Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
У рік смерти царя Озії бачив я Господа, Який сидить на престолі високому і величному, і краї риз Його наповнювали весь храм.
1
И# бhсть въ лёто, въ нeже ќмре nзjа цaрь, ви1дэхъ гDа сэдsща на пrт0лэ выс0цэ и3 превознесeннэ, и3 и3сп0лнь д0мъ слaвы є3гw2.
2
Навколо Нього стояли серафими; у кожного з них по шість крил: двома закривав кожен лице своє, і двома закривав ноги свої, і двома літав.
2
И# серафjми стоsху w4крестъ є3гw2, шeсть кри1лъ є3ди1ному и3 шeсть кри1лъ друг0му: и3 двэмA ќбw покрывaху ли1ца сво‰, двэмa же покрывaху н0ги сво‰ и3 двэмA летaху.
3
І взивали вони один до одного і говорили: Святий, Святий, Святий Господь Саваоф! уся земля повна слави Його!
3
И# взывaху дрyгъ ко дрyгу и3 глаг0лаху: с™ъ, с™ъ, с™ъ гDь саваHfъ: и3сп0лнь всS землS слaвы є3гw2.
4
І похитнулися верхи врат від голосу тих, що викликували, і дім наповнився курінням.
4
И# взsсz наддвeріе t глaса, и4мже вопіsху, и3 д0мъ нап0лнисz дhма.
5
І сказав я: горе мені! загинув я! бо я людина з нечистими вустами, і живу серед народу також з нечистими вустами, — і очі мої бачили Царя, Господа Саваофа.
5
И# рек0хъ: q, њкаsнный ѓзъ, ћкw ўмили1хсz, ћкw человёкъ сhй и3 нечи6сты ўстнЁ и3мhй, посредЁ людjй нечи6стыz ўстнЁ и3мyщихъ ѓзъ живY: и3 цRS гDа саваHfа ви1дэхъ nчи1ма мои1ма.
6
Тоді прилетів до мене один із серафимів, і в руці у нього розпалене вугілля, яке він узяв кліщами з жертовника,
6
И# п0сланъ бhсть ко мнЁ є3ди1нъ t серафjмwвъ, и3 въ руцЁ своeй и3мsше ќгль горsщь, є3г0же клещaми взsтъ t nлтарS,
7
і торкнувся вуст моїх і сказав: ось, це торкнулося вуст твоїх, і беззаконня твоє вилучене від тебе, і гріх твій очищений.
7
и3 прикоснyсz ўстнaмъ мои6мъ и3 речE: сE, прикоснyсz сіE ўстнaмъ твои6мъ, и3 tи1метъ беззакHніz тво‰ и3 грэхи2 тво‰ њчcтитъ.
8
І почув я голос Господа, Який говорить: кого Мені послати? і хто піде задля Нас? І я сказав: ось я, пошли мене.
8
И# слhшахъ глaсъ гDа гlюща: кого2 послю2, и3 кто2 п0йдетъ къ лю1демъ си6мъ; И# рек0хъ: сE, ѓзъ є4смь, посли2 мS.
9
І сказав Він: іди і скажи цьому народові: слухом почуєте — і не зрозумієте, і очима будете дивитися — і не побачите.
9
И# речE: и3ди2 и3 рцы2 лю1демъ си6мъ: слyхомъ ўслhшите, и3 не ўразумёете: и3 ви1дzще ќзрите, и3 не ўви1дите:
10
Бо огрубіло серце народу цього, і вухами насилу чують, і очі свої зімкнули, нехай не побачать очима, і не почують вухами, і не зрозуміють серцем, і не навернуться, щоб Я зцілив їх.
10
њдебелё бо сeрдце людjй си1хъ, и3 ўши1ма свои1ма тsжкw слhшаша, и3 џчи свои2 смежи1ша, да не когдA ќзрzтъ nчи1ма и3 ўши1ма ўслhшатъ, и3 сeрдцемъ ўразумёютъ и3 њбратsтсz, и3 и3сцэлю2 |.
11
І сказав я: чи надовго, Господи? Він сказав: доки не опустіють міста, і залишаться без жителів, і доми без людей, і доки земля ця зовсім не спустіє.
11
И# рек0хъ: док0лэ, гDи; И# речE: д0ндеже њпустёютъ грaди, t є4же ненаселє1нымъ бhти, и3 д0мы, t є4же не бhти человёкwмъ, и3 землS њстaнетсz пустA.
12
І виселить Господь людей, і велике запустіння буде на цій землі.
12
И# посeмъ продолжи1тъ бGъ человёки, и3 ўмн0жатсz њстaвльшіисz на земли2.
13
І якщо ще залишиться десята частина на ній і повернеться, і вона знову буде спустошена; але як від теревинфа і як від дуба, коли вони і зрубані, залишається корінь їх, так святе сíм’я буде коренем її.
13
И# є3щE на нeй є4сть десzти1на, и3 пaки бyдетъ въ расхищeніе ћкоже теревjнfъ и3 ћкw жeлудь, є3гдA и3спадeтъ и3з8 плю1ски своеS: сёмz с™о стоsніе є3гw2.