Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Говоріть братам вашим: «Мій народ», і сестрам вашим: «Помилувана».
1
Рцhте брaту своемY: лю1діе мои2: и3 сестрЁ своeй: поми1лованнаz.
2
Судіться з вашою матір’ю, судіться; бо вона не дружина Моя, і Я не чоловік її; нехай вона відкине блуд від лиця свого і перелюбство від грудей своїх,
2
Суди1тесz съ мaтерію своeю, суди1тесz, ћкw тA не женA моS, и3 ѓзъ не мyжъ є3S: и3 tвeргу блужє1ніz є3S t лицA моегw2 и3 любодёйство є3S t среды2 сосц{ є3S:
3
щоб Я не роздяг її донага і не виставив її, як у день народження її, не зробив її пустелею, не обернув її на землю суху і не уморив її спрагою.
3
ћкw да совлекY ю5 нaгу и3 постaвлю ю5 ћкоже въ дeнь рождeніz є3S, и3 положY ю5 ћкw пустhню, и3 ўчиню2 ю5 ћкw зeмлю безв0дну, и3 ўбію2 џную жaждею:
4
І дітей її не помилую, тому що вони діти блуду.
4
и3 ч†дъ є3S не поми1лую, ћкw ч†да блужeніz сyть,
5
Бо блудодіяла мати їхня й осоромила себе та, яка зачала їх; бо говорила: «піду за коханцями моїми, які дають мені хліб і воду, вовну і льон, єлей і напої».
5
ћкw соблуди2 мaти и4хъ, посрами1сz роди1вшаz и5хъ, речe бо: пойдY в8слёдъ похотникHвъ мои1хъ, даю1щихъ мнЁ хлёбы мо‰ и3 в0ду мою2, и3 ри6зы мо‰ и3 плащани6цы мо‰, и3 мaсло моE и3 вс‰, є3ли6ка мнЁ дост0zтъ.
6
За те ось, Я перегороджу шлях її тернами й обнесу її огорожею, і вона не знайде стежок своїх,
6
Сегw2 рaди, сE, ѓзъ заграждY пyть є3S тeрніемъ и3 возграждY расп{тіz є3S, и3 стези2 своеS не њбрsщетъ:
7
і поженеться за коханцями своїми, але не наздожене їх, і буде шукати їх, але не знайде, і скаже: «піду я, і повернуся до першого чоловіка мого; бо тоді краще було мені, ніж тепер».
7
и3 поженeтъ похотники2 сво‰ и3 не пости1гнетъ и4хъ, и3 взhщетъ и5хъ и3 не њбрsщетъ, и3 речeтъ: пойдY и3 возвращyсz къ мyжу моемY пeрвому, ћкw добрёе ми2 бЁ тогдA, нeжели нн7э.
8
А не знала вона, що Я, Я давав їй хліб і вино та єлей і примножив у неї срібло і золото, із якого зробили ідола Ваала.
8
Но тA не ўразумЁ, ћкw ѓзъ дaхъ є4й пшени1цу и3 віно2 и3 мaсло, и3 сребро2 ўмн0жихъ є4й: сіs же срє1брzны и3 зл†ты сотвори2 ваaлу.
9
За те Я візьму назад хліб Мій у його час і вино Моє у його пору і відберу вовну і льон Мій, чим покривається нагота її.
9
Сегw2 рaди њбращyсz и3 возмY пшени1цу мою2 во врeмz є3S и3 віно2 моE во врeмz є3гw2, и3 tимY ри6зы мо‰ и3 плащани6цы мо‰, да не покрывaетъ студA своегw2:
10
І нині відкрию сором її перед очима коханців її, і ніхто не візьме її з руки Моєї.
10
и3 нн7э tкрhю нечистотY є3S пред8 похотникaми є3S, и3 никт0же tи1метъ є3S t руки2 моеS:
11
І припиню у неї всякі веселощі, свята її і новомісяччя її, і суботи її, і всі торжества її.
11
и3 tвращY вс‰ весє1ліz є3S и3 прaздники є3S, и3 новомчcіz є3S и3 суббw6ты є3S и3 вс‰ прaзднєства є3S,
12
І спустошу виноградні лози її і смоковниці її, про які вона говорить: «це у мене подарунки, які надарували мені коханці мої»; і Я перетворю їх на ліс, і польові звірі поїдять їх.
