мелхиседековим.

¹⁰

нарэчeнъ t бGа первосщ7eнникъ по чи1ну мелхіседeкову.

¹¹

Про це слід було б говорити багато; але важко витлумачити, бо ви зробилися нездатними слухати.

¹¹

(За? ™в7‹.) Њ нeмже мн0гое нaмъ сл0во и3 неуд0бь сказaемое глаг0лати, понeже нeмощни бhсте сл{хи.

¹²

Бо, зважаючи на вік, вам належало бути вчителями; але вас знов треба вчити перших початків слова Божого, і для вас потрібне молоко, а не тверда страва.

¹²

И$бо, д0лжни сyще бhти ўчи1теліе лётъ рaди, пaки трeбуете ўчи1тисz, к†z пи1смена начaла словeсъ б9іихъ: и3 бhсте трeбующе млекA, ґ не крёпкіz пи1щи.

¹³

Кожен, хто годується молоком, несвідомий у слові правди, бо він немовля;

¹³

Всsкъ бо причащazйсz млекA неискyсенъ сл0ва прaвды, младeнецъ бо є4сть:

¹⁴

а тверда страва властива дорослим, у яких довгим навчанням почуття привчені розрізняти добро і зло.

¹⁴

совершeнныхъ же є4сть твeрдаz пи1ща, и3мyщихъ ч{вствіz њбучє1на д0лгимъ ўчeніемъ въ разсуждeніе добрa же и3 ѕлA.