¹

Зійди і сядь на порох, дівчино, дочко Вавилона; сиди на землі: престолу немає, дочко халдеїв, і надалі не будуть називати тебе ніжною і розкішною.

¹

Сни1ди, сsди на земли2, дёво, дщи2 вавmлHнz, вни1ди во тмY [По и3ны6мъ: сsди на зeмлю.], дщи2 халдeйска, ћкw не приложи1ши ксемY прозывaтисz мzгкA и3 ю4на.

²

Візьми жорна і мели борошно; зніми покривало твоє, підбери поділ, відкрий гомілки, переходь через ріки:

²

Возми2 жeрновы, мели2 мукY, tкрhй покрывaло твоE, tкрhй сэди6ны, возсучи2 г0лєни, прейди2 рёки:

³

відкриється нагота твоя, і навіть видний буде сором твій. Звершу помсту і не пощаджу нікого.

³

tкрhетсz стyдъ тв0й, kвsтсz ўкори6зны тво‰, прaведное t тебє2 возмY, ктомY не предaмъ человёкwмъ.

⁴

Відкупитель ваш — Господь Саваоф ім’я Йому, Святий Ізраїлів.

⁴

РечE и3збaвивый тS гDь саваHfъ, и4мz є3мY с™hй ї}левъ:

⁵

Сиди мовчки і піди у темряву, дочко халдеїв: бо надалі не будуть називати тебе господинею царств.

⁵

сsди ўмилeна, вни1ди во тмY, дщи2 халдeйска, ксемY не прозовeшисz крёпость цaрства.

⁶

Я прогнівався на народ Мій, принизив спадщину Мою і віддав їх у руки твої; а ти не виявила їм милосердя, на старця накладала украй тяжке ярмо твоє.

⁶

Разгнёвахсz на лю1ди мо‰, њскверни1ла є3си2 наслёдіе моE: ѓзъ вдaхъ | въ рyку твою2, тh же не далA и5мъ ми1лости, стaрчій kрeмъ њтzгчи1ла є3си2 ѕэлw2

⁷

І ти говорила: «вічно буду господинею», а не уявляла того у розумі твоєму, не думала, що буде опісля.

⁷

и3 реклA є3си2: въ вёкъ бyду владhчица: не помhслила є3си2 си1хъ въ сeрдцы твоeмъ, нижE помzнyла є3си2 послёднихъ:

⁸

Але нині вислухай це, зніжена, що живеш безтурботно, говориш у серці своєму: «я, — й іншої подібної до мене немає; не буду сидіти вдовою і не буду знати втрати дітей».

⁸

нн7э же слhши сіE, ю4наz, сэдsщаz, ўповaющаz, глаг0лющаz въ сeрдцы своeмъ: ѓзъ є4смь, и3 нёсть и3нhz, не сsду вдов0ю и3 не познaю сиротствA.

⁹

Але раптово, в один день, прийде до тебе те й інше, втрата дітей і вдівство; повною мірою прийдуть вони на тебе, незважаючи на безліч чародійств твоїх і на велику силу чаклувань твоїх.

⁹

Нн7э же пріи1дутъ на тS двA сі‰ внезaпу во є3ди1нъ дeнь, безчaдіе и3 вдовство2 внезaпу пріи1детъ на тS, въ волшeбствэ твоeмъ и3 въ крёпости волхвHвъ твои1хъ ѕэлw2,

¹⁰

Бо ти сподівалася на лиходійство твоє, говорила: «ніхто не бачить мене». Мудрість твоя і знання твоє — вони збили тебе з путі; і ти говорила у серці твоєму: «я, і ніхто, крім мене».

¹⁰

въ надёzніи ѕл0бы твоеS: тh бо реклA є3си2: ѓзъ є4смь, и3 нёсть и3нhz: ўвёждь, ћкw смышлeніе си1хъ и3 блужeніе твоE бyдетъ тебЁ срaмъ: и3 реклA є3си2 сeрдцемъ свои1мъ: ѓзъ є4смь, и3 нёсть и3нhz.

¹¹

І прийде на тебе біда: ти не дізнаєшся, звідки вона підніметься; і нападе на тебе біда, якої ти не в силах будеш відвернути, і раптово прийде на тебе згуба, про яку ти і не думаєш.

¹¹

И# пріи1детъ на тS пaгуба, и3 не ўвёси, пр0пасть, и3 впадeши въ ню2: и3 пріи1детъ на тS печaль, и3 не возм0жеши чистA бhти: и3 пріи1детъ на тS внезaпу пaгуба, и3 не ўвёси.

¹²

Залишайся ж зі своїми чаклуваннями і з безліччю чародійств твоїх, якими ти займалася від юности твоєї: можливо, допоможеш собі, можливо, встоїш.

¹²

Стaни нн7э съ волхвы6 твои1ми и3 со мн0гими ч†ры твои1ми, и5мже научи1ласz є3си2 и3з8 ю4ности твоеS, ѓще возм0гутъ ти2 помощи2.

¹³

Ти стомлена безліччю порад твоїх; нехай же виступлять спостерігачі небес і звіздарі й віщуни по новомісяччях, і спасуть тебе від того, що повинно статися з тобою.

¹³

Ўтруди1ласz є3си2 въ совётэхъ твои1хъ: да стaнутъ нн7э и3 спасyтъ тS ѕвэздочeтцы небесE, смотрsющіи ѕвёздъ, да возвэстsтъ ти2, что2 и4мать на тS пріити2.

¹⁴

Ось вони, як солома: вогонь спалив їх, — не визволили душі своєї від полум’я; не залишилося ні вугілля, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти біля нього.

¹⁴

СE, вси2 ћкw хврaстіе nгнeмъ погорsтъ и3 не и3з8и1мутъ души2 своеS и3з8 плaмене, понeже и4маши ќгліе џгненное, сsди на ни1хъ.

¹⁵

Такими стали для тебе ті, з якими ти трудилася, з якими вела торгівлю від юности твоєї. Кожен побрів у свій бік; ніхто не рятує тебе.

¹⁵

Сjи бyдутъ тебЁ п0мощь: труди1ласz є3си2 въ преложeніи t ю4ности, человёкъ сaмъ въ себЁ прельсти1сz, тебё же не бyдетъ спасeніz.