¹

І було у дні Ахаза, сина Іоафамового, сина Озії, царя Юдейського, Рецин, цар Сирійський, і Факей, син Ремаліїн, цар Ізраїльський, пішли проти Єрусалима, щоб завоювати його, але не могли завоювати.

¹

И# бhсть во дни6 ґхaза сhна їwаfaмлz, сhна nзjи, царS їyдина, взhде расjнъ цaрь ґрaмль, и3 факeй сhнъ ромелjевъ, цaрь ї}левъ, на їеrли1мъ, воевaти на него2, и3 не возмог0ша разори1ти є3го2.

²

І було сповіщено дому Давидовому і сказано: сиріяни розташувалися у землі Єфремовій; і сколихнулося серце його і серце народу його, як колишуться від вітру дерева у лісі.

²

И# возвэсти1сz въ домY давjдовэ, глаг0лz: совэщaсz ґрaмъ со є3фрeмомъ, и3 ўжасeсz душA є3гw2 и3 душA людjй є3гw2, ћкоже въ дубрaвэ дрeво вётромъ восколeблетсz.

³

І сказав Господь Ісаї: вийди ти і син твій Шеар-Ясув назустріч Ахазу, до кінця водопроводу верхнього ставка, на дорогу до поля білильного,

³

И# речE гDь ко и3сaіи: и3зhди во срётеніе ґхaзу ты2 и3 њстaвыйсz їасyвъ сhнъ тв0й, къ купёли г0рнzгw пути2 селA бэли1лнича,

⁴

і скажи йому: спостерігай і будь спокійним; не страшися і нехай не сумує серце твоє від двох кінців цих димлячих головешок, від розпаленого гніву Рецина і сиріян і сина Ремаліїного.

⁴

и3 речeши є3мY: блюди2, є4же молчaти, и3 не б0йсz, нижE душA твоS да и3знем0жетъ t двою2 дрє1ву главeнь дымsщихсz си1хъ: є3гдa бо гнёвъ ћрости моеS бyдетъ, пaки и3сцэлю2.

⁵

Сирія, Єфрем і син Ремаліїн задумали проти тебе зло, говорячи:

⁵

Сhнъ же ґрaмль и3 сhнъ ромелjевъ ћкw совэщaста совётъ лукaвый на тS, глаг0люще:

⁶

підемо на Юдею й підбуримо її, і оволодіємо нею і поставимо у ній царем сина Тавеїлового.

⁶

взhдемъ во їудeю, и3 собесёдовавше съ ни1ми tврати1мъ | къ нaмъ и3 воцари1мъ въ нeй сhна тавеи1лева:

⁷

Але Господь Бог так говорить: це не станеться і не збудеться;

⁷

сі‰ же гlетъ гDь саваHfъ: не пребyдетъ совётъ сeй, нижE сбyдетсz,

⁸

бо глава Сирії — Дамаск, і глава Дамаска — Рецин; а через шістдесят п’ять років Єфрем перестане бути народом;

⁸

но главA ґрaму дамaскъ, и3 главA дамaску расjнъ: но є3щE шестьдесsтъ и3 пsть лётъ, њскудёетъ цaрство є3фрeмово t людjй,

⁹

і глава Єфрема — Самарія, і глава Самарії — син Ремаліїн. Якщо ви не вірите, то тому, що ви не засвідчені.

⁹

главa же є3фрeмови соморHнъ, и3 главA соморHну сhнъ ромелjевъ: и3 ѓще не ўвёрите, нижE и4мате разумёти.

¹⁰

І продовжував Господь говорити до Ахаза, і сказав:

¹⁰

И# приложи2 гDь гlати ко ґхaзу, рекjй:

¹¹

проси собі знамення у Господа Бога твого: проси або у глибині, або на висоті.

¹¹

проси2 себЁ знaменіz t гDа бGа твоегw2 во глубинY, и3ли2 въ высотY.

¹²

І сказав Ахаз: не буду просити і не буду спокушати Господа.

¹²

И# речE ґхaзъ: не и4мамъ проси1ти, нижE и3скушY гDа.

¹³

Тоді сказав Ісая: слухайте ж, доме Давидів! хіба мало для вас утруднювати людей, навіщо ви хочете утруднювати і Бога мого?

