¹

Горе тобі, спустошувач, який не був спустошуваним, і грабіжник, якого не грабували! Коли закінчиш спустошування, будеш спустошений і ти; коли припиниш грабунки, розграбують і тебе.

¹

Г0ре њби1дzщымъ вaсъ! вaсъ никт0же и3з8wби1дитъ, и3 tвергazй вaсъ не tвeржетъ: плэнeни бyдутъ tметaющіи (вaсъ) и3 предадsтсz, и3 ћкw м0ліе въ ри1зэ, тaкw побэждeни бyдутъ.

²

Господи! помилуй нас; на Тебе уповаємо ми; будь нашою силою з раннього ранку і спасінням нашим у час тисняви.

²

ГDи, поми1луй ны2, на тs бо ўповaхомъ: бhсть плeмz непокарsющихсz въ пaгубу, спcніе же нaше во врeмz печaли.

³

Від грізного гласу Твого побіжать народи; коли повстанеш, розсіються племена,

³

Глaсомъ стрaха твоегw2 ўжас0шасz лю1діе t стрaха твоегw2, и3 разсёzшасz kзhцы.

⁴

і будуть збирати здобич вашу, як збирає гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана.

⁴

Нн7э же соберyтсz кwрhсти вaшz мaлагw и3 вели1кагw: ћкоже ѓще кто2 соберeтъ прyги, тaкw наругaютсz вaмъ.

⁵

Високий Господь, Який живе у вишніх; Він наповнить Сион судом і правдою.

⁵

С™ъ бGъ живhй въ вhшнихъ, нап0лнисz сіHнъ судA и3 прaвды.

⁶

І настануть безпечні часи твої, повнота спасіння, мудрости і відання; страх Господній буде скарбом твоїм.

⁶

Въ зак0нэ предадsтсz, въ сокр0вищихъ спcніе нaше, тaмw премyдрость и3 хи1трость и3 бlгочeстіе ко гDеви: сі‰ сyть сокрHвища прaвды.

⁷

Ось, сильні їхні кричать на вулицях; посли для миру гірко плачуть.

⁷

СE, нн7э во стрaсэ вaшемъ тjи ўбоsтсz: и4хже боsстесz, возопію1тъ t вaсъ: вBстницы бо п0слани бyдутъ г0рцэ плaчущесz, просsще ми1ра.

⁸

Спорожніли дороги; не стало подорожніх; він порушив договір, зруйнував міста, — ні у що ставить людей.

⁸

Њпустёютъ бо си1хъ путіE: престA стрaхъ kзhкwвъ, и3 завётъ и4же къ ни6мъ взeмлетсz, и3 не вмэнитE и4хъ въ человёки.

⁹

Земля нарікає, сохне; Ливан посоромлений, зів’янув; Сарон схожий став на пустелю, й оголені від листя свого Васан і Кармил.

⁹

Восплaкасz землS, посрaмленъ лівaнъ, блaто бhсть сaрwнь: kвлeна бyдетъ галілeа и3 хермeль.

¹⁰

Нині Я повстану, — говорить Господь, — нині піднімуся, нині піднесуся.

¹⁰

Нн7э воскrну, гlетъ гDь, нн7э прослaвлюсz, нн7э вознесyсz.

¹¹

Ви вагітні сіном, розродіться соломою; дихання ваше — вогонь, який пожере вас.

¹¹

Нн7э ќзрите, нн7э њщутитE, тщeтна бyдетъ крёпость дyха вaшегw: џгнь вы2 поsстъ.

¹²

І будуть народи, як розпалене вапно, як зрубане терня, будуть спалені у вогні.

¹²

И# бyдутъ kзhцы пожжeни, ѓки тeрніе на ни1вэ размeтано и3 пожжeно.

¹³

Слухайте, далекі, що зроблю Я; і ви, ближні, пізнайте могутність Мою.

¹³

Ўслhшатъ дaльніи, ±же сотвори1хъ, (гlетъ гDь,) ўвёдzтъ приближaющіисz крёпость мою2.

