Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
А нині слухай, Якове, рабе Мій, і Ізраїлю, якого Я обрав.
1
И н~њ же слы'ши ра'бе мои і^а'кове, и^ вᲆꙁлю'бленыи і^и^л~ю е^гоy и^ꙁбрахъ”
2
Так говорить Господь, Який створив тебе й утворив тебе, Який допомагає тобі від утроби матері: не бійся, рабе Мій, Якове, й улюблений [Ізраїлю], якого Я обрав;
2
Сице гл~етъ г~ь б~ъ. сътвори'выи т^я, и^ соꙁдавыи т^я вᲆ ё^тробᲇ е^ще` сђщђ т^и помо'же т^и” Не бо'ися ра'бе мо'и і^а'кове, и^ въꙁлю'бленныи і^и^л~ю е^гоже и^з#брахъ.
3
бо Я виллю во́ди на спрагле і потоки на висохле; виллю дух Мій на плем’я твоє і благословення Моє на нащадків твоїх.
3
ја%ко а^ꙁъ да'мъ во'дђ въ жа'ждђ ходя'щимъ въ беꙁъво'днњи, наложђ дх~ъ мои на племя твое, и^ блsвенїя моа на ча'да твоя`
4
І будуть рости між травою, як і ви при потоках вод.
4
и^ проѕябнTђ а^ки трава средњ во'ды и^ ја%ко верба подолгъ рњки текђща”
5
Один скаже: «я Господній», інший назветься ім’ям Якова; а ще інший напише рукою своєю: «я Господній», і прозветься ім’ям Ізраїля.
5
Се'и речетъ бж~їи е^смь, и^ се'и въꙁопїетъ къ и^мени і^а'ковлю. и^ дрђгыи напишет#ъ гл~я, бж~їи е^смь къ и^мени і^и^л~ю”
6
Так говорить Господь, Цар Ізраїля, і Відкупитель його, Господь Саваоф: Я перший і Я останній, і, крім Мене, немає Бога,
6
Сице гл~етъ б~ъ цр~ь і^и^л~вᲆ, и^ꙁбавле'и е^го б~ъ саваѓg” А$зъ б~ъ пр'ьвыи а^з же посемъ, ра'ꙁвњ мене нњсть б~а
7
бо хто як Я? Нехай він розповість, сповістить і в порядку представить Мені усе з того часу, коли Я утворив народ древній, або нехай звістять про те, що настає, і про майбутнє.
7
ктомђ ја%коже аZ да ста'ни и^ приꙁови и^ ё^готови м^и, эTнелњ же сътворихъ чл~ка въ вњкᲆ. и^ грядђщая преD прише'ствїемъ да совњстят# ва'мъ.
8
Не бійтеся і не страшіться: чи не здавна Я звістив тобі і пророкував? І ви Мої свідки. Чи є Бог, крім Мене? немає іншої твердині, ніякої не знаю.
8
не покрыва'ите, и^ не съблђди'те. не и^спр'ьва ли внђшисте и^ совњстихъ ва'мᲆ. по'слђси в^ы е^сте, а^ще еs б~ъ ра'ꙁвњ мене.
9
Ті, що роблять ідолів, усі нікчемні, і найжаданіші їхні не приносять ніякої користи, і вони самі собі свідки у тім. Вони не бачать і не розуміють, і тому будуть посоромлені.
9
и^ не бњ` тогда` ꙁда'ющихъ и^ вая'ющихъ, вс^и тщи творя'щеи по'мыслы свои^ми и^же не ё^спњ'ютъ и^мъ.
10
Хто зробив бога і відлив ідола, який не приносить ніякої користи?
10
н^о срамяTся вс^и соѕида'ющи б~а, и^ вая'ющїи беꙁ# ё^спᲇха,
11
Усі, хто бере участь у цьому, будуть посоромлені, бо і художники самі з людей же; нехай усі вони зберуться і стануть; вони злякаються, й усі будуть посоромлені.
