¹

Нині ж так говорить Господь, Який створив тебе, Якове, і Який упорядкував тебе, Ізраїлю, не бійся, тому що Я відкупив тебе, назвав тебе на ім’я твоє; ти Мій.

¹

И нн~њ си'це гл~етъ г~ь б~ъ, сътвори'выи т^я і^а'кове, създа'выи т^я і^и^л~ю, не бо'ися ја^ко и^зба'вихᲆ т^я. проꙁваX и^мя твое мо'и е^си т^ы.

²

Чи будеш переходити через води, Я з тобою, — чи через ріки, вони не потоплять тебе; чи підеш через вогонь, не обпалишся, і полум’я не обпече тебе.

²

и^ а'ще минђ'еши по водњ т^о с тобо'ю е^смь, и^ рњки не покрыюT тебе” И$ а'ще скво'ѕњ ѓ%гнь про'идеши не сож#жешися, и^ пла'мень не ѓ^палитъ тебе.

³

Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, Спаситель твій; у викуп за тебе віддав Єгипет, Ефіопію і Савею за тебе.

³

ја%ко а^ꙁъ г~ь б~ъ твои, ст~ыи і^и^л~евъ сп~са'яи т^я” Сътворихъ премњнђ твою е^гљ=пта, и^ мљ=ры и^ сљ=инђ ꙁа тя.

⁴

Оскільки ти дорогий в очах Моїх, коштовний, і Я полюбив тебе, то віддам інших людей за тебе, і народи за душу твою.

⁴

эTнели' же че'стенъ бы'сть предо мно'ю и^ просла'вися, и^ аZ т^я въꙁлюбиX. дамъ чл~ки по ᲄебњ`, и^ кн~ѕя по главњ` твое'и”

⁵

Не бійся, бо Я з тобою; від сходу приведу плем’я твоє і від заходу зберу тебе.

⁵

Не бо'ися ја%ко с тобо'ю е^смь. эT восто'къ приведђ племя` твое, и^ эT ꙁа'пада сᲆберђ т^я.

⁶

Півночі скажу: «віддай»; і півдню: «не утримуй; веди синів Моїх здалеку і дочок Моїх від країв землі,

⁶

рекђ сњверђ приведи, и^ восто'чнђ не воꙁъбраня'и. приведи сн~ы моя` эT ꙁемля` далняя, и^ дще'ры моа эT кра'и ꙁеMныX вс^я, и^ приꙁываютъ и^мя мое.

⁷

кожного, хто називається Моїм ім’ям, кого Я створив для слави Моєї, утворив і впорядкував.

⁷

въ сла'вђ б^о свою` ё^готовахъ и^ соꙁдаX и& и^ сътвориX и&,

⁸

Виведи народ сліпий, хоч у нього є очі, і глухий, хоч у нього є вуха».

⁸

і^ иꙁведоX люди слњпы, и^ ѓ'чи сђть та'коже слњ'пы, и^ глђси ё%ши и^мђща.

⁹

Нехай усі народи зберуться разом, і з’єднаються племена. Хто між ними передбачив це? нехай звістять, що було від початку; нехай представлять свідків від себе і виправдаються, щоб можна було почути і сказати: «правда!»

⁹

вс^и ја%ꙁы'цы сᲆбра'шаs въкђпᲇ, и^ сᲆберђтся кня'ѕи эT ниX” Кт^о совњсти'тъ с^е, и^л^и е^же и^спр'ьва кт^о совњститъ ва'мъ. да и^зведђтъ свњдњтеля своа` и^ да ся ѓ^правдяT, и^ да рекTђ и%стин#но и^ да послђшаюT и^х#.

¹⁰

А Мої свідки, говорить Господь, ви і раб Мій, якого Я обрав, щоб ви знали і вірили Мені, і розуміли, що це Я: раніше Мене не було Бога і після Мене не буде.

¹⁰

бђдете м^и по'слђси, и^ а'зᲆ послXђ гл~еT г~ь б~ъ. и^ ра'бъ е^гоy и^з#браX, да ё^вњсте и^ вᲇрђете м^и. и^ ё^вњсте ја%ко а^зъ е^смь, предо мно'ю нњсть быl и%нъ б~ъ, и^ по мнњ` не бђ'детъ.

¹¹

Я, Я Господь, і немає Спасителя, крім Мене.

¹¹

а%ꙁъ б~ъ, и^ не бђ'дет# ра'ꙁвњ мене сп~са'яи

¹²

Я передрік і спас і сповістив; а іншого немає у вас, і ви — свідки Мої, говорить Господь, що Я Бог;

¹²

совњстихъ и^ сп~сохъ ё^корихъ, и^ не бњ` въ ва'съ чю'ждего. в^ы мнњ` по'слђси, и^ а'ꙁъ по'слђхъ, гл~етъ г~ь б~ъ”

¹³

від початку днів Я Той самий, і ніхто не спасе від руки Моєї; Я зроблю, і хто скасує це?

