¹

Звеселись, неплідна, яка не народжує; викликни і виголоси, яка не мучилася пологами; тому що у залишеної набагато більше дітей, ніж у тієї, яка має чоловіка, — говорить Господь.

¹

Възвесели'ся непло'ды неража'ю^щїа. воꙁ#гласи, и^ вᲆꙁопїи не болњ'вшїя. ја%ко мно'га ча'да пђсты'а па'че ниже л^и и^мђщїя мђжа”

²

Розшир місце намету твого, розшир покрівлі осель твоїх; не соромся, пусти довше шнури твої і утверди кілки твої;

²

Ре'че б^о г~ь раꙁшири мњсто хра'ма свое^го, и^ дворовъ твои^хъ пот#кни и^ не пощади, продолжи ё%жа своя` и^ колца своа. ё^крњпи'ся

³

бо ти поширишся праворуч і ліворуч, і потомство твоє заволодіє народами і населить спустошені міста.

³

е^ще на' десно и^ на лњ'во прострися, и^ племя` твое преи%метъ страны`. и^ гра'ды ѓ^пђстњвшая населитъ.

⁴

Не бійся, бо не будеш посоромлена; не знічуйся, бо не будеш у нарузі: ти забудеш посоромлення юности твоєї і не будеш більше згадувати про безславність удівства твого.

⁴

не бо'ися ја%ко ѓ^срами'ся” Ни эTвратися ја%ко ё^кори'ся, ја%ко срамленїе вњ'чное ꙁабђ'деши, и^ ё^кориꙁны вдов#ства твое^го не помянеши ктомђ`,

⁵

Тому що твій Творець є чоловік твій; Господь Саваоф — ім’я Його; і Відкупитель твій — Святий Ізраїлів: Богом усієї землі назветься Він.

⁵

ја%ко г~ь творя'и т^я. г~ь саваѓ'џъ и^мя е^мђ, и^ꙁбави'выи т^я. то'и б~ъ і^и^л~евъ все'и ꙁемли проꙁовеTся”

⁶

Бо як дружину, залишену і скорботну духом, закликає тебе Господь, і як дружину юности, яка була відкинута, — говорить Бог твій.

⁶

Не ја%ко л^и женђ` ѓ^ста'вленђ, і^ и^ꙁнемогшђ приꙁва т^я г~ь, не ја%ко ли женђ` и^ꙁъ ю'на ненави'дњнђ. реq б~ъ тво'и,

⁷

На малий час Я залишив тебе, але з великою милістю прийму тебе.

⁷

въ время ма'ло ѓ^ста'виX т^я, н^о съ млsтїю вели'кою поми'лђю т^я.

⁸

У полум’ї гніву Я приховав від тебе лице Моє на час, але вічною милістю помилую тебе, — говорить Відкупитель твій, Господь.

⁸

въ ја%рости ма'лњ эTвратиX лице свое` эT тебе, н^о млsтїю вᲇ'чною поми'ловаX т^я” Рече и^ꙁбави'выи т^я г~ь

⁹

Бо це для Мене, як води Ноя: як Я поклявся, що води Ноя не прийдуть більше на землю, так поклявся не гніватися на тебе і не дорікати тобі.

⁹

эT повони ја^же при но'и, с^е ми е^сть ја^коже кля'хъся е^мђ в то` время, ја%ко на' ꙁемлю не раз#гнњ'ватися преD тобо'ю кᲆ семђ`, н^и ја%ростїю свое'ю

¹⁰

Гори зрушаться і пагорби захитаються, — а милість Моя не відступить від тебе, і завіт миру Мого не похитнеться, — говорить Господь, Який милує тебе.

¹⁰

го'ры преста'вити, и^ холми твои` не подви'гнTђся Та'кождеже и^ эT мене млsть моя` не ѓ^скђдњ'етъ тебњ`, и^ завTњ ми'ра твое^го не преста'вится. рече б^о г~ь ми'лђяи т^я

¹¹

Бідна, яку кидає буря, безутішна! Ось, Я покладу камені твої на рубіні і зроблю основу твою із сапфірів;

¹¹

смирен#наго и^ расыпа'наh с^е ё^тњши'шися. с^е аZ ё^готова'ю тебњ а^н#фраћъ камы'къ тво'и, и^ ѓ^снова'нїю твоемђ сап#фиръ.

¹²

і зроблю вікна твої з рубінів і ворота твої — з перлин, і всю огорожу твою — із коштовних каменів.

¹²

и^ ꙁабра'ломъ твои^мъ и^а^спи'съ, и^ вра'томᲆ твои^мъ камы'къ криста'ль, и^ ѓ^граженїю твое^мђ камы'кᲆ и^з#бранныи.

¹³

І всі сини твої будуть навчені Господом, і великий мир буде у синів твоїх.

¹³

и^ вс^я сн~ы твоа наё^чены бм~ъ, и^ въ мно'ѕњ ми'рњ ча'да твоя`,

¹⁴

Ти утвердишся правдою, будеш далека від гноблення, бо тобі боятися немає чого, і від жаху, бо він не наблизиться до тебе.

¹⁴

и^ пра'вдою въꙁ#гради'шися. ё^дали'ся эT неправеDнаго, и^ не ё^бои'шися, и^ трђсъ не приближи'тся тебњ.

¹⁵

Ось, будуть озброюватися проти тебе, але не від Мене; хто б не озброївся проти тебе, впаде.

¹⁵

с^е прихо'ди прїидђтъ тебᲇ мно'ю, и^ к тебњ прибњгнђтъ”

¹⁶

Ось, Я створив коваля, який роздуває вугілля у вогні і робить знаряддя для своєї справи, — і Я творю губителя для знищування.

¹⁶

Се^ а^ꙁъ съгражђ т^я, не ја%ко кђꙁнецъ раꙁдыма'я главня` і^ и^ꙁнося съсђ'дъ на дњ'ло. а^зъ б^о съградихъ т^я не на па'гђбђ расы'пати

¹⁷

Жодне знаряддя, зроблене проти тебе, не буде успішним; і всякий язик, який буде змагатися з тобою на суді, — ти звинуватиш. Це є спадщина рабів Господа, виправдання їх від Мене, — говорить Господь.

¹⁷

ве'сь сосђдъ расыпа'ющъ. и^ на' тя не бл~гоё^гожђ, и^ ве'сь глаs и^же на' тя въста'нетъ на прю ѓ^долње'ши и^мъ всњмъ. пови'ннїи же твои бђдђтъ в немъ. с^е е^сть прича'стїе слђжа'щиM гв~и. и^ в^ы бђ'дете мнњ` правди'ви гл~етъ г~ь”