11
и^ вс^и эTкђдђ же бы'ша и^схоша” И$ глђсїи эT чл~къ съберњтеся вс^и, и^ ста'нете вᲆкђпњ, посрамля'и^теся и^ ё^врати'теся въкђпњ”
12
Коваль робить із заліза сокиру і працює на вугіллі, молотами обробляє її і трудиться над нею сильною рукою своєю до того, що стає голодний і безсилий, не п’є води і знемагає.
12
ја%ко наѓ^стри дре'водњля сњ'чиво, те'слою съдњла е& на гла'вняX, и^ длатомъ съдолбе е&, сᲆдњла е& крњпосᲄїю мы'шца е^го. и^ воꙁа'лчетъ і^ и^ꙁнемо'жет#, и^ не напїется воды`”
13
Тесля [вибравши дерево], накреслює на ньому лінію, гострим знаряддям робить на ньому обрис, потім оброблює його різцем і округлює його, і витворює з нього образ людини, красивої на вигляд, щоб поставити його у домі.
13
И$ꙁбра'в# древодњля дре'во поста'ви е& в мњрђ, и^ начерта'вᲆ сътвори е&. и^ сътвори е% ја%ко ѓ%браꙁъ мђжескъ, и^ ја%ко красђ чл~чю. поста'ви е& в домђ` е^же
14
Він рубає собі кедри, бере сосну і дуб, які вибере між деревами в лісі, саджає ясен, а дощ вирощує його.
14
посњче древо в# дђбра'вњ, е^же насади г~ь, и^ до'ждь продожDи.
15
І це служить людині паливом, і частину з цього вживає вона на те, щоб їй було тепло, і розводить вогонь, і пече хліб. І з того самого робить бога, і поклоняється йому, робить ідола, і падає перед ним.
15
даже бђдеT чл~коM на ж#женїе, и^ вꙁя` эT него` съгрᲇся, і^ и^ж#жегше я& и^спеко'ша и%ми хлњбы. и^ съ ѓ^ставшаго же сътвориша бо'ги, и^ покланя'ются и^мᲆ. и^ сътвори'ша и^ꙁвая#нна, и^ прекланяюTся и^мъ.
16
Частину дерева спалює у вогні, іншою частиною варить м’ясо для їжі, смажить печеню і їсть досита, а також гріється і говорить: «добре, я зігрівся; відчув вогонь».
16
поl е^го и^жжеглъ е^сть ѓ^гнемъ, и^ полъ же е^го съж#же на ё'глїе і^ и^спече в ниX хлњбы`, и^ верхђ иX и^спече мя'со и^ ја^де и насыти'ся. и^ съгрњ` вс^я, реq. слаDко мнњ` ја^ко съгрњхᲆся, и^ ви'дњхъ ѓ%гнь.
17
А з залишків від того робить бога, ідола свого, поклоняється йому, падає перед ним і молиться йому, і говорить: «спаси мене, бо ти бог мій».
17
и^ съ ѓ^ста'вшаго же съᲄвори бо'га и^звая'на, преклоняеTся е^мђ, и^ покланя'еᲄся и^ мо'лится е^мђ, гл~я, и^ꙁбави м^я ја%ко б~ъ мо'и е^си т^ы.
18
Не знають і не розуміють вони: Він закрив очі їхні, щоб не бачили, і серця їхні, щоб не розуміли.
18
не ё^вњ'дњша смы'слит^и, ја%ко ѓ^темнњстњ ѓ%чи иX гля'даᲄи, и^ разђмњти срDцемъ иX.
19
І не візьме він цього до свого серця, і немає у нього стільки знання і глузду, щоб сказати: «половину його я спалив у вогні і на вугіллі його спік хліб, засмажив м’ясо і з’їв; а із залишку його чи не зроблю я мерзоту? чи буду поклонятися шматку дерева?»
19
и^ не помы'сли въ дш~и свое'и, н^и ё^вњдњ смышленїем#. ја%ко по'лъ е^го и^ж#жеглъ е^сть ѓ^гнемъ, і^ и^спеклъ еs въ ё%глїеX е^го хлњ'бы, і^ и^спеклъ мя'са и^ ја%лъ е^сть. и^ ѓ^ста'в#шее е^го вᲆ ме'рꙁосᲄь сътвори`, и^ покла'няю^тся е^мђ.