¹³

Є$ще и^спе'рва, и^ нњсть и^же эT рђ'кђ мое'ю эTи'метъ, сътворю` и^ кт^о вовратитъ е&”

¹⁴

Так говорить Господь, Відкупитель ваш, Святий Ізраїлів: заради вас Я послав у Вавилон і скрушив усі запори і халдеїв, які величалися кораблями.

¹⁴

Та'ко гл~етᲆ г~ь б~ъ, и^ꙁбавивыи в^ы ст~ыи і^и^л~евъ. ва'съ рада пђщђ въ вављ=лоn, и^ въставлю` вс^я бњжа'щая, и^ халде'и въ кораблеX свя'жђтся”

¹⁵

Я Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля, Цар ваш.

¹⁵

А$ꙁъ г~ь б~ъ ст~ыи ваj, показа'выи і^и^л~я цр~я ва'шего”

¹⁶

Так говорить Господь, Який відкрив у море дорогу, у великих водах шлях,

¹⁶

Си'це гл~етъ г~ь, да'яи пђть по' морю, и^ по во'дњ си'лнњ сте'ѕя.

¹⁷

Хто вивів колісниці і коней, військо і силу; усі лягли разом, не встали; потухли як світильня, згасли.

¹⁷

и^ꙁводя'и ѓ^рђжїе и^ коня` и^ нароD мно'гъ. и^ ё^спо'ша и^ не вᲆста'нђтъ, ё^гасо'ша аки пря'диво ё^га'шен#но.

¹⁸

Але ви не згадуєте минулого і про давнє не помишляєте.

¹⁸

не помина'ите прьвыX и^ ветхиX не помышля'ите.

¹⁹

Ось, Я творю нове; нині ж воно явиться; невже ви і цього не хочете знати? Я прокладу дорогу в степу, ріки у пустелі.

¹⁹

с^е сътворю но'вая, нн~њ просїаюTся и^ ё^вᲇсте я&. и^ сътворю в# пђсты'ни пђть и^ въ беꙁвоDнњи рњки”

²⁰

Польові звірі прославлять Мене, шакали і страуси, тому що Я у пустелях дам воду, ріки у сухому степу, щоб напувати обраний народ Мій.

²⁰

Блsвятъ м^я ѕвњрїе по'льстїи сљ=рини, и^ дще'ри пти'ча. ја%ко дахᲆ въ пђсты'нњ водђ и^ рњки въ беꙁвоDнњи, напои^ти роD мо'и и^з#бра'нныи.

²¹

Цей народ Я утворив для Себе; він буде звіщати славу Мою.

²¹

и^ лю'ди моа` ја%же прострох#, нравы моа` и^сповњдова'ти”

²²

А ти, Якове, не волав до Мене; ти, Ізраїлю, не трудився для Мене.

²²

Не приꙁваX л^и нн~њ ё^бо тебе і^а'кове, и не трђди'тися сътвориX т^и і^и^л~ю”

²³

Ти не приносив Мені агнців твоїх у всепалення і жертвами твоїми не шанував Мене. Я не змушував тебе служити Мені хлібним приношенням і не обтяжував тебе фіміамом.

²³

Не приведе` б^о мнњ` ѓ^вецъ требы твое^я, и^ не просла'ви мене въ требахъ твои^хъ. н^и трDђна сътворихъ тя въ дђбра'вњ,

²⁴

Ти не купував Мені запашної трави за срібло і жиром жертв твоїх не насичував Мене; але ти гріхами твоїми утруднював Мене, беззаконнями твоїми обтяжував Мене.

²⁴

и^ не притяжа мнњ цњною џимїама, ни ло'я требъ твоиX въсхотњхъ. н^о въ грњсњхъ твои^х# и^ в# неправдахъ твои^хъ трђди м^я”

²⁵

Я, Я Сам згладжую злочини твої заради Себе Самого і гріхів твоїх не пом’яну:

²⁵

А/ꙁъ е^смь, а^ꙁъ е^смь, потира'яи беꙁако'нїя твоа мене ради, и^ грњхъ твоиX не помянђ.

²⁶

пригадай Мені; станемо судитися; говори ти, щоб виправдатися.

²⁶

тыy помяни` и^ да ся съприве`, гл~и т^ы преже безако'нїя своа` да ся ѓ^правдиши.

²⁷

Праотець твій згрішив, і заступники твої відступили від Мене.

²⁷

эTц~ы ва'ши пр'ьвое грᲇши'ша, и^ вещ#цы ᲄвои` беꙁакониша къ мнњ`,

²⁸

За те Я предстоятелей святилища позбавив священства і Якова віддав на закляття й Ізраїля на ганьбу.

²⁸

и^ ѓ^скверниша кня'ѕи ст~ая моа`. и^ дахъ погђбити і^а'кова, і^и^л~я въ ё^кори'ꙁнђ”