Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Пророцтво про Дамаск. — Ось, Дамаск виключається з числа міст і буде купою руїн.
1
Сло́во, є҆́же на дама́скъ. Сѐ, дама́скъ во́зметсѧ ѿ градѡ́въ бꙋ́детъ въ паде́нїе.
2
Міста ароерські будуть покинуті, — залишаться для стад, які будуть відпочивати там, і нікому буде лякати їх.
2
Ѡ҆ста́вленъ въ вѣ́къ, въ ло́же стада́мъ и҆ въ поко́й, и҆ не бꙋ́детъ ѿгонѧ́ѧй.
3
Не стане твердині Єфремової і царства Дамаскського зі всією Сирією; з ними буде те саме, що зі славою синів Ізраїля, — говорить Господь Саваоф.
3
И҆ ксемꙋ̀ не бꙋ́детъ оу҆крѣпле́нъ, є҆́же вбѣ́гнꙋти та́мѡ є҆фре́мꙋ: и҆ ксемꙋ̀ не бꙋ́детъ ца́рство въ дама́сцѣ, и҆ ѡ҆ста́нокъ сѵ́рѧнъ поги́бнетъ: нѣ́си бо ты̀ лꙋ́чшїй ѿ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ и҆ сла́вы и҆́хъ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ.
4
І буде у той день: умалиться слава Якова, і повне тіло його стане худим.
4
Бꙋ́детъ въ то́й де́нь помраче́нїе сла́вы і҆а́кѡвли, и҆ тꙋ̑чнаѧ сла́вы є҆гѡ̀ потрѧсꙋ́тсѧ.
5
Те саме буде, що після збору хліба женцем, коли рука його пожне колосся, і коли зберуть колосся у долині Рефаїмській.
5
И҆ бꙋ́детъ, ꙗ҆́коже а҆́ще кто̀ собира́етъ жа́твꙋ стоѧ́щꙋю, и҆ сѣ́мѧ кла́сѡвъ пожина́етъ: и҆ бꙋ́детъ, ꙗ҆́коже а҆́ще кто̀ собира́етъ кла́сы въ де́бри тве́рдѣ.
6
І залишаться у нього, як буває при оббиванні маслин, дві-три ягоди на самій вершині, або чотири-п’ять на плодючих гілках, — говорить Господь, Бог Ізраїлів.
6
И҆ ѡ҆ста́нетсѧ въ не́й сте́блїе, и҆лѝ а҆́ки зе́рна ма̑слична двѣ̀ и҆лѝ трѝ на версѣ̀ высо́цѣ, и҆лѝ четы́ре и҆лѝ пѧ́ть на вѣ́твїи є҆ѧ̀ ѡ҆ста́нꙋтъ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ.
7
У той день зверне людина погляд свій до Творця свого, і очі її будуть спрямовані до Святого Ізраїлевого;
7
Въ то́й де́нь оу҆пова́ѧ бꙋ́детъ человѣ́къ на сотво́ршаго и҆̀, и҆ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ ко ст҃о́мꙋ і҆и҃левꙋ воззрѧ́тъ,
8
і не гляне на жертовники, на діло рук своїх, і не подивиться на те, що зробили пальці її, на ідолів Астарти і Ваала.
8
и҆ не бꙋ́дꙋтъ оу҆пова́юще на трє́бища, нижѐ на дѣла̀ рꙋ́къ свои́хъ, ꙗ҆̀же сотвори́ша пе́рсты и҆́хъ, и҆ не бꙋ́дꙋтъ смотри́ти на дꙋбра̑вы, нижѐ на ме́рзѡсти и҆́хъ.
9
У той день укріплені міста будуть, як руїни у лісах і на вершинах гір, залишені перед синами Ізраїля, — і буде порожньо.
9
Въ то́й де́нь бꙋ́дꙋтъ гра́ди твоѝ ѡ҆ста́влени, ꙗ҆́коже ѡ҆ста́виша а҆морре́є и҆ є҆ѵе́є ѿ лица̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ: и҆ бꙋ́дꙋтъ пꙋ́сти,
10
Бо ти забув Бога спасіння твого, і не згадував про скелю притулку твого; від того розвів розважальні сади і насадив живці від чужої лози.
10
занѐ ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ бг҃а сп҃са твоего̀ и҆ гдⷭ҇а помо́щника твоего̀ не помѧнꙋ́лъ є҆сѝ: сегѡ̀ ра́ди насади́ши са́дъ невѣ́ренъ и҆ сѣ́мѧ невѣ́рно.
11
У день насадження твого ти піклувався, щоб воно росло і щоб посіяне тобою рано розцвіло; але у день збирання не купа жни́ва буде, але скорбота жорстока.
11
Въ ѻ҆́ньже бо де́нь а҆́ще насади́ши, прельсти́шисѧ: а҆ є҆́же а҆́ще заꙋ́тра посѣ́еши, то̀ процвѣте́тъ на жа́твꙋ, во ѻ҆́ньже де́нь наслѣ́диши, и҆ а҆́ки ѻ҆те́цъ человѣ́чь наслѣ́дїе да́си сынѡ́мъ твои̑мъ.
12
На жаль! шум народів багатьох! шумлять вони, як шумить море. Ревіння племен! вони ревуть, як ревуть сильні води.
12
Ѽ, лю́тѣ мно́жествꙋ ꙗ҆зы́кѡвъ мно́гихъ! а҆́ки мо́ре волнꙋ́ющеесѧ, та́кѡ смѧте́тесѧ, и҆ хребе́тъ ꙗ҆зы́кѡвъ мно́гихъ ꙗ҆́кѡ вода̀ возшꙋми́тъ:
13
Ревуть народи, як ревуть сильні води; але Він пригрозив їм і вони далеко побігли, і були гнані, як порох по горах від вітру і як пил від вихору.
13
а҆́ки вода̀ мно́га ꙗ҆зы́цы мно́зи, а҆́ки (шꙋ́мъ) воды̀ мно́гїѧ нꙋ́ждею носи́мыѧ: и҆ ѿве́ржетъ є҆го̀ и҆ дале́че пожене́тъ є҆го̀, а҆́ки пра́хъ пле́вный вѣ́ющихъ проти́вꙋ вѣ́тра, и҆ ꙗ҆́кѡ пра́хъ коле́сный бꙋ́рѧ возносѧ́щаѧ.
14
Вечір — і ось жах! і раніше ранку вже немає його. Така доля грабіжників наших, жереб руйнівників наших.
14
Къ ве́черꙋ, и҆ бꙋ́детъ пла́чь: пре́жде заꙋ́трїѧ, и҆ не бꙋ́детъ: сїѧ̀ ча́сть плѣни́вшихъ ны̀, и҆ жре́бїй наслѣ́дившихъ на́съ.