¹

Коли Єфрем говорив, усі тремтіли. Він був високим в Ізраїлі; але став винним через Ваала, і загинув.

¹

По словеси2 є3фрeмову њправд†ніz пріS сeй во ї}ли, и3 положи2 | ваaлови, и3 ќмре.

²

І нині додали вони до гріха: зробили для себе відлитих ідолів зі срібла свого, за розумінням своїм, — повністю робота художників, — і говорять вони людям, які приносять жертву: «цілуйте тельців!»

²

И# нн7э приложи1ша согрэшaти и3 сотвори1ша себЁ сліsніе t злaта и3 сребрA своегw2 по w4бразу јдwлwвъ, дэлA худ0жникwвъ совершє1на: и5мъ сjи глаг0лютъ: пожри1те человёкwвъ, њскудёша бо телцы2.

³

За те вони будуть як ранковий туман, як роса, що скоро зникає, як полова, що звівається із току, і як дим із труби.

³

Сегw2 рaди бyдутъ ћкw w4блакъ ќтренній, ћкоже росA ќтреннzz и3дyщи, ћкоже плeвы съ т0ка (и3 прaхъ съ вётвіz) развэвaемый ви1хромъ, ћкоже дhмъ и3з8 трубы2.

⁴

Але Я — Господь Бог твій від землі Єгипетської, — і ти не повинен знати іншого бога, крім Мене, і немає спасителя, крім Мене.

⁴

Ѓзъ же гDь бGъ тв0й ўтверждazй нeбо и3 созидazй зeмлю, є3гHже рyцэ создaстэ всE в0инство небeсное, и3 не показaхъ ти2 и5хъ, є4же ходи1ти в8слёдъ и4хъ: и3 ѓзъ и3звед0хъ тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3 бGа рaзвэ менє2 да не познaеши, и3 сп7сaющагw нёсть рaзвэ менє2.

⁵

Я визнав тебе у пустелі, у землі спраглій.

⁵

Ѓзъ пас0хъ тS въ пустhни на земли2 ненаселeннэй,

⁶

Маючи пасовища, вони були ситі; а коли насичувалися, то підносилося серце їх, і тому вони забували Мене.

⁶

на пaжитехъ и4хъ, и3 насhтишасz до и3сполнeніz, и3 вознес0шасz сердцA и4хъ, сегw2 рaди забhша мS.

⁷

І Я буду для них як лев, як скимен буду підстерігати при дорозі.

⁷

И# бyду и5мъ ћкw панfи1рь, и3 ћкw рhсь на пути2 ґссmрjєвъ:

⁸

Буду нападати на них, як позбавлена дітей ведмедиця, і роздирати вмістилище серця їх, і поїдати їх там, як левиця; польові звірі будуть терзати їх.

⁸

и3 срsщу и5хъ ѓки медвёдица лишaема, и3 разрушY соключeніе сердeцъ и4хъ: и3 поzдsтъ | скЂмни дубрaвніи, и3 ѕвёріе польстjи раст0ргнутъ |.

⁹

Погубив ти себе, Ізраїлю, бо тільки у Мені опора твоя.

⁹

Въ поги1бели твоeй, ї}лю, кто2 пом0жетъ тебЁ;

¹⁰

Де цар твій тепер? Нехай він спасе тебе у всіх містах твоїх! Де судді твої, про яких говорив ти: «дай нам царя і начальників»?

¹⁰

ГдЁ цaрь тв0й сeй; т0й да спасeтъ тS во всёхъ градёхъ твои1хъ: и3 да сyдитъ ти2, њ нeмже глаг0лалъ є3си2: дaждь ми2 царS и3 кнsзz.

¹¹

І Я дав тобі царя у гніві Моєму, і відібрав у обуренні Моєму.

¹¹

И# дaхъ тебЁ царS во гнёвэ моeмъ, и3 ўтвержaхсz въ ћрости моeй.

¹²

Зв’язано у вузол беззаконня Єфрема, збережений його гріх.

¹²

Согромаждeніе непрaвды є3фрeмъ, сокровeнъ грёхъ є3гw2:

¹³

Му́ки тієї, яка народжує, осягнуть його; він — син нерозумний, інакше не стояв би довго у становищі дітей, які народжуються.

¹³

бwлёзни ѓки раждaющіz пріи1дутъ є3мY: сeй сhнъ немyдрый, занE нн7э не ўстои1тъ въ сокрушeніи ч†дъ.

¹⁴

Від влади пекла Я відкуплю їх, від смерти визволю їх. Смерте! де твоє жало? пекло! де твоя перемога? Розкаяння у тому не буде у Мене.

¹⁴

T руки2 ѓдовы и3збaвлю | и3 t смeрти и3скуплю2 |: гдЁ прS твоS, смeрте; гдЁ nстeнъ тв0й, ѓде; ўтэшeніе скрhсz t џчію моє1ю:

¹⁵

Хоч Єфрем плідливий між братами, але прийде східний вітер, підніметься вітер Господній із пустелі, і висохне джерело його, і вичерпається джерело його; він спустошить скарбницю всіх дорогоцінних сосудів.

¹⁵

занE сeй междY брaтіzми разлучи1тъ: наведeтъ гDь вётръ зн0енъ и3з8 пустhни нaнь, и3 и3зсуши1тъ жи6лы є3гw2 и3 њпустоши1тъ и3ст0чники є3гw2: сeй и3зсуши1тъ зeмлю є3гw2 и3 вс‰ сосyды є3гw2 люби6мыz.