Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ось, Отрок Мій, Якого Я тримаю за руку, обраний Мій, до якого благоволить душа Моя. Покладу дух Мій на Нього, і сповістить народам суд;
1
Іа'ковъ ра'бъ мо'и, и^ поDи^мђ и& і^и^л~ь и^ꙁбра'нныи мо'и, прїяT и& дш~а моя`. дахъ дх~ъ мо'и нань, сђдъ јазы'комъ възвњстит#.
2
не заволає і не підвищить голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях;
2
н^и въꙁопїетъ ни прельстиT, и^ не ё^слы'шиTся внњ` глаs е^го”
3
тростини надламаної не переломить, і льону, що димить, не загасить; буде чинити суд за істиною;
3
Тро'сти съкрђше'ны не сътреT и^ льна кђря'щася не ё^гаситъ, н^о въ и%стиннђ и^ꙁнесетᲆ сђдъ.
4
не ослабне і не знеможе, доки на землі не утвердить суд, і на закон Його будуть уповати острови*.
4
просвᲇтится и^ не потђ'хнетъ, до'ндеже положитъ на' ꙁемли сђда, и^ на и^мя е^го ја^зы'цы надњ'ются”
5
Так говорить Господь Бог, Який створив небеса і простір їх, розпростер землю з плодами її, Який дає дихання народу на ній і дух тим, що ходять по ній.
5
Сице гл~еT г~ь б~ъ, сътвори'выи нб~о и^ поста'влеи е&, ё^тверже'и ꙁе'млю и^ ја%же на не'и. и^ дааи дыха'нїе людемъ и^же на не'и, и^ дх~ъ ходя'щиM на не'и”
6
Я, Господь, прикликав Тебе у правду, і буду тримати Тебе за руку й оберігати Тебе, і поставлю Тебе у завіт для народу, у світло для язичників,
6
А/зъ г~ь б~ъ приꙁвахᲆ т^я пра'вдою. и^ прїимђ т^я по рђкђ, и^ ё^крњплю т^я. и^ дахъ т^я въ ꙁавњтᲆ ро'дђ въ свњт# странамъ
7
щоб відкрити очі сліпих, щоб в’язнів вивести з ув’язнення і тих, хто сидить у пітьмі, — з темниць.
7
эTвръсти ѓ%чи слњпымᲆ і^ и^ꙁвести эT ю'ꙁъ свяꙁа'ныя, і^ и^зъ до'мђ темница сњдящаа во т#мњ”
8
Я Господь, це — Моє ім’я, і не дам слави Моєї іншому і хвали Моєї ідолам.
8
А$ꙁъ г~ь б~ъ с^е е^сть и%мя мое. сла'вы мое'я и%номђ не да'мъ, н^и доброты мое'я и^стђка'н#нымъ.
9
Ось, передвіщене раніше збулося, і нове Я звіщу; перш ніж воно відбудеться, Я звіщу вам.
9
ја%же и^з нача'ла с^е грядђтъ, и^ но'вая и^же а%ꙁъ вᲆꙁвњщђ, и^ преже възвњщенїя повњдася ва'мъ.
10
Співайте Господу нову пісню, хвалу Йому від країв землі, ви, що плаваєте по морю, і все, що наповнює його, острови і ті, що живуть на них.
10
въспо'ите гв~и пњснь но'вђ, вла'сть е^го сла'вится і^ и'мя е^го эT ко'нець земли`. сᲆходя'щеи въ мо'ре и^ плава'ющеи по не'мђ ѓ%строви и^ живђщеи в ниX”
11
Нехай піднесе голос пустеля і міста її, селища, де живе Кидар; нехай торжествують ті, що живуть на скелях, нехай виголошують з вершин гір.
11
Ра'дђися пђсты'ни и^ вс^я ея` ѓ^гра'ды и^ живђщеи вᲆ кљ=дарњ. въꙁра'дђются живђще'и на ка'мени эT верхъ го'рныхъ въꙁопїюT.
12
Нехай воздадуть Господу славу, і хвалу Його нехай звістять на островах.
12
дадяT гв~и сла'вђ, нра'вы е^го до'брыя въ ѓ^стро'вњхъ въꙁвњстя'тъ”
13
Господь вийде, як велетень, як муж битв пробудить ревність; закличе і підніме воїнський крик, і покаже Себе сильним проти ворогів Своїх.
13
Гь~ б~ъ си'лъ и^ꙁы'идетъ, и^ съкрђшитъ ра'ть. въз#дви'гнет# рве'нїе, и^ въꙁопїет# на враги своа` съ крњ'постїю.
