Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
А нині слухай, Якове, рабе Мій, і Ізраїлю, якого Я обрав.
1
Нн7э же слhши, рaбе м0й їaкwве, и3 ї}лю, є3г0же и3збрaхъ.
2
Так говорить Господь, Який створив тебе й утворив тебе, Який допомагає тобі від утроби матері: не бійся, рабе Мій, Якове, й улюблений [Ізраїлю], якого Я обрав;
2
Си1це гlетъ гDь бGъ сотвори1вый тS и3 создaвый тS и3з8 ўтр0бы: є3щE пом0жетъ ти2: не б0йсz, рaбе м0й їaкwве, и3 возлю1бленный ї}лю, є3г0же и3збрaхъ.
3
бо Я виллю во́ди на спрагле і потоки на висохле; виллю дух Мій на плем’я твоє і благословення Моє на нащадків твоїх.
3
Ћкw ѓзъ дaмъ в0ду въ жaжду ходsщымъ въ безв0днэй, наложY д¦ъ м0й на сёмz твоE и3 блгcвє1ніz мо‰ на ч†да тво‰,
4
І будуть рости між травою, як і ви при потоках вод.
4
и3 прозsбнутъ ѓки травA посредЁ воды2 и3 ћкw вeрба при водЁ текyщей.
5
Один скаже: «я Господній», інший назветься ім’ям Якова; а ще інший напише рукою своєю: «я Господній», і прозветься ім’ям Ізраїля.
5
Сeй речeтъ: б9ій є4смь: и3 сeй возопіeтъ њ и4мени їaкwвли, и3 другjй напи1шетъ рук0ю своeю: б9ій є4смь: и3 њ и4мени ї}левэ возопіeтъ.
6
Так говорить Господь, Цар Ізраїля, і Відкупитель його, Господь Саваоф: Я перший і Я останній, і, крім Мене, немає Бога,
6
Си1це гlетъ бGъ цRь ї}левъ, и3 и3збавлeй є3го2 бGъ саваHfъ: ѓзъ пeрвый и3 ѓзъ по си1хъ, кромЁ менє2 нёсть бGа:
7
бо хто як Я? Нехай він розповість, сповістить і в порядку представить Мені усе з того часу, коли Я утворив народ древній, або нехай звістять про те, що настає, і про майбутнє.
7
кто2 ћкоже ѓзъ; да стaнетъ и3 да призовeтъ, и3 да возвэсти1тъ и3 да ўгот0витъ ми2, tнeлэже сотвори1хъ человёка во вёкъ, и3 грzд{щаz прeжде нeже пріити2 и5мъ, да возвэстsтъ вaмъ.
8
Не бійтеся і не страшіться: чи не здавна Я звістив тобі і пророкував? І ви Мої свідки. Чи є Бог, крім Мене? немає іншої твердині, ніякої не знаю.
8
Не ўкрывaйтесz, нижE заблуждaйте: не и3спeрва ли внуши1сте, и3 возвэсти1хъ вaмъ; свидётеліе вы2 є3стE, ѓще є4сть бGъ рaзвэ менє2.
9
Ті, що роблять ідолів, усі нікчемні, і найжаданіші їхні не приносять ніякої користи, і вони самі собі свідки у тім. Вони не бачать і не розуміють, і тому будуть посоромлені.
9
И# не послyшаша тогдA созидaющіи, и3 ваsющіи вси2 тщeтни, творsщіи жел†ніz сво‰, ±же не ўп0льзуютъ и5хъ:
10
Хто зробив бога і відлив ідола, який не приносить ніякої користи?
10
но посрaмzтсz вси2 созидaющіи б0га и3 ваsющіи вси2 неполє1знаz.
11
Усі, хто бере участь у цьому, будуть посоромлені, бо і художники самі з людей же; нехай усі вони зберуться і стануть; вони злякаються, й усі будуть посоромлені.
11
И# вси2, tню1дуже бhша, и3зсх0ша: и3 глусjи t человBкъ да соберyтсz вси2 и3 да стaнутъ вкyпэ, и3 да посрaмzтсz и3 ўстыдsтсz вкyпэ.
12
Коваль робить із заліза сокиру і працює на вугіллі, молотами обробляє її і трудиться над нею сильною рукою своєю до того, що стає голодний і безсилий, не п’є води і знемагає.
12
Ћкw наwстри2 древодёлатель сёчиво, тесл0ю содёла џное, и3 свeрдломъ состaви є5, и3 длaтомъ и3здолбE є5, и3 содёла є5 крёпостію мhшцы своеS: и3 взaлчетъ, и3 и3знем0жетъ, и3 не напіeтсz воды2.
13
Тесля [вибравши дерево], накреслює на ньому лінію, гострим знаряддям робить на ньому обрис, потім оброблює його різцем і округлює його, і витворює з нього образ людини, красивої на вигляд, щоб поставити його у домі.
13
И# и3збрaвъ древодёлz дрeво, постaви є5 въ мёру, и3 клeемъ состр0и є5, и3 сотвори2 є5 ѓки w4бразъ мyжескъ и3 ѓки красотY человёчу, постaвити є5 въ домY.
14
Він рубає собі кедри, бере сосну і дуб, які вибере між деревами в лісі, саджає ясен, а дощ вирощує його.
14
ПосэчE дрeво въ дубрaвэ, є4же насади2 гDь, с0сну, и3 д0ждь возрасти2,
15
І це служить людині паливом, і частину з цього вживає вона на те, щоб їй було тепло, і розводить вогонь, і пече хліб. І з того самого робить бога, і поклоняється йому, робить ідола, і падає перед ним.
