¹

Горе тим, які йдуть у Єгипет по допомогу, сподіваються на коней і покладаються на колісниці, тому що їх багато, і на вершників, тому що вони дуже сильні, а на Святого Ізраїлевого не дивляться і до Господа не прибігають!

¹

Го'ре сходя'щемъ въ е^гљ=пет# на по'мощъ, ё^пова'ющим# ко'ньми и^ ѓ^рђж'їемъ, е^сть б^о мно'го. и^ ко'н#ническо мно'жество мно'го. и^ не бњша ё^пова'ли къ ст~мђ і^и^л~евђ, и^ б~а не въꙁыскаша.

²

Але премудрий Він; і наведе біду, і не скасує слів Своїх; повстане проти дому нечестивих і проти допомоги тих, що чинять беззаконня.

²

то'и же премђ'дръ привожа'ше ѕл^о, и^ сло'во е^го не похђ'лит#ся. и^ вᲆста'неT на домы` чл~къ ѕлыX, и^ на наде'жђ иX т#щђю.

³

І єгиптяни — люди, а не Бог; і коні їхні — плоть, а не дух. І простягне руку Свою Господь, і спіткнеться захисник, і упаде той, кого захищають, і усі разом загинуть.

³

е^гљ=петъска чл~ка, а^ не б~а, ко'ньски пло'ти, и^ не бђ'детъ по'мощи” Гь~ же наведе'тᲆ рђ'кђ свою` на' ня, и^ трђ'дяᲄся помага'ющеи. и^ вси` и^ногдою погы'бнђт#,

⁴

Бо так сказав мені Господь: як лев, як скимен, який реве над своєю здобиччю, хоч би багато пастухів кричало на нього, від крику їхнього не здригнеться і безлічі їх не поступиться, — так Господь Саваоф зійде воювати за гору Сион і за пагорб його.

⁴

ја^коже рече мнњ` г~ь” ЈА/коже въꙁреветъ ле'въ, и^ льви'чищъ ѓ^ лови'твњ ю^же и^ме'тъ, и^ въꙁопїетъ ѓ^ не'и, до'ндеже напо'лняTся го'ры гла'са е^го. и^ ё^менши'шася, и^ мно'жества ја%ростнаго ё^боа'шеся” Си'це сни'деT г~ь саваѓ'џъ вое^ва'ти на' горђ сїѓ'ню, и^ на' горы е^го,

⁵

Як птахи — пташенят, так Господь Саваоф покриє Єрусалим, захистить і визволить, пощадить і спасе.

⁵

ја%ко пти'ца паря'ща. си'це защитиT г~ь і^ерsли'ма, і^ и^ꙁба'виT и^ потво'ритъ и^ сп~сетъ”

⁶

Наверніться до Того, від Якого вас стільки відпало, сини Ізраїля!

⁶

Э$брати'ᲄеся совњщава'ющей глђбо'къ совњт# безако'ненъ.

⁷

У той день відкине кожна людина своїх срібних ідолів і золотих своїх ідолів, яких руки ваші зробили вам на гріх.

⁷

ја^ко въ то'и дн~ь эTвръгђтся чл~цы эT кђми'ръ свои^хъ сре'бреныхъ и^ златыхъ, ја%же сђть съᲄворили рђ'ки и^хъ”

⁸

І Ассур упаде не від людського меча, і не людський меч уразить його, — він уникне меча, і юнаки його будуть податтю.

⁸

И$ падетъ а^сљ=ръ не мече'мъ чл~чьскомъ, н^и меq мђж'ескъ потреби'тъ и&, и^ пробњ'гнетъ не эT лица` ме'чю. ю%ноты же бђдђтъ въ ё^мен#шенїе,

⁹

І від страху пробіжить повз укріплення своє; і князі його будуть лякатися прапора, — говорить Господь, Якого вогонь на Сионі і горно в Єрусалимі.

⁹

ка'менеM б^о ѓ^бы'имTђся ја%ко ѓ^граже'нїемъ, и^ пови'н#ни бђдђтъ. и^ бњжай плњненᲆ бђдеT” Се^ гл~еT г~ь. бл~жеn и^же и'мать племя` въ сїѓ'нњ, и^ ё'жики въ і^ерsли'мњ”