¹

Так говорить Господь помазаникові Своєму Киру: Я тримаю тебе за праву руку, щоб підкорити тобі народи, і зніму пояси зі стегон царів, щоб відчинялися для тебе двері, й ворота не зачинялися;

¹

Си́це глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ пома́занному моєму́ ки́ру, єго́же удержа́хъ за десни́цу, повину́ти предъ ни́мъ язы́ки, и крѣ́пость царе́й разрушу́, отве́рзу предъ ни́мъ врата́, и гра́ди не затворя́тся:

²

Я піду перед тобою і гори вирівняю, мідні двері розтрощу і запори залізні зламаю;

²

а́зъ предъ тобо́ю пойду́ и го́ры уравню́, врата́ мѣ́дяная сокрушу́ и вереи́ желѣ́зныя сломлю́,

³

і віддам тобі збережені у тайні скарби і приховані багатства, щоб ти пізнав, що Я Господь, який називає тебе на ім’я, Бог Ізраїлів.

³

и да́мъ ти́ сокро́вища те́мная сокрове́нная: неви́димая отве́рзу тебѣ́, да увѣ́си, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й прозыва́я и́мя твоє́, Бо́гъ Ізра́илевъ.

⁴

Заради Якова, раба Мого, й Ізраїля, обраного Мого, Я назвав тебе на ім’я, вшанував тебе, хоча ти не знав Мене.

⁴

Ра́ди раба́ моєго́ Іа́кова и Ізра́иля избра́ннаго моєго́, а́зъ прозову́ тя́ и́менемъ твои́мъ и пріиму́ тя:

⁵

Я Господь, і немає іншого; немає Бога, крім Мене; Я перепоясав тебе, хоча ти не знав Мене,

⁵

ты́ же не позна́лъ єси́ мене́, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ, и нѣ́сть ра́звѣ мене́ єще́ Бо́га: укрѣпи́хъ тя́, и не позна́лъ єси́ мене́,

⁶

щоб дізналися від сходу сонця і від заходу, що немає, крім Мене; Я Господь, і немає іншого.

⁶

да бы́ша увѣ́дѣли, и́же от восто́къ со́лнечныхъ и и́же от за́падъ, я́ко нѣ́сть Бо́гъ ра́звѣ мене́: а́зъ Госпо́дь Бо́гъ, и нѣ́сть єще́.

⁷

Я утворюю світло і творю пітьму, роблю мир і роблю біди; Я, Господь, роблю усе це.

⁷

А́зъ устро́ивый свѣ́тъ и сотвори́вый тму́, творя́й ми́ръ и зи́ждяй зла́я, а́зъ Госпо́дь Бо́гъ, творя́й сія́ вся́.

⁸

Кропіть, небеса, звище, і хмари нехай проливають правду; нехай розкриється земля і приносить спасіння, і нехай виростає разом правда. Я, Господь, творю це.

⁸

Да возра́дуєтся не́бо свы́ше, и о́блацы да кропя́тъ пра́вду: да прозя́бнетъ земля́, и да прорасти́тъ ми́лость, и пра́вду да прозя́бнетъ вку́пѣ: а́зъ є́смь Госпо́дь созда́вый тя́.

⁹

Горе тому, хто сперечається з Творцем своїм, черепок з черепків земних! Чи скаже глина гончару: «що ти робиш?» і твоя справа чи скаже про тебе: «у нього немає рук»?

⁹

Что́ лу́чшеє устро́ихъ я́ко гли́ну скуде́льничу? єда́ оря́й ора́ти бу́детъ зе́млю ве́сь де́нь? єда́ рече́тъ бре́ніє скуде́льнику: что́ твори́ши, я́ко не дѣ́лаєши, ниже́ и́маши ру́къ, єда́ отвѣща́єтъ зда́ніє созда́вшему є́?

¹⁰

Горе тому, хто говорить батькові: «навіщо ти породив мене на світ?», а матері: «навіщо ти народила мене?»

¹⁰

єда́ глаго́летъ отцу́: что́ роди́ши? и ма́тери: что́ чревоболи́ши?

¹¹

Так говорить Господь, Святий Ізраїля і Творець його: ви запитуєте Мене про майбутнє синів Моїх і хочете Мені вказувати у ділі рук Моїх?

¹¹

Я́ко та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ, святы́й Ізра́илевъ, сотвори́вый гряду́щая: вопроси́те мене́ о сынѣ́хъ мои́хъ и о дще́рехъ мои́хъ, и о дѣ́лѣхъ руку́ моє́ю заповѣ́дите мнѣ́.

¹²

Я створив землю і створив на ній людину; Я — Мої руки розпростерли небеса, і всьому воїнству їх дав закон Я.

¹²

А́зъ сотвори́хъ зе́млю и человѣ́ка на не́й, а́зъ руко́ю моє́ю утверди́хъ не́бо, а́зъ всѣ́мъ звѣзда́мъ заповѣ́дахъ.

¹³

Я воздвиг його в правді й вирівняю усі путі його. Він побудує місто Моє і відпустить полонених Моїх, не за викуп і не за дари, — говорить Господь Саваоф.

¹³

А́зъ возста́вихъ єго́ со пра́вдою царя́, и вси́ путіє́ єго́ пра́вы: се́й сози́ждетъ гра́дъ мо́й и плѣне́ніє люді́й мои́хъ возврати́тъ, не по мздѣ́, ни по даро́мъ, рече́ Госпо́дь Савао́ѳъ.

