Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ось, Господь, Господь Саваоф, відніме у Єрусалима і в Іуди посох і тростину, всяке підкріплення хлібом і всяке підкріплення водою,
1
Сѐ, влⷣка гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ ѿи́метъ ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма и҆ ѿ і҆ꙋде́и крѣ́пкаго и҆ крѣ́пкꙋю, крѣ́пость хлѣ́ба и҆ крѣ́пость воды̀,
2
хороброго вождя і воїна, суддю і пророка, і прозорливця і старця,
2
и҆споли́на и҆ крѣ́пкаго, и҆ человѣ́ка ра́тника и҆ сꙋдїю̀, и҆ прⷪ҇ро́ка и҆ смотрели́ваго, и҆ ста́рца
3
п’ятдесятника і вельможу і радника, і мудрого художника і майстерного у слові.
3
и҆ пѧтьдесѧтонача́лника, и҆ ди́внаго совѣ́тника и҆ премꙋ́драго а҆рхїте́ктона и҆ разꙋ́мнаго послꙋ́шателѧ.
4
І дам їм отроків у начальники, і діти будуть панувати над ними.
4
И҆ поста́влю ю҆́ношы кнѧ̑зи и҆́хъ, и҆ рꙋга́телїе госпо́дствовати бꙋ́дꙋтъ и҆́ми.
5
І у народі один буде пригнічуваний іншим, і кожен — ближнім своїм; юнак буде нахабно підноситися над старцем, і простолюдин над вельможею.
5
И҆ напа́дати и҆́мꙋтъ лю́дїе, человѣ́къ на человѣ́ка, и҆ человѣ́къ на бли́жнѧго своего̀: прирази́тсѧ ѻ҆троча̀ къ ста́рцꙋ, и҆ безче́стный къ честно́мꙋ.
6
Тоді вхопиться людина за брата свого, у сімействі батька свого, і скаже: у тебе є одяг, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руїни під рукою твоєю.
6
Ꙗ҆́кѡ и҆́метсѧ человѣ́къ бра́та своегѡ̀, и҆лѝ дома́шнѧгѡ ѻ҆тца̀ своегѡ̀, глаго́лѧ: ри́зꙋ и҆́маши, началово́ждь на́мъ бꙋ́ди, и҆ бра́шно моѐ под̾ тобо́ю да бꙋ́детъ.
7
А він із клятвою скаже: не можу зцілити ран суспільства; і в моєму домі немає ні хліба, ні одягу; не робіть мене вождем народу.
7
И҆ ѿвѣща́въ въ де́нь ѻ҆́ный рече́тъ: не бꙋ́дꙋ тво́й началово́ждь, нѣ́сть бо въ домꙋ̀ мое́мъ ни хлѣ́ба, ни ри́зы: не бꙋ́дꙋ началово́ждь лю́демъ си̑мъ.
8
Так руйнувався Єрусалим, і упав Іуда, тому що язик їх і діла їх — проти Господа, образливі для очей слави Його.
8
Ꙗ҆́кѡ ѡ҆ста́вленъ бы́сть і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ і҆ꙋде́а падѐ, и҆ ѧ҆зы́къ и҆́хъ со беззако́нїемъ, не покарѧ́ющьсѧ гдⷭ҇еви.
9
Вираз облич їх свідчить проти них, і про гріх свій вони розповідають відкрито, як содомляни, не приховують: горе душі їх! бо самі на себе накликають зло.
9
Сегѡ̀ ра́ди нн҃ѣ смири́сѧ сла́ва и҆́хъ, и҆ стꙋ́дъ лица̀ и҆́хъ проти́вꙋ ста̀ и҆̀мъ: грѣ́хъ же сво́й ꙗ҆́кѡ содо́мскїй возвѣсти́ша и҆ ꙗ҆ви́ша. Го́ре дꙋшѝ и҆́хъ, занѐ оу҆мы́слиша совѣ́тъ лꙋка́вый на себѐ сами́хъ,
10
Скажіть праведникові, що благо йому, бо він буде споживати плоди діл своїх;
10
ре́кше: свѧ́жемъ првⷣнаго, ꙗ҆́кѡ непотре́бенъ на́мъ є҆́сть. Оу҆̀бо плоды̀ дѣ́лъ свои́хъ снѣдѧ́тъ.
11
а беззаконникові — горе, бо буде йому відплата за діла рук його.
11
Го́ре беззако́нномꙋ: лꙋка̑ваѧ бо приключа́тсѧ є҆мꙋ̀ по дѣлѡ́мъ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀.
12
Гнобителі народу Мого — діти, і жінки панують над ним. Народе Мій! вожді твої вводять тебе в оману і путь стежок твоїх зіпсували.
12
Лю́дїе моѝ, приста̑вницы ва́ши пожина́ютъ ва́съ, и҆ и҆стѧза́ющїи ѡ҆блада́ютъ ва́ми: лю́дїе моѝ, блажа́щїи ва́съ льстѧ́тъ вы̀ и҆ стєзѝ но́гъ ва́шихъ возмꙋща́ютъ.
