Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Горе непокірливим синам, — говорить Господь, — які роблять наради, але без Мене, і укладають союзи, але не за духом Моїм, щоб додавати гріх до гріха:
1
Г0ре, ч†да tступи6вшаz, сі‰ гlетъ гDь: сотвори1сте совётъ не мн0ю и3 завёты не д¦омъ мои1мъ, приложи1ти грэхи2 ко грэхHмъ:
2
не запитавши вуст Моїх, йдуть у Єгипет, щоб підкріпити себе силою фараона й укритися під тінню Єгипту.
2
и3дyщіи сни1ти во є3гЂпетъ, менe же не вопроси1ша, є4же п0мощь и3мёти t фараHна и3 заступлeніе t є3гЂптzнъ.
3
Але сила фараона буде для вас соромом, і притулок під тінню Єгипту — нечестям;
3
Бyдетъ бо вaмъ покр0въ фараHновъ въ постыдёніе и3 ўповaющымъ на є3гЂпетъ ўкори1зна:
4
тому що князі його* вже у Цоані, і посли його дійшли до Ханеса.
4
ћкw сyть въ тaнэ старBйшины є3гw2, и3 вBстницы є3гw2 ѕли2.
5
Усі вони будуть посоромлені через народ, який некорисний для них; не буде від нього ні допомоги, ні користи, але — стид і сором.
5
ВотщE потрудsтсz людjй рaди, и5же не ўп0льзуютъ и4хъ, нижE на п0мощь, нижE на п0льзу, но на стyдъ и3 на ўкори1зну.
6
Тягарі на тваринах, які йдуть на південь, по землі гноблення й утисків, звідки виходять левиці і леви, аспиди і летючі змії; вони несуть на хребтах ослів багатства свої і на горбах верблюдів скарби свої до народу, який не принесе їм користи.
6
Видёніе четверон0гихъ, и5же въ пустhни. 6 Въ печaли и3 въ тэснотЁ лeвъ и3 льви1чищь: tтyду ѓспіды и3 плeмz ѓспідwвъ парsщихъ, и5же везsху на nслёхъ и3 на велблю1дэхъ богaтство своE ко kзhку, и4же не пом0жетъ и5мъ въ п0мощь, но на стyдъ и3 ўкори1зну.
7
Бо допомога Єгипту буде марна і даремна; тому Я сказав їм: сила їх — сидіти спокійно.
7
Е#гЂптzне вотщE и3 всyе ўспёютъ вaмъ: возвэсти2 и5мъ, ћкw тщeтно ўтэшeніе вaше сіE.
8
Тепер піди, накресли це на дошці у них, і впиши це у книгу, щоб залишилося на майбутній час, назавжди, навіки.
8
Нн7э u5бо сёдъ напиши2 сі‰ на дскЁ и3 въ кни1гу: ћкw бyдутъ сі‰ во дни6 времeнъ и3 дaже до вёка.
9
Бо це народ непокірний, діти неправдиві, діти, які не хочуть слухати закону Господнього,
9
Ћкw лю1діе непокори1ви сyть, сhнове лжи1віи, и5же не похотёша слhшати зак0на б9іz,
10
які провидцям говорять: «перестаньте провидіти», і пророкам: «не пророкуйте нам правди, говоріть нам утішне, пророкуйте приємне;
10
глаг0люще прbр0кwмъ: не повёдайте нaмъ: и3 видBніz ви1дzщымъ: не глаг0лите нaмъ, но нaмъ глаг0лите и3 возвэщaйте нaмъ и3н0е прельщeніе
11
зійдіть з дороги, ухиліться від путі; усуньте від очей наших Святого Ізраїлевого».
11
и3 соврати1те нaсъ съ пути2 сегw2: tими1те t нaсъ пyть сeй и3 tими1те t нaсъ сyдъ ї}левъ [Е#вр.: с™0е ї}лево.].
12
Тому так говорить Святий Ізраїлів: оскільки ви відкидаєте слово це, а сподіваєтеся на обман і неправду, і спираєтеся на те:
12
Тогw2 рaди си1це гlетъ гDь с™hй ї}левъ: понeже не покори1стесz словесє1мъ си6мъ и3 надёzстесz на лжY, и3 ћкw пороптaсте и3 ўповaюще бhсте на сл0во сіE,
13
то беззаконня це буде для вас, як тріщина, що загрожує падінням, виявлена у високій стіні, руйнування якої настане раптово, в одну мить.