12
и3 погублю2 віногрaдъ є3S и3 смHквы є3S, њ ни1хже речE: мзды6 ми2 сyть сі‰, ±же дaша мнЁ похотницы2 мои2: и3 положY | въ свидёніе, и3 поzдsтъ | ѕвёріе сeлніи и3 пти6цы небє1сныz и3 гaди земнjи:
13
І покараю її за дні служіння Ваалам, коли вона кадила їм і, прикрасивши себе сережками і намистами, ходила за коханцями своїми, а Мене забула, — говорить Господь.
13
и3 tмщY на нeй дни6 ваалjмwвы, въ нsже трє1бы кладsше и5мъ, и3 вдэвaше ўсер‰зи сво‰ и3 мони6ста сво‰, и3 хождaше в8слёдъ похотникHвъ свои1хъ, ґ менE забы2, гlетъ гDь.
14
Тому ось, і Я захоплю її, приведу її в пустелю, і буду говорити до серця її.
14
Сегw2 рaди, сE, ѓзъ соблажню2 ю5, и3 ўчиню2 ю5 ћкw пустhню, и3 возгlю въ сeрдце є3S,
15
І дам їй звідти виноградники її і долину Ахор, у переддень надії; і вона буде співати там, як у дні юности своєї і як у день виходу свого із землі Єгипетської.
15
и3 дaмъ є4й притzжaніе є3S tтyду и3 полsну ґхHрову, tвeрсти смhслъ є3S: и3 смири1тсz тaмw по днє1мъ дётства своегw2 и3 по днє1мъ и3зведeніz своегw2 t земли2 є3гЂпетски.
16
І буде у той день, — говорить Господь, — ти будеш кликати Мене: «чоловіче мій», і не будеш більше кликати Мене: «Ваале*».
16
И# бyдетъ въ т0й дeнь, наречeтъ мS мyжъ м0й, гlетъ гDь, ґ не прозовeтъ менE ктомY ваалjмъ.
17
І відкину імена Ваалів від уст її, і не будуть більше згадувані імена їх.
17
И# tвeргу и3менA ваал‡млz t ќстъ є3S, и3 не воспомzнyтсz ксемY и3менA и4хъ.
18
І укладу в той час для них союз із польовими звірами і з птахами небесними, і з плазунами на землі; і лук, і меч, і війну знищу від землі тієї, і дам їм жити у безпеці.
18
И# завэщaю и5мъ завётъ въ т0й дeнь со ѕвэрьми2 сeлными и3 со пти1цами небeсными и3 съ г†ды зємнhми, и3 лyкъ и3 мeчь и3 брaнь сокрушY t земли2, и3 вселю2 | со ўповaніемъ:
19
І заручу тебе Мені повік, і заручу тебе Мені у правді і суді, у благості й милосерді.
19
и3 њбручy тz себЁ во вёкъ и3 њбручy тz себЁ въ прaвдэ и3 въ судЁ и3 въ ми1лости и3 въ щедр0тахъ:
20
І заручу тебе Мені у вірності, і ти пізнаєш Господа.
20
и3 њбручy тz себЁ въ вёрэ, и3 ўвёси гDа.
21
І буде у той день, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, і воно почує землю,
21
И# бyдетъ въ т0й дeнь, гlетъ гDь, послyшаю небесE, ґ џное послyшаетъ земли2,
22
і земля почує хліб і вино і єлей; а ці почують Ізреель.
22
и3 землS послyшаетъ пшени1цы и3 вінA и3 мaсла, и3 сjи послyшаютъ їезраeлz:
23
І посію її для Себе на землі, і помилую Непомилувану, і скажу не Моєму народу: «ти Мій народ», а він скаже: «Ти мій Бог!»
23
и3 всёю џную себЁ на земли2 и3 поми1лую непоми1лованную: и3 рекY не лю1демъ мои6мъ: лю1діе мои2 є3стE вы2: и3 тjи рекyтъ: гDь бGъ нaшъ ты2 є3си2.