Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Слухайте це, доме Якова, що називаєтеся ім’ям Ізраїля і походите від джерела Іудиного, клянетеся ім’ям Господа і сповідуєте Бога Ізраїлевого, хоча не за істиною і не за правдою.
1
Слы'ши сїя до'ме і^а'ковль, проꙁва'нїи и%менемᲆ і^и^л~евыM і^ и^ꙁшеDшеи и^зъ і^ё'ды. кленђщеися и'менемъ г~а б~а і^и^л~ева, помина'ющеися не съ и'стинною ни съ пра'вдою,
2
Бо вони називають себе тими, хто походить від святого міста і спираються на Бога Ізраїлевого; Господь Саваоф — ім’я Йому.
2
и^ придержа'щїися и^мени гра'да ст~го, и^ къ б~ђ і^и^л~евђ ё^твержа'ющеся” г~ь саваѓ'џъ и'мя е^мђ”
3
Минуле Я задовго оголошував; з Моїх уст виходило воно, і Я звіщав це і раптово робив, і все збувалося.
3
Прь'вая лњта совњстихъ, і^ и^ꙁъ ё'стъ мои^хъ и^ꙁы'иде, и^ слы'шано бысть. внеꙁа'пђ сътворихъ и^ наиде.
4
Я знав, що ти впертий, і що у шиї твоїй жили залізні, і чоло твоє — мідне;
4
вњдя ја%ко жестокъ е^си, и^ жи'ла желњꙁна вы'я твоя, и^ чело твое мњдяно.
5
тому й оголошував тобі задовго до того, як це приходило, і пред’являв тобі, щоб ти не сказав: «ідол мій зробив це, й істукан мій і вирізьблений мій повелів цьому бути».
5
и^ совњсти'хъ т^и прьвая, прежде пришествїа на' тя, и^ слы'шано тебᲇ сътвори'хъ. не рцы` ја%ко кђми'ры мн^њ сътвори'ша сїя, и^ не рцы` ја%ко и^ꙁвая'нїи и^ слїянїи ꙁаповњдаша мн^њ.
6
Ти чув, — подивися на усе це! і невже ви не визнаєте́ цього? А нині Я звіщаю тобі нове і таємне, і ти не знав цього.
6
слы'шасте все вы` и^ не раꙁђмњсте. н^о и^ слы'шано тебњ сътвори'х# новая эT нн~њ е^мђже бы'ти,
7
Воно відбулося нині, а не задовго і не за день, і ти не чув про те, щоб ти не сказав: «ось! я знав це».
7
и^ не рече нн~њ бђдеT а^ не прежде, и^ не въ прьвыя дн~и слы'шаl е^си с^е. не рцы ја%ко вњдњ сїя,
8
Ти і не чув і не знав про це, і вухо твоє не було раніше відкрите; бо Я знав, що ти вчиниш віроломно, і від самої утроби материнської ти прозваний відступником.
8
ни вњдњлъ е^си, ни раꙁђмњлъ е^си и^сперва, нњси эTврьꙁлъ ё'шїю свое^ю. вњдњхъ б^о ја%ко похђля` похђли'ши, и^ беꙁако'нникъ е^ще эT чрева проꙁовешися.
9
Заради імені Мого відкладав гнів Мій, і заради слави Моєї утримував Себе від знищення тебе.
9
и%мени мое^го ра'ди покажђ т^и ја%рость мою, и^ сла'вная моя наведђ` на' тя, да не потреблю` тебе.
10
Ось, Я розплавив тебе, але не як срібло; випробував тебе у горнилі страждання.
10
се` прода'хъ т^я не сребра` ра'ди и^ꙁбра'х же т^я ис пе'щи ё^бо'жества.
11
Заради Себе, заради Себе Самого роблю це, — бо яке було б нарікання на ім’я Моє! слави Моєї не дам іншому.
11
мене ра'ди сътворю` т^и ја%ко мое и'мя ѓ^скверняеTся, и^ сла'вы своея и'номђ не да'мъ”
12
Послухай Мене, Якове та Ізраїлю, покликаний Мій: Я той же, Я перший і Я останній.