13
сегw2 рaди бyдетъ вaмъ грёхъ сeй, ѓки стэнA пaдающаz внезaпу грaда твeрда плэнeна, є3гHже ѓбіе настои1тъ падeніе:
14
І Він зруйнує її, як розтрощують глиняну посудину, розбиваючи її без пощади, так що в уламках її не знайдеться і черепка, щоб узяти вогню з вогнища або зачерпнути води з водойми;
14
и3 падeніе є3гw2 бyдетъ ћкw сокрушeніе сосyда гли1нzна, t гли1ны др0бны, ћкw не м0жно њбрэсти2 въ ни1хъ чрeпа, и4мже џгнь в0змеши и3 въ џньже вліeши воды2 мaлw.
15
бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїлів: залишаючись на місці й у спокої, ви спаслися б; у тиші й упованні міцність ваша; але ви не хотіли
15
Тaкw гlетъ гDь, гDь с™hй ї}левъ: є3гдA возврати1всz возд0хнеши, тогдA спасeшисz и3 ўразумёеши, гдЁ є3си2 бhлъ: є3гдA ўповaлъ є3си2 на сyєтнаz, тщeтна крёпость вaша бhсть, и3 не хотёсте послyшати,
16
і говорили: «ні, ми на конях утечемо», — за те і побіжите; «ми на швидких поскачемо», — за те і ті, що переслідують вас, будуть швидкі.
16
но рек0сте: на к0нехъ побёгнемъ. Тогw2 рaди побёгнете. И# рек0сте: на лeгкихъ всaдницы бyдемъ. Тогw2 рaди лeгцы бyдутъ гонsщіи вaсъ.
17
Від погрози одного побіжить тисяча, від погрози п’ятьох побіжите так, що залишок ваш буде як віха на вершині гори і як знамено на пагорбі.
17
T глaса є3ди1нагw побёгнутъ тhсzща, и3 t глaса пzти2 побёгнутъ мн0зи, д0ндеже њстaвлени бyдете ѓки щ0гла на горЁ и3 ћкw знaмz носsй на холмЁ.
18
І тому Господь бариться, щоб поми́лувати вас, і тому ще утримується, щоб пожаліти вас; бо Господь є Бог правди: блаженні всі, що уповають на Нього!
18
И# пaки пождeтъ бGъ, є4же ўщeдрити вaсъ, и3 сегw2 рaди вознесeтсz є4же поми1ловати вaсъ: занE судіS гDь бGъ вaшъ є4сть, и3 гдЁ њстaвите слaву вaшу; блажeни вси2 пребывaющіи въ нeмъ.
19
Народ буде жити на Сионі в Єрусалимі; ти не будеш багато плакати, — Він помилує тебе, за голосом волання твого, і як тільки почує його, відповість тобі.
19
ЗанE лю1діе с™jи въ сіHнэ вселsтсz, їеrли1мъ же плaчемъ восплaкасz: поми1луй мS. Поми1луетъ тS, є3гдA ўзрЁ глaсъ в0плz твоегw2, послyша тебE.
20
І дасть вам Господь хліб у горі і воду в нужді; і вчителі твої уже не будуть ховатися, й очі твої будуть бачити вчителів твоїх;
20
И# дaстъ гDь вaмъ хлёбъ печaли и3 в0ду тёсную, и3 ктомY не прибли1жатсz къ тебЁ льстsщіи тS: ћкw џчи твои2 ќзрzтъ прельщaющихъ тS,
21
і вуха твої будуть чути слово, що говорить позаду тебе: «ось шлях, ідіть ним», якби ви ухилилися праворуч і якби ви ухилилися ліворуч.
21
и3 ўшесA тво‰ ўслhшатъ словесA созади2 тебE прельщaющихъ, и5же глаг0лютъ: сeй пyть, поиди1мъ по немY и3ли2 на дeсно, и3ли2 на лёво.
22
Тоді ви будете вважати скверною оклад ідолів зі срібла твого й оклад ідолів із золота твого; ти кинеш їх, як нечистоту; ти скажеш їм: геть звідси.
22
И# tвeржеши кумjры посрeбрєнныz, и3 позлащє1нныz раздроби1ши, и3 развёеши ћкw в0ду жены2 мёсzчныz, и3 ѓки мwтhла tвeржеши |.
23
І Він дасть дощ на насіння твоє, яким засієш поле, і хліб, плід землі, і він буде рясний і соковитий; стада твої у той день будуть пастися на широких пасовищах.
