Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
У той день будуть співати пісню цю у землі Іудиній: місто міцне у нас; спасіння дав Він замість стіни і валу.
1
Въ то́й де́нь воспою́тъ пѣ́снь сїю̀ въ землѝ і҆ꙋде́йстѣй, глаго́люще: сѐ, гра́дъ крѣ́покъ, и҆ спасе́нїе на́мъ положи́тъ стѣ́нꙋ и҆ ѡ҆гражде́нїе.
2
Відчиніть ворота; нехай увійде народ праведний, який зберігає істину.
2
Ѿве́рзите врата̀, да вни́дꙋтъ лю́дїе хранѧ́щїи пра́вдꙋ и҆ хранѧ́щїи и҆́стинꙋ,
3
Твердого духом Ти зберігаєш у довершеному мирі, бо на Тебе уповає він.
3
прїе́млющїи и҆́стинꙋ и҆ хранѧ́щїи ми́ръ.
4
Уповайте на Господа повіки, бо Господь Бог є твердиня вічна:
4
Ꙗ҆́кѡ на тѧ̀ надѣ́ѧнїемъ надѣ́ѧшасѧ, гдⷭ҇и, во вѣ́къ, бж҃е вели́кїй, вѣ́чный,
5
Він скидає тих, що жили на висоті, місто, що високо стояло; повалив його, повалив на землю, кинув його у порох.
5
и҆́же смири́въ низве́лъ є҆сѝ живꙋ́щыѧ въ высо́кихъ: гра́ды крѣ̑пкїѧ разори́ши и҆ ѡ҆бни́зиши ѧ҆̀ да́же до землѝ.
6
Нога топче його, ноги бідного, стопи убогих.
6
И҆ поперꙋ́тъ ѧ҆̀ но́ги кро́ткихъ и҆ смире́нныхъ.
7
Путь праведника пряма; Ти вирівнюєш шлях праведника.
7
Пꙋ́ть бл҃гочести́выхъ пра́въ бы́сть, и҆ приꙋгото́ванъ пꙋ́ть бл҃гочести́выхъ.
8
І на путі судів Твоїх, Господи, ми уповали на Тебе; до імені Твого і до спогадів про Тебе прагнула душа наша.
8
Пꙋ́ть бо гдⷭ҇ень сꙋ́дъ: оу҆пова́хомъ на и҆́мѧ твоѐ и҆ па́мѧть, є҆ѧ́же жела́етъ дꙋша̀ на́ша.
9
Душею моєю я прагнув до Тебе вночі, і духом моїм я буду шукати Тебе у нутрощах моїх з раннього ранку, бо коли суди Твої звершуються на землі, тоді ті, що живуть у мирі, навчаються правди.
9
Ѿ но́щи оу҆́тренюетъ дꙋ́хъ мо́й къ тебѣ̀, бж҃е, занѐ свѣ́тъ повелѣ̑нїѧ твоѧ̑ на землѝ: пра́вдѣ наꙋчи́тесѧ, живꙋ́щїи на землѝ.
10
Якщо нечестивий буде помилуваний, то не навчиться він правди, — буде лиходійствувати у землі правих і не буде дивитися на велич Господа.
10
Преста́ бо нечести́вый: всѧ́къ, и҆́же не наꙋчи́тсѧ пра́вдѣ на землѝ, и҆́стины не сотвори́тъ: да во́зметсѧ нечести́вый, да не ви́дитъ сла́вы гдⷭ҇ни.
11
Господи! рука Твоя була високо піднята, але вони не бачили її; побачать і посоромляться ті, що ненавидять народ Твій; вогонь пожере ворогів Твоїх.
11
Гдⷭ҇и, высока̀ твоѧ̀ мы́шца, и҆ не вѣ́дѣша, разꙋмѣ́вше же постыдѧ́тсѧ: ре́вность прїи́метъ лю́ди ненака̑занныѧ, и҆ нн҃ѣ ѻ҆́гнь сꙋпоста́ты поѧ́стъ.
12
Господи! Ти даруєш нам мир; бо і всі діла наші Ти влаштовуєш для нас.
