¹

Слухайте це, священики, і дослухайтеся, доме Ізраїлів, і прихиліть вухо, доме царя; бо вам буде суд, тому що ви були пасткою у Массифі і сіттю, раскинутою на Фаворі.

¹

Слы'шите с^е жер#цы, и^ вон#мите домђ і^и^л~евъ, и^ до'ме цр~ь внђшите, ја%ко к# ва'мъ е^сть сђдъ. ја%ко прђгло бы'сте страж#бњ, и^ ја%ко мрежа препяᲄа въ и^тавїрїи

²

Глибоко загрузли вони у розпусті; але Я покараю всіх їх.

²

ловя'щїи сњти поток#ше. а^з же каза'тель вамъ,

³

Єфрема Я знаю, й Ізраїль не утаєний від Мене; бо ти блудодієш, Єфреме, й Ізраїль осквернився.

³

а^зъ ё^вњдњхъ е^фрема, и^ і^и~ль не эTстђпи эT мене. зане нн~њ съблђди е^фрем#, и^ ѓ^сквернися і^и^л~ь.

⁴

Діла їх не допускають їх навернутися до Бога свого, бо дух блуду всередині них, і Господа вони не пізнали.

⁴

не положи'ша мышленїи свои^хъ възврати'тися къ б~ђ свое^мђ, ја%ко дх~ъ блђженїя е^сть в нихъ, и^ г~а не ёвњдњша”

⁵

І гордість Ізраїля принижена в очах їх; і Ізраїль і Єфрем упадуть від нечестя свого; впаде й Іуда з ними.

⁵

И$ смириTся ё^кори'зна і^и^л~я в# лице е^мђ. і^ил~ь и^ е^фрMњ эTнемо'жетася в# непра'вдаX своиX, и^ эTнемо'жеTся і^ и^ё'да с ни'ми”

⁶

З вівцями своїми і волами своїми підуть шукати Господа і не знайдуть Його: Він відійшов від них.

⁶

Съ ѓ%вцами и^ с теlцы пои^дђтъ възыска'ти г~а, и^ не ѓ^бря'щђтᲆ е^го, ё^клони бо ся эT ниX.

⁷

Господу вони зрадили, тому що народили чужих дітей; нині новий місяць поїсть їх з їхнім майном.

⁷

ја^ко г~а ѓ^ста'виша, ја^ко ча'да чюжDа породи'ша себњ. нн~њ поја^дятъ я& си'плеве и^ прича'стїя и^хᲆ”

⁸

Засурміть рогом у Гиві, трубою у Рамі; виголошуйте у Беф-Авені: «за тобою, Веніаміне!»

⁸

Въстрђби'те въстрђбите на хол#мњх#, въз#гласи'те на высокихъ, проповедите въ домђ ѓ%н#новњ. ё^жасеся венїаминъ,

⁹

Єфрем зробиться пустелею у день покарання; між колінами Ізраїлевими Я звістив це.

⁹

е^фрњмъ в# пагђбђ бы'сть въ дн~и накаꙁа'нїя, въ пле'менехъ і^и^л~евахъ ё^каꙁа'хъ вњрная.

¹⁰

Вожді Іудині стали подібні до тих, хто пересуває межі: виллю на них гнів Мій, як воду.

¹⁰

бы'ша кня'ѕи і^ёдины ја%ко прелага'ющеи ме'жда, на ня раꙁлњю ја^ко во'дђ гнњвъ свои”

¹¹

Пригнічений Єфрем, уражений судом; бо захотів ходити услід за суєтними.

¹¹

Съдолњ же е^фрњмъ съпе'рника свое^го попра сђдъ ја%ко начатъ ходити въ слњдъ сђихъ.

¹²

І буду як міль для Єфрема і як черва для дому Іудиного.

¹²

а%з же ја%ко мятежᲆ е^фрњмови, и^ ја%ко ѓ^сте'нь до'мђ і^ё'динђ.

¹³

І побачив Єфрем хворобу свою, й Іуда — свою рану, і пішов Єфрем до Ассура, і послав до царя Іарева; але він не може зцілити вас, і не вилікує вас від рани.

¹³

и^ вњсть е^фрњмᲆ ја%звђ свою, і^ и^ё'да бо'лњзнь свою. і^ и^де е^фрњмъ къ а^сљ=рїемъ, и^ пђсти послы` къ цр~ю и^а^ривђ, и^ то'и не мо'же и^ꙁба'вити ва'съ, и^ не преста'нетъ эT ваs бо'лњзнь”

¹⁴

Бо Я як лев для Єфрема і як скимен для дому Іудиного; Я, Я розтерзаю, і піду; віднесу, і ніхто не спасе.

¹⁴

Зане а^зъ е^смь ја%ко паньџи'рь е^фрњмови, и^ ја%ко ле'въ до'мђ і^ё'динђ. и^ а'ꙁъ въсхищђ і^ и^дђ, и^ возмђ, и^ не бђдеT комђ эTја%ти”

¹⁵

Піду, повернуся у Моє місце, доки вони не визнають себе винними і не знайдуть лиця Мого.

¹⁵

И$дђ и^ въз#вращђся на мњсто свое и^ почїю, до'ндеже поги'бнђтъ и^ ѓ^братя'тся и^ възы'щTђ лица мое^го”