23
ТогдA бyдетъ д0ждь сёмени земли2 твоеS, и3 хлёбъ жи1та земли2 твоеS бyдетъ и3з8oби1ленъ и3 тyченъ, и3 напасyтсz ск0ти твои2 въ т0й дeнь на мёстэ тyчнэ и3 прострaннэ.
24
І воли й осли, які обробляють поле, будуть їсти корм солоний, очищений лопатою і віялом.
24
Ю#нцы2 вaши и3 вол0ве дёлающіи зeмлю наzдsтсz плeвъ смёшенныхъ со kчмeнемъ и3звёzнымъ.
25
І на всякій горі високій і на всякому пагорбі підвищеному потечуть струмки, потоки вод, у день великої поразки, коли упадуть вежі.
25
И# бyдетъ на всsцэй горЁ выс0цэ и3 на всsцэмъ х0лмэ вознесeннэ водA текyщаz въ дeнь џный, є3гдA поги1бнутъ мн0зи, и3 є3гдA падyтсz столпи2:
26
І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде світлішим усемеро, як світло семи днів, у той день, коли Господь обв’яже рану народу Свого і зцілить нанесені йому виразки.
26
и3 бyдетъ свётъ луны2 ѓки свётъ с0лнца, и3 свётъ с0лнечный бyдетъ седмери1цею въ т0й дeнь, є3гдA и3сцэли1тъ гDь сокрушeніе людjй свои1хъ и3 болёзнь ћзвы твоеS и3сцэли1тъ.
27
Ось, ім’я Господа йде здаля, горить гнів Його, і полум’я його сильне, вуста Його сповнені обурення, і язик Його, як вогонь, що поїдає,
27
СE, и4мz гDне и4детъ врeменемъ мн0гимъ, горsщаz ћрость є3гw2: со слaвою сл0во ўстeнъ є3гw2, сл0во гнёва п0лно, и3 гнёвъ ћрости ћкw џгнь поsстъ:
28
і подих Його, як потік, що розлився, який піднімається навіть до шиї, щоб розвіяти народи до останку; і буде у щелепах народів вузда, яка направляє до омани.
28
и3 дyхъ є3гw2 ѓки водA въ дeбри влекyщи пріи1детъ дaже до вhи и3 раздэли1тсz, є4же смути1ти kзhки њ прельщeніи сyетнэмъ, и3 поженeтъ | прeлесть тщA, и3 в0зметъ | пред8 лицeмъ и4хъ.
29
А у вас будуть пісні, як у ніч священного свята, і веселість серця, як у того, хто йде із сопілкою на гору Господню, до твердині Ізраїлевої.
29
Е#дA пrнw подобaетъ вaмъ рaдоватисz и3 входи1ти во с™†z мо‰ всегдA, ѓки прaзднующымъ и3 ћкw веселsщымсz вни1ти со сопёлію въ г0ру гDню къ бGу ї}леву;
30
І загримить Господь величним гласом Своїм і явить тяжкий м’яз Свій у сильному гніві й у полум’ї вогню, що поїдає, у бурі й у повені й у кам’яному граді.
30
И# слhшану сотвори1тъ гDь слaву глaса своегw2, и3 ћрость мhшцы своеS показaти, съ ћростію и3 гнёвомъ, и3 со плaменемъ поzдaющимъ возгреми1тъ ѕёлнw, и3 ћкw водA и3 грaдъ низходsщь нyждею.
31
Бо від гласу Господа здригнеться Ассур, жезлом уражений.
31
Глaсомъ бо гDнимъ побэждeни бyдутъ ґссmрjане ћзвою, є4юже ѓще порази1тъ |.
32
І всякий рух визначеного йому жезла, який Господь направить на нього, буде з тимпанами і цитрами, і Він піде проти нього війною спустошливою.
32
И# бyдетъ є3мY w4крестъ, toнyдуже бЁ и4хъ надeжда п0мощи, на ню1же т0й ўповaше: тjи со тmмп†ны и3 гyсльми рaтовати бyдутъ нaнь t премэнeніz.
33
Бо Тофет давно уже влаштований; він приготований і для царя, глибокий і широкий; у багатті його багато вогню і дров; подув Господа, як потік сірки, запалить його.
33
Тh бо прeжде днjй и3стsзанъ бyдеши: є3дA и3 тебЁ ўгот0васz цaрствовати; дeбрь глуб0кую, древесA леж†ща, џгнь и3 древA мнHга, ћрость гDнz ѓки дeбрь жyпеломъ горsщаz.