Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 23
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Пророцтво про Тир. — Ридайте, кораблі Фарсиса, бо він зруйнований; немає домів, і нема кому входити у доми. Так їм сповіщено із землі Киттийської.
1
Пла́читеся, корабли́ кархидо́нстіи, я́ко поги́бе, и ктому́ не и́дутъ от земли́ китіє́йскія, отведе́ся плѣне́нъ.
2
Замовкніть, мешканці острова, який наповнювали купці сидонські, що плавають по морю.
2
Кому́ подо́бни бы́ша живу́щіи во о́стровѣ, купцы́ фі́нічестіи, преходя́щіи мо́ре?
3
По великих водах привозили в нього насіння Сихора, жниво великої ріки, і був він торговищем народів.
Посоромся, Сидоне; бо ось що говорить море, сила морська: «як би не мучилося я пологами і не народжувало, і не виховувало юнаків, не вирощувало дівчат».
4
Усрами́ся, Сідо́не, рече́ мо́ре. Крѣ́пость же морска́я рече́: не болѣ́хъ, ни породи́хъ, ни вскорми́хъ ю́ношъ, ниже́ вознесо́хъ дѣви́цъ.
5
Коли звістка дійде до єгиптян, здригнуться вони, почувши про Тир.
5
Єгда́ же слы́шано бу́детъ во Єги́птѣ, пріи́метъ я́ болѣ́знь о ти́рѣ.
6
Переселяйтеся у Фарсис, ридайте, мешканці острова!
6
Иди́те въ кархидо́нъ, пла́читеся, живу́щіи во о́стровѣ се́мъ.
7
Чи це ваше радісне місто, початок якого від днів древніх? Ноги його несуть його блукати у країні далекій.
7
Не сіє́ ли бѣ́ велича́ніє ва́мъ испе́рва, пре́жде не́же пре́дану бы́ти єму́?
8
Хто визначив це Тиру, який роздавав вінці, якого купці були князями, торговці — знаменитостями землі?
8
Кто́ сія́ совѣща́ на ти́ра? єда́ ху́ждшій є́сть, или́ не крѣ́пкій є́сть? купцы́ єго́ сла́вніи кня́зи земли́.
9
Господь Саваоф визначив це, щоб посоромити гордовитість усякої слави, щоб принизити всі знаменитості землі.
9
Госпо́дь Савао́ѳъ совѣща́ разсы́пати вся́кую горды́ню сла́вныхъ и обезче́стити вся́коє сла́вноє на земли́.
10
Ходи по землі твоїй, дочко Фарсиса, як ріка: немає більше перепони.
10
Дѣ́лай зе́млю твою́, и́бо корабли́ ктому́ не пріи́дутъ от кархидо́на.
11
Він простяг руку Свою на море, потряс царства; Господь дав повеління про Ханаана зруйнувати укріплення його
11
И рука́ твоя́ ктому́ не укрѣпѣ́єтъ по мо́рю, разгнѣвля́ющая царе́й. Госпо́дь Савао́ѳъ заповѣ́да о Ханаа́нѣ, є́же погуби́ти крѣ́пость єго́.
12
і сказав: ти не будеш більше радіти, осоромлена дівчино, дочко Сидона! Вставай, іди в Киттим, але і там не буде тобі спокою.
12
И реку́тъ: ктому́ не приложи́те укаря́ти и оби́дѣти дще́рь Сідо́ню: и а́ще отъи́деши ко китіи́омъ, ниже́ та́мо бу́детъ тебѣ́ поко́й:
13
Ось земля халдеїв. Цього народу раніше не було; Ассур поклав йому початок з мешканців пустель. Вони ставлять вежі свої, руйнують палаци його, перетворюють його на руїни.
13
и въ зе́млю Халде́йску, но и та́ опустѣ́ла от Ассирі́анъ, я́ко стѣна́ єя́ паде́ся.
14
Ридайте, кораблі фарсиські! Бо твердиня ваша розорена.
І буде в той день, забудуть Тир на сімдесят років, мірою днів одного царя. Після закінчення ж сімдесяти років з Тиром буде те саме, що співають про блудницю:
15
И бу́детъ въ то́й де́нь, оста́вленъ бу́детъ ти́ръ се́дмьдесятъ лѣ́тъ, я́коже вре́мя [єди́наго] царя́, я́ко вре́мя человѣ́ческо: и по седми́десятихъ лѣ́тѣхъ бу́детъ ти́ръ я́ко пѣ́снь блудни́цы.
16
«візьми цитру, ходи по місту, забута блуднице! Грай складно, співай багато пісень, щоб згадали про тебе».
І буде, після закінчення сімдесяти років, Господь відвідає Тир; і він знову почне одержувати прибуток свій і буде блудодіяти з усіма царствами земними по всьому всесвіту.
17
И бу́детъ по седми́десятихъ лѣ́тѣхъ, присѣще́ніє сотвори́тъ Бо́гъ ти́ру, и па́ки возста́вится на пре́жднеє и бу́детъ то́ржище всѣ́мъ ца́рствамъ вселе́нныя на лицы́ земли́.
18
Але торгівля його і прибуток його будуть присвячувані Господу; не будуть замкнені і покладені в комори, бо до тих, що живуть перед лицем Господа, буде переходити прибуток від торгівлі його, щоб вони їли до ситости і мали одяг міцний.
18
И бу́детъ єго́ ку́пля и мзда́ свято Го́сподеви, не и́мъ со́брано бу́детъ, но живу́щымъ предъ Го́сподемъ, вся́ ку́пля єго́, я́сти и пи́ти и напо́лнитися, и въ сы́тость, на па́мять предъ Го́сподемъ.