Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Головне ж у тому, про що говоримо, є таке: ми маємо такого Первосвященика, Який сів праворуч престолу величі на небесах
1
Глава́ же ѡ҆ глаго́лемыхъ: такова̀ и҆́мамы первосщ҃е́нника, и҆́же сѣ́де ѡ҆ деснꙋ́ю прⷭ҇то́ла вели́чествїѧ на нб҃сѣ́хъ,
2
і є Священнослужителем святилища та скинії правдивої, яку збудував Господь, а не чоловік.
2
ст҃ы̑мъ слꙋжи́тель и҆ ски́нїи и҆́стиннѣй, ю҆́же водрꙋзѝ гдⷭ҇ь, а҆ не человѣ́къ.
3
Кожен первосвященик настановляється для принесення дарів і жертви; а тому треба було, щоб і Цей також мав що принести.
3
(Заⷱ҇.) Всѧ́къ бо первосвѧще́нникъ, во є҆́же приноси́ти да́ры же и҆ жє́ртвы, поставлѧ́емь быва́етъ: тѣ́мже потре́ба и҆мѣ́ти что̀ и҆ семꙋ̀, є҆́же принесе́тъ.
4
Якби Він перебував на землі, то не був би і священиком; бо тут такі священики, які за законом приносять дари
4
А҆́ще бы бо бы́лъ на землѝ, не бы̀ бы́лъ сщ҃е́нникъ, сꙋ́щымъ свѧще́нникѡмъ приносѧ́щымъ по зако́нꙋ да́ры,
5
і служать образу та тіні небесного, як сказано було Мойсеєві, коли він приступав до будування скинії: «Гляди, сказано, зроби все за зразком, показаним тобі на горi».
5
и҆̀же ѡ҆́бразꙋ и҆ стѣ́ни слꙋ́жатъ нбⷭ҇ныхъ, ꙗ҆́коже гл҃ано бы́сть мѡѷсе́ю, хотѧ́щꙋ сотвори́ти ски́нїю: ви́ждь бо, речѐ, сотвори́ши всѧ̑ по ѡ҆́бразꙋ пока́занномꙋ тѝ на горѣ̀.
6
Але Цей Первосвященик дістав служіння тим прекрасніше, чим кращого Він Посередник завіту, утвердженого на кращих обітницях.
6
Нн҃ѣ же лꙋ́чшее оу҆лꙋчѝ слꙋже́нїе, по є҆ли́кꙋ и҆ лꙋ́чшагѡ завѣ́та є҆́сть хода́тай, и҆́же на лꙋ́чшихъ ѡ҆бѣтова́нїихъ оу҆зако́нисѧ.
7
Бо, якби перший завіт був без недоліку, то не було б потреби шукати місця іншому.
7
(Заⷱ҇ т҃ѳ҃і҃.) А҆́ще бо бы пе́рвый ѡ҆́нъ непоро́ченъ бы́лъ, не бы̀ второ́мꙋ и҆ска́лосѧ мѣ́сто.
8
Але пророк, докоряючи їм, каже: «Ось настають дні, говорить Господь‚ коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди Новий Завіт,
8
Оу҆корѧ́ѧ бо и҆̀хъ глаго́летъ: сѐ, дні́е грѧдꙋ́тъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, и҆ совершꙋ̀ на до́мъ і҆и҃левъ и҆ на до́мъ і҆ꙋ́довъ завѣ́тъ но́въ,
9
не такий завіт, який Я уклав з батьками їхніми того часу, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської, бо вони не перебували в тому завіті Моєму, і Я зневажив їх, говорить Господь.
9
не по завѣ́тꙋ, є҆го́же сотвори́хъ ѻ҆тцє́мъ и҆́хъ въ де́нь, въ ѻ҆́ньже є҆́мшꙋ мѝ и҆̀хъ за рꙋ́кꙋ, и҆звестѝ и҆̀хъ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ: занѐ ті́и не пребы́ша въ завѣ́тѣ мое́мъ, и҆ а҆́зъ неради́хъ ѡ҆ ни́хъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
10
Ось Завіт, який заповідаю дому Ізраїля після тих днів, говорить Господь: вкладу закони Мої в думки їхні, і напишу їх на серцях їхніх; і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
10
Ꙗ҆́кѡ се́й завѣ́тъ, є҆го́же завѣща́ю до́мꙋ і҆и҃левꙋ по ѻ҆́нѣхъ дне́хъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, даѧ̀ зако́ны моѧ̑ въ мы̑сли и҆́хъ, и҆ на сердца́хъ и҆́хъ напишꙋ̀ и҆̀хъ, и҆ бꙋ́дꙋ и҆̀мъ бг҃ъ, и҆ ті́и бꙋ́дꙋтъ мнѣ̀ лю́дїе.
11
І не буде вчити кожен ближнього свого і кожен брата свого, кажучи: «Пізнай Господа»; тому що всі від малого до великого будуть знати Мене,
11
И҆ не и҆́мать наꙋчи́ти кі́йждо и҆́скреннѧго своего̀ и҆ кі́йждо бра́та своего̀, глаго́лѧ: позна́й гдⷭ҇а: ꙗ҆́кѡ всѝ оу҆вѣ́дѧтъ мѧ̀ ѿ ма́ла да́же и҆ до вели́ка и҆́хъ,
12
бо Я буду милостивий до неправд їхніх, і гріхів їхніх, і беззаконь їхніх не згадаю більше».
12
занѐ млⷭ҇тивъ бꙋ́дꙋ непра́вдамъ и҆́хъ и҆ грѣхѡ́въ и҆́хъ и҆ беззако́нїй и҆́хъ не и҆́мамъ помѧнꙋ́ти ктомꙋ̀.
13
Кажучи «новий», показав застарілість першого; а що занепадає і старіє‚ близьке до зотління.
13
Внегда́ же гл҃етъ но́въ, ѡ҆бветшѝ пе́рваго: а҆ ѡ҆бветшава́ющее и҆ состарѣва́ющеесѧ бли́з̾ є҆́сть и҆стлѣ́нїѧ.