Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Коли Я лікував Ізраїля, відкрилася неправда Єфрема і злодійство Самарії: бо вони чинять неправдиво; і входить злодій, і розбійник грабує на вулицях.
1
Е#гдA и3зцэлю2 ї}лz, и3 tкрhетсz непрaвда є3фрeмова и3 ѕл0ба самарjйска, ћкw содёлаша лжY: и3 тaть къ немY вни1детъ, совлачazй разб0йникъ на пути2 є3гw2:
2
Не помишляють вони у серці своєму, що Я пам’ятаю всі злодіяння їхні; тепер оточують їх діла їхні; вони перед лицем Моїм.
2
ћкw да воспою1тъ вкyпэ, ѓки пою1щіи сeрдцемъ свои1мъ. Вс‰ ѕлHбы и4хъ помzнyхъ: нн7э њбыд0ша и5хъ совёти и4хъ, проти1ву лицY ми2 бhша.
3
Лиходійством своїм вони звеселяють царя й обманами своїми — князів.
3
Ѕл0бами свои1ми возвесели1ша царS и3 лжaми свои1ми кнzзeй.
4
Усі вони палають перелюбством, як піч, розтоплена пекарем, який перестає підпалювати її, коли замісить тісто і воно вкисне.
4
Вси2 любодёющіи, ћкw пeщь жег0ма на печeніе сожжeніz t плaмене, t примэшeніz тyка, д0ндеже вски1снетъ то2 всE.
5
«День нашого царя!» — говорять князі, розпалені до хвороби вином, а він простягає руку свою до кощунників.
5
Во дни6 царeй вaшихъ начaша кн‰зи kри1тисz t вінA, простр0ша рyки сво‰ съ губи1тельми:
6
Бо вони підступництвом своїм роблять серце своє подібним до печі: пекар їхній спить усю ніч, а вранці вона горить, як розпалений вогонь.
6
занE разгорёшасz ћкw пeщь сердцA и4хъ, внегдA ўстремлsтисz и5мъ: всю2 н0щь снA є3фрeмъ насhтисz, заyтра бhсть, и3 разгорёсz ћкw плaмень џгненный.
7
Усі вони розпалені, як піч, і пожирають суддів своїх; усі царі їхні падають, і ніхто з них не взиває до Мене.
7
Вси2 согрёzшасz, ћкw пeщь жег0ма, и3 џгнь поzдE судjй и4хъ: вси2 цaріе и4хъ пад0ша, не бЁ въ ни1хъ молsйсz ко мнЁ.
8
Єфрем змішався з народами, Єфрем став, як неперевернутий хліб.
8
Е#фрeмъ въ лю1дехъ свои1хъ сaмъ смэсsшесz, є3фрeмъ бhсть њпрэсн0къ неwбращaемь.
9
Чужі пожирали силу його, і він не помічав; сивина вкрила його, а він не знає.
9
И# снэд0ша чуждjи крёпость є3гw2, сeй же не разумЁ: и3 сэди6ны kви1шасz на нeмъ, џнъ же не познA.
10
І гордість Ізраїля принижена в очах їхніх, і, попри все те, вони не навернулися до Господа Бога свого і не знайшли Його.
10
И# смири1тсz ўкори1зна ї}лева въ лицE є3мY: и3 не возврати1шасz ко гDу бGу своемY и3 не взыскaша є3гw2 во всёхъ си1хъ.
11
І став Єфрем, як нерозумний голуб, без серця: кличуть єгиптян, ідуть в Ассирію.
11
И# бsше є3фрeмъ ћкw г0лубь безyмный, не и3мhй сeрдца: є3гЂпта молsше, и3 во ґссmрjаны tид0ша.
12
Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небесних скину їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє.
12
Ћкоже и4дутъ, возложY на нS мрeжу мою2, ћкоже пти6цы небє1сныz свeргу |, накажY | въ слyхъ скорбёніz и4хъ.
13
Горе їм, що вони віддалилися від Мене; загибель їм, що вони відпали від Мене! Я спасав їх, а вони неправду говорили на Мене.
13
Г0ре и5мъ, ћкw tскочи1ша t менє2: боzзли1ви сyть, ћкw нечeствоваша ко мнЁ: ѓзъ же и3збaвихъ |, сjи же возглаг0лаша на мS лжY.
14
І не взивали до Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються через хліб і вино, а від Мене віддаляються.
14
И# не возопи1ша ко мнЁ сердцA и4хъ, но плaкахусz на л0жахъ свои1хъ: њ пшени1цэ и3 вінЁ сэчaхусz.
15
Я напоумляв їх і зміцнював м’язи їхні, а вони замишляли лихе проти Мене.
15
Накaжутсz мн0ю, ѓзъ же ўкрэпи1хъ мhшцу и4хъ, и3 на мS помhслиша ѕл†z.
16
Вони наверталися, але не до Всевишнього, стали — як невірний лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміянням над ними у землі Єгипетській.
16
Соврати1шасz ни во чт0же, бhша ћкw лyкъ напрzжeнъ: падyтсz кн‰зи и4хъ мечeмъ рaди ненаказaніz kзhка своегw2. СіE ругaніе и4хъ въ земли2 є3гЂпетстэй.