Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ось, Отрок Мій, Якого Я тримаю за руку, обраний Мій, до якого благоволить душа Моя. Покладу дух Мій на Нього, і сповістить народам суд;
1
І҆а́кѡвъ ѻ҆́трокъ мо́й, воспрїимꙋ̀ и҆̀: і҆и҃ль и҆збра́нный мо́й, прїѧ́тъ є҆го̀ дш҃а̀ моѧ̀, да́хъ дх҃ъ мо́й на́нь, сꙋ́дъ ꙗ҆зы́кѡмъ возвѣсти́тъ:
2
не заволає і не підвищить голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях;
2
не возопїе́тъ, нижѐ ѡ҆сла́битъ, нижѐ оу҆слы́шитсѧ внѣ̀ гла́съ є҆гѡ̀:
3
тростини надламаної не переломить, і льону, що димить, не загасить; буде чинити суд за істиною;
3
тро́сти сокрꙋше́ны не сотре́тъ и҆ льна̀ кꙋрѧ́щасѧ не оу҆гаси́тъ, но во и҆́стинꙋ и҆знесе́тъ сꙋ́дъ:
4
не ослабне і не знеможе, доки на землі не утвердить суд, і на закон Його будуть уповати острови*.
4
возсїѧ́етъ и҆ не потꙋ́хнетъ, до́ндеже положи́тъ на землѝ сꙋ́дъ, и҆ на и҆́мѧ є҆гѡ̀ ꙗ҆зы́цы оу҆пова́ти и҆́мꙋтъ.
5
Так говорить Господь Бог, Який створив небеса і простір їх, розпростер землю з плодами її, Який дає дихання народу на ній і дух тим, що ходять по ній.
5
Та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ, сотвори́вый не́бо и҆ водрꙋзи́вый є҆̀, оу҆твержде́й зе́млю и҆ ꙗ҆̀же на не́й, и҆ даѧ́й дыха́нїе лю́демъ, и҆̀же на не́й, и҆ дꙋ́хъ ходѧ́щымъ на не́й:
6
Я, Господь, прикликав Тебе у правду, і буду тримати Тебе за руку й оберігати Тебе, і поставлю Тебе у завіт для народу, у світло для язичників,
6
а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ призва́хъ тѧ̀ въ пра́вдѣ, и҆ оу҆держꙋ̀ за рꙋ́кꙋ твою̀ и҆ оу҆крѣплю́ тѧ: и҆ да́хъ тѧ̀ въ завѣ́тъ ро́да і҆и҃лева, во свѣ́тъ ꙗ҆зы́кѡвъ,
7
щоб відкрити очі сліпих, щоб в’язнів вивести з ув’язнення і тих, хто сидить у пітьмі, — з темниць.
7
ѿве́рсти ѻ҆́чи слѣпы́хъ, и҆звестѝ ѿ оу҆́зъ свѧ̑занныѧ и҆ и҆з̾ до́мꙋ темни́цы и҆ сѣдѧ́щыѧ во тмѣ̀.
8
Я Господь, це — Моє ім’я, і не дам слави Моєї іншому і хвали Моєї ідолам.
8
А҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ, сїѐ моѐ є҆́сть и҆́мѧ, сла́вы моеѧ̀ и҆но́мꙋ не да́мъ, нижѐ добродѣ́телей мои́хъ и҆стꙋка̑ннымъ.
9
Ось, передвіщене раніше збулося, і нове Я звіщу; перш ніж воно відбудеться, Я звіщу вам.
9
Ꙗ҆̀же и҆з̾ нача́ла, сѐ, прїидо́ша, и҆ нѡ́ваѧ, ꙗ҆̀же а҆́зъ возвѣщꙋ̀, и҆ пре́жде не́же возвѣсти́ти, ꙗ҆ви́шасѧ ва́мъ.
10
Співайте Господу нову пісню, хвалу Йому від країв землі, ви, що плаваєте по морю, і все, що наповнює його, острови і ті, що живуть на них.
10
Воспо́йте гдⷭ҇еви пѣ́снь но́вꙋ: нача́лство є҆гѡ̀, просла́вите и҆́мѧ є҆гѡ̀ ѿ конє́цъ землѝ, сходѧ́щїи въ мо́ре и҆ пла́вающїи по немꙋ̀, ѻ҆́строви и҆ живꙋ́щїи на ни́хъ.
11
Нехай піднесе голос пустеля і міста її, селища, де живе Кидар; нехай торжествують ті, що живуть на скелях, нехай виголошують з вершин гір.
11
Возвесели́сѧ, пꙋсты́не, и҆ вє́си є҆ѧ̀, придвѡ́рїѧ, и҆ живꙋ́щїи въ кида́рѣ: возвеселѧ́тсѧ живꙋ́щїи на ка́мени, ѿ кра́ѧ го́ръ возопїю́тъ,
12
Нехай воздадуть Господу славу, і хвалу Його нехай звістять на островах.
12
дадѧ́тъ бг҃ꙋ сла́вꙋ, добродѣ́тєли є҆гѡ̀ во ѻ҆́стровѣхъ возвѣстѧ́тъ.
13
Господь вийде, як велетень, як муж битв пробудить ревність; закличе і підніме воїнський крик, і покаже Себе сильним проти ворогів Своїх.
13
Гдⷭ҇ь бг҃ъ си́лъ и҆зы́детъ и҆ сокрꙋши́тъ ра́ть, воздви́гнетъ рве́нїе и҆ возопїе́тъ на врагѝ своѧ̑ со крѣ́постїю.