¹⁴

Злякалися грішники на Сионі; тремтіння оволоділо нечестивими: «хто з нас може жити при вогні, що пожирає? хто з нас може жити при вічному полум’ї?»

¹⁴

Tступи1ша, и5же въ сіHнэ, беззакHнницы, пріи1метъ трeпетъ нечести6выz: кто2 возвэсти1тъ вaмъ, ћкw џгнь гори1тъ; кто2 возвэсти1тъ вaмъ мёсто вёчное;

¹⁵

Той, хто ходить у правді і говорить істину; хто нехтує користь від утиску, утримує руки свої від хабарів, затикає вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і закриває очі свої, щоб не бачити зла;

¹⁵

Ходsй въ прaвдэ, глаг0лzй прaвый пyть, ненави1дzй беззак0ніz и3 непрaвды и3 рyцэ tтрzсazй t дарHвъ: њтzгчавazй ќшы, да не ўслhшитъ судA кр0ве: смежazй џчи, да не ќзритъ непрaвды,

¹⁶

той буде жити на висотах; притулок його — неприступні скелі; хліб буде даний йому; вода у нього не висохне.

¹⁶

сeй всели1тсz во выс0цэ пещeрэ кaмене крёпкагw: хлёбъ є3мY дaстсz, и3 водA є3гw2 вёрна.

¹⁷

Очі твої побачать Царя у красі Його, побачать землю віддалену;

¹⁷

ЦRS со слaвою ќзрите, и3 џчи вaши ќзрzтъ зeмлю и3здалeча,

¹⁸

серце твоє буде тільки згадувати про жахи: «де той, хто робив перепис? де той, хто зважував данину? де той, хто оглядав вежі?»

¹⁸

душA вaша поучи1тсz стрaху гDню: гдЁ сyть книгHчіи; гдЁ сyть совэщавaющіи; гдЁ є4сть и3считazй питaємыz м†лы и3 вели6ки лю1ди;

¹⁹

Не побачиш більше народу лютого, народу з глухою, нерозбірливою мовою, з мовою дивною, незрозумілою.

¹⁹

И%мже не совэщaше, нижE вёдzше глуб0кій глaсъ и3мyщагw, ћкw не слhшати лю1демъ ўничтожє1нымъ, и3 нёсть слhшащему смhсла.

²⁰

Поглянь на Сион, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не викоріняться, і жоден шнур її не порветься.

²⁰

СE, сіHнъ грaдъ, спасeніе нaше, џчи твои2 ќзрzтъ, їеrли1ме, грaде богaтый, кyщы не поколeблютсz, нижE подви1гнутсz к0ліе хрaмины є3гw2 въ вёчное врeмz, и3 ќжz є3гw2 не прет0ргнутсz.

²¹

Там у нас великий Господь буде замість рік, замість широких каналів; туди не ввійде жодне веслове судно, і не пройде великий корабель.

²¹

Ћкw и4мz гDне вели1ко вaмъ є4сть, мёсто вaмъ бyдетъ, рёки и3 ровє1нницы шир0цы и3 прострaнни: не п0йдеши по семY пути2, нижE п0йдетъ корaбль пловyщь:

²²

Бо Господь — суддя наш, Господь — законодавець наш, Господь — цар наш; Він спасе нас.

²²

бGъ бо м0й вели1къ є4сть: не минeтъ менE гDь судіS нaшъ, гDь кн7зь нaшъ, гDь цRь нaшъ, гDь т0й нaсъ сп7сeтъ.

²³

Ослабли мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде великий розподіл здобичі, так що і кульгаві підуть на грабунок.

²³

Прервaшасz ќжz тво‰, ћкw не ўкрэпи1шасz: щ0гла твоS преклони1сz, не распyститъ вётрилъ, не воздви1гнетъ знaменіz, д0ндеже предaстсz на плэнeніе: тёмже мн0зи хромjи плёнъ сотворsтъ,

²⁴

І жоден з жителів не скаже: «я хворий»; народу, який живе там, будуть відпущені гріхи.

²⁴

и3 не рекyтъ: труждaемсz, лю1діе живyщіи въ ни1хъ, њстaвисz бо и5мъ грёхъ.