¹

Горе тим, які йдуть у Єгипет по допомогу, сподіваються на коней і покладаються на колісниці, тому що їх багато, і на вершників, тому що вони дуже сильні, а на Святого Ізраїлевого не дивляться і до Господа не прибігають!

¹

Го́ре сходя́щымъ во Єги́петъ по́мощи ра́ди, упова́ющымъ на ко́ни и на колесни́цы: су́ть бо мно́га, и ко́нническоє мно́жество мно́го зѣло́: и не бѣ́ша упова́юще на свята́го Ізра́илева, и Бо́га не взыска́ша.

²

Але премудрий Він; і наведе біду, і не скасує слів Своїх; повстане проти дому нечестивих і проти допомоги тих, що чинять беззаконня.

²

То́йже прему́дрѣ наведе́ на ни́хъ зла́я, и сло́во єго́ не отри́нется, и воста́нетъ на до́мы человѣ́ковъ злы́хъ и на наде́жду и́хъ тще́тную,

³

І єгиптяни — люди, а не Бог; і коні їхні — плоть, а не дух. І простягне руку Свою Господь, і спіткнеться захисник, і упаде той, кого захищають, і усі разом загинуть.

³

Єги́птянина человѣ́ка, а не Бо́га, ко́нски пло́ти, и не бу́детъ по́мощи: Госпо́дь же наведе́тъ ру́ку свою́ на ня́, и утрудя́тся помага́ющіи, и вси́ вку́пѣ поги́бнутъ.

⁴

Бо так сказав мені Господь: як лев, як скимен, який реве над своєю здобиччю, хоч би багато пастухів кричало на нього, від крику їхнього не здригнеться і безлічі їх не поступиться, — так Господь Саваоф зійде воювати за гору Сион і за пагорб його.

⁴

Зане́же та́ко рече́ мнѣ́ Госпо́дь: я́коже возреве́тъ ле́въ, или́ льви́чищь о лови́твѣ, ю́же и́метъ, и возопіє́тъ надъ не́ю, до́ндеже напо́лнятся го́ры гла́са єго́, и побѣди́шася и мно́жества я́рости убоя́шася: та́ко Госпо́дь Савао́ѳъ сни́детъ на го́ру Сіо́ню и на го́ры єго́ воєва́ти.

⁵

Як птахи — пташенят, так Господь Саваоф покриє Єрусалим, захистить і визволить, пощадить і спасе.

⁵

Я́коже пти́цы паря́щыя, си́це защи́титъ Госпо́дь Савао́ѳъ о Ієрусали́мѣ, защи́титъ и изба́витъ, и снабди́тъ и спасе́тъ.

⁶

Наверніться до Того, від Якого вас стільки відпало, сини Ізраїля!

⁶

Обрати́теся, совѣщава́ющіи глубо́къ совѣ́тъ и беззако́ненъ, сы́нове Ізра́илевы:

⁷

У той день відкине кожна людина своїх срібних ідолів і золотих своїх ідолів, яких руки ваші зробили вам на гріх.

⁷

я́ко въ то́й де́нь отве́ргутъ человѣ́цы рукотворе́нная своя́ сре́бряная и рукотворе́нная злата́я, я́же сотвори́ша ру́ки и́хъ.

⁸

І Ассур упаде не від людського меча, і не людський меч уразить його, — він уникне меча, і юнаки його будуть податтю.

⁸

И паде́тъ Ассу́ръ не мече́мъ человѣ́ческимъ, ни ме́чь му́жескій поя́стъ єго́, и побѣ́гнетъ не от лица́ меча́: ю́ноты же бу́дутъ въ побѣжде́ніє.

⁹

І від страху пробіжить повз укріплення своє; і князі його будуть лякатися прапора, — говорить Господь, Якого вогонь на Сионі і горно в Єрусалимі.

⁹

Ка́меніємъ бо объи́мутся я́ко остро́гомъ и побѣжде́ни бу́дутъ, а бѣжа́й плѣне́нъ бу́детъ. Сія́ глаго́летъ Госпо́дь: [блаже́нъ,] и́же имѣ́єтъ пле́мя въ Сіо́нѣ и ю́жики во Ієрусали́мѣ.