15
да бyдетъ человёкwмъ на жжeніе: и3 взsвъ t негw2, согрёсz, и3 и3зжeгше |, и3спек0ша и4ми хлёбы, и3з8 њстaвшагw же сотвори1ша б0ги и3 покланsютсz и5мъ: сотвори2 є5 и3звazнное, и3 прекланsетсz и5мъ.
16
Частину дерева спалює у вогні, іншою частиною варить м’ясо для їжі, смажить печеню і їсть досита, а також гріється і говорить: «добре, я зігрівся; відчув вогонь».
16
П0лъ є3гw2 сожжE nгнeмъ, и3 п0лъ є3гw2 сожжE на ќгліе, и3 и3спечE въ ни1хъ хлёбы, и3 на ни1хъ и3спечE мsсо, и3 kдE, и3 насhтисz, и3 согрёвсz речE: слaдкw мнЁ, ћкw согрёхсz и3 ви1дэхъ џгнь.
17
А з залишків від того робить бога, ідола свого, поклоняється йому, падає перед ним і молиться йому, і говорить: «спаси мене, бо ти бог мій».
17
И#з8 њстaвшагw же сотвори2 б0га и3звazнна, прекланsетсz є3мY и3 покланsетсz, и3 м0литсz є3мY глаг0лz: и3збaви мS, ћкw б0гъ м0й є3си2 ты2.
18
Не знають і не розуміють вони: Він закрив очі їхні, щоб не бачили, і серця їхні, щоб не розуміли.
18
Не ўвёдаша смhслити, ћкw њтемнёша џчи и4хъ, є4же ви1дэти и3 разумёти сeрдцемъ свои1мъ.
19
І не візьме він цього до свого серця, і немає у нього стільки знання і глузду, щоб сказати: «половину його я спалив у вогні і на вугіллі його спік хліб, засмажив м’ясо і з’їв; а із залишку його чи не зроблю я мерзоту? чи буду поклонятися шматку дерева?»
19
И# не помhсли въ души2 своeй, ни ўвёдэ смышлeніемъ, ћкw п0лъ є3гw2 сожжE nгнeмъ, и3 и3спечE на ќгліехъ є3гw2 хлёбы, и3 и3спeкъ мzсA снэдE, и3 њстaвшее є3гw2 въ мeрзость сотвори2, и3 покланsютсz є3мY.
20
Він ганяється за пилом; обмануте серце ввело його в оману, і він не може звільнити душу свою і сказати: «чи не обман у правій руці моїй?»
20
Ўвёждь, ћкw пeпелъ є4сть сeрдце и4хъ, и3 прельщaютсz, и3 ни є3ди1нъ м0жетъ души2 своеS и3збaвити: ви1дите, не рцhте, ћкw лжA въ десни1цэ моeй.
21
Пам’ятай це, Якове й Ізраїлю, бо ти раб Мій; Я утворив тебе: раб Мій ти, Ізраїль, не забувай Мене.
21
Помzни2 сі‰, їaкwве и3 ї}лю, ћкw рaбъ м0й є3си2 ты2, сотвори1хъ тS рабA моего2, и3 ты2, ї}лю, не забывaй менE.
22
Згладжу беззаконня твої, як туман, і гріхи твої, як хмару; звернися до Мене, бо Я відкупив тебе.
22
Сe бо, tsхъ ћкw w4блакъ беззакHніz тво‰ и3 ћкw примрaкъ грэхи2 тво‰: њбрати1сz ко мнЁ, и3 и3збaвлю тS.
23
Торжествуйте, небеса, бо Господь створив це. Викликуйте, глибини землі; шуміть з радости, гори, ліс і всі дерева у ньому; бо відкупив Господь Якова і прославиться в Ізраїлі.
23
Возвесели1тесz, небесA, ћкw поми1лова бGъ ї}лz: воструби1те, њснов†ніz земн†z, возопjйте, г0ры, весeліе, х0лми и3 вс‰ древесA, ±же на ни1хъ: ћкw и3збaви бGъ їaкwва, и3 ї}ль прослaвитсz.
24
Так говорить Господь, Який відкупив тебе й утворив тебе від утроби материнської: Я Господь, Який створив усе, один розпростер небеса і Своєю силою розстелив землю,
24
Си1це гlетъ гDь и3збавлszй тS и3 создaвый тS t чрeва: ѓзъ гDь совершazй вс‰, распростр0хъ нeбо є3ди1нъ и3 ўтверди1хъ зeмлю.
25
Який робить нікчемними знамення лжепророків і виявляє безумство чарівників, мудреців проганяє назад і знання їх робить дурістю,
25
Кто2 и4нъ разсhплетъ знaмєніz чревоволшeбникwвъ и3 волшбы6 t сeрдца, tвращazй м{дрыz вспsть и3 совёты и4хъ њбуszй,
26
Який утверджує слово раба Свого і здійснює висловлювання Своїх посланців, Який говорить Єрусалиму: «ти будеш населений», і містам Іудиним: «ви будете побудовані, й руїни його Я відновлю»,
26
и3 ўставлsz глаг0лъ рабA своегw2, и3 совётъ вёстникwвъ свои1хъ и4стиненъ творsй; гlzй їеrли1му: насели1шисz: и3 градHмъ їудє1йскимъ: возградитeсz, и3 пусты6ни є3гw2 просіsютъ,
27
Який безодні говорить: «висохни!» і ріки твої Я висушу,
27
гlzй бeзднэ: њпустёеши, и3 рёки тво‰ и3зсушY,
28
Який говорить про Кира: пастир Мій, і він виконає усю волю Мою і скаже Єрусалиму: «ти будеш побудований!» і храму: «ти будеш заснований!»
28
гlzй кЂру смhслити, и3 вс‰ вHли мо‰ сотвори1тъ: гlzй їеrли1му: возгради1шисz, и3 хрaмъ с™hй м0й њсную2.