12
Гдⷭ҇и бж҃е на́шъ, ми́ръ да́ждь на́мъ, всѧ̑ бо возда́лъ є҆сѝ на́мъ.
13
Господи Боже наш! інші владики, крім Тебе, панували над нами; але через Тебе тільки ми славимо ім’я Твоє.
13
Гдⷭ҇и бж҃е на́шъ, стѧжи́ ны: гдⷭ҇и, ра́звѣ тебє̀ и҆но́гѡ не вѣ́мы: и҆́мѧ твоѐ и҆менꙋ́емъ.
14
Мертві не оживуть; рефаїми не встануть, тому що Ти відвідав і знищив їх, і знищив усяку пам’ять про них.
14
Ме́ртвїи же живота̀ не и҆́мꙋтъ ви́дѣти, нижѐ вра́чеве воскресѧ́тъ: сегѡ̀ ра́ди наве́лъ є҆сѝ и҆ погꙋби́лъ є҆сѝ, и҆ взѧ́лъ є҆сѝ всѧ́къ мꙋ́жескъ по́лъ и҆́хъ.
15
Ти примножив народ, Господи, примножив народ, — прославив Себе, поширив усі краї землі.
15
Приложѝ и҆̀мъ ѕла̑, гдⷭ҇и, приложѝ ѕла̑ сла̑внымъ землѝ.
16
Господи! у біді він шукав Тебе; проливав тихе моління, коли покарання Твоє осягало його.
16
Гдⷭ҇и, въ ско́рби помѧнꙋ́хомъ тѧ̀, въ ско́рби ма́лѣ наказа́нїе твоѐ на́мъ.
17
Як вагітна жінка, коли настає час пологів, мучиться, волає від болю свого, так були ми перед Тобою, Господи.
17
И҆ ꙗ҆́кѡ болѧ́щаѧ приближа́етсѧ роди́ти и҆ въ болѣ́зни свое́й воскрича̀, та́кѡ бы́хомъ возлю́бленномꙋ твоемꙋ̀.
18
Були вагітні, мучилися, — і народжували ніби вітер; спасіння не надали землі, й інші жителі всесвіту не упали.
18
Стра́ха ра́ди твоегѡ̀, гдⷭ҇и, во чре́вѣ прїѧ́хомъ и҆ поболѣ́хомъ, и҆ роди́хомъ дꙋ́хъ спⷭ҇нїѧ твоегѡ̀, є҆го́же сотвори́хомъ на землѝ: не паде́мсѧ, но падꙋ́тсѧ всѝ живꙋ́щїи на землѝ.
19
Оживуть мерці Твої, повстануть мертві тіла! Оживайте і торжествуйте, повалені у порох: бо роса Твоя — роса рослин, і земля вивергне мерців.
19
Воскре́снꙋтъ ме́ртвїи и҆ воста́нꙋтъ и҆̀же во гробѣ́хъ, и҆ возра́дꙋютсѧ и҆̀же на землѝ: роса́ бо, ꙗ҆́же ѿ тебє̀, и҆сцѣле́нїе и҆̀мъ є҆́сть, землѧ́ же нечести́выхъ паде́тъ.
20
Піди, народе мій, увійди у покої твої і замкни за собою двері твої, сховайся на мить, доки не мине гнів;
20
И҆ди́те, лю́дїе моѝ, вни́дите во хра́минꙋ ва́шꙋ, затвори́те двє́ри своѧ̑, оу҆кры́йтесѧ ма́лѡ є҆ли́кѡ є҆ли́кѡ, до́ндеже мимои́детъ гнѣ́въ гдⷭ҇ень.
21
бо ось, Господь виходить з оселі Своєї покарати мешканців землі за їхнє беззаконня, і земля відкриє поглинену нею кров і вже не сховає убитих своїх.
21
Се́ бо, гдⷭ҇ь ѿ ст҃а́гѡ (мѣ́ста) наво́дитъ гнѣ́въ на живꙋ́щыѧ на землѝ: и҆ ѿкры́етъ землѧ̀ кро́вь свою̀ и҆ не покры́етъ и҆збїе́ныхъ.