Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Видіння Ісаї, сина Амосового, яке він бачив про Юдею та Єрусалим, у дні Озії, Іоафама, Ахаза, Єзекії — царів юдейських.
1
Видњнїе е^же ви'дњ і^саїа сн~ъ а^мо'совъ. е^же ви'дњ на і^ё^де'ю, и^ на і^ерsли'мъ. въ дн~и ѓ^ѕїевы, і^ѓ^а^џа'мовы, и^ а^ха'ꙁовы і^ е^ꙁекїины, и^же црsтвова'ша въ і^ё^де'и”
2
Слухайте, небеса, і слухай, земле, бо Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони обурилися проти Мене.
2
Слы'ши нб~о, и^ внђши земле, ја%ко г~ь гл~а” Сн~ы родихъ, и^ възнесо'хъ. сїи же эTвръго'шася мене`”
3
Віл знає володаря свого, і осел — ясла господаря свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє.
3
Поꙁна` во'лъ стяжа'вшаго и&, і^ ѓ^селъ ја%сли господи'на свое^го, і^и^л~ь же мене не поꙁна`, и^ лю'дїе мои` не раꙁђмњша мене`”
4
На жаль, народ грішний, народ обтяжений беззаконнями, плем’я лиходіїв, сини погибельні! Залишили Господа, знехтували Святого Ізраїлевого, — повернулися назад.
4
ЭO лю'тњ, страно грњшна. лю'дїе по'лни грњховъ. племя` ѕло'е, сн~ове безако'ннїи. ѓ^ста'висте г~а, и^ раꙁ#гнњ'васте ст~го і^и^л~ева. эTврати'сᲄеся воспя'тᲆ.
5
У що бити ще вас, що продовжуєте свою затятість? Уся голова у виразках, і все серце зачахло.
5
чт^о и^ е^ще` ё^ја^ꙁвля'еᲄеся, прилага'юще беꙁако'нїя” Вся'ка глава въ бо'лњзнь, и^ вся'ко срDце в печа'ль.
6
Від підошви ноги до тімені голови немає у нього здорового місця: виразки, плями, гнійні рани, неочищені й необв’язані і не пом’якшені єлеєм.
6
эT но'гђ и^ до главы`, нњсть в немъ цњ'лости. ни стрђпђ, н^и ја%ꙁвњ, ниже ра'нњ гни'ющи, нњсть пластыра` приложи'ти, н^и ма'сла н^и ѓ^бяꙁа'нїа”
7
Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші на ваших очах з’їдають чужі; усе спорожніло, як після руйнування чужинцями.
7
Земля` ва'ша пђ'ста, гра'ди ваши ѓ^гнеM пож#жени, странђ` вашђ преD вами чю'ждїи поја^да'ют#. и^ ѓ^пђстњ'етъ расы'пана ја%ко в расы'панїи вра'гᲆ.
8
І залишилася дочка Сиону, як намет у винограднику, як курінь на горо́ді, як обложене місто.
8
ѓ^ста'виTся дщ^и сїѓ'ня ја%ко кђщ'а въ виногра'дњ, и ја%ко страQба во ѓ%вощи, ја%ко граD вою'емъ”
9
Якби Господь Саваоф не полишив нам невеликого залишку, то ми були б те саме, що Содом, уподібнилися б Гоморрі.
9
І$ а^ще не бы` г~ь саваѓ'џ# ѓ^ста'вилъ наM сњмене. ја%ко содо'ма бы'ли бы'хомᲆ. и^ гомо'рњ ё^подоби'лися бы'хомъ”
10
Слухайте слово Господнє, князі содомські; слухай закон Бога нашого, народе гоморрський!
10
Слы'шите сло'во гн~е кня'ѕи содо'мъстїи. внемли'те гл~ъ бж~їи лю'дїе гомо'рстїи”
11
Для чого Мені безліч жертв ваших? — говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і жиром відгодованої худоби, і крови тельців і агнців і козлів не хочу.
11
Чт^о ми мно'жество жрътвъ вашихъ гл~етъ г~ь. по'лнъ е^смь вс^есож#женїя ѓ%вня, и^ ло'я а%гньча, и^ кро'ве ю%ньча и^ ко'злїя не хощђ.
12
Коли ви приходите стати перед лице Моє, хто вимагає від вас, щоб ви топтали двори Мої?
12
і^дњ'же а^ще прихо'диᲄе ја^ви'ти ми ся” Кт^о бо в#ꙁыска сиX эT рђк'ъ ва'шиX. ходи'ᲄи по дворђ мое^мђ не прило'жите”
13
Не носіть більше дарів марних: куріння огидне для Мене; новомісяч і субот, святкових зібрань не можу терпіти: беззаконня — і святкування!
13
І$ аще принесете м^и мђкђ` пшени'чнђ всђе. кади'ло ме'рьꙁость м^и еs”
14
Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя: вони тягар для Мене; Мені тяжко нести їх.
14
Новомᲇсячїя ва'ша, и^ сђ'боты, и^ вели'ка дн~е не прїемлю. по'стъ и^ праZнованїя и^ праZники ва'ша воZненавидњ дш~а моа” Бы'сте м^и до сыᲄости. ксемђ` не ё^и^мђ грXњ ва'шиX”
15
І коли ви простягаєте руки ваші, Я закриваю від вас очі Мої; і коли ви примножуєте моління ваші, Я не чую: ваші руки повні крови.