¹⁴

Так говорить Господь: труди єгиптян і торгівля ефіоплян, і савейці, люди рослі, до тебе перейдуть і будуть твоїми; вони підуть за тобою, у кайданах прийдуть і впадуть перед тобою, і будуть благати тебе, говорячи: у тебе тільки Бог, і немає іншого Бога.

¹⁴

Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Савао́ѳъ: утруди́ся Єги́петъ и ку́пли єѳіо́пскія, и Саваі́мстіи му́жіє высо́цыи къ тебѣ́ пре́йдутъ и тебѣ́ бу́дутъ раби́, и вслѣ́дъ тебе́ по́йдутъ свя́зани у́зами ручны́ми, и пре́йдутъ къ тебѣ́ и покло́нятся тебѣ́, и въ тебѣ́ помо́лятся, я́ко въ тебѣ́ Бо́гъ є́сть, и реку́тъ: нѣ́сть Бо́га ра́звѣ тебе́:

¹⁵

Істинно Ти Бог потаємний, Бог Ізраїлів, Спаситель.

¹⁵

ты́ бо єси́ Бо́гъ, и не вѣ́дѣхомъ, Бо́гъ Ізра́илевъ Спа́съ.

¹⁶

Усі вони будуть посоромлені й осоромлені; разом з ними із соромом підуть і всі, що роблять ідолів.

¹⁶

Постыдя́тся и посра́мятся вси́ проти́вящіися єму́ и по́йдутъ въ студѣ́: обновля́йтеся ко мнѣ́, о́строви.

¹⁷

Ізраїль же буде спасенний спасінням вічним у Господі; ви не будете посоромлені й осоромлені довіку.

¹⁷

Ізра́иль спаса́єтся от Го́спода спасе́ніємъ вѣ́чнымъ: не постыдя́тся, ни посра́мятся да́же до вѣ́ка ктому́.

¹⁸

Бо так говорить Господь, Який створив небеса, Він, Бог, Який утворив землю і створив її; Він утвердив її, не марно створив її; Він утворив її для проживання: Я Господь, і немає іншого.

¹⁸

Зане́ та́ко глаго́летъ Госпо́дь сотвори́вый не́бо, се́й Бо́гъ показа́вый зе́млю и сотвори́вый ю́, то́й раздѣли́ ю́, не вотще́ сотвори́ ю́, но на вселе́ніє созда́ ю́: а́зъ є́смь Госпо́дь, и нѣ́сть ктому́.

¹⁹

Не таємно Я говорив, не у темному місці землі; не говорив Я племені Якова: «марно шукаєте Мене». Я Господь, Який проголошує правду, Який відкриває істину.

¹⁹

Не о́тай глаго́лахъ, ни въ те́мнѣ мѣ́стѣ земли́: не реко́хъ пле́мени Іа́ковлю: су́єтнаго взыщи́те. А́зъ є́смь, а́зъ є́смь Госпо́дь глаго́ляй пра́вду и возвѣща́яй и́стину.

²⁰

Зберіться і прийдіть, наблизьтеся усі, уцілілі з народів. Невігласи ті, які носять дерев’яного свого ідола і моляться богу, який не спасає.

²⁰

Собери́теся и пріиди́те, совѣща́йтеся вку́пѣ, спаса́єміи от язы́къ. Не разумѣ́ша воздви́жущіи дре́во изва́яніє своє́ и моля́щеся бого́мъ, и́же не спаса́ютъ.

²¹

Оголосіть і скажіть, порадившись між собою: хто звістив це з давніх часів, наперед сказав це? Чи не Я Господь? і немає іншого Бога, крім Мене, Бога праведного і спасительного немає, крім Мене.

²¹

А́ще возвѣстя́тъ, да прибли́жатся, да увѣ́дятъ вку́пѣ, кто́ слы́шана сотвори́ сія́ испе́рва? Тогда́ возвѣсти́ся ва́мъ: а́зъ Бо́гъ, и нѣ́сть ино́го ра́звѣ мене́, пра́веденъ и спаси́тель, нѣ́сть кромѣ́ мене́.

²²

До Мене наверніться, і будете спасенні, усі кінці землі, бо я Бог, і немає іншого.

²²

Обрати́теся ко мнѣ́ и спасе́теся, и́же от кра́я земна́го: а́зъ є́смь Бо́гъ, и нѣ́сть ино́го.

²³

Мною клянуся: з уст Моїх виходить правда, слово незмінне, що переді Мною схилиться усяке коліно, Мною буде клястися усякий язик.

²³

Клену́ся мно́ю сами́мъ, а́ще не изы́детъ изо у́стъ мои́хъ пра́вда, словеса́ моя́ не возвратя́тся: я́ко мнѣ́ покло́нится вся́ко колѣ́но, и исповѣ́стся вся́къ язы́къ богови, глаго́ля:

²⁴

Тільки у Господа, — будуть говорити про Мене, — правда і сила; до Нього прийдуть і посоромляться усі, що ворогували проти Нього.

²⁴

пра́вда и сла́ва къ нему́ пріи́детъ: и посра́мятся вси́ отлуча́ющіися.

²⁵

Господом буде виправдане і прославлене усе плем’я Ізраїлеве.

²⁵

От Го́спода оправдя́тся, и о Бо́зѣ просла́вится все́ сѣ́мя сыно́въ Ізра́илевыхъ.