¹³

И# речE (и3сaіа): слhшите u5бо, д0ме давjдовъ: є3дA мaло вaмъ є4сть трyдъ даsти человёкwмъ, и3 кaкw даетE гDеви трyдъ;

¹⁴

Отже, Сам Господь дасть вам знамення: ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл.

¹⁴

Сегw2 рaди дaстъ гDь сaмъ вaмъ знaменіе: сE, дв7а во чрeвэ зачнeтъ и3 роди1тъ сн7а, и3 наречeши и4мz є3мY є3мманyилъ:

¹⁵

Він буде годуватися молоком і медом, доки не буде розуміти відкидати зле й обирати добре;

¹⁵

мaсло и3 мeдъ снёсть, прeжде нeже разумёти є3мY и3зв0лити ѕл†z, и3ли2 и3збрaти благ0е:

¹⁶

бо перш ніж це немовля буде розуміти відкидати зле й обирати добре, земля та, якої ти страхаєшся, буде залишена обома царями її.

¹⁶

занE прeжде нeже разумёти nтрочaти благ0е и3ли2 ѕл0е, tри1нетъ лукaвое, є4же и3збрaти благ0е, и3 њстaвитсz землS, є3sже ты2 бои1шисz, t лицA двyхъ царeй.

¹⁷

Але наведе Господь на тебе і на народ твій і на дім батька твого дні, які не приходили з часу відпадіння Єфрема від Іуди, наведе царя Ассирійського.

¹⁷

Но наведeтъ гDь на тS и3 на лю1ди тво‰ и3 на д0мъ nтцA твоегw2 дни6, и5же є3щE не пришли2, t днE въ џньже tS є3фрeма t їyды, царS ґссmрjйска.

¹⁸

І буде у той день: дасть знак Господь мусі, яка при гирлі ріки Єгипетської, і бджолі, що у землі Ассирійській, —

¹⁸

И# бyдетъ въ т0й дeнь, позви1ждетъ гDь мyхамъ, ±же владёютъ чaстію рэки2 є3гЂпетскіz, и3 пчелЁ, ћже є4сть во странЁ ґссmрjйстэй:

¹⁹

і прилетять і всядуться усі вони по долинах опустілих і по розщелинах скель, і по всіх колючих чагарниках, і по всіх деревах.

¹⁹

и3 пріи1дутъ вси2 и3 почjютъ въ дeбрехъ страны2 и3 въ пещeрахъ кaменныхъ, и3 во вертeпэхъ и3 во всsцэй разсёлинэ и3 во всsцэмъ дрeвэ.

²⁰

У той день поголить Господь бритвою, найнятою по той бік ріки, царем Ассирійським, голову і волосся на ногах, і навіть відніме бороду.

²⁰

Въ дeнь џный њбрjетъ гDь бри1твою наsтою њб8 nнY странY рэки2 царS ґссmрjйска, главY и3 власы2 н0гъ, и3 брадY tи1метъ.

²¹

І буде у той день: хто буде мати корову і двох овець,

²¹

И# бyдетъ въ т0й дeнь, корми1ти бyдетъ человёкъ ю4ницу t волHвъ и3 двЁ џвцэ:

²²

за достатком молока, яке вони дадуть, буде їсти масло; маслом і медом будуть годуватися усі, хто залишився у цій землі.

²²

и3 бyдетъ t мн0жества творeніz млeчнагw, мaсло и3 мeдъ снёсть всsкъ њстaвыйсz на земли2.

²³

І буде у той день: на кожному місці, де росла тисяча виноградних лоз на тисячу срібників, буде терня і колючий чагарник.

²³

И# бyдетъ въ т0й дeнь, всsко мёсто, и3дёже ѓще бyдетъ тhсzща л0зъ віногрaда, по тhсzщи с‡кль, въ лzди1ну бyдетъ и3 въ тeрніе:

²⁴

Зі стрілами і луками будуть ходити туди, бо уся земля буде терням і колючим чагарником.

²⁴

со стрэл0ю и3 лyкомъ вни1дутъ тaмw, ћкw лzди1ною и3 тeрніемъ бyдетъ всS землS:

²⁵

І на жодну з гір, які розчищалися сапами, не підеш, боячись терня і колючого чагарника: туди будуть виганяти волів, і дрібна худоба буде топтати їх.

²⁵

и3 всsка горA њрeмаz воз8wрeтсz, не нaйдетъ тaмw стрaхъ: бyдетъ t лzди1ны и3 t тeрніz пaству nвцaмъ и3 въ попрaніе волY.