14
Довго мовчав Я, терпів, стримувався; тепер буду кричати, як та, що народжує, буду руйнувати і поглинати усе;
14
Молча́хъ, є҆да̀ и҆ всегда̀ оу҆молчꙋ̀ и҆ потерплю̀; Терпѣ́хъ ꙗ҆́кѡ ражда́ющаѧ, и҆стреблю̀ и҆ и҆зсꙋшꙋ̀ вкꙋ́пѣ,
15
спустошу гори і пагорби, і всю траву їх висушу; і ріки зроблю островами, й осушу озера;
15
ѡ҆пꙋстошꙋ̀ го́ры и҆ хо́лмы, и҆ всѧ́кꙋ травꙋ̀ и҆́хъ и҆зсꙋшꙋ̀, и҆ положꙋ̀ рѣ́ки во ѻ҆́стровы, и҆ лꙋ́ги и҆зсꙋшꙋ̀:
16
і поведу сліпих дорогою, якої вони не знають, невідомими шляхами буду вести їх; морок зроблю світлом перед ними, і криві шляхи — прямими: ось що Я зроблю для них і не залишу їх.
16
и҆ наведꙋ̀ слѣпы̑ѧ на пꙋ́ть, є҆гѡ́же не ви́дѣша, и҆ по стезѧ́мъ, и҆́хже не зна́ша, ходи́ти сотворю̀ и҆̀мъ: сотворю̀ и҆̀мъ тмꙋ̀ во свѣ́тъ и҆ стро́пѡтнаѧ въ пра̑ваѧ: сїѧ̑ гл҃го́лы сотворю̀, и҆ не ѡ҆ста́влю и҆́хъ.
17
Тоді повернуться назад і великим соромом покриються ті, що надіються на ідолів, які говорять бовванам: «ви наші боги».
17
Ті́и же возврати́шасѧ вспѧ́ть: посрами́тесѧ стыдѣ́нїемъ, оу҆пова́ющїи на и҆зва̑ѧннаѧ, глаго́лющїи слїѧ̑ннымъ: вы̀ є҆стѐ бо́зи на́ши.
18
Слухайте, глухі, й дивіться, сліпі, щоб бачити.
18
Глꙋсі́и, оу҆слы́шите, и҆ слѣпі́и, прозри́те ви́дѣти.
19
Хто такий сліпий, як раб Мій, і глухий, як вісник Мій, Мною посланий? Хто такий сліпий, як закоханий, такий сліпий, як раб Господа?
19
И҆ кто̀ слѣ́пъ, ра́звѣ рабѝ моѝ; и҆ глꙋ́си, ра́звѣ владѣ́ющїи и҆́ми; и҆ ѡ҆слѣпо́ша рабѝ бж҃їи.
20
Ти бачив багато чого, але не помічав; вуха були відкриті, але не чув.
20
Ви́дѣсте мно́гажды, и҆ не сохрани́сте: ѿвє́рсты оу҆́шы (и҆мꙋ́ще), и҆ не слы́шасте.
21
Господу вгодно було, заради правди Своєї, звеличити і прославити закон.
21
Гдⷭ҇ь бг҃ъ восхотѣ̀, да ѡ҆правди́тсѧ и҆ возвели́читъ хвалꙋ̀.
22
Але це народ розорений і пограбований; усі вони зв’язані у підземеллях і сховані у в’язницях; зробилися здобиччю, і немає визволителя; пограбовані, і ніхто не говорить: «віддай назад!»
22
И҆ ви́дѣхъ, и҆ бы́ша лю́дїе расхище́ни и҆ разгра́блени: прꙋгло́ бо въ ло́жахъ вездѣ̀, и҆ въ домѣ́хъ вкꙋ́пѣ, и҆дѣ́же скры́ша ѧ҆̀, бы́ша въ плѣ́нъ: и҆ не бы́сть и҆з̾има́ѧй разграбле́нїѧ и҆ не бѣ̀ глаго́лющагѡ: ѿда́ждь.
23
Хто з вас прихилив до цього вухо, вник і вислухав це для майбутнього?
23
Кто̀ въ ва́съ, и҆́же внꙋши́тъ сїѧ̑; и҆ оу҆слы́шитъ во грѧдꙋ̑щаѧ.
24
Хто зрадив Якова на руйнування й Ізраїля грабіжникам? чи не Господь, проти Якого ми грішили? Не хотіли вони ходити путями Його і не слухали закону Його.
24
Кто̀ дадѐ на разграбле́нїе і҆а́кѡва, и҆ і҆и҃лѧ плѣнѧ́ющымъ є҆го̀; не бг҃ъ ли, є҆мꙋ́же согрѣши́ша и҆ не восхотѣ́ша въ пꙋте́хъ є҆гѡ̀ ходи́ти, ни слꙋ́шати зако́на є҆гѡ̀;
25
І Він вилив на них лють гніву Свого і лютість війни: вона оточила їх полум’ям з усіх боків, але вони не помічали; і горіла у них, але вони не зрозуміли цього серцем.
25
И҆ наведѐ на нѧ̀ гнѣ́въ ꙗ҆́рости своеѧ̀, и҆ оу҆крѣпи́сѧ на нѧ̀ ра́ть, и҆ палѧ́щїи и҆̀хъ ѡ҆́крестъ, и҆ не оу҆вѣ́дѣша кі́йждо и҆́хъ, нижѐ положи́ша на оу҆мѣ̀.