13
Повстав Господь на суд — і стоїть, щоб судити народи.
13
Но нн҃ѣ оу҆стро́итсѧ гдⷭ҇ь на сꙋ́дъ и҆ поста́витъ на сꙋ́дъ лю́ди своѧ̑:
14
Господь вступає у суд зі старійшинами народу Свого і з князями його: ви спустошили виноградник; награбоване у бідного — у ваших домах;
14
са́мъ гдⷭ҇ь на сꙋ́дъ прїи́детъ со старѣ̑йшины люді́й и҆ со кнѧ̑зи и҆́хъ. Вы́ же почто̀ запали́сте вїногра́дъ мо́й, и҆ разграбле́нїе оу҆бо́гагѡ въ домѣ́хъ ва́шихъ;
15
навіщо ви утискуєте народ Мій і гнітите бідних? говорить Господь, Господь Саваоф.
15
почто̀ вы̀ ѡ҆би́дите люді́й мои́хъ и҆ лицѐ оу҆бо́гихъ посрамлѧ́ете; гл҃етъ гдⷭ҇ь саваѡ́ѳъ.
16
І сказав Господь: за те, що дочки Сиону гордовиті і ходять, піднявши шию і зваблюючи поглядами, і виступають величною ходою і гримлять ланцюжками на ногах, —
16
Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: поне́же вознесо́шасѧ дщє́ри сїѡ̑ни и҆ ходи́ша высо́кою вы́ею и҆ помиза́нїемъ ѻ҆че́съ и҆ стꙋпа́нїемъ но́гъ, кꙋ́пнѡ ри̑зы влекꙋ́шыѧ (по до́лꙋ) и҆ нога́ма кꙋ́пнѡ и҆гра́ющыѧ:
17
оголить Господь тім’я дочок Сиону і відкриє Господь сором їх;
17
и҆ смири́тъ гдⷭ҇ь нача̑лныѧ дщє́ри сїѡ̑ни, и҆ гдⷭ҇ь ѿкры́етъ срамотꙋ̀ и҆́хъ.
18
у той день відніме Господь красиві ланцюжки на ногах і зірочки, і півмісяці,
18
Въ де́нь ѡ҆́нъ, и҆ ѿи́метъ гдⷭ҇ь сла́вꙋ ри́зъ и҆́хъ и҆ красоты̑ и҆́хъ, и҆ вплетє́нїѧ злата̑ѧ (на главѣ̀) и҆ трє́сны ри̑зныѧ, и҆ лꙋ̑ницы гри́вєнныѧ
19
серги, і намиста, й опахала, запонки і зап’ястя, і пояси, і сосудці з парфумами, і привіски чарівні,
19
и҆ срачи̑цы тѡ́нкїѧ, и҆ красотꙋ̀ лица̀ и҆́хъ и҆ сострое́нїе красы̀ сла́вныѧ, и҆ ѡ҆́брꙋчи и҆ пє́рстни, и҆ мѡни́ста и҆ запѧ̑стїѧ и҆ хꙋдѡ́жныѧ оу҆серѧ̑зи,
20
персні і кільця в носі,
20
и҆ багрѧни̑цы и҆ пребагрѧ̑наѧ, и҆ оу҆́тварь хра́мнꙋю
21
верхній одяг і нижній, і хустки, і гаманці,
21
и҆ свѣ̑тлаѧ лакѡ̑нскаѧ, и҆ вѷссо́ны и҆ синєты̀, и҆ червлєни́цы
22
світлі тонкі опанчі і пов’язки, і покривала.
22
и҆ вѷссо́нъ со зла́томъ и҆ синето́ю преты̑каны, и҆ тѡнчи́цы преи̑маны зла́томъ:
23
І буде замість пахощів сморід, і замість пояса буде мотузка, і замість завитого волосся — проплішина, і замість широкої опанчі — вузьке веретище, замість краси — клеймо.
23
и҆ бꙋ́детъ вмѣ́стѡ вонѝ до́брыѧ смра́дъ, и҆ вмѣ́стѡ по́ѧса оу҆́жемъ препоѧ́шешисѧ, и҆ вмѣ́стѡ оу҆краше́нїѧ злата́гѡ, є҆́же на главѣ̀, плѣ́шь и҆мѣ́ти бꙋ́деши дѣ́лъ твои́хъ ра́ди, и҆ вмѣ́стѡ ри́зы багрѧ́ныѧ препоѧ́шешисѧ вре́тищемъ:
24
Чоловіки твої впадуть від меча, і хоробрі твої — на війні.
24
и҆ сы́нъ тво́й добрѣ́йшїй, є҆го́же лю́биши, мече́мъ паде́тъ, и҆ крѣ́пцыи ва́ши мече́мъ падꙋ́тъ и҆ смирѧ́тсѧ:
25
І будуть зітхати і плакати ворота столиці, і буде вона сидіти на землі спустошена.
25
и҆ воспла́чꙋтсѧ храни̑лища оу҆́тварей ва́шихъ, и҆ ѡ҆ста́нешисѧ є҆ди́на и҆ ѡ҆ зе́млю оу҆да́рена бꙋ́деши.