¹

Ось, Господь, Господь Саваоф, відніме у Єрусалима і в Іуди посох і тростину, всяке підкріплення хлібом і всяке підкріплення водою,

¹

СE, вLка гDь саваHfъ tи1метъ t їеrли1ма и3 t їудeи крёпкаго и3 крёпкую, крёпость хлёба и3 крёпость воды2,

²

хороброго вождя і воїна, суддю і пророка, і прозорливця і старця,

²

и3споли1на и3 крёпкаго, и3 человёка рaтника и3 судію2, и3 прbр0ка и3 смотрели1ваго, и3 стaрца

³

п’ятдесятника і вельможу і радника, і мудрого художника і майстерного у слові.

³

и3 пzтьдесzтоначaлника, и3 ди1внаго совётника и3 премyдраго ґрхітeктона и3 разyмнаго послyшателz.

⁴

І дам їм отроків у начальники, і діти будуть панувати над ними.

⁴

И# постaвлю ю4ношы кн‰зи и4хъ, и3 ругaтеліе госп0дствовати бyдутъ и4ми.

⁵

І у народі один буде пригнічуваний іншим, і кожен — ближнім своїм; юнак буде нахабно підноситися над старцем, і простолюдин над вельможею.

⁵

И# напaдати и4мутъ лю1діе, человёкъ на человёка, и3 человёкъ на бли1жнzго своего2: прирази1тсz nтрочA къ стaрцу, и3 безчeстный къ честн0му.

⁶

Тоді вхопиться людина за брата свого, у сімействі батька свого, і скаже: у тебе є одяг, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руїни під рукою твоєю.

⁶

Ћкw и4метсz человёкъ брaта своегw2, и3ли2 домaшнzгw nтцA своегw2, глаг0лz: ри1зу и4маши, началов0ждь нaмъ бyди, и3 брaшно моE под8 тоб0ю да бyдетъ.

⁷

А він із клятвою скаже: не можу зцілити ран суспільства; і в моєму домі немає ні хліба, ні одягу; не робіть мене вождем народу.

⁷

И# tвэщaвъ въ дeнь џный речeтъ: не бyду тв0й началов0ждь, нёсть бо въ домY моeмъ ни хлёба, ни ри1зы: не бyду началов0ждь лю1демъ си6мъ.

⁸

Так руйнувався Єрусалим, і упав Іуда, тому що язик їх і діла їх — проти Господа, образливі для очей слави Його.

⁸

Ћкw њстaвленъ бhсть їеrли1мъ, и3 їудeа падE, и3 љзhкъ и4хъ со беззак0ніемъ, не покарsющьсz гDеви.

⁹

Вираз облич їх свідчить проти них, і про гріх свій вони розповідають відкрито, як содомляни, не приховують: горе душі їх! бо самі на себе накликають зло.

⁹

Сегw2 рaди нн7э смири1сz слaва и4хъ, и3 стyдъ лицA и4хъ проти1ву стA и5мъ: грёхъ же св0й ћкw сод0мскій возвэсти1ша и3 kви1ша. Г0ре души2 и4хъ, занE ўмhслиша совётъ лукaвый на себE сами1хъ,

¹⁰

Скажіть праведникові, що благо йому, бо він буде споживати плоди діл своїх;

¹⁰

рeкше: свsжемъ првdнаго, ћкw непотрeбенъ нaмъ є4сть. U5бо плоды2 дёлъ свои1хъ снэдsтъ.

¹¹

а беззаконникові — горе, бо буде йому відплата за діла рук його.

¹¹

Г0ре беззак0нному: лук†ваz бо приключaтсz є3мY по дэлHмъ рукY є3гw2.

¹²

Гнобителі народу Мого — діти, і жінки панують над ним. Народе Мій! вожді твої вводять тебе в оману і путь стежок твоїх зіпсували.

¹²

Лю1діе мои2, прист†вницы вaши пожинaютъ вaсъ, и3 и3стzзaющіи њбладaютъ вaми: лю1діе мои2, блажaщіи вaсъ льстsтъ вы2 и3 стєзи2 н0гъ вaшихъ возмущaютъ.

¹³

Повстав Господь на суд — і стоїть, щоб судити народи.