14
Довго мовчав Я, терпів, стримувався; тепер буду кричати, як та, що народжує, буду руйнувати і поглинати усе;
14
помолча'хъ, е^да` ё^бо и^ всегда` помолчю и^ претръплю, тръпњхъ ја%ко ражDа'ющїя. потреблю и^ посђшђ въкђ'пњ
15
спустошу гори і пагорби, і всю траву їх висушу; і ріки зроблю островами, й осушу озера;
15
пђ'сты сътворю` го'ры и^ хо'лми, и^ вся'кђ травђ` и^с#сђшђ. и положђ рњки вᲆ ѓ%стровы. и^ лђги и^с#сђшђ.
16
і поведу сліпих дорогою, якої вони не знають, невідомими шляхами буду вести їх; морок зроблю світлом перед ними, і криві шляхи — прямими: ось що Я зроблю для них і не залишу їх.
16
и^ наведђ слњпы'я на пђть е^гоже не ви'дњша, и^ стеѕя иXже не зна'ютъ ходи'ти по ни'мъ сътворю` и^мъ” Сътворю` иM т#мђ на свњтъ, и^ сᲄро'потное въ право'е. с^е гл~ю ја%же сътворю` и^ не ѓ^ста'влю иX, гл~етъ г~ь.
17
Тоді повернуться назад і великим соромом покриються ті, що надіються на ідолів, які говорять бовванам: «ви наші боги».
17
сїи же воZврати'шася въспя'тᲆ” Срамля'итеся стыдњ'нїеM ё^пова'ющеи и^звая'ными гл~ющеи сълїя'нныM, вы` е^сте бо'ѕи наши”
18
Слухайте, глухі, й дивіться, сліпі, щоб бачити.
18
Глђсїи слы'шите, и^ слњпїи` про'ꙁрите
19
Хто такий сліпий, як раб Мій, і глухий, як вісник Мій, Мною посланий? Хто такий сліпий, як закоханий, такий сліпий, як раб Господа?
19
и^ ви'дњте. т^о кто` слњпᲆ н^о раби` мои`, и^ глђсїи н^о владђщеи и%ми. и^ ѓ^слњ'поша раби` бж~їи.
20
Ти бачив багато чого, але не помічав; вуха були відкриті, але не чув.
20
ви'дњсᲄе многа'жды, и^ не снабди'сте. эTврᲆзенњ ё%ши и^мђщи и^ не слы'шасте.
21
Господу вгодно було, заради правди Своєї, звеличити і прославити закон.
21
г~ь б~ъ хотњ да ѓправдиTся и^ воꙁвели'чиT хвалђ`”
22
Але це народ розорений і пограбований; усі вони зв’язані у підземеллях і сховані у в’язницях; зробилися здобиччю, і немає визволителя; пограбовані, і ніхто не говорить: «віддай назад!»
22
И$ видXњ и^ бы'ша лю'дїе съблђждени и' раꙁ#граблени. прђ'гло б^о вложихъ вездњ, и^ в домохъ въкђп'њ и^же съкры'ша я& бы'ша въ плњнъ. и^ не бы'сть эTи^ма'ющаго раZграбленїа, и^ не бњ` гл~ющаго въ ва'съ эTдаждь”
23
Хто з вас прихилив до цього вухо, вник і вислухав це для майбутнього?
23
Кт^о въ ва'съ и^же внђши'тъ с^е, и^ послђша'ет# въ грядђщая.
24
Хто зрадив Якова на руйнування й Ізраїля грабіжникам? чи не Господь, проти Якого ми грішили? Не хотіли вони ходити путями Його і не слухали закону Його.
24
кт^о да'сᲄь на раꙁ#грабленїе і^а'кова, і^и^л~я плњня'ющиM е^го. не б~ъ л^и ё^бо е^мђже съгрњшиша, и^ не и^зволиша в# пђти е^го ходи'ти, н^и послђшати за'кона е^го.
25
І Він вилив на них лють гніву Свого і лютість війни: вона оточила їх полум’ям з усіх боків, але вони не помічали; і горіла у них, але вони не зрозуміли цього серцем.
25
и наведе` на' ня гнњвъ ја%рости свое'я, и^ ё^крњпи на' ня ра'ть и^ паля'щеи е^го ѓ%крsтъ. и^ не ё^вњдњша ко'ждо и^хᲆ, и^ не положи'ша на ё'мњ”