¹

Господи! Ти Бог мій; буду прославляти Тебе, буду величати ім’я Твоє, бо Ти звершив дивне; напередвизначення древні істинні, амінь.

¹

ГDи б9е м0й, прослaвлю тS, воспою2 и4мz твоE, ћкw сотвори1лъ є3си2 ч{днаz дэлA, совётъ дрeвній и4стинный: да бyдетъ, гDи.

²

Ти перетворив місто на купу каміння, міцне укріплення на руїни; палаців іноплемінників уже не стало у місті; повік не буде воно відновлене.

²

Ћкw положи1лъ є3си2 грaды въ пeрсть, грaды твє1рдыz, є4же пaсти њсновaніємъ и4хъ, нечести1выхъ грaдъ да же сози1ждетсz во вёкъ.

³

Тому будуть прославляти Тебе народи сильні; міста страшних племен будуть боятися Тебе,

³

Сегw2 рaди благословsтъ тS лю1діе ни1щіи, и3 грaди человёкwвъ њби1димыхъ возблагословsтъ тS.

⁴

бо Ти був притулком бідного, притулком убогого у тяжкий для нього час, захистом від бурі, тінню від спеки; бо гнівне дихання тиранів було подібне до бурі проти стіни.

⁴

Бhлъ бо є3си2 всsкому грaду смирeнному пом0щникъ, и3 и3знемогaющымъ за њскудёніе покр0въ, t человBкъ ѕлhхъ и3збaвиши и5хъ: покр0въ жaждущихъ, и3 дyхъ человёкwвъ њби1димыхъ.

⁵

Як спека в місці безводному, Ти приборкав буйство ворогів; як спеку тінню хмари, придушено тріумфування гнобителів.

⁵

Ѓки человёцы малодyшніи жaждущіи въ сіHнэ, ћкw и3збaвиши и5хъ t человBкъ нечести1выхъ, и5мже нaсъ прeдалъ є3си2.

⁶

І зробить Господь Саваоф на горі цій для усіх народів трапезу з ситних страв, трапезу з чистих вин, з жиру кісток і найчистіших вин;

⁶

И# сотвори1тъ гDь саваHfъ всBмъ kзhкwмъ: на горЁ сeй и3спію1тъ рaдость, и3спію1тъ віно2,

⁷

і знищить на горі цій покривало, яке покриває усі народи, покривало, яке лежить на усіх племенах.

⁷

помaжутсz мЂромъ на горЁ сeй: предaждь сі‰ вс‰ kзhкwмъ: т0й бо совётъ на вс‰ kзhки.

⁸

Поглинена буде смерть навіки, і витре Господь Бог сльози з усіх облич, і зніме ганьбу з народу Свого по усій землі; бо так говорить Господь.

⁸

ПожрE смeрть [Е#вр.: пожeрта бyдетъ смeрть] возм0гши, и3 пaки tsтъ гDь бGъ всsкую слeзу t всsкагw лицA: поношeніе людjй tsтъ t всеS земли2, ўстa бо гDнz гlаша (сі‰).

⁹

І скажуть у той день: ось Він, Бог наш! на Нього ми уповали, і Він спас нас! Цей є Господь; на Нього уповали ми; радіймо і веселімось у спасінні Його!

⁹

И# рекyтъ въ дeнь џный: сE, бGъ нaшъ, нaньже ўповaхомъ, и3 сп7сeтъ нaсъ: сeй гDь, потерпёхомъ є3го2, и3 возрaдовахомсz и3 возвесели1хомсz њ спcніи нaшемъ.

¹⁰

Бо рука Господа спочиває на горі цій, і Моав буде подоланий на місці своєму, як топчеться солома у гною.

¹⁰

Пок0й дaстъ бGъ на горЁ сeй, и3 поперeтсz мwавjтіда, ћкоже т0пчутъ т0къ колесни1цами.

¹¹

І хоч він простягне посеред нього руки свої, як плавець простягає їх для плавання, але Бог принизить гордість його разом з лукавством рук його.

¹¹

И# воздви1гнетъ рyцэ свои2, ћкоже и3 т0й смири2, є4же погуби1ти: и3 смири1тъ гордhню є3гw2, на нsже рyцэ возложи2.

¹²

І твердиню високих стін твоїх зруйнує, скине, повалить на землю, у порох.

¹²

И# высотY ўбёжища њгрaды твоеS смири1тъ, и3 њбни1зитсz дaже до земли2.