Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 5
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Заспіваю Улюбленому моєму пісню Улюбленого мого про виноградник Його. В Улюбленого мого був виноградник на вершині плодючої гори,
і Він обніс його огорожею, й очистив його від каменів, і насадив у ньому добірні виноградні лози, і побудував вежу посередині його, і викопав у ньому точило, й очікував, що він принесе добрі грона, а він приніс дикі ягоди.
і залишу його у запустінні: не будуть ні обрізувати, ні обкопувати його, — і заросте він терням і бур’яном, і повелю хмарам не проливати на нього дощ.
6
И# њстaвлю віногрaдъ м0й, и3 ктомY не њбрёжетсz, нижE покопaетсz, и3 взhдетъ на нeмъ, ћкоже на лzди1нэ, тeрніе: и3 њблакHмъ заповёмъ, є4же не њдожди1ти на него2 дождS.
7
Виноградник Господа Саваофа є дім Ізраїлів, і мужі Іуди — улюблене насадження Його. І чекав Він правосуддя, але ось — кровопролиття; чекав правди, і ось — волання.
7
Віногрaдъ бо гDа саваHfа, д0мъ ї}левъ є4сть, и3 человёкъ їyдинъ н0вый сaдъ возлю1бленный: ждaхъ, да сотвори1тъ сyдъ, сотвори1 же беззак0ніе, и3 не прaвду, но в0пль.
8
Горе вам, хто приєднує дім до дому, хто приєднує поле до поля, так що іншим не залишається місця, начебто ви одні оселені на землі.
8
Г0ре совокуплsющымъ д0мъ къ д0му и3 село2 къ селY приближaющымъ, да бли1жнему tи1мутъ что2: є3дA вселитeсz є3ди1ни на земли2;
9
У вуха мої сказав Господь Саваоф: численні доми ці будуть порожні, великі і красиві — без мешканців;
9
Ўслhшашасz бо во ўшесёхъ гDа саваHfа сі‰: ѓще бо бyдутъ д0мове мн0зи, въ запустёніе бyдутъ вели1цыи и3 д0бріи, и3 не бyдутъ живyщіи въ ни1хъ:
10
десять ділянок у винограднику дадуть один бат, і хомер посіяного зерна ледь принесе ефу.
які говорять: «нехай Він поспішить і прискорить діло Своє, щоб ми бачили, і нехай наблизиться і прийде для виконання ради Святого Ізраїлевого, щоб ми пізнали!»
19
глаг0лющымъ: ск0рw да прибли1жатсz, ±же сотвори1тъ, да ви1димъ, и3 да пріи1детъ совётъ с™aгw ї}лева, да разумёемъ.
20
Горе тим, які зло називають добром, і добро — злом, пітьму вважають світлом, і світло — пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке — гірким!
За те, як вогонь з’їдає солому, і полум’я знищує сіно, так зотліє корінь їх, і цвіт їх розвіється, як порох; тому що вони відкинули закон Господа Саваофа і знехтували слово Святого Ізраїлевого.
24
Сегw2 рaди ћкоже сгори1тъ тр0сть t ќгліz џгненнагw и3 сожжeтсz t плaмене разгорёвшагwсz, к0рень и4хъ ћкw пeрсть бyдетъ, и3 цвётъ и4хъ ћкw прaхъ взhдетъ: не восхотёша бо зак0на гDа саваHfа, но сл0во с™aгw ї}лева раздражи1ша.
25
За те запалає гнів Господа на народ Його, і простягне Він руку Свою на нього й уразить його, так що здригнуться гори, і трупи їхні будуть як послід на вулицях. І при усьому цьому гнів Його не відвернеться, і рука Його ще буде простягнута.
25
И# воз8zри1сz гнёвомъ гDь саваHfъ на лю1ди сво‰, и3 наложи2 рyку свою2 на ни1хъ, и3 порази2 и5хъ: и3 раздражи1шасz г0ры, и3 бhша трyпи и4хъ ћкw гн0й посредЁ пути2. И# во всёхъ си1хъ не tврати1сz ћрость є3гw2, но є3щE рукA є3гw2 высокA.
26
І підніме прапор народам далеким, і дасть знак тому, хто живе на краю землі, — і ось, він легко і скоро прийде;
26
Воздви1гнетъ ќбw знaменіе во kзhцэхъ сyщихъ далeче и3 позви1ждетъ и5мъ t конє1цъ земли2, и3 сE, ск0рw лeгцэ грzдyтъ:
27
не буде у нього ні втомленого, ні знеможеного; жоден не задрімає і не засне, і не зніметься пояс зі стегон його, і не розірветься ремінь на взутті його;
27
не взaлчутъ, ни ўтрудsтсz, ни воздрeмлютъ, ни поспsтъ, ни распоsшутъ п0zсwвъ свои1хъ t чрeслъ свои1хъ, нижE раст0ргнутсz ремє1ни сапогHвъ и4хъ:
28
стріли його загострені, і всі луки його натягнуті; копита коней його подібні до кременю, і колеса його — як вихор;