20
Він ганяється за пилом; обмануте серце ввело його в оману, і він не може звільнити душу свою і сказати: «чи не обман у правій руці моїй?»
20
ё^вњждь ја%ко пе'пелъ е^сть срDце иX и^ прельща'ются, и^ н^и е^ді'нъ мо'жетъ дш~а свое'я и^ꙁба'вити. ви'дњте и^ не рцњте ја%ко л#жа вᲆ десницы мое'и”
21
Пам’ятай це, Якове й Ізраїлю, бо ти раб Мій; Я утворив тебе: раб Мій ти, Ізраїль, не забувай Мене.
21
Помяни сїя і^а'кове і^и^л~ю, ја%ко ра'бᲆ мои е^си т^ы. сътвориX т^я раба` мое^го і^и^л~ю и^ т^ы не ꙁабываи мене.
22
Згладжу беззаконня твої, як туман, і гріхи твої, як хмару; звернися до Мене, бо Я відкупив тебе.
22
се б^о потроX ја^ко ѓ%блак# беꙁако'нїя твоя`, и^ ја%ко примракъ грњхи твоя`. ѓ^брати'ся къ мнњ` і^ и^зба'влю т^я”
23
Торжествуйте, небеса, бо Господь створив це. Викликуйте, глибини землі; шуміть з радости, гори, ліс і всі дерева у ньому; бо відкупив Господь Якова і прославиться в Ізраїлі.
23
Ра'дђитеся нб~са ја%ко помилова б~ъ і^ил~я. въстрђби'те ѓ^снова'нїя ꙁе'мная, въꙁопїиᲄе го'ры съ веселїемъ, и^ холми и^ вся'ко дре'во е^же насадихᲆ. ја%ко и^ꙁба'ви б~ъ і^а'кова і^и^л~ь просла'вится”
24
Так говорить Господь, Який відкупив тебе й утворив тебе від утроби материнської: Я Господь, Який створив усе, один розпростер небеса і Своєю силою розстелив землю,
24
Си'це гл~еT г~ь и^збави'выи т^я и^ созDавыи т^я эT чре'ва. а^зъ г~ь съвер#ша'яи вс^е, протягоX нб~о е^ді'нъ и^ ё^твердиX зеMлю.
25
Який робить нікчемними знамення лжепророків і виявляє безумство чарівників, мудреців проганяє назад і знання їх робить дурістю,
25
кт^о и%нъ рас#сы'плетъ ꙁна'менїя ё^тробныхъ влъхвова'нїи и^ волшᲆбы эT срDца. эTвращая мђ'дрыя воспяᲄъ и^ совњты и^хъ ѓ^бђа'я.
26
Який утверджує слово раба Свого і здійснює висловлювання Своїх посланців, Який говорить Єрусалиму: «ти будеш населений», і містам Іудиним: «ви будете побудовані, й руїни його Я відновлю»,
26
и^ ё^ставля'а гл~ы раба` свое^го, и^ совњтъ вњститеl твои^хъ съвръша'яи” Гл~я і^ерsли'мђ насели'шися. и^ гра'домъ і^ё^де'искимъ, ја^ко въꙁгради'теся и^ пђсᲄы'ня е^го просїя'ются”
27
Який безодні говорить: «висохни!» і ріки твої Я висушу,
27
Гл~яи беꙁDнњ ѓ^пђстње'ши, и^ рᲇки твоа` посђшђ.
28
Який говорить про Кира: пастир Мій, і він виконає усю волю Мою і скаже Єрусалиму: «ти будеш побудований!» і храму: «ти будеш заснований!»
28
гл~яи кљ=рђ смы'слиᲄи, и^ вс^я воля моа` сътвориши” Гл~яи і^ерsли'мђ воZгради'шися, и^ храM ст~ыи мо'и ѓ^снђю`”