15
Є$гда` воꙁдви'гнете рђ'цњ ваши къ мнњ`, эTвращђ ѓ%чи свои` эT васъ. и^ а'ще ё^мно'жите мо'льбђ, не послђш'аю васъ. рђ'ки б^о ваша по'лны кро'ве”
16
Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло;
16
И$змы'итеся и^ чи'сти бђдете, эTи^мњте лђка'въство эT дш~ъ вашиX преD ѓ^чима мои^ма” пресᲄанᲇте эT злоb вашиX”
17
навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову.
17
Наё^чи'теs до'бро твори'ти. въꙁыщите сђ'да. и^ꙁбави'те ѓ^биди'маго, сђдиᲄе си'рђ и^ ѓ^правдите вдови'цђ”
18
Тоді прийдіть — і розсудимо, — говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, — як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, — як вовну убілю.
18
И$ прїидᲇте да ся съвопрашаеM гл~етъ г~ь. и^ а'ще бђдђт# грњси ва'ши ја%ко чрьвле'ни, т^о ја%ко снњгъ ё^бњлю я&. и^ а'ще л^и бђ'дђтъ ја^ко багоръ, т^о ја%ко во'лнђ ё^бњлю”
19
Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі;
19
И$ а^ще хо'щете и^ послђша'ете мене, бл~гая зеMли снњсте.
20
якщо ж зречетеся і будете чинити опір, то меч пожере вас: бо вуста Господні говорять.
20
а^ще ли же не хо'щете ни послђша'ете мене, мечь вы поја%сть. ё^ста б^о гн~я гл~аша с^и”
21
Як зробилася блудницею вірна столиця, сповнена правосуддя! Правда жила у ній, а тепер — убивці.
21
Како бы'сть блDђница граD вњрныи сїѓнъ по'лнъ сђда, в неMже пра'вда ё^спе`. в неM же нн~њ ё^бїицы”
22
Срібло твоє стало окалиною, вино твоє зіпсоване водою;
22
Сребро` ва'ше не потребно, корче'мници твои` мешаюT вино` с водо'ю”
23
князі твої — законопорушники і спільники злодіїв; усі вони люблять подарунки і ганяються за мздою; не захищають сироту, і справа вдови не доходить до них.
23
Княѕи твои` не покаря'юTся ѓ^бещницы та'тем#, лю'бяще м#зDђ погоня'ще эTдаа'нїе. си'ротамъ не сђдя'ще, и^ сђ'дђ вдови'цъ не вне'млюще”
24
Тому говорить Господь, Господь Саваоф, Сильний Ізраїлів: о, задовольню Я Себе над супротивниками Моїми й помщуся ворогам Моїм!
24
Сего ради с^е гл~етъ влDка г~ь саваѓ'џъ. ЭO горе крњпкиM въ і^и^л~и. не преста'етъ б^о ја%рость моя на проти'вныя, и^ сђдъ эT вра'гъ мои^хъ сътворю`”
25
І зверну на тебе руку Мою і, як у лузі, очищу з тебе домішки, і відокремлю від тебе все свинцеве;
25
И$ наведђ рђкђ мою` на тя и^ раꙁъжегђ въ чистотђ`. не покаря'ю^щаяся погђблю`. и^ эTи^мђ всњхъ беꙁако'нныхъ эT тебе, и^ всњхъ гръдыхъ смирю`.
26
і знову буду поставляти тобі суддів, як раніше, і радників, як спочатку; тоді будуть говорити про тебе: «місто правди, столиця вірна».
26
и^ приста'влю сђдїя твоя ја%ко и^ прежде, и^ совњтники твоя ја%ко и^спе'рва” И$ по си'хъ прозове'шися гра'дъ пра'веDныи, ма'ти градовомъ вњрныи сїѓ'нъ”
27
Сион спасеться правосуддям, і сини його, які навернулися, правдою;
27
Съ сђдомъ б^о сп~сђтся плњ'нницы е^го,
28
усім же відступникам і грішникам — погибель, і ті, що залишили Господа, знищаться.
28
и^ съкрђшаTся беꙁако'ннїи и^ грњшницы въкђпњ. и^ ѓ^ста'вившеи г~а сконᲆча'ются”
29
Вони будуть посоромлені за діброви, які настільки любі для вас, і посоромлені за сади, які ви обрали собі;
29
Зане' же постыдя'тся ѓ^ и'долњхъ своихъ, ја%же са'ми смышляхђ” И$ посрамяTся ѓ^ садXњ и^хъ ја%же възлюбиша.
30
бо ви будете, як дуб, якого лист обпав, і як сад, у якому немає води.
30
бђдTђ б^о ја%ко дђбъ эTметнђвъ своя` ли'ствїя, и^ ја%ко врьтограD воды` не и^мы'и”
31
І сильний буде лахміттям, і діло його — іскрою; і будуть горіти разом, — і ніхто не погасить.
31
И$ бђдеT крњпость иX, ја^ко паздерїе иZгребное, и^ дњла и^хъ ја%ко и%скры ѓ%гнены. и^ съж#гђтся беꙁако'н#ницы и^ грњшницы въкђпњ, и^ не бђдетъ ё^гаша'яй”