¹³

Но нн7э ўстр0итсz гDь на сyдъ и3 постaвитъ на сyдъ лю1ди сво‰:

¹⁴

Господь вступає у суд зі старійшинами народу Свого і з князями його: ви спустошили виноградник; награбоване у бідного — у ваших домах;

¹⁴

сaмъ гDь на сyдъ пріи1детъ со старBйшины людjй и3 со кн‰зи и4хъ. Вh же почто2 запали1сте віногрaдъ м0й, и3 разграблeніе ўб0гагw въ домёхъ вaшихъ;

¹⁵

навіщо ви утискуєте народ Мій і гнітите бідних? говорить Господь, Господь Саваоф.

¹⁵

почто2 вы2 њби1дите людjй мои1хъ и3 лицE ўб0гихъ посрамлsете; гlетъ гDь саваHfъ.

¹⁶

І сказав Господь: за те, що дочки Сиону гордовиті і ходять, піднявши шию і зваблюючи поглядами, і виступають величною ходою і гримлять ланцюжками на ногах, —

¹⁶

Сі‰ гlетъ гDь: понeже вознес0шасz дщє1ри сіw6ни и3 ходи1ша выс0кою вhею и3 помизaніемъ nчeсъ и3 ступaніемъ н0гъ, кyпнw ри6зы влекyшыz (по д0лу) и3 ногaма кyпнw и3грaющыz:

¹⁷

оголить Господь тім’я дочок Сиону і відкриє Господь сором їх;

¹⁷

и3 смири1тъ гDь нач†лныz дщє1ри сіw6ни, и3 гDь tкрhетъ срамотY и4хъ.

¹⁸

у той день відніме Господь красиві ланцюжки на ногах і зірочки, і півмісяці,

¹⁸

Въ дeнь w4нъ, и3 tи1метъ гDь слaву ри1зъ и4хъ и3 красоты6 и4хъ, и3 вплетє1ніz злат†z (на главЁ) и3 трє1сны ри6зныz, и3 л{ницы гри1вєнныz

¹⁹

серги, і намиста, й опахала, запонки і зап’ястя, і пояси, і сосудці з парфумами, і привіски чарівні,

¹⁹

и3 срачи6цы тHнкіz, и3 красотY лицA и4хъ и3 состроeніе красы2 слaвныz, и3 w4бручи и3 пє1рстни, и3 мwни1ста и3 зап‰стіz и3 худHжныz ўсер‰зи,

²⁰

персні і кільця в носі,

²⁰

и3 багрzни6цы и3 пребагр‰наz, и3 ќтварь хрaмную

²¹

верхній одяг і нижній, і хустки, і гаманці,

²¹

и3 свBтлаz лакw6нскаz, и3 вmсс0ны и3 синєты2, и3 червлєни1цы

²²

світлі тонкі опанчі і пов’язки, і покривала.

²²

и3 вmсс0нъ со злaтомъ и3 синет0ю преты6каны, и3 тwнчи1цы преи6маны злaтомъ:

²³

І буде замість пахощів сморід, і замість пояса буде мотузка, і замість завитого волосся — проплішина, і замість широкої опанчі — вузьке веретище, замість краси — клеймо.

²³

и3 бyдетъ вмёстw вони2 д0брыz смрaдъ, и3 вмёстw п0zса ќжемъ препоsшешисz, и3 вмёстw ўкрашeніz златaгw, є4же на главЁ, плёшь и3мёти бyдеши дёлъ твои1хъ рaди, и3 вмёстw ри1зы багрsныz препоsшешисz врeтищемъ:

²⁴

Чоловіки твої впадуть від меча, і хоробрі твої — на війні.

²⁴

и3 сhнъ тв0й добрёйшій, є3г0же лю1биши, мечeмъ падeтъ, и3 крёпцыи вaши мечeмъ падyтъ и3 смирsтсz:

²⁵

І будуть зітхати і плакати ворота столиці, і буде вона сидіти на землі спустошена.

²⁵

и3 восплaчутсz храни6лища ќтварей вaшихъ, и3 њстaнешисz є3ди1на и3 њ зeмлю ўдaрена бyдеши.