12
Послђшаи мене і^а'кове і^и^л~ю е^гоже а^ꙁъ приꙁыва'ю а^ꙁъ е^смь прьвыи, а^ꙁъ же е^смь въ вњк#.
13
Моя рука заснувала землю, і Моя правиця розпростерла небеса; покличу їх, і вони постануть разом.
13
и^ рђка` моя ѓ^снова` ꙁе'млю, и^ десни'цA моя ё^тверди` нб~о. приꙁовђ` я& и^ ста'нђтъ въкђпњ,
14
Зберіться усі і слухайте: хто між ними передрік це? Господь полюбив його, і він виконає волю Його над Вавилоном і виявить силу Його над халдеями.
14
и^ съберђтся вси` и^ ё^слы'шатъ. кт^о и^мъ съвњсти'тъ сїя, любя' тя сътвори'хъ во'лю твою въ вављ=лонњ, вꙁя'ти племя` халде'иско.
15
Я, Я сказав, і прикликав його; Я привів його, і путь його буде благоуспішною.
15
а^ꙁъ гл~ахъ, а^з# въꙁва'хъ, и^ приведо'хъ и&, и^ ё^годиX пђть е^го.
16
Приступіть до Мене, слухайте це: Я і спочатку говорив не таємно; з того часу, як це відбувається, Я був там; і нині послав Мене Господь Бог і Дух Його.
16
пристђпи'те къ мн^њ и^ слы'шите сїя, и^сперва нњњсмь ѓ^та'и гл~алъ. эT того ча'сђ прьвеи неже были`, т^о тђ` бњхъ” И$ нн~њ г~ь посла` м^я, и^ дх~ъ е^го”
17
Так говорить Господь, Відкупитель твій, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, Який навчає тебе корисного, Який веде тебе тим шляхом, яким слід тобі йти.
17
Тако гл~еT г~ь, и^ꙁба'вивыи тя ст~ыи і^и^л~евъ. а^ꙁᲆ е^смь г~ь б~ъ твои, накаꙁаX т^я ја%коже ѓ^брњсти тебњ пTђ по немђже поидеши.
18
О, якби ти дослухався до заповідей Моїх! тоді мир твій був би як ріка, і правда твоя — як хвилі морські.
18
и^ а'ще бы послђшалъ за'повᲇдїи моиX, т^о бы'л бы ё^бо а^ки рᲇка` ми'ръ твои и^ пра'вда ᲄвоа ја^ко волна` морьска'а
19
І сíм’я твоє було б як пісок, і те, що походить від стегон твоїх, — як піщинки: не згладилось би, не знищилось би ім’я його переді Мною.
19
и^ было б^ы ё^бо ја^ко пњсоk сњмя твое`, і^ и^с#ча'дїа чре'ва твое^го ја%ко пе'рсть ꙁеMнаа. и^ нн~њ не потреби'шися ниy поги'бнеT і^мя твое` предо мно'ю.
20
Виходьте з Вавилона, біжіть від халдеїв, із гласом радости звіщайте і проповідуйте це, поширюйте цю звістку до меж землі; говоріть: «Господь відкупив раба Свого Якова».
20
и^зы'ди эT вављ=лона бᲇжа эT хаlд'еи. глаs ра'дости совњстите и^ да слы'шано сїе бђдеT, вᲆзвњсᲄите даy до послDњниX зеMли. гл~ите ја%ко і^ꙁба'вилᲆ еs г~ь раба` своеh і^а'кова.
21
І не мають вони спраги у пустелях, через які Він веде їх: Він виточує їм воду з каменя; розсікає скелю, і ллються води.
21
и^ а'ще вожа'ждTђ в# пђсᲄы'ни приведеT иX и^ во'дђ і^с ка'мени і^зведеT и^мᲆ, раZсядеTся ка'меn и^ потечеT вода` и^ пїюT лю'дїе мои`.
22
Нечестивим же немає миру, — говорить Господь.
22
нsњ ра'доватися нечесᲄи'выM гл~еT г~ь”