¹

Ізраїль — гіллястий виноград, примножує для себе плід: чим більше у нього плодів, тим більше множить жертовники; чим краща земля у нього, тим більше прикрашають вони ідолів.

¹

ВинограD бл~голо'зенъ і^и^л~ь плоD ѓ^би'ленъ е^го. по мно'жествђ плода е^го ё^мно'жи тре'бники. по бл~готамъ ꙁемля` е^го въꙁ#гради ка'пища.

²

Розділилося серце їх, за те вони і будуть покарані: Він зруйнує жертовники їхні, знищить ідолів їхніх.

²

раздњли'ша срDца своя`, нн~њ поги'бнђтъ. са'мъ раскопа'етъ тре'бники и^хъ, съкрђшитъ кђми'ры и^хъ.

³

Тепер вони говорять: «немає у нас царя, бо ми не убоялися Господа; а цар, — що́ він нам зробить?»

³

и%мже нн~њ рекђтъ, нњсть цр~я в на'съ. ја%ко не боя'хомъся г~а, цр~ь же чт^о сътворитъ на'мъ.

⁴

Говорять слова пусті, клянуться неправдиво, укладають союзи; за те з’явиться суд над ними, як отруйна трава на борознах поля.

⁴

гл~я словеса` и^ завњты, л#же'ю ꙁавњщаюT ꙁавњтъ, проѕя'бнетъ сђдъ а^ки тро'скот# на цњли'ꙁнњ.

⁵

За тельця Беф-Авена затремтять жителі Самарії; заплаче за ним народ його, і жерці його, які раділи за нього, будуть плакати за славою його, тому що вона відійде від нього.

⁵

телцђ до'мђ ѓ%н#нова ѓ^бита'ютъ в#сели'вшїися въ самарїю. ја%ко желњша лю'дїе е^го к немђ, и^ ја^коy раZгнњва я& порадђюTся на сла'вњ е^го ја^ко пресели'ся эT ниX.

⁶

І сам він буде віднесений в Ассирію, у дар царю Іареву; осоромлений буде Єфрем, і осоромиться Ізраїль від задуму свого.

⁶

и^ въ а^сљ=рїю же связа'вша и& эTведоша въ да'рᲆ і^а^ри'вђ цр~ю” Є$фрњмъ прїиметъ срамᲆ, и^ срами'тся і^и^л~ь ѓ^ совњтњ свое^мъ.

⁷

Зникне у Самарії цар її, як піна на поверхні води.

⁷

эTвръже самарїя цр~я свое^го а^ки ро'ꙁгђ на лице водњ.

⁸

І знищені будуть висоти Авена, гріх Ізраїля; терня і бур’яни виростуть на жертовниках їхніх, і скажуть вони горам: «покрийте нас», і пагорбам: «упадіть на нас».

⁸

н^иꙁ#вергђтся требища ѓ%н#нова сᲆгрњшенїя і^и^л~ева. те'рнїе и^ во'лчецᲆ воꙁни'кнетъ по тре'бникомъ и^хъ. и^ рекђтъ къ гора'мъ покры'ите н^ы, и^ хол#момъ падњте на насᲆ.

⁹

Більше, ніж у дні Гиви, грішив ти, Ізраїлю; там вони встояли; війна у Гаваоні проти синів нечестя не торкнулася їх.

⁹

эTнелњ хол#ми съгрњши і^и^л~ь, т^ђ поста'виша, не постигнетъ и^хᲆ на хол#мњ. ра'тна ча'да непра'вды

¹⁰

За бажанням Моїм покараю їх, і зберуться проти них народи, і вони будуть зв’язані за подвійний злочин їх.

¹⁰

прїиди, накажђ я& помышленїю мое^мђ. и^ сᲆберђтся лю'дїе на ня внегда` наказђ'ют# я& въ дво'ю непра'вдахъ иX”

¹¹

Єфрем — навчена телиця, що звикла до молотьби, і Я Сам накладу ярмо на жирну шию його; на Єфремі будуть верхи їздити, Іуда буде орати, Яків буде боронити.

¹¹

Є$фрњмᲆ ю%ница неё^чена лю'битъ ѓ^долњнїе, а%з же наи^дђ на добротђ` вы'я ея`. настђплю е^фрњмови, ё^молчю эT і^ё'ды, ё^крњпи'тъ е^мђ і^а'ковъ.

¹²

Сійте собі у правду, і пожнете милість; розорюйте у себе новину, бо час знайти Господа, щоб Він, коли прийде, дощем пролив на вас правду.

¹²

сњ'ите себњ въ пра'вдђ, и^ пожнете плоD жи'тъ. и^ просвњтњте себњ` свњтᲆ видњнїя. до'ндеже время въꙁыщи'те г~а, до'ндеже прїидђтъ ва'мъ жиᲄа пра'вды”

¹³

Ви обробляли нечестя, пожинаєте беззаконня, їсте плід неправди, тому що ти надіявся на путь твій, на безліч ратників твоїх.

¹³

Въскђ'ю премолчасᲄе безако'нїе, и^ плоD е^го ѓ^бъи^ма'сте, и^ꙁъја%сте плоD лжа`. ја%ко ё^пова ѓ^рђжїемъ свои^мъ въ мно'жествњ си'лы твое'я.

¹⁴

І станеться сум’яття у народі твоєму, і всі твердині твої будуть зруйновані, як Салман зруйнував Бет-Арбел у день брані: мати була вбита з дітьми.

¹⁴

и^ вᲆста'нетᲆ па'гђба в лю'деX твои^хᲆ, поги'бнђтъ ја%коже поги'бе и^ кня'ѕь сал#мана в домђ` а^рвеи%ли въ дн~и ра'тны, ма'терь по ча'дњхъ потреби'ша.

¹⁵

Ось що заподіє вам Вефиль за крайнє нечестя ваше.

¹⁵

та'коже сътворю` ваM до'ме і^и^л~въ эT лица зло'бы ва'шея”