Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 16
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (unicode)
1
Посилайте агнців володарю землі з Сели у пустелі на гору дочки Сиону;
бо до мандрівного птаха, викинутого з гнізда, будуть подібні дочки Моава біля бродів Арнонських.
2
Бꙋ́деши бо а҆́ки пти́цы парѧ́щїѧ птене́цъ ѿѧ́тый, дщѝ мѡа́влѧ, пото́мъ же а҆рнѡ́нъ [Є҆вр.: въ прохожде́нїи а҆рнѡ́на.] мно́жайше совѣщава́й.
3
«Збери раду, ухвали рішення; осіни нас серед полудня, як уночі, тінню твоєю, укрий вигнаних, не видай тих, що блукають.
3
Сотвори́те покро́въ пла́ча є҆ѧ̀ прⷭ҇нѡ: въ полꙋ́деннѣй тмѣ̀ бѣгꙋ́тъ, оу҆жаснꙋ́шасѧ: да не ѿведе́шисѧ,
4
Нехай поживуть у тебе мої вигнані моавитяни; будь їм покровом від грабіжника: бо гнобителя не стане, грабунок припиниться, ті, що топчуть, зникнуть із землі.
Й утвердиться престіл милістю, і сяде на ньому в істині, у наметі Давидовому, суддя, що шукає правди і прагне правосуддя».
5
И҆ и҆спра́витсѧ съ ми́лостїю престо́лъ, и҆ сѧ́детъ на не́мъ со и҆́стиною во ски́нїи даві́довѣ, сꙋдѧ̀ и҆ взыска́ѧ сꙋ́дъ и҆ оу҆скорѧ́ѧ пра́вдꙋ.
6
«Чули ми про гордість Моава, гордість надмірну, про пихатість його і зарозумілость і шаленість його: нещира мова його».
6
Слы́шахомъ оу҆кори́знꙋ мѡа́влю, оу҆кори́тель (бы́сть) ѕѣлѡ̀, горды́ню ѿѧ́хъ: не та́кѡ волхвова́нїе твоѐ, не та́кѡ.
7
Тому заридає Моав за Моавом, — усі будуть ридати; стогніть за твердинями Кирхарешета: вони зовсім зруйновані.
7
Воспла́четсѧ мѡа́въ, въ мѡаві́тїдѣ бо всѝ воспла́чꙋтсѧ: живꙋ́щымъ же въ се́ѳѣ помышлє́нїѧ, и҆ не оу҆срами́шисѧ.
8
Поля есевонські зубожіли, також і виноградник севамський; володарі народів знищили кращі лози його, які досягали Іазера, розстилалися по пустелі; пагони їх розширювалися, переходили за море.
8
Полѧ̀ є҆севѡ̑нѧ возрыда́ютъ, вїногра́дъ севама́нь: пожира́ющїи ꙗ҆зы́кѡвъ, попери́те вїногра́ды є҆гѡ̀, да́же до і҆ази́ра: не совокꙋпи́тесѧ, ѡ҆бходи́те пꙋсты́ню, по́сланнїи ѡ҆ста́шасѧ, проидо́ша бо мо́ре.
9
Тому і я буду плакати за лозою севамською плачем Іазера, буду обливати тебе сльозами моїми, Есевон і Елеала; бо під час збирання винограду твого і під час жнив твоїх немає більше гучної радости.
Зникли з плодючої землі веселощі і радість, і у виноградниках не співають, не торжествують; виноградар не топче винограду у точилах: Я припинив радість.
10
И҆ ѿи́метсѧ ра́дость и҆ весе́лїе ѿ вїногра́дѡвъ, и҆ въ вїногра́дѣхъ твои́хъ не возра́дꙋютсѧ, и҆ не и҆згнетꙋ́тъ вїна̀ въ точи́лѣхъ, преста́ло бо є҆́сть:
11
Від того нутрощі мої стогнуть за Моавом, як гуслі, і серце моє — за Кирхарешетом.
Сїѐ сло́во є҆́же гл҃а гдⷭ҇ь на мѡа́ва, є҆гда̀ возгл҃а.
14
Нині ж так говорить Господь: через три роки, рахуючи роками найманства, велич Моава буде принижена з усією великою багатолюдністю, і залишок буде дуже малий і незначний.