Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 48
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Слухайте це, доме Якова, що називаєтеся ім’ям Ізраїля і походите від джерела Іудиного, клянетеся ім’ям Господа і сповідуєте Бога Ізраїлевого, хоча не за істиною і не за правдою.
1
Услы́шите сія́, до́ме Іа́ковль, прозва́нніи и́менемъ Ізра́илевымъ и изше́дшіи изъ Іу́ды, клену́щіися и́менемъ Го́спода Бо́га Ізра́илева, помина́ющіи не со и́стиною, ниже́ со пра́вдою,
2
Бо вони називають себе тими, хто походить від святого міста і спираються на Бога Ізраїлевого; Господь Саваоф — ім’я Йому.
2
и придержа́щіися и́мени гра́да свята́го, и о Бо́зѣ Ізра́илевѣ подтвержда́ющіися: Госпо́дь Савао́ѳъ и́мя єму́.
3
Минуле Я задовго оголошував; з Моїх уст виходило воно, і Я звіщав це і раптово робив, і все збувалося.
3
Пре́ждняя єще́ возвѣсти́хъ, и изъ у́стъ мои́хъ изыдо́ша, и слы́шано бы́сть: внеза́пу сотвори́хъ, и на́йде.
4
Я знав, що ти впертий, і що у шиї твоїй жили залізні, і чоло твоє — мідне;
4
Вѣ́мъ, я́ко же́стокъ єси́, и жи́ла желѣ́зна вы́я твоя́, и чело́ твоє́ мѣ́дяно.
5
тому й оголошував тобі задовго до того, як це приходило, і пред’являв тобі, щоб ти не сказав: «ідол мій зробив це, й істукан мій і вирізьблений мій повелів цьому бути».
5
И возвѣсти́хъ ти́, я́же дре́вле, пре́жде не́же пріити́ на тя́: слы́шана тебѣ́ сотвори́хъ, да не когда́ рече́ши, я́ко і́доли мнѣ́ сія́ сотвори́ша, и не рцы́, я́ко изва́янная и слія́нная заповѣ́даша мнѣ́.
6
Ти чув, — подивися на усе це! і невже ви не визнаєте́ цього? А нині Я звіщаю тобі нове і таємне, і ти не знав цього.
6
Слы́шасте вся́, и вы́ не разумѣ́сте: но и слы́шана тебѣ́ сотвори́хъ но́вая отны́нѣ, я́же и́мутъ бы́ти:
7
Воно відбулося нині, а не задовго і не за день, і ти не чув про те, щоб ти не сказав: «ось! я знав це».
7
и не ре́клъ єси́: ны́нѣ быва́ютъ, а не пре́жде, и не въ пре́жднія дни́ слы́шалъ єси́ сія́: не рцы́: є́й, вѣ́мъ сія́.
8
Ти і не чув і не знав про це, і вухо твоє не було раніше відкрите; бо Я знав, що ти вчиниш віроломно, і від самої утроби материнської ти прозваний відступником.
8
Не вѣ́дѣлъ єси́, ниже́ разумѣ́лъ єси́, ниже́ испе́рва отверзо́хъ ушеса́ твоя́: вѣ́дѣхъ бо, я́ко отверга́я отри́неши и беззако́нникъ єще́ от чре́ва прозове́шися.
9
Заради імені Мого відкладав гнів Мій, і заради слави Моєї утримував Себе від знищення тебе.
9
И́мене моєго́ ра́ди покажу́ ти я́рость мою́, и сла́вная моя́ наведу́ на тя́, да не потреблю́ тебе́.
10
Ось, Я розплавив тебе, але не як срібло; випробував тебе у горнилі страждання.
10
Се́, прода́хъ тя́ не сребра́ ра́ди: изъя́хъ же тя́ изъ пе́щи убо́жества.
11
Заради Себе, заради Себе Самого роблю це, — бо яке було б нарікання на ім’я Моє! слави Моєї не дам іншому.
11
Мене́ ра́ди сотворю́ ти́, я́ко моє́ и́мя оскверня́єтся, и сла́вы моєя́ ино́му не да́мъ.
12
Послухай Мене, Якове та Ізраїлю, покликаний Мій: Я той же, Я перший і Я останній.
12
Послу́шай мене́, Іа́кове и Ізра́илю, єго́же а́зъ призыва́ю: а́зъ є́смь пе́рвый и а́зъ є́смь во вѣ́къ.
13
Моя рука заснувала землю, і Моя правиця розпростерла небеса; покличу їх, і вони постануть разом.
13
И рука́ моя́ основа́ зе́млю, и десни́ца моя́ утверди́ не́бо: призову́ я́, и ста́нетъ вку́пѣ,
14
Зберіться усі і слухайте: хто між ними передрік це? Господь полюбив його, і він виконає волю Його над Вавилоном і виявить силу Його над халдеями.
14
и соберу́тся вси́ и услы́шатъ: кто́ и́мъ возвѣсти́ сія́? любя́ тя́ сотвори́хъ во́лю твою́ надъ Вавило́номъ, є́же отъя́ти пле́мя Халде́йско.
15
Я, Я сказав, і прикликав його; Я привів його, і путь його буде благоуспішною.
15
А́зъ глаго́лахъ, а́зъ призва́хъ, приведо́хъ и́, и благопоспѣши́тъ пу́ть єго́.
16
Приступіть до Мене, слухайте це: Я і спочатку говорив не таємно; з того часу, як це відбувається, Я був там; і нині послав Мене Господь Бог і Дух Його.
16
Приступи́те ко мнѣ́ и слы́шите сія́, испе́рва не о́тай глаго́лахъ: єгда́ быва́ху, та́мо бѣ́хъ, и ны́нѣ Госпо́дь Госпо́дь посла́ мя и Ду́хъ єго́.
17
Так говорить Господь, Відкупитель твій, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, Який навчає тебе корисного, Який веде тебе тим шляхом, яким слід тобі йти.
О, якби ти дослухався до заповідей Моїх! тоді мир твій був би як ріка, і правда твоя — як хвилі морські.
18
И а́ще бы єси́ послу́шалъ за́повѣдій мои́хъ, то́ бы́лъ бы у́бо а́ки рѣка́ ми́ръ тво́й, и пра́вда твоя́ я́ко волна́ морска́я,
19
І сíм’я твоє було б як пісок, і те, що походить від стегон твоїх, — як піщинки: не згладилось би, не знищилось би ім’я його переді Мною.
19
и бы́ло бы я́ко песо́къ сѣ́мя твоє́, и исча́дія чре́ва твоєго́ я́ко пе́рсть земли́: ниже́ ны́нѣ потреби́шися, ниже́ поги́бнетъ и́мя твоє́ предо мно́ю.
20
Виходьте з Вавилона, біжіть від халдеїв, із гласом радости звіщайте і проповідуйте це, поширюйте цю звістку до меж землі; говоріть: «Господь відкупив раба Свого Якова».
20
Изы́ди от Вавило́на, бѣжа́й от халде́євъ: гла́съ ра́дости возвѣсти́те, и да слы́шано бу́детъ сіє́, возвѣсти́те да́же до послѣ́днихъ земли́, глаго́лите: изба́ви Госпо́дь раба́ своєго́ Іа́кова.
21
І не мають вони спраги у пустелях, через які Він веде їх: Він виточує їм воду з каменя; розсікає скелю, і ллються води.
21
И а́ще вжа́ждутъ, пусты́нею проведе́тъ и́хъ и во́ду изъ ка́мене изведе́тъ и́мъ: разся́дется ка́мень, и потече́тъ вода́, и испію́тъ лю́діє мои́.